Особливості функціонування українських регіональних друкованих ЗМІ на прикладі Рівненської області

Основною проблемою регіональних ЗМІ як в Україні, так і в Рівненській області є їх державне фінансування. Тобто, друковані ЗМІ залежні від органів влади, які їх частково фінансують і заангажовані. Частка недержавної преси в Україні є досить високою і складає 56,3%. Засновниками недержавних друкованих ЗМІ є окремі громадяни та комерційні структури. Державними органами засновано лише 8,9% друкованих видань [4].

На розгляді у Верховній раді України зараз стоїть питання про роздержавлення друкованих ЗМІ. Основними аргументами за є те, що державні ЗМІ – пережиток радянського минулого і фінансування їх з бюджету є недоцільним, адже це означає їх підпорядкованість та залежність від владних структур.
Порівнюючи розвиток регіональних ЗМІ в такій країні як Білорусь, з українськими, можна сказати, що в Білорусі тенденція тяжіє до домінування регіональної та місцевої преси в певних районах країни. Держава всіляко сприяє у розвитку цього виду видань. Однак, районна преса не завжди може забезпечити належне інформування громадян. Такі видання, зазвичай акцентують увагу на місцевих питаннях, та недостатньо уваги приділяють загальнодержавним та міжнародним проблемам. Інформування такого виду веде до фрагментації країни на інформаційному рівні [5].
У Рівному та області поширені 48 друкованих видань. Серед яких 19 державних регіональних видань. Всього передплатний тираж видань складає 149 744 примірників [4].
Більшість видань зменшили свій передплатний тираж, деякі видання знизили тираж більш як на 50%. Зниження тиражу в регіональних виданнях не таке високе, як у загальнообласних. У деяких регіональних видань тираж навіть зріс. На це є маса факторів, основними причинами зменшення кількості передплатників є зниження купівлеспроможності населення та наявність альтернативи в Інтернеті. Зростання тиражу регіональних видань пояснюється відсутністю альтернатив на регіональному рівні.
Серед регіональних видань найбільший тираж мають «Сарненські новини» – 10 219 примірників. Це пояснюється віддаленістю регіону від обласного центру, порівняно високою купівлеспроможністю високою населеністю регіону.
Найменший тираж мають регіональні газети «Радивилів–Post» (м. Радивилів) – 195 примірників та «Клеванський тракт» – 342. Малий тираж першого пояснюється наявністю ще однієї регіональної альтернативи – «Прапор перемоги» з тиражем 1729 примірників. Хоча, навіть в сукупності тираж регіональних видань є одним з найменших. Малий тираж наступного видання – «Клеванський тракт» пояснюється тим, що газета поширюється не в межах району, а лише кількох сіл. Найбільше передплатників у с. Зоря та с. Клевань.
Для детального розуміння особливостей функціонування українських регіональних друкованих ЗМІ проаналізуємо видання «Надслучанський вісник», яке є регіональним виданням державного фінансування. Газета виходить двічі на тиждень, тиражем 7 300 примірників і є регіональним виданням та повинна охоплювати всю вікову категорію, так як альтернатив на регіональному рівні їй немає. Специфікою такого виду газети є висвітлення подій в районі, на який вона поширюється.
Основні рубрики: «офіційно», «у нас в районі», «долі людські», «події», «з офіційних джерел», «вітання», «реклама», «співчуття». Видання виходить чорно-білому кольорі. Раз в тиждень титульні сторінки кольорові. Кількість сторінок – 8. Аналіз проводився без врахування рекламного тексту, та тексту оголошень.
Результати проведеного конвент-аналізу. Загальна кількість слів – 13102, унікальні слова – 5792. Найчастіше з семантично-наповнених слів повторяється «час» – 36. Слова «життя» та «Україна» по 28 разів, наступним словами є «безробіття» та «допомога» по 20 разів.
Найпоширеніші слова «час», «Україна» та «життя» відображають теперішню суспільно-політичну ситуацію в державі. Такі слова як «безробіття» та «допомога» можуть свідчити про проблему безробіття в тому регіоні, на який виходить дана газета.
Варто зауважити, що у тексті переважають семантично-розмиті слова, такі як: «про», «від», «або» та ін. Така розмитість слів свідчить про важкість сприйняття тексту та його розмитість. Стиль написання повідомлень тяжіє до літературного, а не публіцистичного. Всі рекламні тексти позначені, окрім текстів поданих адміністрацією та радою. Ці повідомлення подаються як інформативні.
Середня довжина речень складає 12 слів. Це занадто високий показник для періодичного видання, яке виходить на широку аудиторію. Так як нормою є від 6 до 9 слів. Тексти-оголошення взяті в рамку та виділені жирним шрифтом. Частина оголошень кольорові.
Кількість реклами – 30 % від загальної площі. Присутні ілюстрації тексту – переважно фото з подій. Газета, в цілому відображає життя регіону за певний період. Так, як співвласником є районна рада та адміністрація, то є звіти цих структур та інформація, надана ними. Причому, ця інформація подана на першій шпальті газети.
Електронний варіант газети відсутній. На офіційному сайті газети інформація не оновлюється довгий час, тобто, можна сказати, що він не функціонує. Це є недоліком як для самого видання, так і для читачів. Видання себе не рекламує і не представляє у інтернет-просторі, а читачі не бачать анонсу і фактично не бачать про що буде номер газети.
Отже, регіональна преса в Рівненській області характеризується тим, що в більшості випадків вона є державною. Це свідчить про її залежність від владних структур. Відсутні також аналоги такій пресі на регіональному рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про авторське право і суміжні права [Текст]: закон України від 23 грудня 1993 р. № 3792-XII (із змінами) / Верховна Рада України. – К., 2012.
2. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів [Текст] : Закон України 23.09.1997 № 540/97-ВР / Верховна Рада України. – К., 1997.
3. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні [Текст] : Закон України від 16.11.1992 № 2782-XII (із змінами) / Верховна Рада України. – К., 1992.
4. Інститут масової інформації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://imi.org.ua/. – Назва з екрану.
5. Чоповський, Д. Журналістські стандарти: нормативна довідка [Електронний ресурс] / Д. Чоповський. – Режим доступу: http://imi.org.ua/journalist_monitoring/32371-jurnalistski-standarti-normativna-dovidka.html. – Назва з екрану.

Залишити відповідь