СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РАКЕТНО-КОСМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

І.В. Остапчук,
студент, Національний університет «Острозька академія»
Науковий керівник: О. І. Дем’янчук,
к.е.н., доцент кафедри фінансів, обліку та аудиту

 СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РАКЕТНО-КОСМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Анотація. У статті проаналізовано сучасний стан ракетно-космічної промисловості України, визначено проблеми та представлено перспективи розвитку галузі.

Ключові слова: розвиток, перспективи, космічна промисловість, КБ «Південне»

Annotation. The article analyzes the current state of the rocket and space industry of Ukraine, identifies the problems and presents the prospects of the industry.

Key words: development, prospects, space industry, CB «Pivdenne»

Постановка проблеми. Україну по праву можна назвати космічною державою. За часи незалежності було здійснено 148 пусків українських ракет, які доставили понад 300 космічних апаратів. Наша держава має повну інфраструктуру для існування замкнутого циклу виробництва ракет. І це все при майже відсутньому фінансуванні з боку держави. Виробничі цехи працюють менше ніж на половину можливої потужності. То чи є шанси в України стати конкурентоздатним гравцем на космічному ринку? Саме це питання підтверджує актуальність цієї проблематики.

Аналіз останніх джерел і публікацій. В Україні умовам розвитку космічної галузі приділяли увагу економісти В.В. Сенченко і Т.М. Велентейчик. Актуальними питаннями економічної політики держави у науково-технологічній сфері цікавляться Б.А. Маліцький, І.О. Булкін, І.Ю. Єгоров, Л.П. Кавуненко, В.П. Соловйов, В.Б. Буторіна і ряд інших вітчизняних фахівців.

Метою цього дослідження є визначення проблем і перспектив розвитку космічної промисловості України. Виходячи із мети основними завданнями є аналіз і характеристика сучасного стану ракетно-космічної промисловості та визначення напрямків її удосконалення.

Виклад основного матеріалу дослідження. У 1951 році в Дніпропетровську було засновано «завод №586» для випуску балістичних ракет. Майже одразу ентузіасти конструкторського відділу на чолі з Будником В. С. почали розробки модифікацій існуючих ракет. КБ «Південне» в цьому плані демонструвало успіхи. Вони першими запропонували багатоступеневу ракетну систему, де ступені ракети розташовувались один над одним. Це суттєво збільшило дальність польоту та масу корисного вантажу. Але вже тоді виникали певні проблеми.

Запуск ракет з української території був неможливий, адже це потребує цілого космодрому. Космодром займає велику площу. До того ж, необхідне поселення працівників недалеко від центру запуску. Україна є густонаселеною державою без великих пустель і океанів, оточена з усіх сторін країнами з такими ж умовами.

Україна перемкнулася на співпрацю з західним світом. Тим паче про космічні проекти нашої держави там добре знали і все частіше зверталися до нас за допомогою. Так українські підприємства співпрацюють з американською Orbital ATK — виробництво паливних систем для РН «Антарес», а також європейськими AVIO – двигун РН «Веґа».

Перейдемо до аналізу фінансової складової космічної промисловості України. Згідно з концепцією розвитку ракетно-космічної промисловості, яка носить назву — «Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма України на 2013-2017 роки», розподіл фінансування представлено у таблиці 1.

Таблиця 1

Джерела фінансування космічної промисловості України за 2013-2017 рр., млн грн.

Джерела фінансува-ння

За роками

Разом

2013

2014

2015

2016

2017

Державний бюджет

98,7

230,7

335,2

226,9

228,5

1120

Інші джерела

389

207

258

295

311

1460

Всього

487,7

437,7

593,2

521,9

539,5

2580

Джерело: [1]

Дані Таблиці 1 показують виділення  бюджетних коштів, а також кошти з інших джерел – приватних  фірм резидентів та нерезидентів на основі партнерських договорів. Середня сума державного фінансування в доларах становить 7,1 млн дол., що становить 6,6% від ВВП. Але ці суми є неймовірно мізерними і займають велику частку ВВП порівняно з бюджетами інших країн світу (табл. 2).

Таблиця 2

Державне фінансування космічного сектору промисловості провідних космічних держав за 2016 рік

Країна

Сума, млрд дол.

Відсоток від ВВП, %

США

18

0,1

Європейський союз

5

0,03

Японія

2,2

0,07

Росія

2,5

0,23

Китай*

4

Індія

1

0,06

* інформація про фінансування космічної промисловості Китаю є секретною і розрахована приблизно

Джерело: розраховано автором на основі джерела.[2]

Отже, порівнявши дані таблиці 2 з таблицею 1 можна сказати,  що при існуючому бюджеті Україна не зможе стати конкурентоспроможною країною на ринку космічних послуг. У вищезазначеній концепції розвитку космічної діяльності вказані плани запуску нових українських супутників, розробки нової ракети для польотів на Місяць, запуск національної супутникової мережі «Либідь». Супутник типу «Либідь» планувався до запуску у 2011 році. Запуск неодноразово відкладали, нераціональне використання державних коштів продовжується і на кінець 2017 року супутник знаходиться на зберіганні в Росії.

Тому, існуючі плани Державного космічного агентства України ДКА є відірваними від реальності, оскільки галузь не може забезпечити навіть запуск вже готових виробів. Для прикладу, лише запуск однієї ракети середнього класу коштує 50-90 млн дол. [3], що є просто нереальними коштами для бюджету ДКА при існуючих нераціональних витратах.

На жаль, останні роки нагадують події початку 90-х років минулого сторіччя. Програма «Морський старт» було призупинено через банкрутство. Міністерство оборони України відмовилося від виробництва оперативно-тактичного ракетного комплексу «Сапсан». Руйнування зв’язків з Росією привело до зупинки програми «Наземний старт», де також використовувалася ракета «Зеніт». Було скасовано україно-бразильський проект «Алкантара Циклон Спейс». Україна з ентузіазмом ставилася до проекту, але нестача коштів стала гальмом проекту. У той же час, Бразилія постійно відставала у підготовці наземних комплексів. Перший запуск планувався на 2006, 2010 і 2014 роки. Урешті-решт, Бразилія вийшла з проекту через неналежне виконання українською стороною своїх зобов’язань.

Головний ворог українських космічних програм – повальна корупція. З 2003 по 2015 рр.  Україна витратила 4 млрд грн навіть не переправши ракету на космодром. У 2016 році Військова прокуратура України отримала рухом коштів на рахунках підприємств Українського космічного агентства через кримінальну справу про розтрату державних коштів в особливо великих розмірах, а також неналежного виконання службових обов’язків менеджментом космічного агентства та конструкторського бюро «Південне». Також, КБ «Південне» сплатило за договорами страхування ракети-носія 47,9 млн грн (5,9 млн доларів), хоча і на сьогоднішній час РН «Циклон-4» не побудована. «У діях службових осіб Державного космічного агентства України, КБ «Південне», ТОВ «Страховий брокер «Аероспейс Іншуренс Брокер», ПрАТ «Український страховий капітал» та страхової компанії Catlin вбачаються ознаки кримінального правопорушення, а саме розтрати бюджетних коштів у сумі 47,9 млн грн», – сказано в матеріалах цієї справи [4], [5], [6]. Тому, швидше за все, Бразилії набридли постійні переноси запусків, обіцянки от-от зробити обіцяне Україною. КБ «Південне» виступило з офіційними спростуваннями вищезазначених звинувачень, документально підтвердивши накази вищих органів влади на страхування ще не виготовленої ракети [7], [8].

Тому у сучасному стані перед підприємством постало питання відновлення виробництва і визначення подальшої стратегії. Сучасний стан підприємство саме описує так: «…зношені виробничі потужності, вкрай тяжке становище з кадрами, яке посилювалося активністю “мисливців за головами”, зруйнована кооперація. Про складські запаси ми давно забули, проте накопичили борги із зарплати, енергоносіїв і кредитами.». Росію уже неможливо і не потрібно розглядати як основного партнера та/або споживача. Тому підприємству слід продовжувати розвивати співпрацю з НАСА та ЄКА (Європейське космічне агентство), які задоволені співпрацею і готові підтримувати її і надалі за умови повного виконання умов уже існуючих проектів «Антарес» і «Веґа».

До вище зазначеного можна додати потребу в пошуку нових ринків. Вже налагоджена співпраця з Індією та Південною Кореєю. Саме поява нових розробок дозволить вийти на вищий рівень.

Новостворена канадська космічна компанія Maritime Launch Services (MLS) уклала договір з КБ «Південне» на розробку ракети легкого класу із ціною запуску $45 млн, що суттєво нижче ніж у конкурентів [9]. Канадці зобов’язалися побудувати космодром у власній провінції Нова Шотландія на березі Атлантичного океану. Від України вся наукова і контролінгова робота у сфері побудови, підготовки і запуску ракети [10]. Тому залишається сподіватися на здоровий глузд і совість керівників ДКУ, які нарешті займуться своїми прямими обов’язками – розвитком престижу української космонавтики та її становлення як конкурентоспроможної в суворих умовах ринку.

Саме підприємство найкращою перспективою для себе розглядає стати частиною одного з провідних світових космічних виробників. Оскільки число ракетних запусків щорік зростає, необхідне збільшення виробничих потужностей. КБ «Південне» і ВО «Південмаш» мають повний цикл виробництва, що відкидає потребу у будівництві нового заводу, і, відповідно, стають об’єктами інтересу у цьому відношенні.

Висновки. Становище української космічної промисловості знаходиться в невизначеному стані. Авторитет, що завойовувався роками, легко нівелюється затяжними бюрократичними процесами, корупційними схемами, судовими процесами. Тому, найкращим варіантом розвитку підприємства є перспектива стати частиною закордонного виробника. Для цього необхідно провести корпоратизацію підприємств космічної промисловості і створити на їх основі державну холдингову компанію. Це дозволить почати предметний пошук інвестора.

 

Література:

  1. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки», [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/439-18/paran12#n12
  2. Global Space Industry Dynamics, Research Paper for Australian Government, Department of Industry, Innovation and Science by Bryce Space and Technology, LLC/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.industry.gov.au/industry/IndustrySectors/space/Documents/BRYCE-Australia-Global-Space-Industry-Dynamics-Paper.pdf
  3. Space Exploration Technologies Corporation; Capabilities & Services, [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.spacex.com/about/capabilities
  4. Єдиний державний реєстр судових рішень; Справа № 757/44734/16-к, [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/61494158
  5. Єдиний державний реєстр судових рішень; Справа № 757/42525/16-к, [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61105361
  6. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Розпорядження №4108 від 18.10.2017, [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.nfp.gov.ua/files/ZAKHODY/%d0%a0_4108%20%d0%a3%d0%a1%d0%9a.docx
  7. Сайт КБ «Південне», Лист ДП “КБ “Південне” із запереченнями щодо укладання угоди на страхування [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.yuzhnoye.com/files/userfiles/1.10.2016/SCAN0010.jpg
  8. Сайт КБ «Південне», «Щодо підписання Брокерської угоди до листа ДП «КБ Південне» від 29.10.12», [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.yuzhnoye.com/files/userfiles/1.10.2016/SCAN0005.jpg
  9. Maritime Launch Services (MLS) Ltd., Press Release March 14th, 2017; [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.maritimelaunch.com/pdf/MLS%20Press%20Release%20March%2014%202017.pdf
  10. Cyclone 4 Press release Summer 2016; [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.maritimelaunch.com/pdf/Cyclone%204%20Press%20release%20Summer%202016.pdf

 

 

Залишити відповідь