ВПЛИВ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ В ІСПАНІЇ НА ГЕРОЇВ РОМАНУ ЕРНЕСТА ХЕМІНГУЕЯ «ПО КОМУ ПОДЗВІН»

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

                                                                                                    Обертинська Аліна Юріївна

ВПЛИВ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ В ІСПАНІЇ НА ГЕРОЇВ РОМАНУ ЕРНЕСТА ХЕМІНГУЕЯ «ПО КОМУ ПОДЗВІН»

Анотація: У статті зображено громадянську війну в Іспанії, яка відбувалась у 1936-39 рр., а також її вплив на героїв роману «По кому подзвін». Стаття розкриває сутність цих подій через призму власних почуттів і вражень самого письменника твору.
Ключові слова: війна, боротьба, герой, вплив, активна позиція

Summary: The article depicts the Spanish Civil War, which took place in 1936-39, as well as its impact on the characters of the novel “For Whom the Bell Tolls.” The article reveals the essence of these events through the prism of the Ernest Hemingway’s feelings and experience.
Key words: war, fight, hero, influence, active position

Актуальність дослідження зумовлена постійними конфліктами між особистістю та державою, зокрема беручи до уваги досвід минулого століття. Крім того ми не застраховані він неминучості війн, котрі і сьогодні відбуваються у певних державах. Впевненість у мирній ситуації власної країни не має стати на заваді загального розвитку людини.
Метою дослідження є аналіз опису воєнних подій в Іспанії в 1936-39 рр. у романі Ернеста Хемінгуея «По кому подзвін». Згідно даної мети потрібно виконати ряд завдань, а саме:
– висвітлити особливості перебігу історичних подій, а зокрема громадянської війни в Іспанії ;
– охарактеризувати соціально-психологічні типи людини ХХ ст., котра брала участь у війні ;
– проаналізувати вплив війни на особистість та її світогляд.
Громадянська війна в Іспанії тривала у період з 1936 по 1939 роки і завершилась утвердженням фашистського режиму генерала Франко. Конфлікт у країні виник між лівим урядом Іспанської республіки, який підтримував СРСР, та правими силами, котрих підтримували Німеччина та Італія [2,145-153]. Вже з самого початку громадянська війна відзначилася надзвичайною жорстокістю та упертістю воюючих сторін. Прихильники Народного фронту щиро вірили у швидку та безсумнівну перемогу республіканців. І справді, спочатку франкісти зазнали суттєвих поразок і поступилися на 2/3 території, проте з часом вони перехопили ініціативу у свої руки[1]. Ситуація була складною також через розбрат, що мав місце у таборі республіканців. Крім того, троцькістські та анархістські організації, котрі боролися активно проти генерала Франко та італо-німецької неофіційної інтервенції, зазнали нищівного удару.
Ернест Хемінгуей був учасником громадянської війни в Іспанії, адже саме у той час працював військовим кореспондентом і став очевидцем справжнього героїзму народу, який бореться за свої права та за власну свободу. Ці враження та досвід зіграли визначну роль у становленні авторських засобів у художньому відображенні дійсності у романі письменника «По кому подзвін». Цей твір є помітним у творчому спадку митця, адже у ньому з’явився персонаж, що готовий до боротьби за ідеали, котрі мав.
Головний герой роману – американець Роберт Джордан, інтелігент із глибокою душевною травмою, який не обороняється, а навпаки – наступає. Він взяв до рук зброю з метою захисту іспанського народу. У одному з епізодів роману, Роберт, прикриваючи відхід бойових товаришів, був поранений, але він навіть і не думав помирати. Саме тоді він думав: «Дуже не хочеться покидати життя і хочеться думати, що якусь користь я тут все-таки зробив. Намагався, у всякому разі, в міру тих здібностей, що мав… Майже цілий рік я бився за те, у що вірив. Якщо ми переможемо тут, ми переможемо скрізь. Світ — це гарне місце, і за нього варто боротися…[5,156] І тобі пощастило, — сказав він собі,— в тебе було дуже гарне життя»[5,187].
Хемінгуей є прихильником активної людської позиції. Він був упевнений, що людина повинна вірити у свої сили і покладатися на них у скрутну годину. Однією з головних ознак роману є непримиренна та войовнича ненависть Хемінгуея до фашизму. Темою роману є відтворення подій громадянської війни в Іспанії, а от головний герой – це американець, котрий віддав своє життя за Іспанську республіку.
Дія роману триває протягом 3 діб і концентрується навколо вибуху мосту, який мав здійснити підривник Роберт Джордан за підтримки партизанського загону. Міст необхідно було висадити у повітря у суворо визначений час для того, щоб забезпечити наступ республіканських військ. За 68 годин головний герой – колишній викладач іспанської мови в американському коледжі, а зараз боєць республіканської Іспанії – встиг надзвичайно багато пережити, передумати, відчути. Таким чином за своєю насиченістю ці три доби дорівнювали цілому людському життю.
Головний герой роману, як і зазвичай у Ернеста Хемінгуея, – це людина, яка близька йому духом, поглядами, навіть наділена біографічними даними митця. Віддавав письменник головному героєві і свою безмежну любов до Іспанії, до її народу. Герой, так само, як і автор, теж не належав до жодної партії. Роберт Джордан вважав своїм обов’язком чесно та самовіддано боротися з фашизмом у моменти найбільшої небезпеки [6, 38-40]. Але понад усе головний герой підносив свободу та корився дисципліні лише вимушено, тільки на певний час, з необхідності.
У романі виведено жіночий образ Марії, який теж взятий з життя самого Хемінгуея [3,67]. Письменникові колись розповіли історію дванадцятирічної дівчинки. І саме про страту її батьків і вчинену над нею наругу автор розповідає читачеві.
Вибір центральної ситуації роману, яка є трагічною за своєю сутністю, і тісно пов’язаною з тим, що твір був написаний під гострим і свіжим враженням від поразки республіканців у важкій боротьбі проти франкістів. Сенс операції, яку доручили Джордану, зводиться до того, що вона мала відбуватися у точно визначений період часу, загибель великої кількості людей, якою оплачувалось її успішне виконання, не буде марною лише в тому випадку, коли наступ відбуватиметься раптово для франкістів. Але Джордан у ворожому тилу найперший побачив, що заколотники досить добре обізнані з планами республіканців, а коли так, то абсолютно необов’язковим підривати міст вдень, тим самим ризикуючи життям партизанів, оскільки фашисти вже встигли сконцентрували свої війська там, де мав починатися наступ республіканців. Проте зміни вже не зарадили б ситуації і нічого не змінили б. Ніхто не зміг би зупинити військову машину. Залишилося лише виконати наказ, який втратив будь-який сенс, просто виконати свій обов’язок. І Роберт Джордан виконав його до кінця. Разом із ним загинули і партизани.
Хемінгуей напружено шукав причини поразки Іспанської республіки, однією з яких письменник вважав так зване “невтручання” західних держав, що розв’язало руки фашистам, а ті отримували підтримку грошима, зброєю та військом [4,18-25].
У “По кому подзвін” уперше та востаннє з’явився у творчості Ернеста Хемінгуея узагальнений образ – образ народу, який є складним, суперечливим, створеним із глибоким проникненням у сутність національного характеру [6,35-37]. Зі сторінок роману постає тяжке життя іспанських селян. Виняткове значення мав уривок, у якому розповідається про наругу, яку вчинили фашисти над Марією, а також над її батьками. І хоча Ернест Хемінгуей відстоював думку, що насильство породжує лише насильство, що насильством неможливо перемогти насильство, він сам розумів, що в боротьбі з фашистами іншого виходу немає.
Список використаної літератури:
1. Коннова М. В. Громадянська війна в Іспанії (1936–1939 роки): історіографія. Автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.06 / М. В. Коннова; НАН України. Ін-т історії України. — К., 2004. — 20 с.
2. Ладиченко Т. В. Всесвітня історія 1914 – 1939, навчальний посібник/ Т. В. Ладиченко, Я. М. Бердичівський – К., 2000 – 256 c.
3. Baker, Carlos. (1969). Ernest Hemingway: A Life Story. New York: Charles Scribner’s Sons. – 100 p.
4. Josephs, Allen (1994). For whom the bell tolls: Ernest Hemingway’s undiscovered country. Twayne’s masterwork studies . Twayne Publishers. – 104 p.
5. Hemingway, Ernest. For Whom the Bell Tolls. USA: Scribner, 1968. – 223 p.
6. Southam, B.C., Meyers, Jeffrey (1997). Ernest Hemingway: The Critical Heritage. New York: Routledge. с. 35–40, 314–367.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь