УДК 81’373.613’161.2’111
Т. О. Лелека
Кіровоградський державний
педагогічний університет
імені Володимира Винниченка
У статті охарактеризовано особливості використання англоамериканізмів в українській мові початку ХХІ століття як результату мовних контактів. Досліджується проблема розмежування значень термінологічного ряду англоамериканських запозичень сфери безперервної освіти: коуч, ментор, тьютор, едвайзер, фасилітатор. На підставі семантичного аналізу за допомогою словників, а також звернення до етимології понять зроблена спроба з’ясувати відмінності використання цих понять та уточнити сферу їх професійного узусу. Визначено доцільність використання запозичених синонімів у мові-реципієнті.
Ключові слова: англоамериканізм, запозичення, мовні контакти, коуч, ментор, тьютор, едвайзер, фасилітатор, мова-реципієнт.
The article deals with the peculiarities of the use of angloamericanisms in the Ukrainian language of the beginning of the 21st century as a result of linguistic contacts. The problem of differentiation of the meanings of terminological line: couch, mentor, tutor, advіsоr, facilitator – is examined according to the field of continual education. On the basis of semantic analysis of dictionaries and network search, and also address to etymology of concepts an attempt is done from the linguistic and pedagogical points of view to find out the connotative differences of these concepts and define the area of their professional use. It is found out that the listed terms for the modern system of continuous education are specific and their use depends on the cultural and professional context. The clear border of their application exists neither in the Ukrainian nor in foreign scientific-pedagogical sources. Some terms appear more organic for the system of continual education (mentor, adviser). The word tutor is widely distributed within all the formal stages of education “school – university – system level of proficiency training”. The terms couch and facilitator are in a greater degree correlated with informal education. In the Ukrainian educational terminology the concept accompaniment; is closer to this terminological line. Expediency of its use in the language-recipient is determined
Key words: angloamericanism, loan, linguistic contacts, couch, mentor, tutor, advіsоr, facilitator, continual education, language-recipient.
В статье охарактеризованы особенности использования англоамерикакнизмов в украинском языке начала ХХІ столетия. Исследуется проблема разграничения значений терминологического ряда англоамериканизмов сферы непрерывного образования: коуч, ментор, тьютор, эдвайзер, фасилитатор. На основании семантического анализа с помощью словарей, а также обращения к этимологии понятий сделана попытка выяснить отличия использования данных понятий и уточнить сферу их профессионального узуса. Определена целесообразность употребления заимствованных терминов в системе языка-реципиента.
Ключевые слова: англоамериканизм, заимствование, языковые контакты, коуч, ментор, тьютор, эдвайзер, фасилитатор, язык-реципиент.
Мова – динамічна система, яка постійно розвивається та змінюється. Вплив однієї мов на іншу – явище екстралінгвістичне. Будь-які культурні, політичні та економічні контакти дають можливість для мовних змін [4, c.119].
Початок XXI століття характеризується активізацією науково-технічного прогресу, перетвореннями у суспільно-політичному, економічному, культурному житті України, що знаходить своє відображення в мові. Зміни в системі української мови, зокрема лексико-семантичній, є закономірним явищем її розвитку й однією з проблем сучасних лінгвістичних досліджень [1, c. 56]. Зовнішні імпульси мовних змін, серед яких основне місце належить мовним контактам, комунікативні потреби зумовлюють інтенсивні модифікації українського лексикону й появу значної кількості запозичень. Домінуючу позицію серед них займають англоамериканізми, що пов’язано із набуттям англійською мовою статусу глобальної. Швидке й не завжди виправдане надходження англомовних одиниць порушило проблему збереження національної самобутності української мови та стало причиною двостороннього ставлення мовців до англоамериканізмів: з одного боку, розуміння необхідності заповнення термінологічних та понятійних лакун, з іншого, – протидія масової культурно-мовної свідомості потоку іншомовних елементів як тому, що порушує національні основи [2, c. 90].
На початку ХХІ століття українська мова є активним акцептором лексичних одиниць з англійської мови, а процес запозичення, на думку таких науковців, як О.В. Васильєв, О. Зеленін, Л. Баш. О. Маринова, О. Хлинова та інших, набуває масового характеру. Основною ознакою сучасного процесу запозичення є швидка фонетична, графічна, граматична, сематична та словотвірна адаптація нових англоамериканізмів у мові-реципієнті. Функціонування у сучасній українській мові великої кількості англоамериканських запозичень поставило перед лінгвістами нові завдання: з одного боку, всебічно вивчити вплив нової лексики на систему мови-реципієнта, а з іншого, виявити закономірності інтеграції запозичень у фонетичну, лексичну словотвірну та граматичну системи мови [4, c. 90].
У зв’язку з сучасною тенденцією англоамериканізації та з неоднозначним ставленням реципієнтів до запозичень важливим є дослідження призначення англомовних лексем в українській мові. Лінгвістичні розвідки вітчизняних та зарубіжних мовознавців були спрямовані на різнобічне вивчення аспектів англоламериканських запозичень. Так, науковці намагалися дати їм загальну характеристику (О. Дьолог, О. Зеленін, Т. Зогоруйко, І. Каминін, М. Каранська, Т. Кияк, С. Рижиков), розглядали їх семантичні групи (В. Сінгалевич, Н. Попова). Значною мірою увагу мовознавців привертав також процес освоєння англійської лексики в українській мові, її словотвірний потенціал (І. Кулинич, Є. Козир, Л. Кислюк), але доцільність використання англоамериканізмів, а також розмежування значень запозичених синонімів є недостатньо вивченими, що визначило актуальність дослідження.
Західна система освіти раніше почала використовувати підхід, який орієнтований на учня (learner-centered approach), тому й новітні функціональні ролі викладача, що розвиваються у сучасній освіті на початку ХХІ століття, стали позначатись англомовними запозиченнями. Як наслідок, досі не позначені межі їх використання у мові-реципієнті.
Об’єктом роботи є термінологічний ряд запозичених синонімів сфери безперервної освіти, що представлений словами коуч, ментор, тьютор, фасилітатор, едвайзер/едвайзор.
Предметом дослідження є зіставлення семантики та визначення сфери застосування синонімічних англоамериканізмів в українській мові
Мета роботи — визначити особливості використання синонімічних англоамериканізмів сфери безперервної освіти українській мові початку ХХІ століття, що передбачає вирішення наступних завдань:
- побудова синонімічного ряду англоамериканізмів сфери безперервної освіти;
- виявлення семантичних відмінностей у синонімічних словах;
- установлення особливостей їх застосування в українській мові на початку ХХІ століття
Використання ангоамериканізмів в українській мові на початку ХХІ століття має позитивні та негативні наслідки. У якості позитивного впливу стало швидке заповнення термінологічних лакун мови-реципієнта що було визначено умовами глобалізації [3, c.23].
Термінологія вважається найбільш динамічною сферою лексики на сучасному етапі розвитку мови, оскільки термін є особливим типом лексичної одиниці. Звідси виникає проблема узуальної полісемії, коли різні автори позначають одним терміном різні поняття. Зазначена проблема ускладнюється через процеси глобалізації та модернізації освітньої сфери. Сучасні процеси гуманізації та гуманітаризації породжують інноваційні форми організації педагогічної діяльності. Оскільки багато освітніх методичних інновацій потрапляють із західних культур, то понятійний апарат, що слугує для позначення нових реалій, виникає спочатку в іншомовному варіанті, а потім набуває питомого еквіваленту. Звідси й поява у сучасній педагогіці останнього десятиріччя великої кількості запозичених термінів.
Одним з важливих наукових завдань у будь-якій сфері знань є упорядкування сукупності термінів, коли наявні поняття аналізуються та систематизуються.
Сучасний англійський словник синонімів подає наступні ряди термінів (у відповідності з педагогічним значенням):
teacher (n) – coach, educator, guide, guru, instructor, master, mentor, professor, scholar, schoolteacher, specialist, trainer, tutor, lecturer [5, c. 401];
mentor (n) – advisor, coach, consultant, educator, guide, guru, instructor, teacher, trainer, tutor, wise man, advisor, counselor [5, c. 305];
tutor (n) – coach, educator, guardian, instructor, lecturer, private instructor, tutorial [5, c. 427];
advisor(n) – mentor, counselor [5, c. 18];
coach (n) – instructor, private instructor, tutor [5, c. 106];
facilitator (n) – a facilitator is a person or organization that helps another person or organization to do or to achieve a particular thing [5, c. 200].
Приклади словникового пояснення запропонованих термінів говорять про неоднозначність їх тлумачення та перетин (часткову синонімічність) значення. Звичайно, домінантою синонімічного ряду термінів є слово teacher, яке співвідноситься з українським поняттям учитель (викладач), що є стилістично нейтральним.
Слово коуч (від французького сосhе германського kotsche – карета) почало використовуватись у 1830 році в Оксфордському університеті як студентський сленг у значенні “наставник, який приводить студента на екзамен”. У значенні “тренер” (спочатку спортивний), “інструктор” поняття використовується з 1861 року. У сучасному міжнародному розумінні коуч – це спеціаліст, який допомагає успішному досягненню конкретної цілі, отриманню позитивно сформованих нових результатів у житті та роботі. Після допомоги коуча в отриманні необхідної інформації та навичок його клієнт вирішує своє завдання самостійно. Під час групової роботи професійна роль коуча – це вміння допомогти учасникам своєї команди працювати більш ефективно [7, с. 36].
Коучинг – це система реалізації сумісного соціального, творчого потенціалу учасників процесу розвитку з метою отримання максимально можливого ефективного результату [7, с. 57].
У сучасній економічній літературі, наприклад, лексема коуч (coach) вживається у значенні “консультант зі створення структури штату, кадрової політики і стратегій кризового менеджменту; той, хто проводить психологічні тренінги для керівників та персоналу компанії”.
Таким чином, поняття коуч у сучасній трактовці близьке до контексту безперервної професійної освіти. В українській освітній практиці коучинг знаходить все більшу і більшу сферу розповсюдження. У багатьох компаніях коучинг застосовується разом зі стандартними програмами. Він став способом виявити й активізувати внутрішні ресурси співробітників.
Ментор (від лат. mentos – намір, ціль, дух, monitor – той, хто наставляє) – керівник, учитель, наставник, вихователь [8, с. 318]. Менторство означає відношення між людиною, яка не має досвіду, і людиною з досвідом. В освіті це поняття традиційно сприймається як особистісні довготривалі відношення між наставником та студентом, що дозволяють другому розвиватись професійно [10, с. 135].
На відміну від наставника, ментор — це людина, яку обирають самостійно, щоб досягнути зростання, а отже самостійно встановлюють інтенсивність та напрямок навчання. Завдання ментора — допомагати людям тоді. І хоча ці два терміни часто вживаються як синоніми, існує доволі суттєва відмінність між наставниками та менторами. Перший призначається організацією, щоб допомогти досягти мети компанії, тоді як другого вільні вибрати люди самі, щоб досягти індивідуального зростання. Сьогодні багато людей називають себе наставниками, тоді як по суті вони виконують роль менторів.
Тьютор – (від лат. tutorem – наставник) у значенні “старший, який має опікувати студента на заняттях” фіксується у джерелах з 1580 року. Феномен тьюторства пов’язаний з історією європейських університетів і походить з Великобританії. Він сформований наприкінці XIV століття у класичних англійських університетах. З того часу тьюторство позначає форму університетського наставництва між професором та студентом. Його мета – поєднання на практиці змісту життя студента та академічних ідеалів. З XVII століття сфера діяльності тьютора поширюється. Він визначає, які лекції та практичні краще відвідувати, як складати план навчальної роботи, стежить за академічною успішністю студента. У XVII столітті тьюторська система офіційно визнається частиною англійської університетської системи, лекційна система слугувала лише додатком до неї. Таким чином, тьютор – педагогічна позиція, яка забезпечує можливість розробки індивідуальних освітніх програм для студентів і супроводжує процес навчання у системі додаткової безперервної освіти.
Едвайзер/едвайзор (аdvisor) – від старофранцузького avisen у значенні “роздумувати” (кінець XII століття). В українській мові фонетично та графічно передається варіативно. Значення “давати пораду” з’явилось наприкінці XIV століття. Едвайзер/едвайзор – це викладач, який виконує функції академічного наставника студента, навчає його якоїсь спеціальності. Він впливає на вибір траєкторії навчання (формування індивідуального навчального плану) та засвоєння програми, бере участь у підготовці всіх необхідних інформаційних матеріалів щодо організації навчального процесу [8, с. 35]. Едвайзер/едвайзор поєднує риси радника, керівника, ментора, але жоден термін окремо не вичерпує його значення у повному обсязі.
Фасилітатор (англ. facilitator, від лат. facilis – легкий, зручний) – це людина, яка забезпечує успішну групову комунікацію. Контролюючи дотримання правил зустрічі, її процедури та регламенту, фасилітатор дозволяє її учасникам сконцентруватись на меті та змісті зустрічі. Таким чином, він вирішує двояке завдання, що сприяє комфортній атмосфері та плідності обговорення. У контексті етимології терміну це той, хто робить процес комунікації зручним та легким, допомагає групі зрозуміти загальну мету і підтримує позитивну групову динаміку для досягнення цілей дискусії і не захищає при цьому жодної зі сторін. Роль фасилітатора: 1) заохочення учнів до ефективного спілкування; 2) залучення учнів до дослідження, практичного застосування вмінь та навичок; 3) відстеження процесу навчання учнів.
Термін часто використовують відносно до спілкування off-line груп, але сучасний стан науки та методи фасилітації ефективно адаптують його до on-line оточення. Інколи термін фасилітатор вживається замість терміну модератор, тому важливо розмежувати зміст цих понять:
- модератор слідкує за виконанням встановлених правил та норм, а фасилітатор допомагає членам групи побудувати шлях вирішення питання;
- модератор не відслідковує зміст з позиції відповідності завданню, а основна мета фасилітатора – покращити ефективність роботи групи, що виявляється на рівні якості контенту [6, с. 198].
Отже, використання зазначених термінів є для сучасної системи безперервної освіти специфічним та залежить від конкретного професійного контексту. Чітко визначеної межі у їх застосуванні не існує ні в українських, ні у зарубіжних науково-педагогічних джерелах. Часто одне поняття визначається через інше. Зазначені освітні механізми характерні для гуманістичного підходу, де авторитарна роль педагога замінюється більш м’яким наставництвом, керівництвом. Широке коло педагогічних функцій, що співвідносяться з різними можливими формами допомоги учню, ускладнює теоретичне розмежування термінів.
Отже, деякі терміни є більш обмеженими у системі безперервної професійної освіти (ментор, едвайзер/едвайзор). Поняття тьютор як наставник, професіонал, який відповідає не лише за академічну успішність, але й за якості людини, знаходить ширше розповсюдження у рамках усіх формальних ступенів освіти. Терміни коуч та фасилітатор за своїми функціями належать до неформальної освіти. До того ж поняття коуч передбачає надання платних послуг.
Термінологічний ряд: ментор, тьютор, едвайзер/едвайзор, коуч, фасилітатор не завжди піддається однозначному тлумаченню. Важливо розуміти, що зазначені терміни є достатньо специфічними і не можуть використовуватись поза конкретним контекстом. Перспективи подальшого дослідження пов’язані з тенденціями використання та розмежування зазначених термінів в українській мові на наступному етапі її розвитку.
БІБЛІОГРАФІЯ
- Беков Х. А. Терминология в системе дополнительного педагогического образования: словар / Х. А. Беков, С. В. Широбоков, И. И. Кирьянов и др. – М. : ИПК госслужбы, 2001. – 107 с.
- Володина М. Н. Национальное и интернациональное в процессе терминологической номинации / М. Н. Володина. – М : Изд-во МГУ, 1993. — 112 с.
- Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник / І. М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352с.
- Крысин Л. П. Проблемы представления новых иноязычных заимствований в нормативных словарях // Крысин Л. П. Слово в современных текстах и словарях: Очерки о русской лексике и лексикографии. — М. : Знак, 2008. – С. 83–97.
5. Словарь синонимов английского языка / Dictionary of Synonyms / [Под ред. С. Матвеева] / -– М. : АСТ Восток-Запад, 2006. – 536 с.
- Сучасний словник іншомовних слів / [укл. О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк]. – К. : Довіра, 2006. – 789 с.
- John Whitmore Coaching for Performance: GROWing Human Potential and Purpose / John Whitmore Тhe Principles and Practice of Coaching and Leadership. – 4th Edition People Skills for Professionals – Nicholas Brealey Publishing. – 168 р.
- Macmillian English Dictionary for Advanced Oxford OX4 PP. A&C Black Publishers Ltd, 2005. – 856 p.
- Oxford Advanced Learner’s English Dictionary / A. S. Hornby, Wehmeier. – [6th edition]. – Oxford University Press, 2005. – 1952 p.
- Rogers C. A Way of Being // A Rogers -– Boston: Houghton Mifflin, 1980. – 283 р.
- The Concise Oxford Dictionary of English Etymology / [Edited by F. Hoad]. – Publisher : Oxford University Press, 2003. – 676 p.