Місце та роль іноземних інвестицій в розвитку національної економіки України

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У статті розглянуто та обґрунтовано необхідність залучення іноземних інвестицій. Визначено основні проблеми залучення іноземних інвестицій на сучасному етапі розвитку національної економіки України, зокрема особливу увагу приділено інвестиційному клімату. Вказано основні напрями реформування для забезпечення незмінності та гарантованості захисту ринкових прав і свобод інвестора, а також зазначено необхідність впровадження державної стратегії щодо пріоритетних напрямів залучення інвестицій залежно від джерел фінансування. Розглянуто зарубіжний досвід залучення іноземних інвестицій.

Ключові слова: іноземні інвестиції, інвестиційна діяльність, інвестиційний клімат, прямі іноземні інвестиції, державний контроль, державна позиція.

В статье рассмотрено необходимость привлечения иностранных инвестиций. Определены проблемы формирования благоприятной инвестиционной среды Украины в современных условиях, в частности особое внимание уделено инвестиционному климату Украины. Указано основные направления реформирования для обеспечения гарантированности защиты рыночных прав и свобод инвестора, а также обосновано необходимость введения государственной стратегии по приоритетным направлениям привлечения инвестиций в зависимости от источников финансирования. Рассмотрен также опыт зарубежных стран.
Ключевые слова: иностранные инвестиции, инвестиционная деятельность, инвестиционный климат, прямые иностранные инвестиции, государственный контроль, государственная позиция.

In article it is considered and proved necessity of attraction of foreign investments. The basic problems of attraction of foreign investments at the present stage are defined, in particular the special attention is given an investment climate of Ukraine. It is specified the basic directions of reforming for maintenance of an invariance and of the guaranteed protection of the market rights and freedom of the investor, and also it is proved necessity of introduction of the state strategy in priority directions of attraction of investments depending on financing sources. Foreign experience of attraction of foreign investments is considered.
Keywords: foreign investments, investment activity, an investment climate, direct foreign investments, the state control, the state position.

Постановка проблеми. Активність інвестиційної діяльності країни визначає рівень розвитку національної економіки. Потенційно Україна, володіючи значним внутрішнім ринком, сільськогосподарським та промисловим потенціалом, різноманітними природними ресурсами, дешевою кваліфікованою робочою силою може стати провідним реципієнтом інвестицій. Однак, незважаючи на велику кількість заходів, впроваджених державними структурами і спрямованих на підвищення ефективності інвестиційної політики в Україні, вона поки що залишається недосконалою.
Політична нестабільність, непередбачуваність та непрозорість державної політики, недосконалість правового середовища, обтяжлива фіскальна та митна політика, «клановість» економіки, диспропорційність у розміщені інвестицій та інше вказує на наявність проблем у економіці, вплив яких є значний на інвестиційну привабливість країни для іноземних інвесторів [4]. Про це свідчить Індекс економічних свобод-2014, де зазначено, що одні з найгірших умов для розвитку економіки серед країн Європи та більшості пострадянських країн саме в Україні. Динаміка показників також говорить про незадовільний стан інвестиційного клімату та рівня корупції, де Україні традиційно належать одні з найнижчих рейтингів у світі: 168 та 152 місця відповідно[9].
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Залучення іноземних інвестицій є важливою умовою структурної трансформації у напрямі розвитку технологічних галузей, забезпечення стійкого економічного зростання. Проблема впливу інвестиційної діяльності на економічний розвиток є предметом наукових інтересів багатьох вчених. Зокрема, заслуговують уваги роботи Лінтур І.В., Левицького Р.Й., Мотриченка В.М., Носова А.С., Овчарук М.П., Однорог М.А., Сіденко В.Р., Пивоварова К.В., які досліджували актуальні питання інвестиційної діяльності в Україні, використання зарубіжного досвіду, а також вплив глобалізації на інвестиційну діяльність. Однак, недостатньо висвітленими залишаються питання впливу іноземних інвестиції на загальний розвиток економіки країни.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні місця та напрямів підвищення ролі іноземних інвестицій у розвитку національної економіки України на основі вивчення теоретичних та оцінки практичних аспектів обраної проблематики. Для досягнення поставленої мети доцільно виконати такі завдання: визначити роль іноземних інвестицій в розвитку держави; оцінити інвестиційний клімат в Україні; визначити напрямки стимулювання та шляхів подолання проблем неефективного використання інвестицій в економіці України; запропонувати основні заходи активізації державної інвестиційної політики; виокремити основні напрями удосконалення системи державного фінансового контролю використання іноземних інвестицій; вивчити можливості досвіду зарубіжних країн щодо запровадження координації та використання інвестицій, а також поліпшення інвестиційного клімату в країні.
Виклад основного матеріалу. Розробка та реалізація інвестиційної політики в сьогоднішніх умовах має базуватися на основі формування позитивного інвестиційного іміджу країни в світі. Тому необхідно шляхом використання комплексного підходу провести дослідження напрямів інвестиційного розвитку країни, результат якого б у повній мірі відображав наявний стан речей у інвестиційній сфері і забезпечував достатньою інформацією для розробки заходів та ефективних інструментів залучення іноземних інвестицій.
Можна стверджувати, що іноземні інвестиції відіграють значну роль у розвитку країни і визначаються важливим важелем її економічного зростання, адже інвестиції приносять не тільки прибуток інвестору, а також соціальний ефект, який передбачає розбудову інфраструктури, розвиток інноваційної, екологічної сфер тощо. Це дає можливість створення нових робочих місць для населення, є позитивним ефектом у вигляді зростання доходів, а тому – добробут покращується, попит на товари, роботи та послуги піднімається, що забезпечує ланцюгову реакцію позитивних змін в національній економіці.
Іноземні інвестиції – це цінності, які вкладаються в різні об’єкти інвестиційної діяльності іноземними державами, фізичними особами – іноземцями, юридичними особами та іншими іноземними суб’єктами інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України.
Основна мета інвестиційної діяльності визначається пошуком напрямків, методів, засобів та форм інвестування, метою якого є підвищення ефективності виробництва та збільшення прибутку підприємства.
Важливо провести оцінку рівня інвестиційної діяльності країни, щоб обрати найкращий шлях інвестування, тобто такий, що принесе найбільший дохід та/або позитивний ефект. Для здійснення оцінки рівня ефективності інвестиційної діяльності необхідно володіти достатньою кількістю інформації про об’єкт інвестування, насамперед актуальність як сьогодні, так і в майбутньому, його співвідношення з іншими об’єктами інвестування, а також внутрішні та зовнішні чинники, що впливають на діяльність об’єктами інвестування. Для цього потрібно оцінити інвестиційну привабливість регіону, галузі, галузі у складі регіону, підприємств із галузей і регіонів. Отримавши результат доцільно обрати найкращий, з власної точки зору, який відповідає індивідуальним вимогам іноземного інвестора, об’єкт інвестування.
Проаналізувавши стан і динаміку показників залучення іноземних інвестицій (прямих, портфельних) та інвестиційної привабливості України необхідно зазначити, що наявні тенденції до спадання починаючи з 2007 р. по 2014 р., що стало наслідком погіршенням інвестиційного клімату в державі через інфляцію, політичну та економічну нестабільність. Зменшення прямих іноземних інвестицій за 2014 р. відбулося в основному за рахунок курсової різниці – 12246,5 млн. дол. (90,2%), що вказує на необхідність додаткового державного контролю у даній сфері [8].
Також частка прямих іноземних інвестицій(акціонерний капітал) з країн ЄС в Україну за 2012-2014 рр. впала на 29 % , що було спричинено збільшенням загрози щодо їх неповернення, а також зростанням політичної та економічної нестабільності.
Відношення чистого приросту прямих іноземних інвестицій до ВВП протягом 2010-2012 років знаходилися в межах незадовільних значень: у 2009 (3,97 %) та 2013 р. (2,25%) майже вдвічі нижче ніж критичний рівень 4 %, що свідчить про вкрай недостатні обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну [8].
Лідером по залученню іноземного акціонерного капіталу є м. Київ, на господарчих суб’єктів якого припадає 49,5 % ( 22733,0 млн. дол.), що викликає величезні диспропорції у економічному розвитку регіонів і є неприпустимим,оскільки викликає значні диспропорції у розвитку регіонів. Зрозуміло, що велика компанія для підвищення ділової активності реєструє власну організацію в столиці. Така концентрація капіталів лишає іноземних інвестицій такі перспективні області як Тернопільська – 56,4 млн. дол. (0,1 %), Чернівецька – 68,7 млн. дол. (0,1 %); а Кіровоградська та Чернігівська області з показниками 87,4 млн. дол. та 103,8 млн. дол. відповідно [8].
Щодо відношення чистого приросту прямих іноземних інвестицій до ВВП протягом 2010-2012 років, то воно знаходилося в межах незадовільних значень, а у 2009 р. та 2013 р. вдвічі нижче критичного рівня 4 %, що свідчить про вкрай недостатні обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну. Частка економіки України в світовому ВВП протягом 2011-2013 років становила лише 0,2 %. Слід констатувати, що значення даного індикатора є небезпечним [4]. Тому тільки чіткий контроль та активна державна позиція можуть правильно реалізувати програму інвестиційного розвитку задля сталого економічного розвитку, поліпшення бізнес-клімату та залучення інвестицій. Необхідні чіткі та обґрунтовані рішення і як наслідок – дії, які скоординують економіку в правильному напрямку.
Усвідомлюючи важливість поліпшення інвестиційного клімату в Україні, головним завданням на короткострокову перспективу є підготовка необхідної правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення інвестиційного клімату й формування основи збереження та нарощування конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Для цього необхідно здійснити низку першочергових заходів з деполітизації економіки, формування єдиних стратегічних цілей та послідовності економічних реформ, забезпечення незмінності та гарантованості захисту ринкових прав і свобод інвестора, основними з яких є [5]:
– лібералізація й дерегуляція підприємницької діяльності;
– стабільність правового поля;
– корпоративне й державне управління;
– лібералізація зовнішньої торгівлі та руху іноземного капіталу;
– розвиток фінансового сектора;
– зниження рівня корупції;
– зниження політичного ризику;
– імідж і програми просування країни;
– формування інвестиційних стимулів.
При цьому необхідно уникати вибіркового стимулювання, яке може призвести до спотворень і неефективного розподілу ресурсів.
Чільне місце займає формування українських міжнародних корпорацій, яке може стати одним із стратегічних пріоритетів української державної політики. За рахунок інвестиційних ресурсів ТНК забезпечити розвиток вітчизняних товаровиробників. Саме тому потрібно формувати здорову політику інвестування, яка включає в себе: створення відповідного внутрішнього та зовнішнього середовища для залучення інвестицій та сприяння підвищенню конкурентоспроможності українських виробників на зовнішніх ринках.
Формуванню сприятливого інвестиційного клімату в Україні мають сприяти великомасштабні комплексні заходи щодо поліпшення умов діяльності інвесторів, розширення механізмів та інструментів здійснення інвестицій та реалізації інвестиційних проектів. Збільшення обсягу інвестицій в економіку України забезпечить прискорення соціально-економічного розвитку регіонів та пріоритетних галузей виробництва, що, в свою чергу, піднесе національну економіку на вищий рівень.
Виходом із цієї ситуації є обґрунтування раціональної інвестиційної стратегії, в якій важливе місце посядуть система державного регулювання і реформування структури власності на основі приватизації та концепція технічного переоснащення промислового виробництва із залученням коштів іноземних інвесторів.
Державна стратегія залучення іноземних інвестицій має спиратися на класифікацію галузей промисловості залежно від наявності потенційних джерел фінансування. Виокремлюють кілька груп галузей (виробництв):
– галузі, розвиток яких забезпечується централізованими державними капіталовкладеннями;
– виробничі об’єкти переважно приватного капіталу;
– галузі (виробництва), які на певному етапі потребують кредитних субсидій;
– пріоритетні галузі для залучення та використання іноземних інвестицій;
– виробництва, участь іноземних інвесторів у фінансуванні яких має певні обмеження;
– галузі (виробництва), які є закритими для іноземного інвестування, що пов’язано з національною безпекою, збереженням національного багатства.
Для України прийнятна класична схема сучасного індустріального розвитку країни, яка складається з трьох етапів:
– створення імпортозамінних виробництв;
– формування конкурентоспроможного експортного потенціалу;
– розвиток наукомістких галузей [2].
Маючи значний потенціал, виконання цих пунктів забезпечить основу для подальшого розвитку економіки, що залишається бажаним для даного її стану.
Дуже важливим є досвід зарубіжних країн, таких як Чехія, Польща, Фінляндія щодо вдосконалення політики інвестування. Адже данні країни мали проблеми з реформуванням також, але це не завадило створити необхідні умови для інвестування. Тому досвіт таких країн є дорогоцінним для України.
Виходячи з досвіду Чеської Республіки в Україні також доцільно було б створити організацію, яка б на міжнародному рівні проводила переговори з потенційними інвесторами щодо розміщення в Україні їх підприємств та сервісних центрів та співпрацювала з місцевими громадами щодо підготовки їх фахівців та територій до роботи з такими інвесторами. Також доцільно в кожному обласному центрі України створити філіали даної організації, які б забезпечували координацію діяльності з місцевою владою, регіональними агентствами, будівельними і конструкторським компаніями, університетами та освітніми закладами.
Як і в Чехії, в Україні, така мережа допомогла б оперативно реагувати на запити та інвестиційні пропозиції іноземних компаній, пропонувати їм декілька альтернативних місць для розміщення їх виробництв, а також супроводжувати їх під час всього процесу започаткування бізнесу.
Також іноземні інвестори отримали право діяти на території Польщі у формі торгових товариств, так званих товариств з обмеженою відповідальністю і акціонерних товариств. У 1992 р. з метою надання допомоги іноземним інвесторам у Польщі було створено Державне Агентство Закордонних Інвестицій (далі – ДАЗІ), яке надає інвесторам інформацію про потенційних вітчизняних та іноземних партнерів, гарантує обслуговування іноземних інвесторів і т.д. ДАЗІ веде спеціальний реєстр найбільших іноземних інвесторів (з капіталом більше 1 мільйона доларів). Для України також важливо використати певний зарубіжний досвід бізнес-інкубування на базі великих підприємств[3].
У Фінляндії інкубатор у бізнесі-центрі на південному заході Хяме, що займає площу 1750 кв. м., поставив перед собою завдання створити робочі місця в переробній промисловості шляхом налагодження зв’язків між промисловими підприємствами й навчальними закладами.
Хоча в інкубаторах створюється мало нових підприємств порівняно з їх загальною чисельністю, вони відіграють важливу роль тим, що спрямовують і стимулюють розвиток інноваційного бізнесу, реформують місцеві комерційні структури й систему послуг [1].
Висновки. Таким чином, аналіз динаміки основних показників розвитку промисловості свідчить про те, що без інвестування у виробництво наукомістких високотехнологічних конкурентоспроможних товарів неможливо у майбутньому забезпечити стабільних та високих темпів економічного зростання, гарантувати економічну безпеку та чільне місце в Європейському Союзі, і, як наслідок, – поглиблюватиметься лише сировинна орієнтація промисловості. Про це свідчать валові заощадження (9,4 %), які перетворюються у від’ємне значення (-3,7 %) під впливом того, що промисловість завдає шкоди довкіллю, виснажуються природні ресурси:енергетичні, природні та ін. Саме тому дана тематика вирізняється своєю важливістю та актуальністю серед інших. Дуже прикро, що Україна втрачає дорогоцінний час за який, маючи значний запас потенціалу, вона могла б поліпшити сучасний стан економіки поставивши його на рівні зі світовими [10].
Література:
1. Бізнес-інкубатор: середовище взаємодії великих та малих підприємств[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.academia.org. ua/?p=263.
2. Левицький Р.Й. Комплексний механізм залучення іноземних інвестицій[Електронний ресурс] / Р.Й.Левицький // Електронне наукове фахове видання “Державне управління: удосконалення та розвиток”. – Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=12.
3. Міхал У. Польський досвід в залученні іноземних інвестицій [Електронний ресурс] / У. Міхал // Наукові конференції . – Режим доступу: http://www.tpp.lviv.net/zek/Numbers/2002/3-4/s01/info_01.htm.
4. Новікова К. І., Новикова Л.Ф. Сучасний стан інвестиційно-інноваційної безпеки України / К. І. Новікова, Л.Ф. Новикова // Електронне наукове фахове видання “Ефективна економіка” . – 2014. – №10.
5. Носова А. С. Стратегія інвестиційної привабливості України[Електронний ресурс] /А. С. Носова // Наукові конференції. – Режим доступу: http://intkonf.org/nosova-as-strategiya-investitsiynoyi-privablivosti-ukrayini/.
6. Пивоваров К.В. Державний контроль за використанням іноземних інвестицій[Текст] / К.В. Пивоваров // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління». – 2014. – Випуск 2. – C.113-121.
7. Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19 березня 1996 року №19. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
8. Статистична інформація [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua – офіційний сайт Державна служба статистики України.
9. Статистична інформація [Електронний ресурс] Режим доступу: http:// icps.com.ua. – офіційний сайт Міжнародний центру перспективних досліджень (МЦПД).
10. Сіденко В. Імперативи системного реформування української економіки крізь призму асоціації України з ЄС // Україна-2014: соціально-економічна криза та пошук шляхів реформування. Експерти про стан і перспективи економіки. Громадяни про ситуацію у країні, про владу, її підтримку і відповідальність // Центр Разумкова (http://razumkov.org.ua/upload/2014 _Ekonomika_crv.pdf). – К., 2014).

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь