Позитиви і недоліки трудової міграції з України

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Мельник Олег Анатолійович

студент 4 курсу, спеціальності «Фінанси і кредит»

Науковий керівник:

Шулик Ю.В., к.е.н., доц. кафедри фінансів, обліку і аудиту,

Національний університет «Острозька академія»

ПОЗИТИВИ І НЕДОЛІКИ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ З УКРАЇНИ

 

             У статті досліджено сучасні тенденції розвитку зовнішньої трудової міграції в контексті загальної соціально-економічної ситуації в Україні. Визначено основні фактори, що впливають на міграційний рух населення, проаналізовано масштаби міграційних процесів в Україні. Зроблено оцінку обсягів грошових переказів українських трудових мігрантів. Проаналізовано позитивні та негативні аспекти впливу зовнішньої трудової міграції на розвиток національної економіки.

             Ключові слова: мігранти, трудова міграція, глобалізація, міжнародні міграційні процеси, міграційна політика.

Advantages and disadvantages of labor migration in Ukraine

             In the article are invastigated the modern trends of labor migration in the context of overall socio-economic situation in Ukraine. Determined  main  factors, which are affecting migration changes of population, analyzed the scale of migration processes in Ukraine. Made the estimation of the volume of remittances Ukrainian labor migrants. Analyzed positive and negative impacts of labor migration on the development of the national economy.

             Keywords: migrants, labor migration, globalization, international migration, migration policy.

 

Постановка проблеми.  Трудова міграція громадян за кордон є найбільш масовим, соціально і економічно значущим потоком в Україні. Вона впливає на демографічний розвиток, ринок праці, рівень бідності та доходи домогосподарств. Перекази мігрантів своїм сім’ям на батьківщину, сума яких в останні роки перевищувала 4% ВВП, помітно впливають на економіку.

У роки кризи, у той період, коли виробництво в країні помітно скоротилося, значення та необхідність переказів ще більше зросли. Разом з тим, застосування переказів мігрантів, перш за все їх інвестиційне застосування, а також напрямок за офіційними каналами залишається для України актуальним питанням. Її рішення, крім іншого, гальмується через недостатній рівень наукових досліджень в міграційній сфері. Однак, безперервний аналіз трудової міграції, її впливу на економічний розвиток все ще не розпочато належним чином. Дефіцит фінансових коштів не дає можливості проводити відповідні опитування населення з необхідною періодичністю.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На сьогодні значний внесок в осмислення проблеми трудової міграції внесли наукові праці Т. Соколової, В. Гошовської, Л. Ростової, К. Чижевської, І. Ольшевської, М. Стасюка, І. Лапшиної, М. Ніколайчука, І. Майданіка, Т. Драгунової. Із зарубіжних вчених, доцільно відзначити таких, як М. Денисенко, Ж. Зайончковська, В. Іонцев, В. Переведенцев, Е. Равенстейн. Вищенаведені вчені ґрунтовно описали та дослідили суть явища трудової міграції та сприяли розробці ефективних методів регулювання міграційних процесів. Проте, зміни останніх кількох років, що відбулись практично у всіх сферах життєдіяльності, повернули міграційні процеси в нове русло свого розвитку та спричинили потребу нового підходу до розуміння цього явища.

Метою статті є з’ясування причини і наслідки еміграційних процесів в сучасній Україні, як позитивні, так і негативні.

Виклад основного матеріалу. За останні час трудова міграція населення стала одним з найбільших викликів для нашої держави. Втомившись від нестачі реформ та сподівань на кращі економічні умови в Україні, мільйони співгромадян намагаються покращити свої фінансове становище та добитись кар’єрних успіхів в іншій країні.

Вагома причина, що штовхає будь-якого громадянина поїхати за кордон – це велике бажання отримати більш цікаву та високооплачувану роботу, ніж на батьківщині. Крім того, Україна не може надати своїм громадянам привабливі умови для підприємництва. Доки ці проблеми не будуть вирішені, наша країна продовжуватиме бути експортером трудових ресурсів, і відтік робочих мізків буде продовжуватись.

Отож, наведемо визначення поняття «трудова міграція населення».

Трудова міграція населення – трудомістка соціально-економічна ступінь і суттєва компонента становлення країни. В Україні вона складається для початку під дією економічних причин і сприяє переміщенню працездатного населення з регіонів з найгіршою фінансовою ситуацією в регіони або країни, де умови проживання, зайнятості та оплати праці вважаються одними з кращих [8].

Зростання загальної кількості трудових мігрантів у світі стало чинником суттєвого збільшення загального обсягу грошових переказів від країн, що імпортують робочу силу до країн, які її експортують. Відмітимо, що у 1970 році перекази від робочої сили склали близько 2 мільярдів доларів, то, починаючи з 2015 року, загальна сума грошових переказів мігрантів склала вже близько 550 мільярдів доларів. Таким чином, протягом сорока років обсяг переказів збільшився в 275 разів [1]. ᅠ

Дані Національного банку України свідчать, що, починаючи з ᅠ2013 р., обсяги приватних грошових переказів з-за кордону мають тенденцію до ᅠзбільшення. Так, якщо у 2013 р. вони складали 5370 млн. дол. США (4,6% до ВВП), то у 2017 р. – 8537 млн. дол. США (4,7% до ВВП). ᅠ

Розподіл грошових переказів за країнами характеризується високим ступенем концентрації: у 2017 р. понад дві третини переказів здійснювалося із семи країн. Росія залишається лідером за обсягами грошових потоків в Україну. Порівняно з 2016 роком обсяги надходжень з Російської Федерації збільшилися на 15% – до 2,7 млрд. дол. США. У 2015 р. загалом на країни СНД припадало 40,3% обсягу грошових переказів з-за кордону. Якщо говорити про інші країни світу, то найбільше переказів надходило з США та Німеччини (відповідно 8,7% та 5,6% від загального обсягу грошових переказів в Україну). З країн ЄС загалом надійшло 2,3 млрд. дол. США, що становить 30,8% від загального обсягу грошових переказів в Україну [12].

Іншим позитивним ефектом еміграції праці для України є: поліпшення умов проживання емігруючих громадян та їх сімей; придбання нових вмінь та знань емігрантами, досвіду, професійних навичок, ознайомлення з передовими технологіями, організацією праці та інше, що при поверненні емігрантів на батьківщину сприяє розвитку національної економіки; сприяння інтеграції України на міжнародний ринок праці.

Таблиця 1

Обсяги приватних  грошових переказів з-за кордону  в Україну у 2012-2016 рр., млн. дол. США

Показники 2012 2013 2014 2015 2016

За каналами надходження переказів:

 

1.Через коррахунки банків 3278 3293 2410 2006 2279
2.Через міжнародні платіжні системи 3213 4084 3190 2135 2126
3.Неформальними каналами 1035 1160 889 1013 1020

За джерелами формування переказів:

 

Оплата праці (без урахування податків

та витрат у країні перебування)

4619 5652 4318 3452 3602
Приватні трансферти 2907 2885 2171 1702 1823
у тому числі:

Грошові перекази робітників, які

працюють за кордоном більше рок

1749 1531 1165 1016 1102
Інші приватні трансферти 1158 1354 1006 686 721
Усього 7526 8537 6489 5154 5425
Обсяги грошових переказів у % до ВВП 4.1 4.5 4.8 5.7 5.8

Джерело: розроблено автором на основі [13]

З даних таблиці 1 можна побачити, що трансферти, отримані в 2016 році як заробітна плата (від працівників, що працюють за кордоном менш ніж за рік) склали 3,6 мільярда доларів. США, що на 4,3% більше, ніж у 2015 році. Частка таких переказів склала 66,4%.

Перекази у вигляді приватних трансфертів зросли на 7,1% у порівнянні з 2015 роком і склали 1,8 млрд. Доларів. США.

У структурі приватних трансфертів частина грошових переказів працівників, що працюють за кордоном більше року, зросла до 60,4% (у 2015 році це становило 59,7%).

Обсяг грошових переказів в Україну, який перевищив 2,8 мільярда доларів США, як і в попередні роки, приходили з семи країн. До 2016 р. обсяг переказів з цих країн майже не змінився з 2015 р., однак їхня частка зменшилася до 63,5% (у 2015 р. це становило 67,5%).

Однак навіть при поверненні всіх трудових мігрантів на батьківщину неможливо буде ухилитися від певних демографічних втрат, пов’язаних із порушенням відносин у родині через тривалу відсутність одного із подружжя, відстрочення народження або відмову від народження дітей, погіршення здоров’я, зумовлене роботою за кордоном.

Визначною особливістю руху міграційного капіталу є його орієнтація на країни, які розвиваються. Тому відмітимо, що на початку ХХІ століття останній отримав більшу частину свого загального обсягу [7]. Це пояснюється тим, що більшість теперішніх трудових мігрантів є представниками цих держав.

Щоправда, є приклади того, коли відносно процвітаючі країни стають одержувачами іноземної допомоги для своїх громадян, які працюють за кордоном. Наприклад, країни ЄС, такі як Франція, Іспанія, Бельгія, Великобританія, Німеччина, Греція та Португалія, активно залучають гроші трудових мігрантів.

За певних умов міграційний капітал позитивно впливає на країни-імпортери. Значна кількість фінансових ін’єкцій працівників-мігрантів певною мірою сприяє поліпшенню умов життя своїх родичів та близьких, які залишилися вдома.

Ситуація є подібною на Філіппінах, де відносно задовільні умови життя, близько 20% домогосподарств в значній мірі залежать від фінансової допомоги родичів, які працюють за кордоном.

Країни-учасники СНД після краху Радянського Союзу активно інтегруються на світовий ринок праці, головним чином, забезпечуючи трудові ресурси за кордоном. Тому не дивно, що до них приходять значні обсяги валютних трансфертів. За статистичними даними, 25% від загальної кількості одержувачів коштів цілком утримується за їх рахунок [10].

Типовим у цьому аспекті є досвід нашої держави. Якщо звернути увагу на офіційні дані ітчизняної та зарубіжної статистики, то обсяг грошових переказів, що надходять до України, оцінюється в середньому в діапазоні від 2 до 8 мільярдів доларів на рік [11, 12].

Наведені вище відмінності в річних обсягах залученого в Україні міграційного капіталу пояснюються відсутністю достовірної інформації, відсутністю єдиної загальноприйнятої методології підрахунку грошових переказів та різними оцінками сукупної кількості вітчизняних трудових мігрантів у світі. У той самий час сама наявність таких точок зору, в якій грошові перекази домашніх працівників складають 4-20% ВВП України, дозволяє говорити про досить потужний економічний потенціал міграційного капіталу.

У багатьох країнах-донорах зростання робочої сили в грошових переказах трудових мігрантів призводить до зменшення виробництва для експорту. Такий стан справ обумовлений ілюзорним посиленням курсу національної валюти, що відбувається внаслідок збільшення пропозиції іноземної валюти на внутрішньому ринку. Слід зазначити, що у свою чергу, у випадку невеликого зростання виробництва всередині країни міграційний капітал від переказів мігрантів здатний активізувати за певних умов інфляційні процеси.

Висновки. Розглянувши дану тему, а саме таку глобальну проблему, як міграція робочої сили слід зазначити, що саме міграційних процесів є «індикатором» реакції населення на зміни в економічному, політичному, соціальному житті суспільства. Розмір, напрямки та масштаби таких процесів певної мірою свідчать про стабільність чи навпаки про нестабільність суспільного розвитку. Процес трудової міграції в Україні має тенденцію до зростання. Оскільки просто зупинити трудову міграцію неможливо, то варто використовувати її позитивні наслідки такі як: збільшення валютної маси, вирішення проблеми безробіття, у деяких випадках, підвищення кваліфікації іммігрантів які повернулися назад. Проте негативні наслідки є не менш значними, а саме втрата високваліфікованих спеціалвстів, що веде за собою і додаткові витрати з бюджету на підготовку нових спеціалістів. І звісно з відтоком розумних людей значних проблем зазнає економіка держави. Оскільки відсутні основні кадри, які рухають економіку в виробництві та торгівлі. Тому при такій ситуації проглядається тенденція до спаду темпів економічного зростання.

Література:

  1. Бідак В. Міграційні ризики трудоресурсного забезпечення регіонального ринку інтелектуальної праці. Україна. аспекти праці. 2012. № 2. С. 35-40.
  2. Гуменюк Ю. П. Міжнародна трудова міграція: методологічний та організаційний аспекти : монографія Тернопіль : ТНЕУ, 2015.  С619.
  3. Європейська конвенція про правовий статус трудящих-мігрантів Конвенція Ради Європи від 24 листоп. 1977. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakonrada.gov.ua/laws/show/994_307
  4. Заробітчани стали одним з головних інвесторів в економіку України . 4 липня, 2015. [Електронний ресурс] – Режим доступу: ᅠhttp://tyzhden.ua/News/83664
  5. Звіт щодо методології організації проведення та результатів модульного вибіркового обстеження з питань міграції в Україні / Міжнар. організація праці. Група тех. підтримки з питань гідної праці та Бюро МОП для країн Центр. Та Схід. Європи. – Будапешт, 2015. C. 96. ᅠ
  6. Конвенція про працівників-мігрантів Конвенція від 1 лип. 1949. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakonrada.gov.ua/laws/show/ 993_159 ᅠ
  7. Малиновська О. А. Трудова міграція населення України: чого чекати в найближчому майбутньому? 2016. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://migraciya.com.ua/news/migrant – ᅠworkers/ua-labour-migration-ukraine-what-to-expect-in-the-near-future-part-1/
  8. Малиновська О. А. Трудова міграція: соціальні наслідки та шляхи реагування : НІСД, 2013. С.
  9. Малиновська О. Міграційна політика в Україні: формування, зміст, відповідність сучасним вимогам 2016. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ier.com.ua/files/publications/Policy_Briefing_Series/PB_01_migration_2013_ukr.pdf
  10. Міжнародна конвенція про захист прав усіх трудящихся-мігрантів та членів їх сімей Конвенція ООН 995_203 від 18 грудня. 1990. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: // zakonrada.gov.ua/laws/show/995_j91
  11. Міжнародна міграція та розвиток: Глобалізація та взаємозалежність Доповідь Генерального секретаря ООН: 67 сесія. – Нью-Йорк: ООН, 2014. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N12/452/ 15 / PDF / N1245215.pdf
  12. Міграція в Україні: факти і цифри 2016. [Електронний ресурс] – Режим доступу: ᅠhttp://iom.org.ua/sites/default/files/ukr_ff_f.pdf
  13. Огляд приватних грошових переказів в Україну в 2016 році 2016.[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=1920835

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь