Савенюк А.Ф, студентка 2-го курсу магістратури  

факультету ННІЛ Національного університету 

«Острозька академія»

ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ВПЛИВ РИТОРИКИ ТАКЕРА КАРЛСОНА НА АУДИТОРІЮ В ІНШОМОВНОМУ КОНТЕКСТІ

Стаття досліджує психолінгвістичний вплив риторики Такера Карлсона на іншомовну аудиторію через використання мовленнєвих засобів. У роботі проаналізовано мовленнєві прийоми та стилістичні засоби, а також їхню роль у створенні емоційного й когнітивного впливу на слухачів із різним культурним бекграундом. Особливу увагу приділено лексичним і стилістичним особливостям, які посилюють вплив, таким як емоційно забарвлена мова, риторичні питання, метафори та гіперболи. Особливий акцент зроблено на аналізі засобів впливу на іншомовну аудиторію та їхньої адаптації до культурного контексту.

Ключові слова: лексичні особливості, стилістичні прийоми, психолінгвістичний вплив, іншомовний контекст, Такер Карлсон.

The article explores the psycholinguistic impact of Tucker Carlson’s rhetoric on a non-native audience through the use of speech strategies. It analyzes speech techniques and stylistic devices, as well as their role in creating emotional and cognitive effects on listeners from diverse cultural backgrounds. Special attention is given to lexical and stylistic features that enhance the impact, such as emotionally charged language, rhetorical questions, metaphors, and hyperboles. A particular focus is placed on the analysis of influence strategies targeted at non-native audiences and their adaptation to cultural contexts.

Key words: Lexical features, stylistic techniques, psycholinguistic impact, non-native context, Tucker Carlson.

.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Проблема психолінгвістичного впливу риторики в іншомовному контексті полягає в тому, що ефективність мовленнєвого впливу залежить від багатьох факторів, зокрема від використання мовних засобів, стилістичних прийомів, емоційної забарвленості та врахування культурних відмінностей аудиторії. У випадку риторики Карлсона виникає необхідність дослідження того, як маніпулятивні прийоми, властиві його мовленню, сприймаються іншомовною аудиторією, і які саме елементи мовлення сприяють або, навпаки, заважають досягненню комунікативної мети. Ця проблема потребує аналізу на перетині психолінгвістики, риторики та міжкультурної комунікації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Кульчицька О. В. досліджує психолінгвістичні основи мовленнєвої діяльності, акцентуючи увагу на ролі емоційних і когнітивних чинників. Гурова С. І. вивчає механізми маніпуляції через мову, особливо використання повторень і гіпербол. Нагорна О. А. аналізує вплив невербальних засобів, таких як інтонація та жести. Романюк В. М. розглядає маніпулятивні прийоми, зокрема апеляцію до страхів та створення образу ворога. Тарасова Л. Ю. акцентує увагу на культурних та мовних відмінностях у сприйнятті риторики іншомовною аудиторією.

Ці дослідження підтверджують важливість адаптації риторики до мовних та культурних особливостей аудиторії.

Метою роботи є дослідження психолінгвістичного впливу риторики Карлсона на аудиторію в іншомовному контексті, зокрема визначення ключових стилістичних прийомів, механізмів маніпуляції та адаптації мовлення до культурно-мовних особливостей слухачів для досягнення ефективного комунікативного впливу.

Виклад основного матеріалу. Риторика Такера Карлсона, відомого американського телеведучого та політичного коментатора, є яскравим прикладом використання маніпулятивних прийомів, спрямованих на формування когнітивного та емоційного впливу на аудиторію. На основі прийомів поляризації, драматизму та спрощення складних тем його висловлювання досягають значного ефекту, особливо у американському середовищі, де вони резонують з суспільними та політичними настроями. Ці риторичні прийоми Карлсона, однак, трансформуються та адаптуються, коли його висловлювання перекладаються і подаються іншомовній аудиторії, наприклад, у російськомовному середовищі. Дослідження цих трансформацій дозволяє розкрити психолінгвістичний вплив адаптованої риторики, зокрема, як риторика Карлсона підлаштовується під культурний та соціальний контекст нової аудиторії.

     Риторика Карлсона спирається на кілька основних маніпулятивних прийомів, які розглянуті в наукових дослідженнях, зокрема у роботі В. Білечук [1]:

1. Поляризація та протиставлення – Карлсон часто акцентує на розподілі суспільства на «простих громадян» і «еліти», що створює у глядачів відчуття приналежності до «своїх» і посилює недовіру до політичних опонентів.
2. Драматизм та емоційний накал – висловлювання Карлсона нерідко підсилюються за рахунок драматичних інтонацій та емоційних метафор, що посилюють враження надзвичайної ситуації. Лакоф зазначає, що такі прийоми створюють «фрейми», що формують сприйняття у вигідному для оратора ключі [6].
3. Спрощення складних тем – Карлсон часто зводить складні політичні та соціальні питання до простих і зрозумілих тез. Це допомагає аудиторії швидше засвоїти його позицію та прийняти її як свою власну .
4. При адаптації до іншомовного контексту риторика Карлсона зазнає певних змін, що дозволяє зберегти її вплив, але зробити її зрозумілішою для нової аудиторії. Дослідження Савицької показують, що при перекладі політичного дискурсу часто адаптуються теми і образи, які резонують з локальними цінностями та світоглядом [2].

     У іншомовному середовищі, зокрема російськомовному, висловлювання Карлсона часто адаптуються для створення чіткого протистояння не тільки «внутрішніх ворогів», а й «зовнішніх загроз», що дозволяє аудиторії краще співвіднести себе з його позицією. Це резонує з націоналістичними настроями і створює відчуття спільного «захисту» від зовнішніх впливів. У іншомовних адаптаціях емоційність Карлсона може бути трохи пом’якшена або змінена, проте зберігається загальний акцент на емоційному забарвленні повідомлення. Шаффнер показує, що емоційний драматизм часто адаптується до культурних реалій, оскільки емоційні стратегії залежать від місцевих цінностей [8]. Спрощення є універсальним прийомом, однак в іншомовному середовищі спрощення додатково підтримується локалізацією термінів, що підсилює маніпулятивний ефект і робить риторику доступнішою для аудиторії. Так, у російськомовному контексті американські терміни або імена можуть бути замінені на знайоміші поняття, що забезпечує краще розуміння позицій Карлсона.

     Психолінгвістичний вплив риторики Карлсона в іншомовному контексті є багатошаровим і включає кілька елементів, що створюють емоційний та когнітивний відгук у глядачів. 

1. Посилення ідентифікації з групою – аудиторія відчуває причетність до «своєї» групи, що автоматично посилює довіру до висловлювань Карлсона.
2. Формування чіткого образу ворога – спрощення риторики Карлсона дозволяє створити когнітивно зрозумілий образ «ворога», що полегшує сприйняття складних політичних ідей і надає їм конкретності.
3. Емоційна реакція на драматичні висловлювання – драматизм і емоційне забарвлення підсилюють емоційну реакцію глядачів, що робить риторику Карлсона більш переконливою і привабливою.

     Такер Карлсон у своїй риториці майстерно використовує мовні прийоми, щоб впливати на аудиторію. Його висловлювання спрямовані на викликання емоцій, формування довіри та спрямування уваги глядачів на ключові меседжі, які він хоче донести.

     У прикладі “This is a full-scale invasion” Карлсон використовує термін “invasion” (вторгнення), щоб підсилити відчуття небезпеки та викликати страх [7]. Такі слова формують уявлення про імміграцію як про неконтрольований процес, що загрожує стабільності країни. Його мета — змусити аудиторію відчути кризовість ситуації та підтримати ідею жорсткішої політики щодо іммігрантів.

     Фраза “They’re not just coming for me; they’re coming for all of us” підкреслює відчуття спільної загрози [9]. Використання займенників “we” та “us” створює ілюзію єдності між мовцем і аудиторією. Карлсон прагне, щоб глядачі відчули себе частиною групи, яка разом протистоїть спільному ворогу. Це підсилює довіру до його позиції та наративу.

     У своєму риторичному питанні “Why won’t they tell us the truth about this?” він спрямовує увагу на питання довіри до уряду чи медіа [4]. Підтекст запитання вказує на можливе приховування важливої інформації, провокуючи аудиторію замислитися. Таким чином, він підсилює недовіру до офіційних джерел інформації та пропонує себе як надійного коментатора.

     Інша фраза “Imagine if this happened in your neighborhood” стимулює глядачів візуалізувати потенційну загрозу в їхньому житті [7]. Викликання уявлення про особисту небезпеку підсилює емоційний вплив і робить проблему більш зрозумілою та близькою. Карлсон прагне, щоб глядачі відчули ситуацію особисто.

     Посилання на авторитетне джерело, як у висловлюванні “According to a recent study by Harvard University…” підвищує довіру до сказаного [3]. Карлсон демонструє обізнаність і підкріплює свою позицію фактами, щоб переконати аудиторію в об’єктивності своїх висновків.

     Використання дихотомії у фразі “They want to control you; we stand for freedom” створює контраст між “хорошими” (своїми) і “поганими” (ворогами) [7]. Така поляризація допомагає Карлсону мобілізувати свою аудиторію, змушуючи її сприймати опонентів як загрозу свободі.

     Метафора “The economy is a sinking ship, and they’re rearranging the deck chairs” створює яскравий образ кризи [3]. Вона не тільки викликає емоційний відгук, але й робить його промову легшою для запам’ятовування. Карлсон підкреслює безглуздість дій уряду, формуючи у глядачів негативне ставлення до чинної влади.

     Фраза “This isn’t just an American issue; it’s a threat to democracies worldwide” демонструє, як Карлсон адаптує свої меседжі до міжнародної аудиторії [5]. Використання універсальних цінностей, таких як “демократія”, створює сприйняття глобальної значущості його висловлювань. Таким чином, він прагне розширити вплив своєї риторики. 

     Кожен із цих прикладів ілюструє, як Карлсон використовує мовні та риторичні прийоми для викликання емоцій, формування довіри та мобілізації аудиторії. Його промови є результатом ретельної адаптації змісту та стилю для максимального впливу на свідомість і підсвідомість слухачів. 

     Висновки. У ході дослідження Такер Карлсон демонструє вміння адаптувати свою риторику до іншомовних та культурних контекстів, зберігаючи її маніпулятивний вплив. Завдяки цьому його висловлювання стають зрозумілими та переконливими для різних аудиторій.

     Риторичні питання та яскраві метафори змушують глядачів самостійно формувати висновки, які збігаються з позицією ведучого. Це створює ілюзію самостійного мислення, хоча думка нав’язується через риторику. Карлсон адаптує свої меседжі до універсальних цінностей, як-от “демократія” чи “свобода”, що дозволяє розширити вплив його риторики на міжнародну аудиторію. Риторика Карлсона є ефективним інструментом маніпуляції, який впливає на емоції, підсвідомість та ідентичність аудиторії. Завдяки вмілій адаптації змісту та стилю до локальних особливостей, його висловлювання викликають сильний емоційний відгук, формують довіру та спрямовують увагу на потрібні йому ідеї, навіть у іншомовних контекстах.

Література:

1.Білечук В. Маніпуляція в комунікації: психологічний та лінгвістичний аспекти. Київ: Видавничий дім «КМ Академія», 2007.

2.Савицька О. І. Риторика і переконання: засоби мовленнєвого впливу. Харків: Ранок, 2003.

3.Fox News Editorial. Ukraine and American Politics. URL: https://www.foxnews.com (дата звернення: 22.11.2024).

4.Just Security. The Propaganda Playbook: Tucker Carlson’s Communication Strategy. URL: https://justsecurity.org (дата звернення: 22.11.2024).

5.Media Matters for America. Tucker Carlson’s history of fearmongering. URL: https://mediamatters.org (дата звернення: 22.11.2024).

6.Lakoff, G. Don’t Think of an Elephant!: Know Your Values and Frame the Debate. White River Junction: Chelsea Green Publishing, 2004.

7.RT News. Russian Translation of Tucker Carlson’s Statements. URL: https://rt.com (дата звернення: 22.11.2024).

8.Schaffner, C. & Bassnett, S. Political Discourse, Media and Translation. Cambridge: Cambridge University Press, 2010.

9.Washington Post. Tucker Carlson’s Claims About Biolabs in Ukraine. URL: https://washingtonpost.com (дата звернення: 22.11.2024).

10.YouTube. Tucker Carlson: Perspectives on Ukraine. URL: https://youtube.com (дата звернення: 22.11.2024).