Об’єктивна сторона злочину “Порушення чинних на транспорті правил” (ст. 291 КК України)

У статті досліджено особливості об’єктивної сторони злочину «Порушення чинних на транспорті правил» (ст. 291 Кримінального кодексу України).

Ключові слова: об’єктивна сторона злочину, чинні на транспорті правила, транспорт, правила дорожнього руху.

Annotation: In the article the features of the objective side of the crime “Violations of the rules in force in transport” are investigated (Article 291 of the Criminal Code of Ukraine).

Keywords: the objective side of the crime, the rules in force on the transport, transport, traffic rules.

Постановка проблеми. Ступінь суспільної небезпеки порушень правил безпеки на транспорті є дуже високим. Ця небезпечність проявляється в тому, що у разі недотримання встановлених правил завдається шкода життю і здоров’ю людей, предметам матеріального світу, тощо. Отже, слід дослідити особливості злочину «Порушення чинних на транспорті правил» та проблеми, які виникають у разі його вчинення.

Завдання дослідження. Завданням цього дослідження є аналіз особливостей об’єктивної сторони ст. 291 Кримінального кодексу України.

Розробка проблеми.  Вагомий внесок у дослідження злочину «Порушення чинних на транспорті правил внесли вчені України вченими України, такі як О.О. Балобанов, В.І. Борисов, С.В. Гізімчук, В.С. Гуславський, В.І. Касинюк, З.Г. Корчева, О.М. Котовенко, В.А. Мисливий, О.М. Опальченко, В.М. Прусс, В.П. Тихий та інші.

Метою статті є дослідження особливостей об’єктивної сторони злочину «Порушення чинних на транспорті правил» ( ст. 291 КК України).

Виклад основного матеріалу. Елементами складу злочину є об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Відповідно з диспозиції ст. 291 КК України «Порушення чинних на транспорті правил»  випливає, що цей злочин може включати в себе два об’єкти. Основний безпосередній об’єкт злочину – безпека руху та експлуатації всіх видів транспорту від неправомірних дій пасажирів та інших осіб. Додатковим обов’язковим його об’єктом є життя, здоров’я особи, власність, інші блага [3, с. 466].

Далі нам потрібно зосередити увагу на об’єктивній стороні злочину. Об’єктивну сторону злочину «Порушення чинних на транспорті правил» складають діяння, наслідки та причинний зв’язок між ними. Обов’язкова ознака об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 291 КК України, – дві форми діяння: 1) порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух; 2) порушення правил, норм і стандартів виготовлення, переобладнання, ремонту транспортних засобів [3, с. 466].

Перший спосіб – це невиконання правил, норм і стандартів. Диспозиція ст. 291 КК України бланкетна, отже вона для розкриття змісту відсилає нас до різних правил, інструкцій, статутів, що діють на усіх видах транспорту. Особа, на яку покладено обов’язок виконати якусь дію або утриматись від її вчинення, робить все навпаки: вчиняє заборонену дію (діяння у виді дії) або не виконує обов’язкову дію (діяння у виді бездіяльності). Наприклад, відповідно до пп. 9.2, 9.3 Правил дорожнього руху  водій транспортного засобу повинен подати сигнал світловими покажчиками чи рукою перед початком руху і зупинкою, перед перестроюванням, поворотом або розворотом [4]. Невиконання вказаної дії свідчить про невиконання Правил дорожнього руху, тобто про бездіяльність особи. Ще одним яскравим прикладом є недотримання правил поведінки осіб на залізничному транспорті. Відповідно до пп. 3, 5 Постанови КМУ Про правила поведінки громадян на залізничному транспорті особи, які не належать до працівників залізничного транспорту, не мають права ходити по залізничних коліях, знаходитися у службових приміщеннях залізниці, крім приміщень, де
здійснюється прийом громадян, у вагонах під час їх відстою. Для проходу до поїзда або виходу до вокзалу пасажири повинні користуватися призначеними для цього пішохідними мостами, тунелями чи переходами. Забороняється   псувати   колії,   споруди  та  обладнання залізниці, а також вчиняти інші дії,  які можуть порушити  розклад чи безпеку руху на залізниці [5].  Отже, якщо вказані правила не будуть виконуватися, то це потягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 291 КК України.

Другий спосіб – неналежне виконання правил. У цьому випадку особа при обов’язку виконання дії здійснює її неналежним чином (діяння у формі бездіяльності). Наприклад, особа, яка хоче скористатися проїздом у залізничному транспорті (вагоні), повинна переконатися, що її ручна поклажа не перевищує 36 кілограмів. Коли особа вдома важила свою ручну поклажу, то вага становила 35, 5 кілограмів, проте як виявилося пізніше, ваги цієї особи були трішки пошкодженими. Згідно з  п. 12 Правил поведінки громадян на залізничному транспорті пасажири  з  ручною  поклажею  вагою більше 36  кілограмів  та  з легковаговою ручною поклажею об’ємом, більшим  місткості  місць  для  її   перевезення,   у   вагон   не допускаються [5]. Також, відповідно до п. 14.2 Правил дорожнього руху водій (наприклад, скутера з електродвигуном до 3 кВт) перед початком обгону повинен переконатися у чотирьох обставинах: а) жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним і яким може бути створено перешкоду, не розпочав обгону; б) водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч; в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані; г) після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, який він обганяє, повернутися на займану смугу [4]. Водій робить все необхідне у фізичному розумінні для виконання цієї дії: дивиться вперед, у дзеркало заднього виду і т.д., але впевнюється при цьому лише у трьох з чотирьох необхідних обставин при реальній можливості впевнитися у всіх.

Порушення правил можуть допускатися при виготовленні транспортних засобів, окремих частин і механізмів. При виконанні таких робіт можуть використовуватися запасні частини інших транспортних засобів. Такі частини іноді не відповідають технічним вимогам швидкості руху, не витримують певної ваги, у зв’язку з чим можуть виникати аварії під час їх експлуатації [2].

Деякі правила, норми, стандарти можуть не дотримуватися у разі переобладнання чи ремонту транспортних засобів.

Склад злочину, передбаченого ст. 291 КК України є матеріальним, тобто суспільно-небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою цього складу .

Наслідками злочину «Порушення чинних на транспорті правил» є загибель людей або інші тяжкі наслідки. Аби настала кримінальна відповідальність потрібно, щоб загинула хоча б одна людина. Іншими тяжкими наслідками є тяжкі тілесні або середньої тяжкості тілесні ушкодження та велика матеріальна шкода.

Між діянням і наслідком повинен бути встановлений причинний зв’язок. Для встановлення причинного зв’язку в суді нерідко призначаються експертизи [2].

Правила безпеки руху транспорту можуть бути у різних формах виражені в нормативних актах. Здебільшого вони формулюються у формі категоричної настанови або категоричної заборони. Однак трапляються норми, виражені в рекомендаційній формі.

Рекомендаційний характер норми виключає її обов’язковість. Саме по собі невиконання рекомендації не може розглядатися як порушення правил безпеки руху. Але якщо внаслідок ігнорування особою рекомендації настали тяжкі наслідки, вона повинна нести відповідальність. Рекомендаційний характер норми ніби залишає особі більше свободи вирішувати, як діяти в конкретній ситуації, але не знімає з неї відповідальності за помилкове рішення. Ігноруючи рекомендацію, особа бере на себе ризик настання суспільно небезпечних наслідків. Так, наприклад, інформаційно-вказівний дорожній знак 5.30, передбачений Правилами дорожнього руху, встановлює рекомендовану швидкість для транспортних засобів на певній ділянці дороги. Дотримання водієм зазначеної на даному знаку швидкості не є обов’язковим. Проте якщо внаслідок її перевищення стануться суспільно небезпечні наслідки, передбачені КК, то за наявності всіх ознак злочину водій повинен нести кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки руху на транспорті (виходячи з приналежності транспортного засобу до механічних – за ст. 286 чи ст. 291 КК України).

Висновки. Закон України «Про транспорт» виділяє серед транспорту загального користування залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен [6, с. 446].

Визначити повний перелік порушень чинних на транспорті правил неможливо у зв’язку із значною кількістю нормативних актів, що встановлюють ці правила. До того ж такі правила не є постійними і з розвитком техніки та появою нових видів транспортних засобів доповнюються та змінюються. Стаття 291 КК не містить чіткого визначення, за порушення яких саме правил, норм і стандартів настає відповідальність за цією нормою. На наш погляд, це будь-які правила, норми і стандарти на транспорті загального користування, прийняті та введені в дію у встановленому порядку, що убезпечують рух, а також регулюють порядок виготовлення, переобладнання, ремонту транспортних засобів. Містяться вони у нормативних актах, що діють на території України: законах, підзаконних нормативних актах, міжнародних нормативних актах, до яких приєдналася Україна.

Література

  1. Кримінальний кодекс України : Закон України від 05.04.2001 року № 2341-III р. – [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14.
  2. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. / за ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. – 5-те вид., допов. – Х. : Право, 2013. Т. 2 : Особлива частина / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін. – 2013. – 1040 с.
  3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 8-ме вид., переробл. і доп. – Х., 2011. – 657 с.
  4. Правила дорожнього руху: Постанова Кабінету Міністрів України в редакції від 8 жовтня 2014 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/1306-2001-п
  5. Про правила поведінки громадян на залізничному транспорті: Постанова КМУ від 10 листопада 1995 р. № 903. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/903-95-%D0%BF
  6. Про транспорт: Закон України від 10.11.94 р. // ВВР. – 1994. – № 51. – С. 446.

Залишити відповідь