Особливості електоральної активності українців

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Особливості електоральної активності українців
У статті розкривається зміст поняття електоральної активності. Проаналізовано особливості електоральної активності українців, фактори впливу на електоральний вибір та причини електорального абсентеїзму.
Ключові слова: електоральна активність, вибори, політичний абсентеїзм.

FEATURES OF ELEKTORAL ACTIVITY OF UKRAINIANS Maintenance of concept of electoral activity is defined in the article. The article also examines the features of the electoral activity of Ukrainians, reasons of political absenteeism and methods how to deal with them.
Key words: electoral activity, elections, political absenteeism.
Постановка проблеми.
Україна, яка обрала демократичний шлях розвитку, зосереджує свою увагу на виборах, як одному із основних атрибутів демократичного режиму. У Конституції України зафіксоване положення про те, що вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Гарантуючи виборцям вільне волевиявлення, держава зобов’язується створити умови для надання усієї потрібної інформації і, відповідно, здійснення компетентного вибору. При цьому можемо спостерігати, що показник кількості виборців в Україні має тенденцію до зниження, утворюючи цим самим проблему так званого «політичного абсентеїзму», що являється важливою проблемою. Таким чином, вивченння особливостей електоральної активності українців та методологія їх дослідження набувають актуальності.

Стан наукової розробки проблеми
Варто відзначити, що з початку 1990-х років спостерігається постійне зростання інтересу вітчизняних дослідників до вивчення електоральної поведінки. В наукових колах існує чимало дискусій щодо характеристик електоральної активності українців, включаючи соціокультурні, інституціональні та ідеологічні чинники, абсентеїзму в Україні. Серед дослідників, чиї наукові праці присвячені згаданій проблематиці варто відзначити С.Рощина, С.Грабовську, Ю.Шведа та ін.
Формулювання мети та постановка завдань. Метою дослідження є з’ясувати особливості електоральної активності українців. Реалізація мети потребує вирішення таких дослідницьких завдань: 1) розкрити зміст поняття електоральна активність ; 2) виокремити фактори, які впливають на електоральний вибір україців;3)проаналізувати причини електоральної пасивності українців.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Електоральна активність стала об’єктом фахових наукових досліджень порівняно недавно. Це пояснюється утвердженням інституту парламентаризму та інституту виборів законодавців. Також поширення загального виборчого права, скасування майнових цензів дало змогу залучити до політичної сфери діяльності велику кількість людей. Так як громадяни отримали право виявляти свою політичну волю, науковці в свою чергу звернулися до аналізу механізмів формування політичного вибору громадян. Таким чином, електоральну активність варто визначити як рівень активності участі електорату у виборах, тобто частка виборців, що взяли участь у голосуванні, від усіх потенційних виборців, внесених до списків для голосування[ 3].
Слід зазначити, що великий вплив на електоральний вибір відіграє розумна оцінка населенням ефективності діяльності політичних сил, чого виборці в Україні не мають. Це пояснюється тим, що в Україні відносно недовго існує демократична партійна система та вибори на пропорційній основі, тому немає достатнього досвіду створення парламентських коаліцій і формування ними виконавчої влади .
Саме тому, серед основних чинників електорального вибору населення найбільш впливовим поки що залишається соціально-психологічний, який ґрунтується на ідеологічних та партійних ідентифікаціях, головним чином, пов’язаних з особливостями політичної соціалізації людини, а саме традиції, культура, родина та інші фактори. Слід зазначити, що в українському суспільстві цей фактор має певні особливості. Адже в основі політичного вибору лежить підтримка тих політичних сил та лідерів, які, на думку громадян, розділяють з ними однакові ціннісні орієнтації, зокрема, щодо мовного питання (одної чи двох державних мов), напрямів зовнішньої політики України. В цьому контексті, важливим завданням залишається сприяння розвитку потужних загальнонаціональних політичних партій, які б в своїй діяльності спиралися на інтереси широких верств населення і долали регіональні, історико-культурні, мовні та інші соціальні межі [7].

Зрозумілим є те, що активність українців на виборах значною мірою залежить від того, що мотивує їх брати участь у голосуванні. Серед основних причин варто виокремити: відчуття свого громадянського обов’язку, побоювання, що голосом може хтось скористатися та бажання підтримати когось із кандидатів. Таким чином, більшість громадян пояснюють свою участь у волевиявленні саме через бажання виконати свій громадянський обов’язок. Очевидно, така ситуація є продовженням практики активної електоральної участі ще із часів існування Радянського Союзу. Наведені причини обґрунтовуються українськими дослідниками кількома аргументами. По-перше, українці керуються традиційними мотивами (обов’язок брати участь у виборах можна розглядати в контексті практики, засвоєної ще в період існування Радянського Союзу). По-друге в українській виборчій практиці свій прояв знаходить соціально-психологічна модель електоральної поведінки. Як стверджує Д. Позняк основна її складова – це ставлення індивіда до участі у виборах крізь призму виконання свого громадянського обов’язку [6].
Також розглядаючи електоральну активність українців варто зосередити увагу на ідеологічній ідентифікації, яку часто пов’язують з категорією партійної ідентифікації
Щодо ідеологічного фактора, то в Україні частина виборців, які мають ідеологічні уподобання, регулярно голосують за партії відповідної ідеологічної спрямованості. Проте більше половини українських виборців не мають ні усталених ідеологічних преференцій, ні партійних ідентифікацій. Вибори до парламенту та президентські вибори 2014 року унаочнили, що в Україні йде процес політичної структуризації. Позитивними рисами електорального поля України є зростання бази демократично орієнтованих партій, зменшення ваги атомізованих сил і партизація політичних сил. Проте, український електорат починає потроху переорієнтовуватися на більш сталі і впливові партії. Але електоральне поле України залишається активним щодо передислокації як груп виборців, так і можливості появи нових політичних сил.
Також на поведінку виборців впливають короткотермінові фактори, зокрема вплив ЗМІ, роль лідерів та їх імідж, специфіка виборчої кампанії, діяльність уряду, конкретні політичні і економічні умови. Важливим елементом політичного вибору стає коаліційна політика партій і кандидатів або відсутність такої, чітка ідеологічна ідентифікація партій і кандидатів, здатність мобілізувати на свою підтримку реальних і потенційних прихильників має не останнє значення при голосуванні. В українських реаліях особливо велику роль відіграють діяльність ЗМІ, роль лідерів та їх імідж, діяльність уряду. Це підтвердила президентська кампанія 2004 року, оскільки загалом передвиборча боротьба розгорталась навколо соціально-економічної діяльності уряду та порівняння прем’єрства В. Януковича і В. Ющенка [4].
Якщо безпосередньо звернутися до виборів в Україні та явки на виборчі дільниці то можемо спостерігати негативну тенденцію. Так, найменша кількість неявки на виборах зафіксована на Всеукраїнському референдумі про проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року. На референдум було винесено одне питання “Чи підтверджуєте ви акт проголошення незалежності України?”. Громадяни України висловились на підтримку незалежності. У референдумі брало участь 32 млн. жителів, з яких 28 млн. проголосувало «за». Ця подія за всі роки незалежності тримає рекорд серед волевиявлень громадяні є свідченням важливості для людей висловити свою власну думку адже українці вірили в краще життя у незалежній суверенні державі. Другим найвищим показником електоральної активності стали події 2004 року, котрі прийнято називати «Помаранчевою революцією» І вже починаючи з 2006 року кількість абсентеїстів різко зростає [1].

Таблиця 1

Порівняння явки громадян України на вибори до Верховної Ради та Президента України
Рік Кількість виборців, які взяли участь у голосуванні(%)
Вибори до Верховної Ради Вибори Президента
1998 69,64%
1999 73,8%
2002 65,22%
2004 77,32%
2006 58.97%
2007 57,94%
2010 69,15%
2014 52,42 60,29

Явка на місцеві вибори взагалі є низькою. Наприклад, 31 жовтня 2010 року в Україні проходило голосування на виборах депутатів та сільських, селищних та міських голів. Однією з основних особливостей цієї компанії стала надзвичайно низька явка виборців, коли виборчі дільниці відвідали менше 50%. А вже у 2015 році їх кількість ще зменшилася і вже становила 46,62%.
Така диспропорція в активності виборців пояснюється переважно уявленнями українців про важливість різних типів виборів для життя країни. Результати дослідження, проведеного центром Разумкова у 2014 році показують , що переважна більшість українців вважає, що найбільше на вироблення державної політики впливає Президент (44,2%) та Верховна Рада (27,9%), а у впливовість органів місцевої влади вірить лише 5,1% українців [8].
В цілому всі чинники, які визначають рівень абсентеїзму зокрема і в Україні , можна поділити на чотири групи:
 суб’єктивні – чинники, які є характеристиками самих виборців і визначають рівень їхньої політичної участі(вік, стать, рівень доходів та соціальний статус,місце проживання;
 об’єктивні – чинники, які характеризують ситуацію в країні загалом, і виборчий процес зокрема(соціальні чинники тобто стан та рівень розвитку самого суспільства, економічні , а саме стан та рівень розвитку економіки держави та політичні ;
 кон’юнктурні – чинники, які складаються під впливом збігу обставин(можливість впливу на абсентеїзм погана погода під час голосування, або ж, навпаки, хороша погода в сезон сільськогосподарських робіт. Також завжди існуватиме певна кількість виборців, які не прийдуть на виборчу дільницю через хворобу, смерть рідних та близьких, загублені чи забуті документи тощо);
 ініціативні – чинники, які є результатом впливу на виборців інших суб’єктів виборчого(під якими розуміють цілеспрямований вплив певних політичних сил на електорат з
метою збільшення чи зменшення явки на виборах) [2].
Таким чином, до основних причин абсентеїзму в Україні можна віднести:
• обмежений вплив соціально-демографічного фактору (зокрема в порівнянні з регіональним);
• нестабільність партійної системи (постійні розколи і трансформації), що не дає можливості виборцям закріпитися за певною політичною силою надовго;
• відсутність чіткої соціальної структури в суспільстві та, відповідно, відсутність політичних партій, які б виражали інтереси окремих верств населення;
• недемократичність виборчих процедур, застосування тиску, маніпуляцій та «брудних» виборчих технологій.
• низький рівень довіри до владних структур.
Крім того, важливо зазначити, що український досвід проведення
виборів дозволяє виявити певні тенденції у поведінці українського електорату. Зокрема, активність виборців України перебуває на рівні більшості
європейських країн. Для прикладу в перші роки незалежності на парламентських виборах 1994 року
проголосувало 72,7 % виборців у першому турі та 67 % у другому. Для
порівняння: у парламентських виборах у ФРН 1994 року взяли участь 79 % виборців, у парламентських виборах в Іспанії 1996 року – 77,4 %. У країнах, де застосовуються методи примусу до участі в голосуванні
(Бельгія, Люксембург, Італія, Австрія, Греція, Нідерланди та ін.), виборча активність перебуває у діапазоні від 80 до 96%.
Якщо брати до уваги, поведінку міського і сільського електорату помітною є значно більша підтримка кандидатів від лівих партій сільським, ніж
міським населенням, різне сприйняття влади міським і сільським населенням, общинна свідомість і насторожене ставлення до влади сільського населення. Не можна упустити і той факт, що значний відсоток виборців (від 60 %до 80%) упевнені у фальсифікації результатів голосування, що в кінцевому результаті призводить до зростання невпевненості у власному виборів та формування«невизначенихвиборців»[5].
Отже, електоральна поведінка та активність українців зазнає певних змін.Очевидним є те, що значний вплив на електоральний вибір громадян справляє саме хід передвиборчої кампанії партій. Українці є дуже чутливими до різноманітних інформаційних та рекламних матеріалів, які наполегливо розповсюджують через всі можливі канали комунікації. Тому, на жаль їх вибір не засновується на стійких переконаннях чи орієнтирах, а більше базується на ситуативних особливостях. Крім цього, люди, які сповідують певний набір цінностей та орієнтирів, голосують за ті партії, які декларують даний набір установок. Це підтверджено як конкретними емпіричними показниками, так і теоретичними концепціями.
Список використаних джерел та літератури:
1. Абсентеїзм в Україні: особливості та динаміка[Електронний ресурс] –Режим доступу: http://eprints.oa.edu.ua/856/1/4_10_4.pdf(дата звернення 08.01.2017) – Назва з екрану
2. Абсентеїзм як форма низької політичної участі [Електронний ресурс] –Режим доступу: dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/handle/123456789/25769– Назва з екрану
3. Электоральное поведение: теория вопроса [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=76&c=1834. (дата звернення 11.01.2017) – Заголовок з екрану
4. Електоральна поведінка в Україні: фактори формування[Електронний ресурс] –Режим доступу: http://postua.info/Bun2005_2.htm(дата звернення 11.01.2017) – Назва з екрану
5. Особливості електоральної поведінки[Електронний ресурс] –Режим доступу: http://live-box.net/referati/politolohiia/25-referat-na-temu-osoblyvosti-elektoralnoi-povedinky(дата звернення 16.01.2017) – Назва з екрану
6. Особливості електоральної поведінки громадян України на президентських виборах 2010 р.[Електронний ресурс] –Режим доступу: http://eprints.oa.edu.ua/860/1/4_10_8.pdf (дата звернення 17.01.2017) – Назва з екрану
7. Основні чинники електорального вибору громадян України [Електронний ресурс] –Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/monitor/Juli08/05.htm (дата звернення 17.01.2017) ¬- – Назва з екрану

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь