7 кроків до покращення роботи прокурора


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

Стаття присвячена дослідженню та висвітненню сутності та проблематики діяльності роботи інституту прокуратури в Україні, а також запропоновані шляхи їх вирішення.

Ключові слова: органи прокуратури, прокурор, держава, закон, суспільство, розвиток, корупція, права та свободи, громадяни, влада.

The article is devoted to the research and education of the essence and problems of the work of the Institute of the Prosecutor’s Office in Ukraine, and the ways of their solution.

Key words: prosecutor’s office, prosecutor, state, law, society, development, corruption, rights and freedoms, citizens, authorities.

 Постановка проблеми. «Вдосконалюватись – означає змінюватись, а бути досконалим – означає змінюватись час»  (Вінстон Черчилль). Я недаремно обрала слова британського політичного діяча епіграфом своєї роботи, адже сьогодні Україна проходить чи не найважливіший період у своєму формуванні, становленні як демократичної, соціальної, правової держави – це період реформ. Наша країна обрала європейський напрямок розвитку, що вимагає докорінних змін, перш за все – державних органів та структур, адже саме від їхньої діяльності залежить загальний стан суспільства та держави. Не оминув цей процес і органи прокуратури.

Формування органів прокуратури в незалежній Україні розпочалося із прийняттям Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року  який проіснував до 14 жовтня 2014 року, коли Верховна Рада України прийняла новий закон «Про прокуратуру», що  набрав чинності 15 липня 2015 року. На сьогодні законодавчий орган України ухвалив нову редакцію закону, що набуде чинності 19 листопада 2017 року. Крім цього, діяльність органів прокуратури регулюється Конституцією України, Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним кодексами, Кодексом адміністративного судочинства та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до чинного Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. До функцій прокуратури належить: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру,  пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Систему органів прокуратури України складають: Генеральна прокуратура України; регіональні прокуратури; місцеві прокуратури; військові прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Проаналізувавши національне законодавство та досвід інших країн, я зробила висновок, що органи прокуратури активно реформуються, проте для того, щоб забезпечити реальну дієвість такої важливої структури, домогтися, щоб ця система відповідала сьогоднішнім вимогам суспільства та стандартам Європейського Союзу, потрібно здійснити декілька важливих кроків, які стосуються: вимог до осіб, що призначаються на посади прокурорів, організації їх діяльності, призначення на посаду прокурорів місцевих рівнів.

Ст. 46 Закону України «Про прокуратуру» передбачає такі вимоги до осіб, які бажають зайняти посаду прокурорів як: громадянство України, вища юридична освіта, необхідні ділові та моральні якості, стажування до 1 року для осіб, які не мають практики роботи за спеціальністю, виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції», а також на посади  призначаються особи, вік яких  не  молодше 30 років для прокурорів  Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та  прирівняних до них прокурорів і які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше 7 років, а для  районних і міських прокурорів – вік не молодше 25  років  із  стажем  роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох років. Проте, я вважаю, що ці вимоги є недосконалими, а тому пропоную наступне:1)збільшення стажу роботи прокурорів відповідного рівня на два роки; 2)збільшення віку, що передбачається вищезгаданими положеннями на 5 років; 3)встановити обмеження щодо перебування прокурора на посаді: 5 років для прокурора регіональної прокуратури, 4 роки – для місцевої, та заборонити обіймати посаду 2 строки поспіль не тільки для Генерального прокурора, а й для прокурорів інших рівнів; 4) вимога щодо знання однієї з офіційних мов Європейського Союзу. На мою думку, особа, яка має таку кількість повноважень і здійснює функції державної влади, повинна мати достатньо досвіду роботи у сфері права. Для того, щоб забезпечити такі принципи діяльності прокурора як законність, справедливість, неупередженість та об’єктивність і запобігти формуванню корупційних зв’язків з іншими гілками влади потрібно обмежити строк перебування прокурора на посаді. Євроінтеграція – це вибір Українського народу, тому посадова особа такого рівня повинна не тільки знати, а й володіти іноземною мовою, щоб гідно представляти Україну в іноземному співробітництві.

Наступні кроки щодо покращення роботи прокурорів стосуються організації їх діяльності. Ця ж стаття передбачає, що прокурори підлягають атестації один раз у  п’ять  років, але попри те, що кандидат у прокурори складає кваліфікаційний іспит, а також проходить підвищення кваліфікації, я вважаю, для того, щоб належним чином контролювати компетентність та відповідність займаній посаді потрібно 5) запровадити щорічне проходження атестації. Встановлення порядку проходження атестації залишити для Генерального прокурора. Щорічну перевірку керівники та заступники керівників відповідних прокуратур будуть проходити у Національній академії прокуратури, а завдання для них складатимуть провідні науковці у сфері права. Для того, щоб досягнути Європейських стандартів в організації діяльності прокурора потрібно переймати міжнародний позитивний досвід, тому наступним запропонованим мною кроком буде 6)проходження стажування прокурорів у закордонних прокуратура. Ця новація тісно пов’язана із знанням іноземної мови.

Останнім кроком, який,  на мою думку, сьогодні потрібен нашій країні є 7) виборність керівників місцевих прокуратур. Так, для нашої правової системи і складених уявлень це не є прийнятним, проте, я вважаю, що саме жителі певних адміністративно-територіальних одиниць здатні оцінити кандидатуру прокурора, який буде здійснювати представництво інтересів своїх громадян, та наглядати за дотриманням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство,  за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Я вважаю, що найоптимальнішою виборчою системою для цього є мажоритарна система відносної більшості. Це має бути цілком автономний від прокуратури вищого рівня орган. Керівник регіональної прокуратури лише буде слідкувати за тим, щоб місцевий прокурор здійснював свої повноваження відповідно до законодавства.

Висновок. Як доведено історією, в суспільстві неминучі такі етапи його розвитку, коли відбувається реформування або глибока, докорінна зміна усіх усталених сторін суспільного життя, коли замінюється весь комплекс суспільних відносин. Поступово ми відходимо від прокуратури радянського типу, цей орган оптимізується відповідно до потреб українців,  відновлює їх довіру і я переконана, що через декілька років, ми матимемо досконалу правоохоронну систему, яка слугуватиме прикладом для міжнародного товариства.

 

Список використаних джерел

  1. Конституція України [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
  2. Закон України “Про прокуратуру” [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1697-18.
  3. Закон України “Про запобігання корупції” [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18.
  4. Особливості організації і діяльності прокуратури в зарубіжних країнах [Електронний ресурс] // Підручники для студентів онлайн. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://stud.com.ua/30378/pravo/osoblivosti_organizatsiyi_diyalnosti_prokuraturi_zarubizhnih_krayinah.

Залишити відповідь