Семантичні стилістичні засоби в політичних промовах Прем’єр-міністра Ізраїля Бенджаміна Нетаньягу


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

Кухновець Тетяна

Анотація: У дослідженні проаналізовано особливості семантичних стилістичних засобів у промовах Бенджаміна Нетаньягу, виголошених ООН упродовж 2011- 2014 рр. Виокремлено групи семантичних стилістичних засобів. Запропоновано й описано аргументативні моделі антитези та види абсолютизації.

Ключові слова: стилістичний засіб, абсолютизація, аргументативна модель, антитеза.

Annotation: The peculiarities of the semantic stylistic devices in political speeches of Benjamin Netanyahu delivered at the UN during 2011-2014 years are analyzed. Groups of semantic stylistic devices are distinguished. Argumentative patterns of antithesis and types of absolutisation are suggested and described.

Key words: stylistic device, absolutisation, argumentative pattern, antithesis.

Кожного року перед Генеральною Асамблеєю ООН виголошуються промови, які відображають найактуальніші світові проблеми. Враховуючи напружену ситуацію в Україні, на Близькому Сході та в інших регіонах, науковців усе більше цікавить політичні процеси, які відбуваються в ООН. Лінгвісти зацікавлені в аналізі методів мовного впливу, виражених через різні рівні: лесичні, семантичні синтаксичні.

Політичні промови є предметом досліджень науковців різних дисциплін. Питаннями функцій політичної мови займалися З. Харріс, Е. Бенвініст, М. Фуко. Серед сучасних науковців цю проблему досліджували О. Воробйова, Є. Шейгал, А. Чудінов, А. Худолій.

На семантичному рівні промови Бенджаміна Нетаньягу характеризуються значною кількістю художніх засобів, які виконують насамперед функції експресії та переконання. Було виявлено 107 семантичних стилістичних засобів, які ми класифікували як кількісні, якісні та контрастні (за класифікацією Єфімова, Ясінецької [‎1]).

Таблиця 1. Відсоткове відношення художніх засобів, виявлених в промовах Б. Нетаньягу

№ п/п Група художніх засобів Кількість Відсоткове відношення
1. Кількісні 35 35%
2. Якісні 7 7%
3. Контрастні 58 58%
Всього 100 100%

 

Якісні художні засоби складають 7% усіх семантичних засобів, виявлених у промовах Бенджаміна Нетаньягу. До цієї групи відносяться іронія, алюзія, антономазія та метонімія. Останні три стилістичні засоби були виявленні лише один раз у промовах. Іронія становить 4% усіх семантичних стилістичних засобів. Оскільки позиція Ізраїля в сучасному світі є нестабільною, а його підтримка серед інших країн постійно зменшується через поширену пропаганду та іншу неправдиву інформацію, політик послуговується прийомом іронії, щоб викликати відповідну реакцію у слухачів.

President Abbas just said on this podium that the Palestinians are armed only with their hopes and dreams. Yeah, hopes, dreams and 10,000 missiles and Grad rockets supplied by Iran, not to mention the river of lethal weapons now flowing into Gaza from the Sinai, from Libya, and from elsewhere [‎5]. Політик розбиває аргумент Президента Аббаса щодо озброєння палестинців лише надіями та мріями (hopes and dreams) і додає 10 000 снарядів та боєголовок «Град» (missiles and Grad rockets).

Ізраїль дуже часто дискредитують у засобах масової інформації та подають неправдиві дані через зростаючий антисемітизм, тому політику доводиться не лише відповідати на ці слова, але й сформувати ставлення до мовця. Бенджамін Нетаньягу прагне також висміяти іншу практику – політичного пустомовства, яка, на його думку, поширена в ООН:

Now here’s a strategy to achieve this. First, smile a lot. Smiling never hurts. Second, pay lip service to peace, democracy and tolerance. Third, offer meaningless concessions in exchange for lifting sanctions [‎6]. Це приклад стратегії перемовин іранського президента Рухані, слова якого не підтверджуються діями, однак отримують бажану підтримку. Бенджамін Нетаньягу звертається до засобів іронії, щоб викрити лицемірство такої стратегії.

Кількісні стилістичні засоби складають 35% усіх одиниць. У промовах Бенджаміна Нетаньягу ми виявили вживання гіперболи, а також іншого кількісного стилістичного засобу, якому дали назву «абсолютизація». З першого погляду, цей схожий на найвищий ступінь гіперболи. Однак, аналізуючи промови діяча, який відіграє не останню роль у політиці одного з найскладніших частин світу, потрібно бути обережними з висновками, і ми не можемо брати на себе відповідальність і стверджувати, що використано перебільшення. Саме з цих міркувань було введено в узус і аналіз поняття стилістичного засобу «абсолютизація», оскільки в деяких випадках її формальна репрезентація подібна на гіперболу, однак реальні суспільні факти стверджують, що висловле – це не перебільшення. Абсолютизація – це характерна частотна ознака промов ізраїльського політика та діячів інших країн. Відповідно до нашого тлумачення, абсолютизація – таке вживання лексичних одиниць, яке виключає можливість інакшу, ніж вказану у висловлюванні.

Twenty-one out of the 27 General Assembly resolutions condemn Israel — the one true democracy in the Middle East [‎5]. Конструкція «the one true democracy in the Middle East» (єдина істинна демократія на Близькому Сході) передбачає відсутність будь-яких інших демократій або лише номенклатурний характер цих форм державного правління.

Абсолютизація може виражатися у темпоральних, просторових, кількісних і якісних відношеннях. У промовах Бенджаміна Нетаньягу темпоральні відношення виражаються за допомогою часових прислівників «never», «always»:

The Jewish state of Israel will always protect the rights of all its minorities, including the more than 1 million Arab citizens of Israel [‎5]. За допомогою такого прийому політик хоче запевнити, що іншої політики Ізраїля не буде, тобто такої, яка б не захищала права меншин. У промовах Бенджаміна Нетаньягу абсолютизується в часовому аспекті позитивна політика, стверджується її постійне функціонування і виключається негативна діяльність.

Просторова абсолютизація реалізується за допомогою обставин місця «everywhere» і «nowhere».

But our hopes and the world’s hope for peace are in danger. Because everywhere we look, militant Islam is on the march [‎3]. Щоб додати експресивності висловлюванню і підкреслити масштаби поширення та серйозність загрози воєнізованого Ісламу, політик застосовує абсолютизацію, стверджуючи, що маршують скрізь.

Кількісна абсолютизація реалізується за допомогою конструкцій every+Noun, no+Noun, anyone, no one, only one, наприклад:

There is only one responsible course of action to address this threat: Iran’s nuclear military capabilities must be fully dismantled [‎3]. Такий прийом застосовується політиком з метою виключення будь-якої іншої опції, оскільки вони не є актуальними або дієвими. Так, у наведеному вище прикладі Бенджамін Нетаньягу акцентує увагу слухачів, що загрозу не здолати, якщо не роззброїти Іран від ядерної зброї, і це, за його словами, єдиний вихід.

Якісні відношення абсолютизації реалізуються за допомогою суперлативних конструкцій.

These are the timeless values of my people and these are the Jewish people’s greatest gift to mankind [‎4]. Вважається, що для політичних промов характерно вживання суперлативів [‎2]. У промовах Бенджаміна Нетаньягу ми виявили низку конструкцій з найвищими ступенями порівняння прикметників, які і складають основну частину якісної абсолютизації.

Найчастотнішими виявилися контрастні художні засоби, які складають 58% усіх художніх засобів. До цієї групи належать антитеза, градація й оксюморон.

Таблиця 2. Контрастні художні засоби, виявлені у промовах Б. Нетаньягу

№ п/п Контрастні художні засоби Кількість Відсоткове відношення
1. Оксюморон 2 3,45%
2. Градація 3 5,17%
3. Антитеза 53 91,38%
Всього 58 100%

 

Політик рідко послуговується такими художніми засобами, як оксюморон і градація (3,45% і 5,17% усіх контрастних художніх засобів відповідно), тому ми не приділяли їм значної уваги.

Найпродуктивнішим контрастним стилістичним засобом у промовах Бенджаміна Нетаньягу є антитеза. Політик використовує його у своїх промовах, щоб експресивніше презентувати аргументи і таким чином вплинути на реципієнтів.

У дослідженні виконали аргументативну класифікацію антитези, яка показує метод конструкції та представлення аргументів (див. схема 1.). Елементами антитези Бенджаміна Нетаньягу є частини речення та речення в цілому, тобто антитеза внутрішня та зовнішня.

Схема 1. Аргументативні моделі контрастних фігур у промовах Б. Нетаньягу.

схема

У схемі позначено виведені нами структурні моделі антитези: «ствердження ≠ ствердження», «заперечення ≠ ствердження», «ствердження ≠ заперечення», і «заперечення – заперечення ≠ ствердження». У таблиці нижче подано частотність використання фігур у промовах Бенджаміна Нетаньягу.

Таблиця 3. Частотність структурних моделей антитези у промовах Б. Нетаньягу.

№ п/п Модель антитези Кількість Відсоткове відношення
1. СМ «заперечення – заперечення ≠ ствердження» 3 5,66%
2. СМ «ствердження ≠ заперечення» 4 7,55%
3. СМ «заперечення ≠ ствердження» 25 47,17%
4. СМ «ствердження  ≠ ствердження» 21 39,62%
Всього 53 100%

Найчастотнішою є структурна модель «заперечення ≠ ствердження», яка налічує 47,17% усіх одиниць, а найменше використовується модель «заперечення – заперечення ≠ ствердження».

Модель антитези «ствердження ≠ ствердження» – це власне антитеза, стилістичний засіб, при якому зіставляються елементи, протилежні за свом значенням, але лексичні складові обох частин несуть позитивну характеристику (тобто включають наявність певної ознаки, дії, явища) До цієї групи ми віднесли такі конструкції, складові частини яких не мають формально вираженої негативації, наприклад:

Some of you left this hall. All of you should have [‎5]. Покинули цей зал тільки деякі. А мали б усі. Обидва елемента протиставлення «some – all», є позитивними, тобто такими, що містять семи зі значенням наявності якоїсь ознаки (кількості, якості).

Протиставлення може спостерігатися і в межах одного речення, наприклад:

If Iran is not stopped, we will all face the specter of nuclear terrorism, and the Arab Spring could soon become an Iranian winter [‎5]. Для посилення впливовості і збільшення вагомості свого висловлення політик протиставляє явище Арабської весни (революційним діям у Єгипті, Сирії) Іранській зимі – тому, що може статися, якщо не зупинити Іран і його нарощення ядерної зброї.

В межах цієї групи ми відкрили явище «проектування контрасту» – перенесення протиставних властивостей конструкціям, які поза контекстом не є протилежними за значенням.

It’s one thing to confront militant Islamists on pick-up trucks, armed with Kalashnikov rifles. It’s another thing to confront militant Islamists armed with weapons of mass destruction [‎3]. У цьому прикладі антитеза будується на основі протиставлення «one thing – another thing» і таким чином контрастних якостей отримують елементи «Kalashnikov rifles» (автомат Калашникова) і «weapons of mass destruction» (зброя масового знищення), які поза цим контекстом не є порівнюваними одиницями.

Підвидом моделі «ствердження ≠ ствердження» є антитеза оберненого протиставлення, коли воно будується шляхом протиставлення прямого і оберненого твердження, наприклад:

Israel was using its missiles to protect its children. Hamas was using its children to protect its missiles [‎3]. Як бачимо, протиставлення побудовано на основі елементів «missile» і «children», що поєднуються дієсловом «to protect». У першому елементі спостерігаємо прямий зв’язок missile-protect-children, що є протилежним до зв’язку children-protect-missile.

Модель «ствердження ≠ ствердження» становить 39,62% усіх антитез і є дуже частотним типом подачі аргументів..

Наступні структурні види антитези, «ствердження-заперечення» та «заперечення-ствердження», є протилежними за порядком представлення аргументів. Спільною ознакою цих моделей є наявність формально вираженої негативації, а відмінною – порядок. У моделі «ствердження-заперечення» спочатку наводиться позитивне твердження, а в другій частині – негативне.

Israel is prepared to have a Palestinian state in the West Bank, but we’re not prepared to have another Gaza there [‎5]. Протиставлення побудовано через формально виражену негативну форму в другій складовій. Таку ж модель спостерігаємо у наступному прикладі:

The world may have forgotten this lesson. The Jewish people have not [‎6]. У цій конструкції протиставлення реалізується через негативацію першого речення.

Модель «ствердження-заперечення» може міститися і в межах одного речення, як протиставлення деяких допоміжних елементів:

Leaders must see reality as it is, not as it ought to be [‎5]. У цьому прикладі, агент дії залишається той самий, а протиставляється лише прийменникова група.

Модель «ствердження-заперечення» складає 7,55% усіх фігур контрасту, тоді як протилежна модель «заперечення-ствердження» є найчастотнішою в промовах Бенджаміна Нетаньягу і нараховує 47,17% усіх одиниць.

Iran’s fanaticism is not bluster. It’s real [‎6]. Протиставлення реалізується через негативне перше твердження та суб’єктивне друге. Окрім цього, протилежними є і використані лексичні одиниці: «bluster» – пусті балачки ≠ «real» – реальний.

У промовах в межах цієї контрастної моделі активно використовується внутрішня антитеза:

When this happens, our region will be guided not by fanaticism and conspiracy, but by reason and curiosity [‎4]. Складовими цього протиставлення є такі елементи: «fanaticism and conspiracy» (фанатизм і конспірація) та «reason and curiosity» (вмотивованість і цікавість), які є однорідними членами цього речення. Тут знову ми зустрічаємо явище проектування контрастності, адже самі лексичні одиниці не є протилежними, а протиставлення реалізується через заперечення «not by … but by».

Отже, на семантичному рівні політичні промови Бенджаміна Нетаньягу характеризуються якісними, кількісними та контрастні стилістичними засобами. Найпродуктивнішими є абсолютизація серед кількісних, іронія серед якісних та антитеза серед контрастних стилістичних засобів. Вони сприяють посиленню враження від висловлення, підкреслення важливості представленої інформації та сприяють формуванню думки щодо певних явищ або осіб.

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Єфімов Л. П., Ясінецька О. А. Стилістика англійської мови і дискурсивний аналіз. Учбово-методичний посібник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2011. – 240 с
  2. Семантико-стилістичні засоби впливу та переконання [Електронний ресурс] / [admin] // Український науковий клуб. – [2012]. – Режим доступу: http://nauka.in.ua/forum/forum29/topic568/. – Назва з екрану.
  3. Full text of Prime Minister Netanyahu’s UN speech [Електронний ресурс] / [B.Netanyahu] // Jerusalem Post. – [2014]. – Режим доступу: http://www.jpost.com/Arab-Israeli-Conflict/Full-text-of-Prime-Minister-Netanyahus-UN-speech-376626. – Назва з екрану.
  4. Full Text: Benjamin Netanyahu’s Speech at the United Nations General Assembly speech [Електронний ресурс] / [B.Netanyahu] // National Journal. – [2012]. – Режим доступу: http://www.nationaljournal.com/nationalsecurity/full-text-benjamin-netanyahu-s-speech-at-the-united-nations-general-assembly-20120927. – Назва з екрану.
  5. Full transcript of Netanyahu speech at UN General Assembly [Електронний ресурс] / [B.Netanyahu] // Haaretz. – [2011]. – Режим доступу: http://www.haaretz.com/news/diplomacy-defense/full-transcript-of-netanyahu-speech-at-un-general-assembly-1.386464. – Назва з екрану.
  6. Transcript of Netanyahu’s UN General Assembly speech [Електронний ресурс] / [B.Netanyahu] // Haaretz. – [2013]. – Режим доступу: http://www.haaretz.com/news/diplomacy-defense/1.550012. – Назва з екрану.

Залишити відповідь