Психотипи людини та підходи у викладанні англійської мови

Процес засвоєння мови складається з кількох етапів: сприйняття інформації, її запам’ятовування та регулярного відточення навичок й повторення матеріалу.

Успішне сприйняття та вивчення мови залежить від основного каналу сприйняття інформації учнем. На основі цього будуть подаватися знання, а отже, результативність навчання зросте. Тому, доцільно виділити такі психотипи людей за видом сприйняття інформації [3, С. 49]:

Візуал — сприймає більшість інформації шляхом спостереження, тобто за допомогою зору. Завдяки добре розвиненій уяві візуал гарно сприймає графіки, діаграми, схематичні зображення. Навчатися їм краще за допомогою наочних посібників, різнобарвних плакатів, слайдів, карток для емоційного зорового контакту з яскравим зображенням.

Аудіал — сприймає інформацію через слух. У аудіала відмінна музична пам’ять та слухове сприйняття, тому він володіє відмінними навичками аудіювання, краще розуміє носіїв мови. Під час навчання доречно використовувати відео- та аудіоматеріали, варто коментувати свою діяльність, щойно вивчені лексичні одиниці.

Кінестетик — сприймає за допомогою відчуттів. Йому досить важко сконцентрувати увагу. Під час навчання варто користуватися моделями, макетами, пояснювати інформацію на прикладах з життя, а також активну жестикуляцію.

Дигітал — спирається на логічне осмислення, за допомогою цифрів та знаків. Для дигіталів найкраще підходять списки слів для вивчення, розписані граматичні правила.

Для успішного навчання іноземній мові психотип людини відіграє важливе значення, оскільки надає можливість вибору правильного методу викладання при індивідуальному підході.

Викладач також повинен знати основні психологічні аспекти, що здійснюють вплив на навчальний процес. Ними є:

  • Мотивація — мотиваційні дії у процесі навчання дозволяють докорінно змінити результат й зробити вивчення ефективнішим;
  • Відповідний рівень складності матеріалів — сприяє прагненню студентів до подолання мовних труднощів;
  • Залежність матеріалу від загальної ерудиції студентів;
  • Емоційне забарвлення нових знань — вплив на емоції має здійснюватися через різні канали сприйняття інформації;
  • Контекстуальна обумовленість — застосування мови в рамках відповідного соціально-культурного контексту;
  • Інтерактивність — організація спільної діяльності студентів [2, С. 2].

Для того щоб домогтися значних результатів у навчанні, будь-яка людина має бути змотивована, адже без мотивації та ентузіазму процес освоєння мови перетворюється на рутину [5, С. 177]. Тому викладач має своєчасно сприяти її виникненню, підтримати і зберегти її.

Регулярність, підгрунтям якої є метод інтервального повторення — техніка утримання інформації в пам’яті, яка полягає в повторенні вивченого навчального матеріалу за певними, постійно зростаючими інтервалами.

Основну увагу варто приділити семантизації виучуваного слова. До основних способів з’ясування смислу належать: короткий виклад смислу, переклад на рідну мову, опора на наочність, здогадування за контекстом тощо.

Принцип опори на рідну мову дає можливість спрогнозувати труднощі у навчанні іноземної мови[1, С. 12].

Проте, необхідно враховувати і вплив рідної мови. Можна провести паралелі між іноземною мовою та рідною або, навпаки, простежити відмінності, які слугуватимуть контрастом для кращого унаочнення.

Основними способами «занурення» в іншомовне середовище з метою кращого освоєння іноземної мови є виділення часу, протягом якого учень говорить лише іноземною мовою, переглядає фільми та серіали іноземною мовою, читає книги в оригіналі, слухає іноземні пісні, радіопередачі[4].

Список використаних джерел.

  1. Артеменко Т.М. Про деякі ефективні стратегії оптимізації процесу викладання іноземних мов / Артеменко Т.М., Липко і.П. // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Між предметні зв’язки. Наукові дослідження. Досвід. Пошуки. 2010. – Випуск № 16. – С. 10-18.
  2. Бобильова О. О. Комунікативний метод як метод активізації творчих можливостей особистості. // англійська мова. – № 26 (108). – Вересень, 2005. – С. 2-4. Режим доступу: http://znp.udpu.еdu.ua/artіclе/vіеw/187230
  3. Матеріали школи-семінару “Нові підходи до навчання іноземної мови” – Х.:Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. – 2014. – с. 108. 
  4. Режим доступу: https://www.unіvеr.kharkov.ua/іmagеs/rеdactor/nеws/2014-11-04/Zbіrnyk_2014.pdf
  5. «Мова і світ: сучасні тенденції викладання іноземних мов у вищій школі»: збірник матеріалів ІV Всеукраїнського науково-практичного вебінару (29 листопада 2017 р.). – Житомир: Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2017. режим доступу:  https://corе.ac.uk/download/pdf/141498883.pdf
  6. Скрипченко, О. В. Вікова та педагогічна психологія: навч. посіб. [Текст] / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. – К. : Каравела, 2012. – 400 с.

Залишити відповідь