Романович Наталія Василівна
магістрантка, Національний університет «Острозька академія»

Науковий керівник:
Іванчук Наталія Володимирівна
к.е.н, доцент кафедри фінансів, обліку і аудиту

ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ БОРГОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ ТА ОЦІНКА ЇЇ СУЧАСНОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

У статті досліджено сутність поняття “боргова безпека”, визначено фактори, які на неї впливають. Проаналізовано її вплив даної категорії на фінансову безпеку держави. Також оцінено рівень боргової безпеки в Україні та запропоновано шляхи її покращення.

Ключові слова: боргова безпека, валовий внутрішній продукт, дефіцит бюджету, державний борг.

Annotation: The article analyzed the definitions of the category “debt security” and factors, which affect on it. The analysis of the debt security of Ukraine is carried out according to the national methodology with the use of relevant indicators. The threats to the state’s debt security in the context of minimizing their negative impact on the economy of the country are identified.

Key words: debt security, gross domestic product, budget deficit, state debt.

Впродовж останніх років Україна зіткнулася із низкою фінансово-економічних проблем, спричинених багатьма факторами, зокрема фінансово-економічна криза та воєнний конфлікт на Сході, що зумовив втрату контролю на частині території, скорочення обсягів виробництва продукції окремих галузей, закриття ринків збуту в Росії. Недосконала бюджетна, податкова, монетарна політика призвели до збільшення дефіциту державного бюджету як наслідку нарощення зовнішніх і внутрішніх запозичень. Зростання заборгованості держави, тим паче вище нормативного значення (згідно Маастрихтських угод не більше 60% ВВП) становить загрозу економічній безпеці, що тягне за собою погіршення в цілому національної безпеки. Тому особливо актуальним є питання забезпечення належного рівня боргової безпеки держави.

Мета дослідження полягає у визначенні шляхів підвищення боргової безпеки України на основі розгляду її сутності та оцінки індикаторів.

Проблематика боргової залежності має дві суттєво різні сторони. З одного боку, запозичення – це додаткове, часто необхідне фінансування структурних перетворень економіки, покриття дефіциту державного бюджету, розширення фінансового ринку. З іншого боку, це залежність від кредиторів, зміна статусу держави на міжнародній арені та негативний вплив на здатність країни зберегти та захистити свій економічний та державний суверенітет. Значна боргова залежність призводить до відволікання значної частини бюджетних коштів, а відповідно і до зменшення підтримки економічної активності вітчизнах суб’єктів економічної системи. 

Сьогодні існує багато наукових підходів до визначення сутності поняття «боргова безпека». Згідно Закону України «Про національну безпеку України», боргова безпека – це такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості, з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх та зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету та руйнуванням вітчизняної фінансової системи [1]. О. Новосьолова пропонує трактувати боргову безпеку держави як певний рівень державної заборгованості, співвідношення її складових, вартості обслуговування та обсягів погашення, який дає змогу уникнути виникнення дисбалансів у системі державних фінансів та забезпечити сталий економічний розвиток країни [2].

В нинішню епоху глобалізації та ринкових відносин жодна країна не може обійтись без додаткових джерел коштів у вигляді запозичень, і Україна не є винятком. За весь час свого існування розмір державної заборгованості постійно зростає, тому важливу роль відіграє  боргова безпека, адже за допомогою неї держава ставить перед собою завдання досягнути певного рівня платоспроможності країни та забезпечити такий рівень боргу, який буде достатнім для вирішення поточних соціально-економічних проблем. Також необхідно закріпити за державою статус надійного позичальника для можливості залучення нових позик на більш вигідних умовах.

На рівень боргової безпеки впливають такі чинники, як стратегія боргової політики держави; обсяг державного боргу, його структура та динаміка; ступінь інформаційного та нормативно-правового забезпечення боргової політики; валютний курс та його стабільність, облікова ставка, монетарна політика НБУ в цілому; рівень соціально-економічного розвитку; напрямок політичного та економічного курсу держави; «борговий досвід» держави.

На динаміку рівня боргової безпеки України, починаючи з 2014 р., вплинув ряд макроекономічних показників:

• девальвація національної грошової одиниці, рівень якої за підсумками Національного банку становив 150% у 2015 р., порівняно із 2014 р. Цей рівень девальвації спричинив зростання як зовнішнього боргу, який представлений в іноземній валюті, так і внутрішнього боргу в національній валюті;
• падіння реального ВВП на 27,7% у 2015 р., 14,6% у 2016 р., 18% у 2017 р. та незначні темпи зростання на 2,3% у 2018 р.;
• зниження внутрішнього споживання через інфляційні процеси;
• зростання безробіття, яке за методологією МОП становило у 2017 р. 9,9%, а у 2018 р. –12%;
• підвищення дохідності ОВДП у 2019 р. до рівня 16,5%, що перевищує критичний рівень, який становить 11%. Високі ставки підвищують вартість обслуговування державних боргів та створюють додаткове навантаження на державний бюджет.

Відповідно до даних, наведених на рисунку 1, можемо спостерігати збільшення суми державного боргу України на 357 млрд. грн. у 2016 р., 212 млрд. грн. у 2017 р. та на 27 млрд. грн. у 2018 р. У 2019 р. відбулося скорочення боргових зобов’язань через недоотримання запланованих траншів від міжнародних фінансових інституцій, оскільки фінансування від МВФ відбулося лише на рівні 60%.

Протягом досліджуваного періоду показник відношення боргу до ВВП перевищував критичне значення – 60%, зокрема у 2016 р. його значення становило 80,9% через падіння реального ВВП та інфляційні процеси. Також причинами такого високого значення були збільшення дефіциту державного бюджету та постійний дефіцит платіжного балансу, на покриття яких і спрямовувалися запозичені кошти. У 2019 р. цей показник зазнав покращень, в основному через зростання реального ВВП, проте говорити про покращення рівня боргової безпеки ще зарано, оскільки вона знаходиться на критичному рівні.

Ще одним важливим показником боргової безпеки є рівень обслуговування державного боргу. У 2015 р. цей показник становив 25,4%, що на 0,4% більше норми, проте у 2016 р. він знизився до 8,7%, причиною чого слугувало проведення Міністерством фінансів у 2015 р. реструктуризації боргу. У 2018–2019 рр. значення знову наближалося до критичної межі, оскільки на 2018–2021 рр., згідно плану Мінфіну, припадало пікове навантаження в погашенні та обслуговуванні державного боргу. Також на збільшення вартості обслуговування впливає підвищення дохідності ОВДП до 16,5% у 2019 р.  

Індекс EMBI (Emerging Markets Bond Index), що характеризує облігації, які розміщуються на світовому ринку, протягом досліджуваного періоду перебував у межах оптимальних значень. Відношення обсягу офіційних міжнародних резервів до обсягу валового зовнішнього боргу зростало, проте перебувало нижче мінімального критичного значення 20%: у 2015 р. – 11,2%; у 2016 р. –13,6%; у 2017 р. – 16,1%; у 2018 р. – 18,1%. Це свідчить про недостатність резервів для погашення зовнішнього боргу (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка показників боргової безпеки України за 2015-2018р.р.

Показник	2015	2016	2017	2018	Абсолютний приріст
					2016-2015	2017-2016	2018-2017
Індекс ЕМВІ	108,3	110,2	116,1	103,9	1,9	5,9	-12,2
Відношення обсягу офіційних міжнародних резервів дл обсягу валового зовнішнього боргу, %	11,2	13,6	16,1	18,5	2,4	2,5	2,4

Отже, аналіз індикаторів показав, що незважаючи на певні покращення показників в динаміці, боргова безпека України знаходиться на критичній межі, та створює загрозу боргової кризи. Також можна виокремити такі проблеми боргової безпеки держави: неефективна боргова політика (запозичення використовуються не на інвестиційні цілі для структурних перебудов в економіці); необхідність оптимізації структури державного боргу (потрібно віддавати перевагу довгостроковим позикам, оскільки не вдається вчасно та в повному обсязі розраховуватися за короткостроковими); відсутність необхідної нормативної бази. Для вирішення проблеми боргової кризи потрібно здійснити комплекс заходів у всіх видах фінансової політики держави: заходи для зниження інфляції; оптимізацію структури державних видатків; спрямування запозичень у сектор реальних інвестицій; стимулювання внутрішнього ринку через фіскальні інструменти.

Література:

1. Закон України «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 р. № 2469-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#n355 (дата звернення: 05.05.2020).
2. Меренкова Л. О. Боргова безпека України: теоретичні засади, стан, перспективи. Економіка і суспільство. 2018. №15. С. 704–711.
3. Рішення Ради НБУ “Вплив політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України”. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vr048500-18 (дата звернення: 05.05.2020).
4. Звіти Державної казначейської служби про виконання Державного бюджету України. Державна казначейська служба України : веб-сайт. URL: https://www.treasury.gov.ua/ua. (дата звернення 09.05.2020).
5. Мартиненко В. В. Боргова безпека України: теоретичні засади та оцінка стану. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2019. №35. С. 35–39.
6. Котіна Г. В., Степура М.А., Кондро П.П. Боргова безпека україни: оцінка, ризики та перспективи. Схід. 2017. №3.С. 10–15.
7. Вінічук М. В. Боргова безпека україни в системі зміцнення економічної безпеки держави Науковий вісник ЛНУВН.  2017. №1. С. 46–60.
8. Бойко Д. І., Коковіхіна О.О., Лисьонкова Н.М. Визначення сутності боргової безпеки держави та ідентифікація її загроз. Приазовський економічний вісник.  2018.  №3. С. 134–139.