Проблеми українських суспільно-політичних видань: експертний погляд

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Експертне опитування полягає у підборі висококваліфікованих, компетентних у визначеній галузі фахівців для отримання виважених оцінок з певного питання, ситуації чи об’єкта, які потребують спеціалізованих знань. Такі опитування є окремим різновидом і вирізняються особливістю добору респондентів, інструментарію опитування та організації його проведення, методів аналізу одержаної інформації. Респондентами у цьому виді дослідження є фахівці, які володіють необхідним досвідом та знаннями, а також професійною інтуїцією. Експертні опитування застосовуються у вирішенні, соціальних, економічних, гуманітарних та технічних проблем і виконують функції діагностики, оцінювання та прогнозування. Ще однією особливістю цього виду опитування є вирішення проблемних питань не через усереднені оцінки, а шляхом розгляду індивідуальних відповідей та пропозицій експертного середовища [5].

У цьому досліджені експертне опитування було використане з метою з’ясувати особливості Етичного кодексу журналіста, дізнатися які норми кодексу порушують журналісти суспільно-політичних видань, охарактеризувати ґрунтовність навчальних дисциплін з вивчення етичних норм. В опитуванні взяли участь 25 експертів – викладачі, медіа-експерти, редактори видань, журналісти. Серед них приблизно однакова кількість працює у сфері журналістики до 5 років, від 5 до 10 років та більше 10 років.
На питання «Чи вважаєте Ви Кодекс етики українського журналіста основним документом, який регулює діяльність журналістів?» відповіді розподілили практично порівну [3]. Одні погоджуються, вказуючи, що це основні норми, які допомагають журналістам орієнтуватися у своїй професійній діяльності. Інші ж категорично не погоджуються, обґрунтовуючи це тим, що основними є закони України, а Кодекс етики є лише одним із фактичних документів, який може регулювати норми поведінки у галузі та впливати на контент підготованих матеріалів. Зважаючи на те, що він не має високої юридичної сили, чимало представників ЗМІ не вважають за потрібне ним керуватися. Натомість важливо дотримуватися норм Цивільно-процесуального кодексу, Трудового кодексу, знати норми юридичної відповідальності у роботі із різнотипною інформацією (наприклад, із елементами державної таємниці, таємниці суду та слідства і т. д.).
У цьому випадку, напевно, ніхто не зможе вказати однозначну правильну відповідь, адже положення Кодексу етики тісно перегукуються із нормами законодавства. Тому відповідь на це питання залежать від рівня морально-етичного виховання або ж відчуття правової відповідальності журналіста.
Далі було з’ясовано, що 64 % експертів повністю погоджуються з усіма пунктами Етичного кодексу журналіста [3]. Решта ж – 36% – частково погоджуються, стверджуючи, що журналіст є «уособленням скромності», а інколи треба додавати трохи «наглості». Також зауважують, що амбіції для хорошого журналіста потрібні, головне – знати міру і не маніпулювати інформацією, щоб не завдати шкоду іншим, бо шкодить не речовина, а доза.
Експерти запропонували додати до кодексу положення про гендерну паритетність, неприпустимість мовної ворожнечі, а також звернути увагу на сучасні виклики маркетингу і додати норми, які б стосувалися конкретно рекламних та PR статей.
Цікавим виявився той факт, що самі експерти не завжди дотримуються норм етичного кодексу. Причини на те такі: тиск влади та «місцевих кланів», незнання повністю усіх норм кодексу на початках професійної діяльності, відсутність належного часу для підготовки матеріалу, заангажованість через тиск керівництва, виникнення конфліктів інтересів, які змушують порушувати норми.
Експерти зазначили, що вони найчастіше надають перевагу таким суспільно-політичним виданням: «Українська правда» (23), «Дзеркало тижня» (13), «День» (8), «Новое время» (3), «Телекритика» (4), «Експрес» (2), «ОГО» (2). Такий вибір зумовлений наступними факторами: якісна аналітика; ґрунтовність новин; повнота представленої тематики; цікаві автори; довіра до авторитету видань; об’єктивність.
На питання «Як часто Ви спостерігали порушення норм Етичного кодексу журналіста у суспільно-політичних виданнях?» відповіді експертів розподілились так: завжди – 20 %, часто – 28 %, дуже рідко – 32%, ніколи – 20%. Респонденти зазначають, що порушення найчастіше трапляються у регіональних медіа, до прикладу в «ОГО» та «Takeinfo.net» – рівненські видання. Але і в решті також зафіксовані такі випадки, оскільки вони приватні. До прикладу, експерти спостерігали порушення в таких загальнонаціональних інтернет-виданнях як «Обозреватель» та «УНІАН». А найбільше порушень можна помітити під час виборчих кампаній.
На думку експертів, порушення норм кодексу зумовлено такими факторами: матеріальною вигодою (8); незнанням кодексу (5); юним віком журналістів і браком досвіду (5); неуважністю керівництва до таких деталей (3); заангажованістю ЗМІ (3); особистими переконаннями (1).
Найчастіше експерти помічали недотримання таких норм Кодексу:
1. Журналіст не може вдаватися до некоректних, протизаконних способів отримання інформації;
2. Журналіст не може отримувати хабар за поширення недостовірної або брехливої інформації;
3. Журналіст має уникати образ з приводу расових, національних, релігійних поглядів людей, протистояти екстремізму;
4. Журналіст у професійній діяльності не піддається тискові владних структур.
Крім порушень норм кодексу, експерти також відзначають часті порушення стандартів журналістської діяльності, а саме недотримання балансу думок і точок зору. Адже питання не можна повністю розкрити, якщо не представлено думки усіх сторін, у тому числі незацікавлених.
На питання «Чи є, на Вашу думку, доцільним Кодекс етики журналіста, оскільки його положення практично повністю дублюють законодавчі норми?» експерти відповіли позитивно, обґрунтовуючи це тим, що це більш спеціалізовані та конкретизовані правила, і вони часто застосовуються у тих ситуаціях, коли законодавство неналежно випрацюване або відповідні органи не притягують до відповідальності ті чи інші ЗМІ.
Наступний блок питань стосувався наявності у навчальних програмах вишів на спеціальності «Журналістика» дисциплін з вивчення етичних норм та їх ґрунтовності. Усі експерти однозначно відповіли, що такі навчальні курси є. Оскільки метою нашого дослідження є надання практичних рекомендацій щодо навчальних курсів з журналістської етики конкретно в НаУОА, то важливо було дізнатися про такі курси саме тут. Конкретно у навчальній програмі спеціальності «Журналістика» в Острозькій академії є курс «Журналістська етика». Крім того, є окремі блоки, присвячені питанням Етичного кодексу у курсах «Проблематика ЗМІ», «Журналістське дослідження». У межах цих курсів студенти детально вивчають положення Етичного кодексу, аналізують випадки його порушення, можливі шляхи виходу зі спірних ситуацій.
Цікавила думка експертів щодо того, що можна змінити чи додати до навчальних дисциплін з вивчення етичних кодексів у сфері журналістики для зменшення випадків їх порушень у подальшій професійній діяльності. В основному, експерти зазначають, що необхідно додати більшу кількість годин на вивчення цих курсів, зокрема для практики. Також важливо розглядати конкретні кейси і запрошувати журналістів-практиків, які би ділились власним досвідом.
Отже, було проведено експертне опитування, у результаті якого було з’ясовано особливості Етичного кодексу журналіста, виокремлено норми кодексу, які найчастіше порушують журналісти суспільно-політичних видань, охарактеризовано ґрунтовність навчальних дисциплін з вивчення етичних норм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Іванов, В. Журналістська етика [Текст] : підруч.для студ. ВНЗ / В. Іванов, В. Середюк. – К. : Вища школа, 2006. – 231 с.
2. Іванов, В. Практикум із журналістськї етики [Текст] : навч. посіб. / В. Іванов, С. Штурхецький. – К. : Видавець О. Зень, 2012. – 320 с.
3. Кодекс етики українського журналіста [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cje.org.ua/documents/47/. – Назва з екрану.
4. Комісія з журналістської етики: офіційний сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cje.org.ua/. – Нзава з екрану.
5. Толстих. Н. Експертні опитування [Електронний ресурс] / Н. Толстих. – Режим доступу: http://i-soc.com.ua/school/Tolstyh_Expert.pdf. – Назва з екрану.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь