ВПЛИВ РЕФОРМ В УКРАЇНІ НА СПІВПРАЦЮ З МВФ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

 Дубнюк Іван Анатолійович
студент, Національний університет «Острозька академія»
Науковий керівник:О. І. Демянчук,
к.е.н, доцент кафедри фінансів, обліку і аудиту

ВПЛИВ РЕФОРМ В УКРАЇНІ НА СПІВПРАЦЮ З МВФ

 

В даній статті детально розглянуто питання впровадження, реалізації та оцінки важливих реформ від МВФ та як результат їхній вплив на подальшу співпрацю з даним міжнародним фінансовим інститутом. Оцінено сучасне положення України в даному МФІ та запропоновано ряд заходів, щодо подальшої співпраці країни та такої міжурядової установи.

Ключові слова: Міжнародний Валютний Фонд, реформи, кредитування, економіка України, транші, фінансове становище.

ВЛИЯНИЕ РЕФОРМ В УКРАИНЕ НА СОТРУДНИЧЕСТВО С МВФ

В данной статье подробно рассмотрены вопросы внедрения, реализации и оценки важных реформ от МВФ и как результат их влияние на дальнейшее сотрудничество с международным финансовым институтом. Оценены современное положение Украины в данном МФИ и предложен ряд предложений по дальнейшему сотрудничеству страны и такой межправительственной учреждения.

Ключевые слова: Международный Валютный Фонд, реформы, кредитование, экономика Украины, транши, финансовое положение.

INFLUENCE OF REFORMS IN UKRAINE ON COOPERATION WITH THE IMF

 

This article discusses in detail the issues of implementation and evaluation of important IMF reforms and, as a result, their impact on further cooperation under this international financial institution. The present situation of Ukraine in this IFI is evaluated and a number of suggestions on further cooperation between the country and such an intergovernmental institution are proposed.

Key words: International Monetary Fund, reforms, lending, economy of Ukraine, tranches, financial situation.

  

Постановка проблеми: Україна активно співпрацює з міжнародними фінансовими інститутами, але найбільшу кредитну залежність вона має від Міжнародного Валютного Фонду. Оскільки в країні відбувалося та відбувається безліч дестабілізуючих процесів, це значним чином вплинуло на економічне  становище держави, як результат країна не має достатніх фінансових ресурсів для задоволення усіх потреб, тому залежність від цієї міжурядової установи невпинно зростає. Для отримання кожного наступного траншу Україна повинна виконувати певні вимоги, саме тому за роки співпраці було запроваджено безліч реформ. В статті розглянуто вплив реформ на співпрацю з МВФ, а саме черговість надання траншів та їхні суми. Важливість такої проблематики в тому, що для розробки дієвої стратегії стосовно зменшення зовнішнього боргу необхідно врахувати усі аспекти співпраці.

Аналіз останніх досліджень та публікацій: Оскільки питання співпраці з міжнародними інституція ти організаціями доволі актуальне, то можна знайти безліч праць та доробок у цьому напряму. Видатними вченими та науковцями що розглянули це питання є: Нестеренко Ж., Базилюк Я., Власюк О., Венцковський Д., Скоробогатова Н., Федосов В., Полозенко В., Гальчинський А., Михайлик О. Проте більшість наукових праць та доробок орієнтована на механізм підвищення ефективності використання позик, а питання впливу  реформ на подальшу співпрацю є нажаль недостатньо розглянутим.

Мета і завдання дослідження: Мета дослідження полягає у визначенні впливу реформ в Україні на стан співпраці з Міжнародним Валютним Фондом, та визначити нові шляхи та перспективи подальшої співпраці. У ході дослідження було виконано ряд завдань, а саме, оцінено сучасний стан співпраці, оцінено вплив реформ в країні на співпрацю, розроблено нові шляхи вдосконалення подальшої співпраці.

Виклад основного матеріалу: Міжнародний Валютний Фонд співпрацює з країнами шляхом надання певної кредитної допомоги, застосовуючи різні механізми кредитування. Свою співпрацю з цією інституцією наша країна розпочала після підписання закону «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій» від 3 червня 1992 р.  За роки такої взаємодії положення України в МФВ змінювалося в залежності від її економічного розвитку та загального фінансового становища, як результат спостерігалися зміни механізмів кредитування. У 2015 році для України було змінено програму, а саме зі звичної «Stand by», на програму розширеного кредитування. Це було зроблено з метою збільшення терміну надання кредитної допомоги та відновлення золотовалютних резервів. Але для отримання чергового траншу або фінансової допомоги Україні необхідно було запровадити ряд структурних реформ.

На початку 2015 року виконавча рада МВФ розглядала питання щодо зміни програми кредитування і у березні це питання було схвалене. Як результат, було скасовано угоду про «Stend-by», і замінено її на нову розширену угоду. Відповідно до якої Україна повинна отримати кошти на загальну суму 17,5 млрд. дол. США за чотири роки. Розмір кредитування становить 900% від обсягу квоти.  Програма спрямована на те, щоб відновити зовнішню стійкість держави, посилити державні фінанси та підтримати економічне зростання шляхом здійснення та проведення структурних реформ. За умовою програми виплати передбачалися кожного кварталу, тобто 4 рази на рік. Загалом така різка зміна механізму співпраці вказує на наявність проблем з платіжним балансом країни, вирішення яких потребує довготривалого періоду. Включаючи такі реформи , як реформи управління, судова, реформи державних підприємств та інші. В таблиці 1 наведені  прогнозовані виплати та фактичні виплати для України за новою програмою кредитування станом на 2015-2018 рр.

Таблиця 1

Фактичні та заплановані виплати для України від МВФ станом на 2015-2018 рік.

Показники 2015 р. 2016 р. 2017 р. 2018 р.
Заплановані виплати 9,89 млрд. дол. США 2,52 млрд. дол. США 2,52 млрд. дол. США 2,52 млрд. дол. США
Фактичні виплати 6,7 млрд. дол. США 1 млрд. дол. США 1 млрд. дол. США

Отже, як можна побачити з таблиці 1, Україна не отримала запланованих виплат, а саме за час дії програми отримала лише 8,7 млрд. дол. США, замість майже 15 млрд. Така ситуація пов’язана з тим, що країна не виконує усіх зобов’язань, покладених на неї.

Перший транш розміром 5 млрд. дол. США, було перераховано одразу після схвалення програми, з яких майже 2,7 млрд. дол. США було спрямовано на підтримку державного бюджету, а 2,3 млрд. дол. США надійшли на рахунки Національного Банку України, для підвищення рівня золотовалютних резервів. В серпні 2015 року було отримано другий транш у розмірі 1,7 млрд. дол. США, які також направлені на збільшення рівня міжнародних резервів.  Відповідність рівня золотовалютних резервів стандартам МВФ за 2015-2017 рр. зображено на рис. 1.

Рис.1. Відповідність рівня міжнародних резервів України стандартам МВФ протягом 2015-2017 рр.

Отже, ми можемо побачити, що рівень офіційних міжнародних резервів не відповідає стандартам МВФ запропонованим відповідно до програми розширеного кредитування. Зростання рівня цих резервів є позитивним показником, але недосягнення встановленого рівня вказує нам на невиконання умов програми, як результат ми не маємо достатнього рівня заощаджень для того, щоб захистити економіку від різного роду зовнішніх чинників. Після отримання першого траншу Україна почала запроваджувати реформи та відновлювати економіку. Хоча в загальному економіка країни була ще доволі нестабільною, але спостерігалася стабілізація національної валюти, зменшилися темпи економічного спаду та підвищився рівень довіри до банків. Усе це було позитивним наслідком банківської реформи. Національному Банку надали більшої самостійності та вдосконалили процес ухвалення рішень, результатом такої роботи стало зменшення часу їхнього розгляду.

На початку 2016 року було здійснено перегляд програми щодо подальшої співпраці. Початок реформ в державній сфері та банківській було закладено, але вони відбувалися досить повільно, та з містили великі кількість недопрацювань, як результат строк надання третього траншу було відкладено. Для отримання наступного третього траншу, Україні необхідно було вирішити питання приватизації декількох державних підприємств, створити усі умови для функціонування Національного антикорупційного бюро, та покращити відповідно свої макроекономічні показники. Але у 2016 році, економічна ситуація в Україні змінилася, ми не здійснювали  жодних операцій стосовно виплат за кредитом, погіршилися основні монетарні показники, а також з’явилися нові валютні обмеження. Це мало значний вплив на стан співпраці з МВФ, адже саме через це, розгляд питання стосовно отримання цього траншу відкладався. Отриманий 1млрд. дол. США був виданий як виключення, адже Україна не виконала умов Меморандуму.

Для отримання наступного четвертого траншу, потрібно було зробити крок до більш рішучих дій, а саме провести пенсійну реформу, земельну реформу, реформу суду.

Восени 2017 року була прийнята реформа, згідно з відповідним законопроектом був піднятий мінімальний розмір пенсії, запроваджений механізм індексації, збільшився мінімальний страховий стаж, у разі нестачі якого його можна буде докупити, а також скасовано спеціальні пенсії. Така модель реформи передбачає, що до 2024 року зникне дефіцит Пенсійного Фонду. Запровадження законопроекту супроводжувалося постійними правками та суперечливими поглядами з боку держави так і з боку уряду МВФ. Зокрема, фінансову інституцію не влаштовували пункти щодо скасування оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів також фонд виступив проти постійного процесу осучаснення пенсій.  Негативним чинником, що безумовно також мало свій впив на відносин було те, що постійно відкладався розгляд цього питання. Це свідчило про незацікавленість України, щодо проблеми. Хоча закон і був прийнятим, але на початку 2018 року, проте детально проаналізувавши цю реформу можна сміливо сказати, що це не є остаточний результат і потрібно провести дії щодо її доопрацювання.

Наступною та системно важливою для України була судова реформа. Відбулися вагомі та суттєві зміни у трьох важливих для суб’єктів господарювання кодексах, а саме у господарському, цивільному та адміністративному. Відтепер нова судова система складається лише з трьох ланок, а саме місцеві суди, апеляційні та вищі спеціалізовані суди, хоча раніше їх було чотири. За реформою також спостерігається суперечливість поглядів. Адже, щодо поданого на перегляд раді МВФ законопроекту про створення антикорупційного суду в уряду установи виникли невдоволення, тому що деякі з положень не відповідають рекомендаціям Венеціанської конвенції Ради Європи та не узгоджуються відповідно за програмою підтримки. Далі були надані зауваження стосовно межі діяльності такого суду та виникли питання щодо оперативності його створення. Загалом було опубліковано 9 системно важливих недоліків. У такому вигляді МВФ не зможе прийняти цей законопроект, і розглядатиме такі дії як недотримання попередніх домовленостей. Відповідно можна стверджувати про категоричне ставлення до цього проекту та невдоволення збоку ради МВФ. Ухвалення Україною такого незавершеного на думку міжнародної установи законопроекту означатиме порушення державою своїх зобов’язань перед міжнародними партнерами.

Великого розголосу набув проект земельної реформи, вона має найбільшу складність у соціальному розумінні. Хоча дану реформу і виключили зі списку обов’язкових для отримання четвертого траншу, але своєї важливості для МВФ та України вона не втратила. Варто відзначити, що така реформа є довготерміновою, і в цьому її основна складність, тут неможливо отримати швидкого результату. Уряд МВФ наполягає, що дуже важливо таку реформу запровадити, а не відкладати її розгляд. Варто відзначити, що країна у 2017 році зробила ще один крок, що вказує на її непідготовленість до таких змін, а саме у грудні було продовжено мараторій на продаж землі, ще на один рік. Мораторій на продаж землі унеможливлює повноцінний розвиток сільськогосподарського сектора та використання землі як застави для одержання кредитів. Робота над земельною реформою розпочалася ще у 2016 році, але нажаль готового законопроекту ще не вдалося розробити.

Наразі відбувається розгляд питання щодо можливостей для отримання наступного п’ятого траншу від МВФ, очікували його ще у 2017 році, але цього не відбулося. Все це пов’язане з тим, що хоча в країні і відбулися значні зміни, але вони є недостатніми. Отримання цього траншу станом на сьогодні знаходиться під великим питання. Адже, серйозні порушення у проведенні реформ, численні недопрацювання, затримки у їх виконанні, а також відсутність будь яких законопроектів та змін стосовно земельного питання, змушують МВФ призупинити для України процес отримання кредитних коштів. Це матиме негативний вплив на економіку держави, адже ці кошти мали б бути спрямовані на її розв’язок та вирішення проблем платіжного балансу крани.

Висновок. Невиконання Україною домовленостей, значні недоліки та не доопрацювання в проектах, неготовність до рішучих дій, усе це безмовно впливає на становище країни в МВФ та на подальшу співпрацю. Для відновлення довіри, отримання фінансової допомоги та зацікавленості до нашої країни нам необхідно розробити чітку стратегію подальшої співпраці, виконання якої дозволить досягти поставлених цілей та завдань. Для того щоб у майбутньому зменшити фінансову залежність України та сформувати стабільне становище країні в даній організації необхідно:

– збільшити рівень контролю відносно реалізованих реформ;

– Україні необхідно звертати більшу увагу на розробку та виконання програм економічних дій, узгоджених з МВФ;

– зменшити кількість фінансової, та збільшити технічної та інформаційної допомоги від МВФ.

Виконання усіх вимог МВФ для України є дуже складним, але ми повинні розглядати не тільки власні інтереси, кредитор також має право висувати свої вимоги. Але представники Фонду й нашої країни перебувають у процесі постійного продуктивного діалогу, спрямованого на пошук компромісів. Як результат можна сказати, що Україна ще жодного разу не виконала свої зобов’язання у повному обсязі, що тільки погіршує її положення у фонді.

Література:

1. Зовнішній борг України. Дані Державного комітету статистики України за 2015-2018 роки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=60764561

2. Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій / Закон України від 03.06.1992 р. № 2402-ХІІ // Верховна рада України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-12

3. Міжнародне співробітництво. МВФ / Міністерство фінансів України 2018. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.minfin.gov.ua/news/mizhnarodne-spivrobitnictvo/mvf

4. Офіційний сайт Міжнародного валютного фонду 2018. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.imf.org/en/Countries/ResRep/UKR

5. Михайлик О.М. Особливості міжнародного кредитування : МВФ та МБРР / О.М. Михайлик. – Ефективна економіка. – 2015. – № 4. – [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3962

6. Міністерство економіки України. Досвід співробітництва України з МВФ 2015-2018 роки. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.kmu.gov.ua/ua/diyalnist/yevropejska-integraciya/finansova-pidtrimka-ta-tehnichna-dopomoga

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь