Яворська О.П.
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЛЕКСИЧНИХ ЗАСОБІВ У РОМАНІ С. КІНГА «СЯЙВО»
У статті проаналізовано лексичні засоби, виявлені у романі С. Кінга «Сяйво». Виявлені мовні засоби прокласифіковано відповідно до сфери і частоти вживання, лексичної ролі у тексті роману. У статті також розглядається ступінь впливу лексичних маркерів на реципієнта і, як наслідок, сприйняття тексту, його осмислення і інтерпретацію.
Ключові слова: дискурс, літературний дискурс, лексичний маркер, літературна мова, колоквіалізми, розмовна мова, запозичення, терміни, діалектизми, сленг, вульгаризми, ідіоми.
This article underlines and scrutinizes the peculiarities of lexical devices usage regarding a book of Stephen King “The Shining”. We classified the items presented with respect to the frequency of use, type, and specific of lexical functions in the novel. Methods and leverages of influence on the recipient with a help of lexical devices to deliver the relevant information to the public and possible interpretation of the general audience are analyzed as well.
Key words: discourse, literary discourse, lexical device, literary vocabulary, colloquial vocabulary, conversational lexis, barbarisms, dialects, slang, vulgar words, idioms.
Постановка проблеми
Література є невід’ємною частиною життя кожної людини, тож не дивно, що мовний аналіз літературних творів є предметом лінгвістичних досліджень уже майже три чверті століття (Річардс, 1929, Розенблат, 1937) [5]. Поняття літературного дискурсу невпинно розвивалось та інтерпретувалось науковцями впродовж останніх десятиліть, що призвело до цілої сукупності різних підходів до тлумачення цього терміну.
Оскільки донесення основної інформації у літературному дискурсі покладається саме на мову (на відміну від кіно чи пісенного дискурсу, адже там задіяні і інші чинники впливу на реципієнта), то тут традиційно можна виокремити три елементи так званого герменевтичного трикутника: автор – текст – читач; саме тут у структуруванні поняття літературного дискурсу така комунікативна ситуація набуває особливого статусу [3, 17]. Саме тому можна охарактеризувати літературу як сукупність різних дискурсів, а також і як окремий, повноцінний дискурс, що використовує певні види мови [4, 231]
Аналіз наукових публікацій на тему дискурсу
Попри постійну цікавість науковців до теми літературного дискурсу, дослідження у цій сфері не припиняються і сьогодні, адже художній твір завжди залишається багатим джерелом для лінгвістичного аналізу.
Поняття дискурсу у сучасному мовознавстві вживається дуже часто, але його трактування залишається спірним питанням, адже семантична неоднозначність цього терміна прослідковується з миті його застосування у мовленнєвому аналізі. І закордонні, і вітчизняні дослідники такі як І.П. Сусов, В. В. Богданов, М.Л. Макаров, Ю. Н. Караулов, В.Є. Чернявська, А. Н. Коміна, П. Серіо, Т. А. ван Дейк та З. Харріс зробили неабиякий вклад у розвиток досліджень дискурсивного аналізу, саме на основі їхньої праці розвинулись подальші дослідження цього поняття.
Мета нашого дослідження полягає у аналізі лексичних засобів роману Стівена Кінга «Сяйво». Досягнення мети полягає у виконанні таких завдань:
1) виявити основні лексичні маркери у романі «Сяйво»;
2) здійснити аналіз виявлених лексичних особливостей у творі.
Наразі актуальним є тлумачення дискурсу як складного комунікативного явища, що включає в себе, окрім тексту ще й екстралінгвістичні фактори – знання про світ, установки, цілі адресата, необхідні для розуміння тексту [1, 21]. Такі дослідники як Ю. Борєв, В. Силантьєв, В. І. Тюпа, В.А. Андрєєва та Ю. І. Черняк присвятили вивченню терміна “літературний дискурс” значну кількість часу, проте так і дійшли згоди щодо єдиної інтерпретації поняття, що дозволяє і надалі досліджувати зазначений феномен.
Об’єкт нашого дослідження – роман «Сяйво» Стівена Кінга – є чи не найпопулярнішим доробком письменника і вважається вершиною творчості автора. Лексичні засоби у романі зумовлені специфікою готичного стилю автора, атмосферою жаху і постійного напруження. С. Кінг дуже часто створює неординарні лексичні поєднання чим і привертає увагу не тільки літературних поціновувачів, а й дослідників лінгвістичних течій. Це зумовило початок і нашого дослідження мовних засобів у творчості С. Кінга.
Здійснивши мовний аналіз розділів роману «Сяйво», ми поділили лексику на такі групи: літературна мова (запозичення та термінологія) та колоквіалізми (розмовна лексика, діалектизми, вульгаризми, сленг та ідіоми).
У творі було виявлено значну кількість запозичень. Запозиченням називають елемент чужої мови, який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів. Проаналізувавши лексику роману, ми виявили низку запозичень з французької мови – menagerie, cajoling, paragon, sanguine, detestable, caches, lecherous, nonchalant, demurely. Наприклад:
Doesn’t it make any deference that I’m just five? There was no answer [6; 302]. «Deference» – з французької буквально «polite respect » – «пошана». У романі розповідається про роздуми маленького хлопчика Денні, а запозичення використано задля підкреслення неабиякого розвитку дитини, адже його мова є далеко не дитячою.
У книзі найбільше використано запозичень з латинської мови – dissidents, latitudinous, topiary, perfunctory, vehemently, atrocity, lucidly, furtively, accusatory, ambulatory, sinuously, vindicated, jocularly. Наприклад:
HALLORANN ARRIVES Larry Durkin was a tall and skinny man with a morose face overtopped with a luxuriant mane of red hair [6; 396]. Всі зазначені слова вже асимілювалися у англійській мові, але своїми коренями сягають глибших витоків. Вони є запозиченням з латинської і пройшли доволі довгий шлях асиміляції в англійську мову.
Інший приклад:
(My God, what’s happened to him?) “Danny!” the hoarse, petulant voice roared from above them [6; 303]. Це слово у романі вживається 8 разів для означення характеристики голосу головного героя.
Незначну кількість запозичень з грецької мови також було виявлено у романі – amorphous, schematics, myriad, epithets. Слід зазначити, що письменник вживає виявлені запозичення у дуже незвичному контексті, що надає роману неабиякої оригінальності.
Вдалося виявити навіть кілька запозичень з італійської мови, до прикладу слово capricious – the wind was blowing a capricious gale – now from the west, now backing around to the north – тут запозичення використовується задля збагачення і увиразнення лексики у романі, надання їй певної вишуканості.
У текстах пісень прослідковується значне використання колоквіалізмів. До цієї групи відносяться слова, які утворились за допомогою редукції, і які часто є часиною розмовного варіанту. Редукція – це значне ослаблення або втрата ненаголошених звуків при їх вимові; один з видів звукових змін, який полягає в ослабленні артикуляції звуків. Наслідком процесу редукції нерідко є випадання певного звука в слові [3, 144 ]. Такі слова як want to, going to, have got to, about, because часто вживаються в скороченій формі відповідно wanna, gonna, gotta, ‘bout, coz, gotcha. Наприклад:
But if I can’t be your woman, I sure ain’t goin‘ to be your dog [6; 53]. Найчастіше редукція вживається в щоденному мовленні. У романі йдеться про те, що головна героїня висловлює внутрішній спротив власному чоловіку. Вона не бажає коритися і слідувати за течією обставин, які склалися. Автор мав за мету спростити мовлення героїні, продемонструвати близькі стосунки між персонажами, адже подібні конструкції використовуються лише у спілкуванні між близькими людьми.
Іншим прикладом може слугувати таке речення:
No, you’re gonna come down to St. Pete’s with me and learn to cook and go out on the beach every damn evenin watchin for crabs. Right? [6; 76] Скорочення «gonna» – коротка форма від «going to». Якщо вимовляти «going to» дуже швидко, без чіткої вимови кожного слова, то воно звучатиме як «gonna». Це спрощує мовлення співрозмовників, адже автор мав на меті показати дружні стосунки, не обтяжені формальним вокабуляром.
Автор вживає слова, утворені за допомогою редукції для підкреслення атмосфери невимушеності і простоти спілкування, які намагається створити у творі. Такі слова зрозумілі для всієї категорії читачів і не створюють перешкод у сприйнятті тексту.
У тексті ми виявили значну кількість скорочень, найпоширенішими з яких у досліджуваному нами тексті є злиття двох слів у одне. Проаналізувавши текст та підрахувавши частоту вживання у них скорочень, слід зазначити, що найуживанішими є наступні зразки: I’m = I am, you’re = you are, I’ll = I will. Поряд із поданими вище значну кількість також становлять такі скорочення: I have = I’ve, do not = don’t та інші. Наприклад:
I don’t think we’ve seen five cars since we came through Sidewinder. And one of them was the hotel limousine [6; 67]. Скорочення використано задля уникнення непотрібного офіціозу розмови. Окрім того, вони є звичним явищем у щоденному вжитку носіїв мови, повні конструкції вживаються доволі рідко.
Приклади використання діалектизмів також були виявлені ̶ I’m not gonna hurt ya. До прикладу:
Say, you really are a college fella aren’t you? Talk just like a book [6; 30]. Ця лексема означає слово fellow і вживається задля підкреслення контрасту між сторожем готелю і щойно прибулим героєм роману (викладачем університету). Контраст стає дедалі очевиднішим, коли чоловіки продовжують діалог.
Інший приклад:
That was when they were just startin out here and that fat fuck Ullman, he woulda hired the Boston Strangler if he’d’ve worked for minimum wage [6; 30]. Слово woulda означає would have і виражає потенційну можливість. У творі слово вживається, щоб доповнити образ сторожа готелю, його манери і мовленнєві звички.
У книзі ми виявили низку медичних термінів, до прикладу:
You know, schizoid behavior is a pretty common thing in children. It’s accepted, because all we adults have this unspoken agreement that children are lunatics [6; 151]. Вживання термінів обумовлене розвитком подій у романі, вони розкривають глибину поведінки Денні, яка так хвилює його батьків. Також у творі вони служать своєрідною ширмою, щоб приховати істинні здібності дитини.
Інший приклад:
I thought, the odds were very high that it would be something less urgent than a fractured skull or an accident with one of the power tools or some sort of convulsion. A serious case of the flu, pneumonia, a broken arm, even appendicitis [6; 17]. Зазначені медичні терміни хоч і використовуються інколи у повсякденному мовленні, у книзі відображають намагання батьків пояснити дивну поведінку дитини; переконати себе, що це всього на всього прояви відхилень зі здоров’ям.
Також було виявлено кілька прикладів вживання жаргонізмів:
I suspect that what happened came as a result of too much cheap whiskey, of which Grady had laid in a generous supply, unbeknownst to me, and a curious condition which the old-timers call cabin fever. Do you know the term [6; 18]? У цьому випадку такий специфічний жаргонізм використано, щоб продемонструвати спробу управителя готелю випробувати знання справи головного героя, адже навіть для знавців таке слово може бути невідомим.
Роман є доволі насиченим вульгаризмами, вони використовуються задля досягнення потрібного ефекту і напруженої атмосфери між головними героями, адже в кульмінації розповіді потік думок головного персонажа більш ніж на половину складається з вульгаризмів, що демонструє перманентну деградацію його особистості – damn, prick, Goddam, bitch. Наприклад:
And she’d be makin jokes and sayin all these witty things, and every time she said one he’d grin just like a fuckin ape, like she had strings tied to the corners of his mouth [6; 31]. Виявлена одиниця є дуже грубим вульгаризмом і використовується, щоб продемонструвати зневагу і роздратування героїв книги.
Приклади використання сленгу у романі також знайдені:
Then bow did you know, doc? Daddy asked [6; 39]. Фразема є дуже поширеною у використанні в чоловічій компанії, зазвичай є безособовою формою звертання. У романі протагоніст має за звичку так звертатися до свого маленького сина, таким чином він демонструє свою батьківську любов і прив’язаність до дитини.
Good people die in bad, painful ways and leave the folks that love them all alone [6; 443]. Слово folks є прикладом розмовного стилю мовлення, також розцінюється як сленг серед як молодих, так і людей старшого віку. У творі використано, щоб показати своєрідність ситуації, а також рівень близькості між співрозмовниками.
Лексика роману Кінга не є багатою на різноманітні фразеологічні одиниці, автор більш тяжіє до використання стилістичних маркерів. Ми зуміли виявити декілька ідіоматичних фраз. Наприклад:
Living by your wits is always knowing where the wasps are [6; 375]. Вираз «Live by your wits» означає «отримувати гроші або інші переваги нечесним шляхом». Ідіому використано з метою увиразнити діалоги роману, додати йому експресивності та емоційного забарвлення.
Інший приклад:
There’s just something about you that pisses me off [6; 264]. Вираз «piss somebody off» є розмовною фразою, яку не прийнято вживати у пристойному середовищі. У книзі використано, щоб виявити роздратування і злість.
Отже, у книзі Стівена Кінга “Сяйво” ми виявили значну кількість прикладів вжитку лексичних засобів. Літературна і розмовна лексика, запозичення, колоквіалізми, терміни, сленгізми, ідіоми і навіть вульгаризми є невід’ємною частиною створення повноцінного літературного твору. Конкретна специфіка вживання мовних засобів зумовлена стилем Кінга, адже його вважають королем жаху, що і зумовлює його власний неповторний стиль та вибір лексичних маркерів. Лексеми, виявлені нами у романі, надають тексту більшої виразності та чіткості, збільшують емотивний вплив на реципієнта, пробуджують цікавість в аудиторії читачів.
Загальний висновок
Поняття дискурсу можна охарактеризувати як комунікативний феномен, який знаходить вираження у музичному, політичному, кіно- та літературному виді дискурсу, де найкраще розкривається потенціал лексико-стилістичних маркерів. Літературний твір як окремий об’єкт є дуже багатим джерелом дослідження, адже на відміну від інших різновидів дискурсу не є обмеженим у часі (кінодискурс) чи кількості мовних одиниць (музичний дискурс). Його визначають водночас і комунікативно-рецептивні чинники, і позалітературний контекст, він може бути ідеологічним, релігійним, чи культурним. Завдяки лексичним засобам для автора стає можливим виразити саме ту інформацію, яку він бажає донести до реципієнта і зробити текст твору актуальним для певної категорії читачів. Більше того, такі лексичні маркери як запозичення, ідіоми, сленгізми і навіть вульгаризми додають тексту гостроти і неординарності, збагачують і освіжають мову роману. Імплементувати лексичний засіб у текст не є важко, але зробити це якісно і влучно вдається не всім, це потребує неабияких вмінь та навичок.
Список використаної літератури
- Dijk Van. T. A. Studies in the Pragmatics of Discourse / Dijk Van. T. A. – London: Longman, 1997. – 174 р.
- Борев Ю. Б. Эстетика. Теория литературы : энциклопедический словарь терминов / Ю. Б. Борев. – Москва : Астрель : АСТ, 2003. – 575 с.
- Словник лінгвістичних термінів / Кротевич Є., Родзевич Н. / За заг. ред. Є.В. Кротевича. – К.: Вид-во АН УРСР, 1957. – 236 с.
- Черняк Ю. І. Літературний дискурс як комунікативний феномен / Ю. І. Черняк // Держава та регіони. Серія : Гуманітарні науки. – 2014. – № 4. – С. 16-20.
- Ruland, Richard. From Puritanism to postmodernism: a history of American literature / Richard Ruland, Malcolm Bradbury.
- The Shining [Electronic resource] // Penguin Random House. – Access to the source:https://www.penguinrandomhouse.com/books/92991/the-shining-by-stephen-king/