Психологічні чинники виникнення релігійності


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

В статті досліджено трансформацію релігійного питання особистості в суспільстві, а також визначено психологічні чинники релігійності особистості.
Ключові слова: релігійність, психологічні чинники, суб’єктні відносини.
Anotation: This article explores the transformation of the religious question of the individual in society, and also the psychological factors of religious identity.
Keywords: religious, psychological factors, subjective attitude.
Постановка проблеми: полягає в релігійному розрізі досліджень питань психологічних чинників релігійності, їх виникнення, а також вплив релігійності та становлення свідомості особистості.
Завдання дослідження. Аналіз та систематизація психологічних факторів виникнення релігійності в свідомості особистості.
Виклад основного матеріалу. Релігійність – це так звана суб’єктивна сторона релігії, яка визначає способи індивідуального сприйняття приписів тієї чи іншої релігії. Кожна людина відчуває природну схильність до релігійності, та ця схильність не являється неминучою, оскільки релігійність це завжди проблема вибору духовних реалій. В одних цей вибір є заглибленим в саму сутність релігійної психіки, а в інших, цей пошук відбувається на поверхневому рівні. В залежності від того який тип вибере людина, то така й сформується з неї релігійна особистість.
ХХ століття видалось продуктивним в розвитку поняття релігійності, тому що саме в цей період було розроблено багато концепцій щодо сутності та структури, типів та форм релігійності. В цей період Г. Оллпортом, було створено типологію релігійної особистості, в якій виділяють такі види релігійності:
1. зовнішню;
2. внутрішню;
3. персональну;
4. аперсональну.
Якщо охарактеризувати всі типи, то можна буде дізнатись істинну суттєвість релігійності, як поняття в працях Г. Оллпорта. Зовнішню релігійність, дослідник охарактеризував як таку, яка містить в собі функції оборони, а також основу її складає те, що вона не використовується в повному обсязі, так би мовити на сто відсотків. Характерним для поведінки такого типу людей є виконання всіх поставлених функцій , а всі свої обов’язки виконують на поверхневому рівні та основі більш важливіших мотивів. Щодо внутрішньої релігійності, то це є абсолютна протилежність зовнішній, вона пронизується у все життя людини, об’єднуючи її цінності із суспільними нормами. Основна мета її сконцентрована на любові до оточуючих та природи. Головною відмінністю між цими двома типами – це визнання релігійних цінностей як засобу чи цілі людської свідомості.
Значної популярності за останній період набула типологія американських дослідників Аргайла і Бейт-Халламі, за допомогою якої розрізняють персональну та аперсональну релігійність особистості. До персональної релігійності належать такі основні риси, як:
– активність і заангажованість;
– спонтанність і творчість;
– відкритість до позитивних контактів х іншими течіями і позиціями;
– автономність релігійного життя;
– почуття свободи і відповідальності;
– алоцентризм – ставлення центром всього Бога а не самого себе;
– стабільність релігійних переконань.
Цілком відмінні риси зустрічаються в аперсональній релігійності. Важливим аспектом внутрішньої релігійності являється релігійна зрілість, яка основу бере з особистісної зрілості людини. Виділяють такі критерії релігійної зрілості, як:
1. Рефлексія і критичність;
2. Автономність;
3. Відкритість та толерантність;
4. Об’єктивність;
5. Інтегральність;
6. Просуспілність.
Шукаючи відповіді на питання походження релігійності, науковцям вдалося створити ряд різноманітних теорій. Найбільш розповсюдженими являються твердження про те, що саме через людську слабкість, страх і почуття загрози, й виникла релігійність. Зокрема страх науковці також виділили в різні типи: індивідуальний страх, невротичний і моральний страх, екзистенційний неспокій.
Дедалі частіше психологи звертають увагу на переживання людиною почуттів обмеженості, скінченності, які й є основним джерелом релігійності. Саме ці фактори приводять людину до формування релігійної позиції в житті. Їх можна переживати по різному. Науковці виділяють три основні типи реакції людини на фактори обмеженості та скінченності, це:
– Заперечення. За основу береться те, що наука може стати засобом який звільнить людину від обмеженості, а також частіше за все ,люди замінюють обмеженість необмеженістю в грошах, коханні, здібностях, чим самим замінюють собі ефект щастя на матеріальне щастя.
– Уникнення. Замовчування того факту, що людське єство є обмеженим.
– Акцепція. Визнання обмеженості та можливі спроби її подолання.
Релігійність не я остаточною, вона розвивається в процесі розвитку життя особистості. Допомагають їй у правильному розвитку, такі фактори, як: досвід, потреби, почуття та суспільні групи, які нормалізують та закріплюють релігійність на певних етапах життя. Разом з розвитком особистості, розвивається й її релігійність, на кожному етапі життя вона формується і затверджується. Виділяючи такі основні етапи людського розвитку можна зазначити, що релігійність вплетена в кожен з них, етапи розвитку є такими:
– Вік дитини як новонародженого. Зазвичай вважається, що на цьому етапі релігійність не розвивається, проте, я вважаю. що саме з цього етапу релігійність формується, закладаючи для немовляти підґрунтя для подальшого розвитку релігійності. Важливу роль в формуванні релігійності на цьому етапі відіграють батьки та їх виховання.
– Раннє дитинство. Період характеризується розвитком дитини, ознайомленням її з релігійними поняттям такими як Бог, Ісус і так далі.
– Дошкільний період. Період зацікавленості дитини в особистісному пізнані Бога, його місця проживання, перебування і в тому роді примітивні питання.
– Молодший шкільний період. Характерним для нього є переоцінка уявлень про Бога, якого вже осмислюють як духа, та як охоронця.
– Підлітковий етап. Важкий етап для формування релігійності, адже тут виявляється вже критичне мислення деяких з явищ релігії та їх переосмислення на свій лад.
– Юнацький вік. Так званий етап бунту проти Бога.
– Молодість. Бажання відчуття релігії в чистому вигляді.
– Зріла молодість. Криза середнього віку, навернення до релігій.
– Середній вік. Заглибленість в релігію, та підвищення статусу релігійності особистості.
– Старість. Час для підбиття підсумків, розвивається вже здебільшого тільки зовнішня релігійність.
Досліджуючи тематику релігійності, обов’язковим підпунктом виконання поставленої мети являється виокремлення різних тлумачень релігійності, для складання цілісної картини даного феномену. Так як релігійність стала аспектом досліджень багатьох авторів, то відповідно це й говорить про зацікавленість релігійним питанням даної епохи та періоду сучасності. Для Д. М. Угриновича, релігійність – це безпосередній вплив релігії на свідомість й поведінку, як окремих індивідів, так і цілих соціальних чи демографічних груп [4]. На думку І. Н. Яблукова, релігійність є властивістю індивіда чи окремої групи, яка виражається в сукупності релігійних властивостей свідомості, формах поводження, стилі відносин. Тобто, змістовно релігійність може бути означена як певний стан окремих людей, груп, що вірять в надприродне й вклоняються йому [3].
Р. А. Лопаткін говорить, що релігійність – це специфічний стан індивідів, людських об’єднань різного масштабу, визначною рисою якого є віра в Бога й поклоніння йому, прийняття віровчень та всеохоплююча прихильність до релігії. Таке поняття є цілком співзвучним з визначенням П.Л. Бергера, який сказав, що релігійність є тим, що називається релігією, що містить в собі набір установок, вірувань і дій, які пов’язані з двома типами досвіду – надприродним і священним [2].
Отже, аналізуючи вище сказані думки, зазначимо, що релігійність – це психічний стан людини, її вияв, окреслений людський акт, який завжди пов’язаний з екзестенційними проблемами та проблемами вибору [2].
Релігійність частіше розглядається в різних контекстах, та намагається пояснювати походженні релігійних правд з різної сторони. Релігійність зазвичай розглядається в двох вимірах, релігійної свідомості та релігійної несвідомості. Виділять декілька рівнів дослідження релігійності особистості про які детальніше зазначається в першому розділі. Щодо розуміння релігійності в несвідомій структурі та формі, являється одним з ключових проблемних питань сучасного дослідження. Вагомий внесок у розвиток питання несвідомих чинників релігійності особистості, належить А.Г. Асмолову, який подав свою класифікацію несвідомого, чим викликав велике зацікавлення в подальшому дослідженні структури несвідомого.
На думку Асмолова, аналіз несвідомого надає можливість виокремити його класи:
– надіндивідуальні надсвідомі явища;
– неусвідомлювані мотиви й смислові настанови особистості;
– неусвідомлювані механізми регуляції способів діяльності;
– неусвідомлювані резерви органів відчуття [ 1, с. 416-417].
Розглядаючи несвідомі релігійні чинники, необхідно підкреслити один з найважливіших обґрунтованих висновків автора в якому йдеться про те, що у всіх проявах несвідомого світ, який спонукає суб’єкта і сам суб’єкт представляють одне нерозривне ціле [1, с 408].
Висновок. Варто зазначити, що розвиток питання релігійності в контексті ідей багатьох авторів зазнав значного розквіту. Проведені дослідження відкрили світу природу свідомого та несвідомого в контексті релігійності особистості. Не зважаючи на розбіжність поданих думок, цілком ймовірно те, що кожен з дослідників намагався ввести в розвиток питання релігійності щось нове, та дослідити ті явища, які викликали найбільше питань в оточуючого населення.
Література.
1. Зенько Ю.М. Психология религии / Ю. М. Зенько. – СПб. : Речь, 2009.– 552 с.
Інтернет джерела
2. Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lsl.lviv.ua/. – Назва з екрану.
3. Максименко С.Д. Теоретичні основи психології особистос-
ті [Електронний ресурс] / С.Д. Максименко // Бібліоте-
ка творів і виступів С.Д. Максименка. – Режим доступу:
http://maksymenko-psychology.org.ua/sites/default/files/praci/Tvory/Stattya_-_Teoretychni_osnovy_psyhologii_ osobystosti.htm. – Назва з екрану.
4. Психологические особенности современной религиозной жизни [Электронный ресурс] // Блог о войне, которая нас окружает. – Режим доступа : http://psybreakthrough.blogspot.com/2010/11/blog-post_29.html. – Название с экрана.

Залишити відповідь