ЗБІЛЬШЕННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ДОСВІДУ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

У роботі аналізуються напрями розширення ресурсного потенціалу українських банків на прикладі зарубіжних країн. З метою забезпечення ефективних умов формування та управління ресурсним потенціалом комерційних банків розглядається впровадження новітніх ідей, які сприяють підвищенню ресурсного потенціалу та зниженню ризиків.

Ключові слова: банківські ресурси, ресурсний потенціал банку, електронний банкінг, депозити, електронні фінансові інтернет-послуги.

В работе анализируются направления расширения ресурсного потенциала украинских банков на примере зарубежных стран. С целью обеспечения эффективных условий формирования и управления ресурсным потенциалом коммерческих банков рассматривается внедрение новейших идей, способствующих повышению ресурсного потенциала и снижения рисков.
Ключевые слова: банковские ресурсы, ресурсный потенциал банка, электронный банкинг, депозиты, электронные финансовые интернет-услуги.

The paper analyzes the resource potential areas of expansion Ukrainian banks as an example of foreign countries. In order to ensure effective conditions of formation and management of resource potential commercial banks considered the introduction of new ideas that promote resource potential and reduce risks.
Keywords: bank resources, resource potential bank e-banking, deposits, electronic financial services online.

Постановка проблеми. Банківські ресурси – це основа діяльності будь-яких банків, оскільки від їх структури та умов формування залежать масштаби діяльності та розмір отриманого прибутку, а отже, в значній мірі, конкурентоспроможність та платоспроможність. Ресурсний потенціал комерційних банків в умовах нестабільності банківської системи України повинен визначатися не просто сукупністю банківських ресурсів і можливостей їх формування, а їхньою органічною єдністю. Саме це і зумовило актуальність дослідження на сучасному етапі розвитку національної економіки України.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Серед науковців, вітчизняних та закордонних, які займаються дослідженням ресурсного потенціалу комерційних банків слід відмітити А.М. Коряка, А. М. Мороза, В.І. Міщенка, І.Б. Івасіва, М.Д. Алексеєнка, М.Ф. Пуховнікова, М.І. Савлука, О.І. Лаврушина.
Однак до теперішнього часу у науковців та фахівців немає єдиної думки щодо визначення економічної природи ресурсного потенціалу комерційних банків. І хоча термін «ресурсна база» є найбільш уживаним в банківській практиці, однак єдиного підходу до визначення цього поняття досі немає.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні основних умов та факторів збільшення ресурсного потенціалу комерційних банків України на основі запровадження досвіду зарубіжних країн. Для досягнення цієї мети необхідно: уточнити сутність понять «ресурсний потенціал» та «ресурсна база» комерційних банків та визначити основні відмінності між ними; виявити основні шляхи збільшення ресурсного потенціалу комерційних банків в умовах нестабільності банківської системи України.
Виклад основного матеріалу. Для забезпечення ефективних умов формування та управління ресурсним потенціалом банків слід визначити основні причини перебування грошових коштів на рахунках у банківських установах. Майже всі науковці вважають, що в основі цього лежить мотив зберігання. Тобто внесення грошових коштів на рахунки банківських установ здійснюється для їх зберігання. Лише деякі науковці [3, 26] використовують термін «управління», а не «зберігання». У вітчизняній науці під терміном «зберігання» розуміють передачу відповідальності за збереження певних характеристик предмета зберігання іншій особі. Але переважно така передача відповідальності супроводжується платністю. Тобто зберігач зобов’язується не допустити зміну певних характеристик предмета, а особа, що передала на зберігання, оплачує таку послугу. При зберіганні зберігач зобов’язаний не лише забезпечити незмінність певних характеристик предмета зберігання, але й повернути його. Наголошуємо, повернути не інший подібний предмет, а саме той, що був отриманий на зберігання. Яскравим прикладом є камери схову на залізничних вокзалах, які були запозичені з іноземних країн. Де, оплативши послугу, особа може покласти на зберігання річ та отримати її згодом назад. Таким самим прикладом зберігання, але лише в банківській установі, є індивідуальні сейфи, в яких особа може зберігати, попередньо оплативши дану послугу, гроші, коштовності, цінні папери тощо. Метою даного виду послуги є забезпечення непошкодженості предмета, отриманого на зберігання. Особа, що передає на зберігання в індивідуальний сейф, передає його, знаючи, що він буде в безпеці й вона зможе отримати предмет (саме його) в будь-який момент часу протягом робочого дня.
Сама банківська установа розмежовує зберігання (індивідуальні сейфи, які відповідають вимогам зберігання) та управління («вклади» чи «депозити»).
Банківська установа проводить саме управління коштами, які перебувають у неї на «вкладних» чи «депозитних» рахунках. Саме управління включає і залучення, і зберігання, і вкладання, і повернення, і платність «вкладу» чи «депозиту». Таким чином, банківська установа за «вкладом» чи «депозитом» не надає послуги зберігання, а розширила її до управління, що включає ще ряд послуг[5, 768].
Основною складовою процесу збільшення ресурсного потенціалу банків є розширення філіальної мережі та асортименту послуг, що досить поширено в країнах Сходу. Однак, в Україні існує проблема розширення філіальної мережі пов’язана з низьким рівнем доходів населення. Як показують дослідження інвестиції в створення нових філій приносять прибуток тільки при обслуговуванні середнього класу з доходами від 500 – 600 до 1 500 доларів США на місяць. Вирішувати цю проблему, на наш погляд, необхідно шляхом впровадження системи електронних фінансових інтернет-послуг, що набули великої популярності в США.
Основою ресурсної бази конкретних банків є розміщені в них кошти клієнтів. Клієнтська база банків за своїм складом неоднорідна. Насамперед, слід вирізняти кошти юридичних і фізичних осіб — груп клієнтів, принципово різних за фінансовими можливостями, мотивацією зберігання коштів і подальшим їх використанням, розмірами вкладів, потребами у додаткових послугах тощо. Розробляючи та впроваджуючи певні банківські продукти, кожний банк повинен враховувати специфічні особливості різних груп клієнтів.
Дослідивши певну групу українських банків (Альфа-банк, Приватбанк, Правекс-банк) було з’ясовано причини за яких клієнти відмовляються від депозитних послуг банку:
– неоптимальні умови (тарифи) надання послуг;
– низький рівень обслуговування;
– незручне місце розташування філій;
– втрата довіри до установи.
В результаті практичних досліджень, в якості найбільш конкурентних переваг банків при здійсненні депозитної діяльності у 2012-2014 рр. було визначено:
– довіра до банківської установи;
– швидкість оформлення документів і надання найбільш оптимальної схеми виплати відсотків (якість обслуговування);
– оптимальні тарифи і процентні ставки (умови надання послуг);
– фінансові показники діяльності банку.
Було з’ясовано, що у відносинах комерційних банків з різними групами клієнтів, як з фізичними особами, так і з юридичними, доцільно використовувати депозитні рахунки, що мають змішаний режим функціонування. Корисним щодо цього є досвід зарубіжних комерційних банків у застосуванні NOW рахунків. З одного боку, кошти, що зберігаються на таких рахунках, можуть використовуватися для здійснення платежів, а з іншого − вони є своєрідними фінансовими інвестиціями, що приносять їх власникам певні доходи.
У сучасних умовах усі комерційні банки повинні дотримуватись головних принципів депозитних операцій (рис.1).

Рис. 1. Головні принципи депозитних операцій комерційних банків України.
Ефективним методом додаткового залучення комерційними банками коштів на депозити може стати застосування комплексного обслуговування клієнтури. Однією з таких послуг є система електронних фінансових інтернет- послуг .
Таблиця 1.
Класи фінансових інтернет- послуг комерційних банків та їх характеристика
№ п/п Клас електронної фінансової
інтернет-послуги Характеристика класу
1 Інтернет-банкінг
(е-банкінг, і-банкінг) надання банками клієнтам можливостей електронного управління своїми рахунками через Інтернет
2 Інтернет-трейдинг (е-трейдинг,
і-трейдинг) надання фінансовими інститутами своїм клієнтам можливості ефектив¬ного оперування їх коштами та цінними паперами на глобальних валютних і фондових ринках завдяки можливостям Інтернету
3 Інтернет-страхування
(е-страхування, і-страхування) забезпечення процесу оформлення, оплати та придбання страхових полісів і отримання страхових премій з використанням Інтернету
4 MobileBanking засіб для контролю коштів за допомогою мобільного телефону
Джерело: побудовано автором на основі [6, 83].

Серйозною перевагою Інтернет-банкінгу перед системою «клієнт-банк» є те, що замість спеціалізованих програм можна використовувати стандартний інтернет-броузер. Клієнту немає необхідності додатково встановлювати програмне забезпечення, досить одержати в банку ім’я з паролем для входу в систему і дискету з ключем для електронно-цифрового підпису своїх розпоряджень. Можна сказати що Інтернет-банкінг, в деякій мірі, − це удосконалена і розвинена система клієнт-банк. Отже, Інтернет-банкінг є найбільш динамічним та представницьким напрямком фінансових рішень в Інтернеті. Тому не дивно, що сьогодні під поняттям «Інтернет-банкінг» розуміються дещо більше, ніж просто дистанційне управління рахунком.
Експерти з питань протидії відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом та фінансування тероризму, зокрема Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Спеціального комітету експертів з питань оцінки заходів боротьби з відмиванням коштів (MONEYVAL), а також провідні банківські інституції, насамперед Базельський комітет з банківського нагляду, Міжнародний валютний фонд неодноразово відзначали високий ризик фінансових операцій цієї категорії для відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом та фінансування тероризму.
Тому банкам, з метою мінімізації ризиків при проведені електронних фінансових інтернет-послуг, належить дотримуватися таких принципів:
Нагляд з боку вищого керівництва банку:
1. Ефективна система управління наглядом за електронним банкінгом.
2. Створення всебічної процедури контролю за додержанням належного рівня безпеки.
3. Нагляд за організацією всебічної процедури належної поведінки в стосунках з партнерами та з іншими пов’язаними особами.
Управління безпекою:
4. Ідентифікація клієнтів електронного банкінгу.
5. Недопущення відмови від проведення та контрольованість фінансових операцій що здійснюються каналами електронного банкінгу.
6. Належні заходи для забезпечення розмежування функцій.
7. Належний контроль за авторизацією в системах електронного банкінгу, базах даних та прикладних програмах.
8. Планування адекватної реакції на інциденти.
Банки України пропонують два основні види Інтернет-доступу до рахунків. Перший виконує функцію оперативної довідкової служби щодо стану рахунків, другий, окрім цього, дає змогу здійснювати сплату за ними у режимі on-line. Операції здійснюються за рахунками у національній та іноземній валютах, а також за мультивалютними рахунками.
Існує також «гібридний» варіант, що забезпечує можливість керувати коштами на рахунках, не відвідуючи банку. Орієнтований він переважно на фізичних осіб. Клієнт доручає банку щомісяця автоматично переводити зі свого (поточного чи карткового) рахунку платежі за комунальні послуги, телефон, електроенергію, кабельне телебачення та інші регулярні платежі, а сам контролює їх виконання банком за допомогою Інтернету[4, 448].
Аналізуючи перспективи розвитку інтернет-банкінгу в Україні, треба зазначити, що впровадження цих послуг створює значні можливості для збільшення ресурсного потенціалу комерційних банків, оскільки його нарощування за рахунок розширення філійної мережі − занадто дорогий процес [1].
Так, наприклад, Альфа-банк Експрес, у рамках свого роздрібного проекту, обслуговуються вже кілька десятків тисяч приватних клієнтів. За даними фахівців Альфа-Банку, більшість з них не відвідують відділення банку, а надають перевагу самостійному обслуговуванню через Інтернет.
Система «My Alfa-Bank» дозволяє розраховувати поточні платежі, отримувати інформацію про залишок заборгованості по кредиту, структуру сум погашення, а також слідкувати за надходженнями платежів у рахунок погашення боргу. Сервіс створений для усіх клієнтів – фізичних осіб для полегшення взаємодії з банком та за легкістю у використанні не має аналогів на українському ринку. Позичальник, що має доступ до мережі Інтернет, проходить нескладну систему реєстрації на сторінці ввівши лише номер своєї кредитної угоди та дату народження. Активація послуги проходить миттєво, і клієнт отримує доступ до необхідної інформації про свій кредит.
«Альфа-банк» відмовився від складних процедур реєстрації, використання спеціального програмного забезпечення та електронних ключів, а, також, підписання окремих угод. Користувачу достатньо мати доступ до Інтернету – не більше. Окрім лише інформативного сервісу, «My Alfa-Bank» дозволяє також сплачувати кредит в онлайн-режимі. Також додана можливість здійснювати щомісячні виплати за допомогою пластикової картки.
Висновки. Отже, наукова новизна полягає у впроваджені авторської систематизації термінів та їх детальному аналізі з метою визначення відмінностей та спільних рис. Визначаються напрямки та умови розширення ресурсного потенціалу українських банків. Сформульовані основні принципи проведення електронних фінансових інтернет-послуг, які мінімізують ризики відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом. Під ресурсним потенціалом комерційних банків розуміють граничні можливості банків формувати свої ресурси. Він залежить від грошово-кредитної політики центрального банку, стану фінансового ринку та можливості банків купувати і перекуповувати ресурси на території країни, де вони розташовані та за її межами. При цьому розміри власного капіталу та стан якості активів є важливими факторами, що забезпечують створення ресурсного потенціалу та його розширення. Традиційним шляхом розширення ресурсного потенціалу комерційних банків є розвиток філіальної мережі. Однак, як показали дослідження, інвестиції в створення нових філій приносять прибуток, здатний окупити витрати, тільки при середньому рівні доходів населення від 500 – 600 до 1 500 доларів США на місяць. Тому вирішення проблеми можливе у впроваджені системи електронних фінансових інтернет-послуг та знижені високого рівня ризику фінансових операцій цієї категорії.

Література:
1.Статистичний бюлетень Національного банку України, 2011. -№2. –[Електронний ресурс] — Режим доступу: //http://bank.gov.ua.html.
2.Барилюк І. В. Збалансована система показників – основа стратегічного управління ресурсним потенціалом банківських установ / І. В. Барилюк // Формування ринкової економіки в Україні : збірник наук. праць. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка. – 2009. – Вип. 19. – С. 147-153.
3. Бицька Н. Кошти населення у формуванні ресурсної бази банків / Н. Бицька // Вісник НБУ. – № 10. – 2008. – С. 26–28.
4.Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика: пер. с англ/ Э. Дж. Долан, К. Д. Кэмпбелл, Р. Дж. Кэмпбелл, В. Лукашевич. – М.: АНК, 1996. – 448 с.
5. Роуз П.С. Банковский менеджмент: пер.с англ.со 2-го изд./ П. С. Роуз. – М.: Дело, 1997. – 768 с.
6. Єпіфанов, А.О. Операції комерційних банків: навч. посіб. / А. О. Єпіфанов, Н. Г. Маслак, І. В. Сало. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2012. – 83 с.
7. Лаврушин О.И. Управление деятельностю комерческого банка. – М.: ИНФРА, -2002. – 13 с.
8. Заруба О.Д. Банківський менеджмент та аудит. – К.: Видавництво «Лібра», 1996.
9. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку / Л. О. Примостка. — К.: КНЕУ, 2004. — 468 с.
10. Васюренко О. Ресурсний потенціал комерційного банку / О. Васюренко, І. Федосік // Банківська справа. – 2002. – № 1. – С. 15.

Залишити відповідь