Практичні аспекти використання відкритих даних як інструменту посилення надання державних інформаційних послуг: закордонний досвід


Notice: Trying to access array offset on value of type null in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 1403

У статті розглянуто концепцію відкритих даних та її роль у діяльності органів державної влади. Зокрема здійснено аналіз практичних аспектів використання відкритих даних як інструменту посилення надання державних інформаційних послуг та проаналізовано закордонний досвід у розвитку цієї галузі.

Ключові слова: відкриті дані, державні інформаційні послуги, електронні державні послуги, доступ до публічної інформації, відкриті АРІ, хакатон.

У сучасному світі спостерігається швидкий розвиток інформаційного суспільства, який спрямований на задоволення потреб людей, де інформація є відкрита для всіх і кожна людина має можливість створювати, зберігати, користуватися та обмінюватися нею. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба запровадження у діяльність органів, установ та підприємств, котрі спеціалізуються у наданні інформаційних послуг, нових інструментів для якісного обслуговування клієнтів.

На сьогодні таким інструментом виступають відкриті дані, які активно впроваджуються у діяльність вітчизняних органів влади. Це зумовлено тим, що збільшення обсягів інформації у процесі їх діяльності, суспільні запити та швидка технологізація суспільства викликали необхідність впровадження та використання системи надання електронних державних послуг та доступу до публічної інформації.

З огляду на те, що концепція відкритих даних відносно нова в українському інформаційному просторі, виникає необхідність у процесі її впровадження у діяльність органів державної влади враховувати досвід тих країн, які успішно її використовують.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями використання відкритих даних займалися такі науковці, як М. С. Ковтун, О. Ю. Краковецький та А. В. Тарасюк. Вони дали характеристику цьому поняттю, а також визначили перспективи та напрями розвитку. П’ятизіркову модель відкритості даних розробив британський спеціаліст з інформатики Тім Бернерс-Лі.

Метою статті є визначення практичних аспектів які посилюють процес надання державних інформаційних послуг на основі закордонного досвіду.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасний етап суспільного розвитку характеризується динамічним впровадженням інформаційних технологій у всі галуззі діяльності. За таких умов виникає необхідність органів державної влади стежити за характером та змістом інформаційних обмінів з громадськістю для дотримання балансу у їх відносинах. Оскільки у протилежному випадку може знизитися ступінь підтримки суспільством влади, а то й відкритим протистоянням.

Для запобігання такого розвитку подій необхідно досягти такого результату, коли інформаційні потоки між органами влади та громадськістю функціонують максимально без перешкод. Така модель реалізується у тому випадку, коли кожен громадянин матиме можливість отримувати повну, вірогідну та всебічну інформацію про діяльність органів державної влади.

Сприяє цьому впровадження концепції відкритих даних. На сьогодні визначень поняття «відкриті дані» є значна кількість і всі вони різняться в залежності від країни або науковця. Організація Об’єднаних Націй подає таке трактування цього поняття – це публічна інформація, яка оприлюднюється з ініціативи держави он-лайн, при цьому забезпечує до неї вільний доступ та подальше її використання і поширення [2].

Науковці подають власні трактування поняття «відкриті дані». На думку О. Ю. Краковецького, «відкриті дані – це концепція, головна ідея якої полягає у тому, що дані мають бути доступні для легкої обробки програмними засобами та подальшого використання і розповсюдження без жодних обмежень і контролю» [3, с. 12]. Інший науковець А. В. Тарасюк стверджує, що відкритими є ті дані, які надають інформацію, яка надалі може бути використана будь-ким (з комерційною метою у тому числі), якщо це передбачено законом. Держава може надавати у формі відкритих даних доступ до публічної інформації, але при цьому мають бути встановлені певні обмеження (прикладом цих обмежень можуть бути персональні дані) [5, с. 60].

Для якісного впровадження відкритих даних у процес надання державних інформаційних послуг необхідно враховувати закордонний досвід. Зокрема досвід тих країн, які знаходяться на рівень вище у цій галузі. У цьому випадку необхідно враховувати показники двох міжнародних рейтингів: «Open Data Barometer» та «Global Open Data Index». Ці два рейтинги важливі, оскільки дозволяють об’єктивно оцінити прогрес у порівнянні з іншими країнами.

Рейтинг Open Data Barometer оцінює прогрес кожної країни за трьома категоріями (готовність Уряду/суспільства/бізнесу до оприлюднення відкритих даних; імплементація законів про відкриті дані; політичний/економічний/соціальний ефект від відкриття урядових даних) та оцінює наявність і якість ключових наборів даних у 15 категоріях. Щодо рейтингу Global Open Data Index, то в ньому здійснюється лише оцінка цих 15 категорій до яких традиційно відносять реєстр компаній, реєстр землевласників, реєстр публічних контрактів, публічну фінансову звітність, нормативно-правову базу, розклад громадського транспорту, статистику злочинності/охорони здоров’я/освіти/торгівлі, карти, дані перепису населення, дані про забруднення навколишнього середовища та якість води, результати виборів, державні та місцеві бюджети.

Україна починаючи з 2014 р. є у цих рейтингах, проте у Global Open Data Index офіційно з 2015. Ознайомитися із місцем України протягом 2014-2018 рр. можна на рис. 1.

Рис. 1 Місце України у міжнародних рейтингах з відкритих даних

Якщо провести хронологічну паралель між прийняттям в Україні законодавчих актів та її місцем у вище зазначених рейтингах, можна зробити висновок, що із запровадженням Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних в кінці 2015 р. держава почала покращувати свої позиції у цій сфері, про що свідчать дані рейтингів за 2016 р.

Згідно з рейтингом Open Data Barometer Україна посіла 44 місце і покращила свій результат на 18 позиції у порівнянні з 2015 р. [15]. У рейтингу Global Open Data Index Україна була на 31 місці, піднявшись на 23 позиції [12].

У 2016 р. було здійснено приєднання до Міжнародної Хартії відкритих даних, що дало новий поштовх до їх розвитку та удосконалення. Виконання Україною головних принципів цієї Хартії покращило місце держави у міжнародних рейтингах. Наприклад, за останніми опублікованими даними за 2017 р., у рейтингу Open Data Barometer країна покращила результат на рекордних (для неї) 27 позицій і посіла 17 місце. У 2018 р. Україна зберегла свої позиції в обох рейтингах.

За даними цих рейтингів найкращі результати у впровадженні відкритих даних мають Канада та Великобританія, тому у цій науковій роботі ми розглянемо саме їх досвід у цій сфері.

Впровадження відкритих даних у Великобританії розпочалося у 2013 р. коли тодішній прем’єр-міністр Девід Камерон оголосив ціль зробити уряд країни «найпрозорішим урядом у світі». План дій з реалізації цієї цілі включав утвердження позицій Великобританії як одного зі світових лідерів у сфері розвитку відкритих даних, а також запуск порталу data.gov.uk який повинен стати провідним порталом відкритих даних у світі [11].

План дій із реалізації Хартії відкритих даних, який був ухвалений британським урядом включав пункт, щодо створення Національної інформаційної інфраструктури урядових даних. Мета цієї структури – спрощення надання доступу до найважливіших державних даних, відкриття яких надалі матиме значний соціальний та економічний вплив, а також покращення якості даних та забезпечення їх інтероперабельності.

Запуск Порталу data.gov.uk відбувся у 2010 р. з 10 сервісами які були засновані на даних. Серед цих сервісів найвідоміші FillThatHole, який використовує дані про місцезнаходження з Управління національної статистики, щоб громадяни могли повідомляти про небезпеки на дорогах, а також PlanningAlerts, який знаходить додатки для планування на місцевому рівні. Портал збільшив кількість наборів даних приблизно з 2 500 при його запуску до 50 000 сьогодні [17].

На основі опублікованих наборів даних створюються різного роду додатки та ініціативи. Серед найвідоміших з них є запуск ініціативи Open Banking. Її запуск відбувся у 2015 р. урядом Великобританії з метою розробки стандартів відкритих API для кредитних організацій, які дозволяють забезпечити використання їх даних іншими організаціями.

Розробка ініціативи проводилася експертною групою Open Banking Working Group (OBWG) в склад якої увійшли представники банків, фінтех-компаній і спеціалісти в галузі відкритих даних. В результаті проведеної роботи у лютому 2016 р. був опублікований документ «The Open Banking Standard», який містив рекомендації по розробці стандартів відкритих АРІ і їх подальшому впровадженню.

В серпні 2016 р. Управління по конкуренції та ринках Великобританії (The Competition and Markets Authority – CMA) опублікувало план реформ в банківській сфері, які направлені на підвищення конкуренції й доступних послуг на фінансовому ринку. Однією з ключових ініціатив стала Open Banking, для реалізації якої був створений спеціально уповноважений орган – Open Banking Implementation Entity. З 13 січня 2018 р. застосування принципів відкритих АРІ в Великобританії стало обов’язковим для 9 найбільших банків, послугами яких користується 80-90% фізичних осіб [1, с. 2].

Суть цієї ініціативи полягає у тому, що банки або інші постачальники фінансових послуг повинні надавати можливість клієнтам ділитися своєю фінансовою інформацією з іншими банками, а регулюватися це все повинно третіми сторонами. Окрім цього, найбільші банки Danske, Bank of Ireland, Nationwide, Barclays, Allied Irish Bank, Lloyds Banking Group, HSBC, Santander і RBS Group – з дозволу своїх клієнтів будуть зобов’язані надавати розробникам мобільних та веб-додатків можливість підключатися до даних поточного рахунку користувача.

Таким чином, клієнти банків зможуть зайти на один сайт або в мобільний додаток і побачити всі свої банківські рахунки та кредитні картки в одному місці. У майбутньому користувачі зможуть вести всі свої фінансові справи й займатися домашніми рахунками користуючись єдиною цифровою платформою [6].

Впровадження цієї ініціативи якісно впливає на підвищення рівня надання державних інформаційних послуг. Даний досвід можна використовувати й в Україні, наразі подібні ініціативи впроваджуються у всіх країнах Європи. Запуск Open Banking можна розпочати з обов’язкового застосування принципів відкритих АРІ саме державними банками й надалі поширити ці принципи на усі банки країни.

Ще одним лідером у впровадженні відкритих даних є Канада. Уряд Канади визначив 10 принципів оприлюднення державної інформації: повнота, першоджерело, своєчасність, легкість фізичного та електронного доступу, машинозчитуваність, недискримінація, використання загальноприйнятих стандартів, ліцензованість, постійність, витрати на використання.

В цілому, впровадження відкритих даних у Канаді ґрунтується на принципах які зазначені у Хартії відкритих даних. Основною перевагою у розвитку цієї галузі є залучення усіх охочих осіб до розробки додатків на основі відкритих даних. Яскравим прикладом є проведення хакатону CODE у 2013 р. участь у якому взяло понад 900 розробників, студентів та ентузіастів. Команди змагалися і створювали додатки використовуючи дані з Канадського порталу відкритого уряду. В результаті проведення цього хакатону було створено понад 100 додатків [14].

Значна частина цих додатків позитивно вплинула на посилення надання державних інформаційних послуг. Ось декілька прикладів таких додатків:

  • Canada’s Population Clock (real-time model) – виданий Управлінням статистики Канади. Цей продукт візуалізації даних представляє інформацію про темпи оновлення населення країни. Веб-сторінка показує модель росту населення Канади в режимі реального часу [8].
  • Water Data API – AРІ надають дані про рівень води та потоку (скидання) в реальному часі, зібрані на понад 1 900 гідрометричних станціях по всій Канаді, а також історичні дані про рівень води та потоку (скидання), зібрані на понад 7 700 гідрометричних станціях по всій Канаді [16].
  • Canadian Immigration Insight Reports – звіти мають надати інформацію про імміграцію за різними критеріями, такими як категорія, країна народження, місто висадки тощо. Звіти повністю інтерактивні: необхідно навести курсор миші на графік, і є можливість отримати підказку із детальними даними; натиснувши на точку даних, і графіки/таблиці відповідно зміняться [9].
  • Funding Opportunity Database – база даних можливостей фінансування яка дозволяє кожному шукати та відображати інформацію про поточні та / або нещодавно заархівовані можливості CIHR на основі введених критеріїв вибору або пошуку [10].

Це лише незначна частина додатків які були створені на основі відкритих даних, що надалі позитивно вплинуло на рівень надання державних інформаційних послуг в Канаді. Оскільки відтепер, зацікавлений громадянин може скористатися мобільним додатком де необхідна інформація представлена у зручній формі. Це полегшує роботу і безпосередньо державних установ, оскільки кількість запитів від громадян зменшується, але водночас збільшується кількість задоволених інформаційних запитів тих же громадян.

Окрім вищезазначених аспектів на посилення надання державних інформаційних послуг також впливає правильне оприлюднення відкритих даних на Єдиному веб-порталі відкритих даних. В основі правильного оприлюднення лежить відповідність типу інформації та формату у якому вона розміщується на Порталі (табл. 1).

Таблиця 1

ФОРМАТИ ОПРИЛЮДНЕННЯ ДАНИХ

Тип даних Формат даних
Текстові дані RTF, TXT, DOC(X), ODT*, PDF (з текстовим змістом, нескановане зображення), (X)HTML*
Структуровані дані XML*, RDF*, CSV*, JSON*, XLS(X), YAML*, ODS*
Графічні дані JPG (JPEG)*, GIF*, PNG*, TIFF, GTFS-RT, GTFS
Відеодані MKV, MPEG, FLV, MKS, AVI, MK3D
Аудіодані MP3, MKA, WAV
Дані, розроблені з використанням програми Macromedia Flash FLV, SWF
Архів даних 7z*, ZIP*, Bzip2*, Gzip*
Геопросторові дані SHP, GeoTIFF, MID/MIF, DMF, DXF, GeoJSON, ХML, GPX, ARINC, LOC, AIXM.

Для кращого розуміння важливості коректного підбору формату до типу інформації розглянемо з практичної сторони п’яти зіркову модель Тіма Бернерса-Лі. На Єдиному веб-порталі відкритих даних кожен набір даних оцінюється за цією моделлю.

Одна зірка – під відкритою ліцензією інформація доступна в Інтернеті у будь-якому форматі. Ця категорія включає файли у форматі PDF, а також скановані копії документів. У такому випадку інформацію можна переглянути, роздрукувати чи поширити, але здійснити її опрацювання без додаткових маніпуляцій (наприклад, оцифрування) неможливо.

Дві зірки – формат даних не є відкритим, хоча оприлюднюються вони у структурованому вигляді (наприклад, XLSX). У залежності від наявного програмного забезпечення дані можна експортувати в інший формат, але при цьому будуть наявні зайві елементи, а отже це додаткові дії для здійснення аналізу.

Три зірки – оприлюднена інформація доступна у відкритих структурованих форматах (наприклад, JSON, CSV, YAML, XML). У цьому випадку, даними можна користуватися будь-яким чином, але вони ще не є повністю інтегрованими у веб.

Чотири зірки – використовуються стандарти W3C21 (зокрема, SPARQL та RDF), при цьому дані мають постійне посилання. У користувачів є можливість отримувати первинні набори даних у вигляді файлів (наприклад, списки або довідники) або ж через запит до АРІ за вказаними параметрами.

П’ять зірок – набори даних зв’язані між собою (linked data). У цьому випадку дані являють собою семантичну мережу, яка постійно змінюється та оновлюється відповідно до сучасних запитів [7].

Варто зазначити, що дані які публікуються повинні бути впорядковані. Відомий вчений Джефф Лік виділяє чотири основні характеристики таких даних:

  • в одному стовпці повинна бути кожна змінна (variable), яку ви вимірюєте;
  • в окремому рядку – кожне окреме спостереження (observation) цієї змінної;
  • одна таблиця повинна бути для кожного «виду» змінної;
  • якщо є декілька таблиць, тоді вони мають включати стовпець у таблиці, завдяки якому ці таблиці можна буде об’єднати [13, с. 23].

Тобто, значна частина даних оприлюднюється у формі таблиці, яка є впорядкованою сукупністю стовпчиків та рядків. Один рядок таблиці є однією одиницею даних (одне спостереження), а один стовпчик є однією змінною (значенням), яке змінюється від одного рядка до іншого.

Найчастіші помилки яких слід уникати при формуванні таблиці з даними:

  1. порушення структури рядків та стовпців – об’єднані комірки;
  2. в заголовках стовпців знаходяться значення, а не назви змінних;
  3. кілька змінних зберігаються в одному стовпці;
  4. змінні у таблиці не є уніфікованими – «брудні дані» [4, с. 24-27].

Отже, для якісного впровадження відкритих даних у процес надання державних інформаційних послуг слід враховувати досвід у цій сфері країн, які знаходяться рівнем вище. За даними міжнародних рейтингів «Open Data Barometer» та «Global Open Data Index» такими країнами є Великобританія та Канада. Проаналізувавши процес впровадження відкритих даних у цих країнах, можна зробити висновок про те, що в цілому розвиток цієї сфери ґрунтується в основному на принципах які передбачені Хартією відкритих даних. Головна відмінність між цими країнами та Україною у тому, що у нашій державі значно нижчий рівень ініціативності. Окрім ініціативності для посилення надання державних інформаційних послуг із залученням відкритих даних необхідно враховувати практичні аспекти під час формування наборів даних. Допущена помилка при формуванні таблиці з набором даних надалі не буде правильно розшифрована користувачем, що явно впливатиме на якість надання цієї інформаційної послуги. Це ж стосується даних які використовуються у процесі розроблення мобільних додатків або інших ініціатив, коли структура даних унеможливлює їх автоматизоване опрацювання.

Список використаних джерел та літератури

  1. Инициатива Оpen Вanking в Великобритании [Текст] / Центральный банк Российской Федерации. – М. : [б. из.], 2018. – 15 с.
  2. Ковтун М. С. Відкриті дані в Україні: сутність та стан розвитку [Електронний ресурс] / М. С. Ковтун, Н. О. Хрякова // Forum Prava. – [Б. м. : б. в.], 2018. – №2. – С. 66-73. – Режим доступу: http://forumprava.pp.ua/files/066-073-2018-2———-,———10-.pdf. – Назва з екрана.
  3. Краковецький О. Ю. Відкриті дані в Україні [Текст] : навч. посіб. / О. Ю. Краковецький. – [Б. м. : б. в.], 2018. – 34 с.
  4. Савчук А. Відкриті дані для міст: практичний аспект [Текст] / А. Савчук, Р. Величко. – К. : [б. в.], 2019. – 68 с.
  5. Тарасюк А. В. Відкриті дані та інші дані у публічному доступі: правові аспекти [Текст] / А. В. Тарасюк // Інформація і право. – [Б. м. : б. в.], 2017. – № 2(21). – С. 59–65.
  6. Чего ждать от открытого банкинга в Британии [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://thebusinesscourier.com/ru/revolyuciya-v-bankovskoj-sfere-k-vam-prixodit-chego-zhdat-ot-otkrytogo-bankinga-v-britanii. – Название с экрана.
  7. 5 stars Open Data [Electronic resource]. – Mode of access: https://5stardata.info/en/. – Title from the screen.
  8. Canada’s Population Clock (real-time model) [Electronic resource]. – Mode of access: https://open.canada.ca/en/app/canadas-population-clock-real-time-model. – Title from the screen.
  9. Canadian Immigration Insight Reports [Electronic resource]. – Mode of access: https://open.canada.ca/en/apps/canadian-immigration-insight-reports. – Title from the screen.
  10. Funding Opportunity Database [Electronic resource]. – Mode of access: https://open.canada.ca/en/apps/funding-opportunity-database. – Title from the screen.
  11. G8 Open Data Charter National Action Plan [Electronic resource]. – Mode of access: https://www.gov.uk/government/publications/g8-open-data-charter-national-action-plan. – Title from the screen.
  12. Global Open Data Index [Electronic resource]. – Mode of access: https://index.okfn.org/. – Title from the screen.
  13. Leek Jeff The Elements of Data Analytic Style GitHub [Electronic resource] / Jeff Leek. – Mode of access: https://worldpece.org/sites/default/files/datastyle.pdf. – Title from the screen.
  14. Open Data 101 [Electronic resource]. – Mode of access: https://open.canada.ca/en/open-data-principles. – Title from the screen.
  15. Open Data Barometer [Electronic resource]. – Mode of access: https://opendatabarometer.org/?_year=2017&indicator=ODB. – Title from the screen.
  16. Water Data API [Electronic resource]. – Mode of access: https://open.canada.ca/en/app/water-data-api. – Title from the screen.
  17. What is the UK government’s open data strategy? [Electronic resource]. – Mode of access: https://www.computerworld.com/article/3427838/what-is-the-uk-government-s-open-data-strategy.html. – Title from the screen.

PRACTICAL ASPECTS OF USING OPEN DATA AS AN INSTRUMENT OF STRENGTHENING THE PROVISION OF STATE INFORMATION SERVICES: FOREIGN EXPERIENCE

The article deals with the concept of open data and its role in the activity of public authorities. In particular, the practical aspects of using open data as a tool to strengthen the provision of public information services were analyzed and foreign experience in the development of this field was analyzed.

Keywords: open data, public information services, electronic public services, access to public information.

Залишити відповідь