Проблеми та перспективи розвитку інноваційної діяльності на підприємствах України

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Хоміцький Дмитро Вікторович
економічна кібернетика

Науковий керівник: ст. викл. к.психол.н. Коцюк Юрій Анатолійович
Національний університет “Острозька академія”

На сьогоднішній день інновації в сучасному світі відіграють важливу роль. Країна яка займає лідируючі позиції по впровадженню та управлінню інноваціями займає лідируючі позиції в економіці. Ефективна інноваційна діяльність дає безліч переваг для побудова ефективної економіки. Україні останнім часом, незважаючи на певні успіхи у стабілізації макроекономічних показників, не вдається домогтися відчутних результатів в експорті інноваційної продукції та створенні сприятливих умов для інноваційної діяльності вітчизняних виробників.

Проблемам інноваційної діяльності присвячені дослідження низки відомих вітчизняних та іноземних учених-економістів: В. Александрової, Ю. Бажала, П. Беленького, В. Беренса, Г. Бірмана, В. Власової, О. Водачкової, В. Геєця, А. Гойка, Н. Гончарової, М. Долішнього, М. Джонк, Р. Іванух, С. Ільєнкової, Н. Краснокутської, Я. Крупки, О. Кузьміна, Б. Литвина, О. Лапко, Л. Гітмана, А. Кутейникова, Д. Львова, Б.  Патона, А.  Пересади, А.  Перлакі, А.  Пригожина, А.  Савченка, А.  Савчука, В. Терехова, П. Хавранека, М. Чумаченка, А. Чухна, С. Шмідта Ці дослідники вивчали проблеми розвитку інноваційної діяльності в Україні та основні напрямки і заходи державного регулювання цих процесів. Але їхні дослідження стосуються лише України тому актуальним питанням постає вивчення закордоного досвіду та впровадження його в Україні.

Нинішня економічна ситуація в Україні характеризується низьким рівнем використання наукових знань, дуже повільним зростанням виробництва інновацій (табл. 1) [6]. Незважаючи на те, що Україна належить до восьми країн світу з необхідним науково-технічним потенціалом для створення і виробництва новітньої авіаційної техніки, входить у десятку найбільших суднобудівних держав світу, і вітчизняні машинобудівні вироби займають одні з провідних місць в Європі, вона значно відстає від країн Європейського Союзу з точки зору загального рівня інноваційної активності. Причиною цього проблеми що склалися історично і посилювалися в минулому році серйозною політичною нестабільністю.

 

Таблиця 1

Витрати на інноваційну діяльність в Україні, млн. грн.

Рік Дослідження і розробки Придбання нових технологій Придбання машин обладнання та програмного забезпечення Інші витрати Загальна сума витрат
2012 996,4 141,6 5051,7 1855,8 8045,5
2013 1079,9 324,7 10489,1 2440,2 14333,9
2014 1196,3 47,0 8051,8 2185,5 11480,6
2015 1638,5 87,0 5546,3 2290,9 9562,6
2016 1754,6 47,2 5115,3 778,8 7695,9

 

З Таблиці 1 можна зробити висновки, що протягом останніх 5 років відбувався спад інноваційної активності держави. Порівнюючи 2012 та 2016 роки видно, що за цей період загальна сума витрат на інноваційну діяльність зменшилась

Багато дослідників займалися проблемами інновацій в Україні, але М. Дж. Епштейн, Р. Шелтон та Т. Давіла після вивчення досвіду провідних світових компаній прийшли до висновку, що для того, щоб інновації почали працювати на користь підприємства та стати невід’ємною складовою її конкурентоспроможності, необхідно дотримуватися наступних вимог [5]:

  1. Керівництво повинно визначити інноваційну стратегію, планувати інноваційний портфель .
  2. Інновації повинні відповідати бізнес-стратегії компанії.
  3. Потрібно урівноважити творчість й отримання цінності так, що б компанія генерувала нові, успішні ідеї і одночасно отримувала прибуток від своїх інвестицій
  4. Інновації повинні бути створені у формі мережі як всередині компанії, так і за її межами, оскільки сама мережа, а не окремі особи, є головним будівельним матеріалом для інновацій.

Сучасні компанії працюють у надзвичайно складних умовах: зниження попиту на їхній товар та на високий рівень конкуренції, кредити за високими процентними ставками. Це означає, що кожне підприємство, що прагне залишатись стабільним, має стати новатором, але керівники компаній не вкладають коштів у інновації та намагаються заощадити власні надходження шляхом зменшення непрямих витрат.

Щоб подолати перешкоди для інновацій, компанії повинні використовувати запропоновані принципи:

  1. Для роботи з інноваціями необхідно створити певну групу творчих людей. Лідери повинні ретельно підходити до ідентифікації та подальшої інтеграції творчих людей.
  2. Мотивація групи. Використання матеріальних та нематеріальних методів мотивації дозволяє підвищити ефективність інноваційного процесу в цілому.
  3. Планування роботи забезпечує чітке визначення цілей та можливостей для подальшого моніторингу поставлених завдань.
  4. Контроль за виконанням тактичних та стратегічних планів інноваційної політики, використовуючи спеціально розроблені критерії оцінки

Висновки. Отже, інноваційні процеси впливають на розвиток економіки, а високий рівень розвиненої економіки сприяє швидкому й ефективному впровадженню у виробництво інноваційних процесів. Це позитивно впливає на впровадження нових правил корпоративного управління. До недоліків можна віднести  недостатню увагу з боку лідерів інноваційного розвитку підприємств, скорочення витрат за рахунок непрямих витрат, не дозволяє розвивати інновації та негативно позначається на стабільності українських компаній в цілому. Було виявлено, що проблема інновацій прихована в людях, які звикли чітко виконувати свої функції і працювати відповідно до правил. В сучасних умовах українським компаніям необхідно просуватися по шляху інноваційного розвитку, генерувати і впроваджувати нові інновації. Для подолання цих бар’єрів був запропонований іноземний досвіду цьому питанні Він дозволить компаніям ефективно використовувати і впроваджувати вже розроблені інновації і створювати ті, які відповідають сучасним тенденціям в області наукового розвитку.

 

Література

  1. Ганечко І. Проблеми розвитку інновацій в Україні,К., 2011. 21 – 24с
  2. Павлюк М В. Мотиваційні можливості вітчизняного законодавства у сфері інноваційної діяльності.К., 2010. 117 – 121с.
  3. Пенькова О Г. Проблеми реалізації інноваційної стратегії розвитку України К., 2007. 96 – 99с
  4. І.В. Тюха, В. А. Кузнєцова Проблеми інноваційної діяльності в Україні та на вітчизняних підприємствах, 2014 URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4545  (дата звернення:20,02,2018)
  5. Білоброва Проблеми мотивації інноваційної діяльності: Світова практика та українські реалії URL:http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/14229/1-Bilobrova.pdf?sequence=1  (дата звернення:20,02,2018)
  6. Державна служба статистики України: статистична інформація 2016. URL:http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ (дата звернення:20,02,2018)

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь