Трансформація відносин між Україною та ЄС на шляху до політичної асоціації та економічної інтеграції


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

У статті аналізується трансформація відносин між Україною та ЄС. Розглядається політична та економічна складові інтеграції.

Ключові слова: Україна, Європейський Союз, інтеграція, зона вільної торгівлі.

This article analyzes the transformation of relations between Ukraine and the EU. The author reviews the political and economic integration.

Keywords: Ukraine, European Union, integration, free trade area.

В статье анализируется трансформация отношений между Украиной и ЕС. Рассматривается политическая и экономическая составляющие интеграции.

Ключевые слова: Украина, Европейский Союз, интеграция, зона свободной торговли.

Відносини з ЄС є ключовим пріоритетом зовнішньої політики України та водночас стимулом внутрішніх трансформацій у країні. Сьогодні Європейський Союз пропонує Україні нову платформу для співпраці – так зване «Східне партнерство», яке покликане оновити й удосконалити східний вектор нині чинної політики сусідства. «Східне партнерство» сприятиме поглибленню процесів європейської інтеграції України. Однак, у двосторонньому вимірі «Східне партнерство» не надає нових перспектив, а лише закріплює їх, тому воно має стати доповненням до двосторонніх взаємин ЄС – Україна у рамках нині чинної Європейської політики сусідства [3].

Водночас Європейський Союз та Україна завершили роботу над новим форматом відносин – Угодою про асоціацію, переговори відносно якої були започатковані ще у лютому 2007 р. Ця угода з ЄС стане поглибленим форматом відносин між Україною та ЄС порівняно з чинною УПС. Вона базується на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції. В основі політичної асоціації лежить конвергенція позицій України та ЄС із усіх питань міжнародного миру та безпеки, забезпечення безпосередньої участі України та ЄС із усіх питань міжнародного миру та безпеки, забезпечення безпосередньої участі України в політиці, агенціях та програмах ЄС, спільність дій з метою забезпечення інтересів національної безпеки Української держави. В основі економічної інтеграції – створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі Україна – ЄС, яка поступово відкриватиме доступ України до внутрішнього ринку Євросоюзу [6].

Угода про асоціацію забезпечує спільне підтримання тісних і тривалих відносин на основі спільних цінностей у повній відповідності до демократичних принципів, верховенства права, належного державного управління, прав і основоположних свобод людини. Угода про асоціацію має на меті прискорити і поглибити політичні та економічні відносин між Україною та ЄС, а також забезпечити поступову інтеграцію у внутрішній ринок ЄС, у тому числі завдяки створенню поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Також вона визначає порядок денний реформ в Україні, який спирається на комплексну програму наближення українського законодавства до законодавства ЄС, що буде орієнтиром для всіх партнерів України у роботі та наданні підтримки [12].

Угодою про асоціацію між ЄС та Україною передбачено постійний політичний діалог та співпрацю задля зміцнення в Україні поваги до демократичних принципів, верховенства права та належного врядування, прав людини та фундаментальних свобод, проведення внутрішніх політичних та інституційних реформ. Отож успішна реалізація Угоди про асоціацію зробила б Україну органічною складовою тієї частини Європи, що спирається на європейські цінності [1, 4].

Варто відзначити, що ключовим аспектом Угоди про асоціацію є встановлення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Створення ПВЗВТ визначатиме правову базу для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, частково робочої сили між Україною та ЄС, а також регуляторного наближення, спрямованого на поступове входження економіки України до спільного ринку ЄС. ПВЗВТ надасть Україні «частку на внутрішньому ринку ЄС» [8].

Повна та всеохоплююча зона вільної торгівлі надасть Україні можливості для модернізації її торговельних відносин та економічного розвитку. Інструментами для цього є відкриття ринків шляхом поступового скасування митних тарифів, надання безмитного доступу в рамках квот, а також масштабна гармонізація українських законів, норм та стандартів з тими, що діють у ЄС у різних прямо або опосередковано пов’язаних із торгівлею секторах. Це створить умови для гармонізації стандартів України та ЄС у ключових галузях [10]. Угода про асоціацію також передбачає лібералізацію візового режиму між Україною та ЄС для короткострокових поїздок громадян.

Україна продовжує виконувати умови Порядку денного асоціації між Україною та ЄС, який був прийнятий у 2009 р. і є практичним інструментом співробітництва між Україною та ЄС. Його було розроблено на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції, спільної участі, спільної відповідальності та спільної оцінки. Він має гнучкий характер, що передбачає щорічний перегляд та запровадження механізму моніторингу його реалізації.

Загальна мета Порядку денного асоціації відповідає духу Угоди про асоціацію та полягає у поступовому досягненні політичної асоціації та більшої економічної інтеграції з ЄС шляхом започаткування всебічного і практичного діалогу, завдяки якому ці основні завдання зможуть бути реалізовані. Водночас, практична мета ПДА полягає у чіткому визначенні на галузевій основі пріоритетів, які вимагають негайних дій ще до офіційного підписання Угоди про асоціацію. Порядок денний асоціації визначає ключові пріоритети реформ, яким Україна має приділити увагу задля того, щоб повною мірою скористатися можливостями поглибленої співпраці, передбаченої Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. При цьому із загального переліку пріоритетів ПДА щорічно будуть виокремлюватись ті, що мають особливе значення саме протягом визначеного року [11]. Так, наприклад, перелік пріоритетів Порядку денного асоціації на 2011-2012 рр. був ухвалений Спільним комітетом на рівні старших посадових осіб 20 травня 2011 р. До цього переліку увійшли 90 пунктів, що належать до визначених у ПДА пріоритетних галузей і цей список змінюється, зокрема 20 червня 2011 р. Комітетом було запропоновано внести зміни до ПДА [14].

Що стосується європейської перспективи нашої країни, то Президент В. Янукович в ряді заяв, у тому числі на саміті «Східного партнерства» 29 вересня 2011 р. зазначав, що для України принципово важливим є відображення в Угоді про асоціацію перспектив членства в ЄС. За його словами, Угода не має сенсу, якщо в ній не буде зафіксовано перспективу членства України в ЄС. У свою чергу, представники Європейської Комісії неодноразово заявляли про неможливість фіксації такої перспективи в Угоді про асоціацію, оскільки це не входить у сферу повноважень Європейської політики сусідства, в рамках якої ЄС збирається підписати угоду з Україною. З української сторони вимога відображення європейської перспективи є аж ніяк не новою, оскільки це питання майже в такій же категоричній формі ставив екс-Президент України В.Ющенко на 12-му саміті Україна – ЄС 9 вересня 2008 р. Проте, варто зазначити, що велика кількість українських та зарубіжних дослідників вважають, що декларація В. Януковича була витлумачена як висування «свідомо нездійсненної вимоги» для «зриву переговорного процесу з ЄС» [7].

Варто зазначити, що команді Президента В.Януковича була притаманна досить низька ефективність, повільність і суперечливість дій на європейському напрямі. Зокрема останні закордонні візити українського президента до Європи і США, участь у саміті “Східного партнерства” в Польщі засвідчили, що простежуються розбіжності в розумінні цілей та завдань інтеграції по-європейськи і по-українськи. У Польщі Президент України В.Янукович відкрито говорив про Угоду про асоціацію між Україною та ЄС як про свободу торгівлі, обміну послугами, руху капіталів і робочої сили. Тобто Президент бачить європейську інтеграцію як економічну, а не як політичну. Українська еліта зацікавлена у виході на європейські ринки, але не в інтеграції в європейські правові та політичні структури. Пізніше Міністр закордонних справ Польщі Р.Сікорський, відзначаючи ці розбіжності, заявив, що не можна отримати привілеї вільної торгівлі з ЄС, не поділяючи європейських цінностей [16].

Цю суперечність підтверджує той факт, що українська влада продовжує балансувати в логіці багатовекторності, намагаючись вмонтуватися в європейський ринок і при цьому залишитися ціннісно й політично в пострадянському просторі. Беручи за основу європейський вектор, українська еліта готова увійти в ЗВТ, але не в Європейський Союз. Європейський простір потрібний українським елітам як з економічних та бізнесових міркувань, так і для входження в європейські елітні клуби. В економічному плані правлячий клас і олігархи вже інтегровані в Європу –  там їхні банківські рахунки, нерухомість. Інакше кажучи, йдеться про олігархічний, елітний варіант інтеграції. А ось питання інтеграції знизу, а не згори, інтеграції народів, а не еліт влада намагається оминати [15].

29 листопада 2013 р. у Вільнюсі відбувся саміт «Східного партнерства», на якому планувалося підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Проте, Президент України В. Янукович напередодні саміту заявив, що Україна не підпише Угоду про асоціацію, оскільки український бізнес ще не готовий [13]. Також він наголосив, що Україна потребує від ЄС «рішучих кроків назустріч Україні в питанні розробки і реалізації програми фінансово-економічної допомоги з використанням усіх наявних механізмів та ресурсів як інституцій, так і держав – членів ЄС» [16]. В. Янукович запропонував ЄС наступні заходи: по-перше, розблокування програм бюджетної секторальної підтримки ЄС, виділення ресурсів макрофінансової допомоги; по-друге, дієва підтримка з боку міжнародних фінансових інституцій (у цьому контексті Україна зацікавлена у якомога швидшому відновленні ефективної взаємодії на прийнятних умовах з Міжнародним валютним фондом та Світовим банком); по-третє, перегляд Євросоюзом торговельних обмежень щодо окремих позицій українського експорту, в тому числі запроваджених ще минулого століття; по-четверте, Україна розраховує на активну участь ЄС та міжнародних фінансових інституцій у модернізації української газотранспортної системи як ключового елементу європейської енергетичної мережі, а також забезпечення усіма належними засобами та механізмами Європейського Союзу енергетичної незалежності України. По-п’яте, окремою важливою складовою цієї роботи має стати узгоджений план дій з метою зняття протиріч та врегулювання проблем у торгівельно-економічному співробітництві з Росією та іншими членами Митного союзу, що пов’язуються зі створенням зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Також В. Янукович запропонував започаткувати діалог у тристоронньому форматі ЄС – Україна – Росія [17].

У результаті учасники саміту у Вільнюсі ухвалили спільну декларацію, у якій відзначається «безпрецедентна громадська підтримка» політичної асоціації та економічної інтеграції України з Євросоюзом. Зокрема, в декларації зазначається, що учасники саміту відзначили рішення українського уряду тимчасово призупинити процес підготовки для підписання угоди про асоціацію та глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Вони також відзначили безпрецедентну публічну підтримку політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС. Україна та ЄС підтвердили свої зобов’язання підписати Угоду про асоціацію на основі рішучих дій і відчутного прогресу в трьох сферах, зазначених на саміті Україна – ЄС у 2013 р. У цьому відношенні вже був досягнутий важливий прогрес.

У документі також вказується, що «учасники саміту підкреслюють, що майбутня ефективна імплементація Угоди про асоціацію, і де це необхідно, ПВЗВТ, що супроводжується реформами, наблизить країни до європейського законодавства та стандартів, що в свою чергу призведе до поступової економічної інтеграції партнерів на внутрішній ринок ЄС, і тому створить спільний економічний простір» [13].

У свою чергу, Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ К. Ештон вважає рішення українського уряду розчаруванням як для Євросоюзу, так і для українського народу. У її заяві щодо України йдеться: «Реформи, які впроваджувалися протягом останніх місяців, були багатообіцяючими. Підписання найбільш амбітної угоди, що її ЄС коли-небудь пропонував країні з-поза його меж, мало б і надалі зміцнювати курс реформ України та надіслати сигнал інвесторам по всьому світу, а також міжнародним фінансовим інституціям, про те, що Україна серйозно ставиться до своєї модернізації та про те, що країна стає передбачуваним і надійним співрозмовником для міжнародних ринків» [9].

Єврокомісар з питань розширення та Європейської політики сусідства Ш. Фюле запевнив лідерів української опозиції у незмінності зобов’язань ЄС щодо України. У своїй заяві він сказав: «ЄС буде готовий відновити підготовку до підписання Угоди про асоціацію, щойно Україна засвідчить свою готовність відновити свій рух до політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС заради блага своїх громадян. Двері до підписання Угоди про асоціацію залишаються відкритими у майбутньому, щойно буде створено відповідні умови» [9].

Також слід зазначити, що відмова від Угоди про асоціацію викликала спротив у середині країни. Відповідно, в Києві та інших містах України тривають акції громадських активістів та опозиції під загальною назвою Євромайдан, котрі були спровоковані рішенням уряду про призупинення євроінтеграції від 21 листопада 2013 р. 29 листопада 2013 р. на Євромайдані в Києві ухвалили резолюцію з вимогою відправити у відставку президента В. Януковича через не підписання Угоди про асоціацію з ЄС [2]. Після того, як в ніч з 29 на 30 листопада 2013 р. бійці спецзагону міліції «Беркут» жорстоко розігнали мирну акцію протесту на майдані Незалежності, громадянські акції Євромайдану переросли в політичний протест. Опозиція закликала людей на Майдан і оголосила про загальнонаціональний страйк, що призвів до суспільно-політичної кризи. Українське керівництво показало себе як таке, що носить авторитарний характер та не захищає, а навпаки – зневажає та утискає права громадян. Після трьохмісячного протистояння з народом воно повністю втратило довіру до себе та стало недієздатним. Через такі дії українського президента та провладної партії наша країна опинилася в стані внутрішньополітичної кризи та загрози громадянської війни.

У свою чергу слід відзначити, що у ЄС не мають наміру продовжувати процес підписання Угоди Україна – ЄС поки ситуація в країні не стабілізується. Так, офіційний представник Єврокомісії П. Аренкіль де Хансен заявила, що питання про підписання Угоди про асоціацію Україна – ЄС найближчим часом неактуальне. Хоча в майбутньому «двері залишаються відчинені». Водночас ЄС засуджує всі силові дії в Києві та на території України – як з боку влади, так і з боку мітингувальників. Разом з тим, М. Косьянчич – прес-секретар верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки К. Ештон, оголосила, що Єврокомісія «продовжує вірити в Україну», адже український народ продемонстрував свої чіткі євроінтеграційні наміри [5].

Проте, вже на сьогодні ситуація може змінитися, запрацював український парламент в новому складі, приймаються закони з метою якнайшвидшого виведення країни з політичної кризи. Зокрема, було повернуто до Конституції України 2004 р., за якою наша держава є парламентсько-президентською республікою, прийнято закон про звільнення Ю. Тимошенко тощо. На нашу думку, зміни, які відбуваються, виведуть Україну з кризи та змусять міжнародне співтовариство дивитися на нашу країну та наших громадян як політично свідомих, які зробили свій вибір у напрямку прозорості та верховенства права, у напрямку європейської інтеграції. Це, у свою чергу, зблизить Україну з Європейським Союзом та дистанціює від Російської Федерації. А також у короткостроковій перспективі дозволить підписати Угоду про асоціацію, яка виведе українсько-євросоюзівські відносини на новий, якісно вищий рівень.

Отже, на сьогодні завершені переговори щодо Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка передбачає розвиток двосторонніх відносин у новому форматі – політичної асоціації та економічної інтеграції шляхом створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Практичним інструментом імплементації Угоди є Порядок денний асоціації, метою якого є поступове досягнення політичної асоціації та більшої економічної інтеграції з ЄС шляхом започаткування всебічного і практичного діалогу, завдяки якому ці основні завдання зможуть бути реалізовані. Слід зазначити, що усі кроки на шляху до підписання Угоди виконані, Україні лише не вистачає свідомого керівництва, яке б завершило цей багаторічний процес. Відповідно, підписання даної угоди не лише виведе наші відносини з ЄС на новий рівень, а й у перспективі змінить ситуацію всередині нашої держави, на території якої почне діяти прозоре законодавство, яке нині чинне на території країн-членів ЄС.

Література

  1. Вільнюський саміт ухвали декларацію [Електронний ресурс] // УНІАН. – 2013. – Режим доступу : http://www.unian.ua/politics/857549-vilnyuskiy-samit-uhvaliv-deklaratsiyu.html. – Назва з екрану.
  2. Гвоздь В. Ще раз про Митний союз. На що може сподіватися Україна від економічної інтеграції з Росією? [Електронний ресурс] / В. Гвоздь / Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень «Борисфен Інтел». – 2013. – Режим доступу : http://bintel.com.ua/uk/geopoliticalDiary/eshhe-raz-o-tamozhennom-sojuze/. – Назва з екрану.
  3. Джон Керри осудил действия России в отношении Украины [Электронный ресурс] // Голос Америки. – 2014. – Режим доступа : http://www.golos-ameriki.ru/content/kerry-russian/1862428.html. – Название с экрана.
  4. Ештон засудила рішення Росії вводити війська в Україну [Електронний ресурс] // Українська правда. – 2014. – Режим доступу : http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/2/7016906/. – Назва з екрану.
  5. Карасьов В. Три крапки суду як крапка в багатовекторності [Електронний ресурс] / В. Карасьов // Дзеркало тижня. – К., 2011. – Режим доступу: http://dt.ua/POLITICS/tri_krapki_sudu_yak_krapka_v_bagatovektornosti-89687.html. – Назва з екрану.
  6. Матеріали з навчального предмету «Історія України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://textbooks.net.ua/content/view/5888/41/. – Назва з екрану.
  7. Міщук С. Місце України в зовнішньополітичній стратегії США (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) [Електронний ресурс] / С.Міщук. – Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/8266/1/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%20%D0%9C%D1%96%D1%89%D1%83%D0%BA.pdf. – Назва з екрану.
  8. Надтока Г. Трансформація українсько-російських відносин у контексті нової зовнішньополітичної стратегії Росії [Електронний ресурс] / Г. Надтока // Україна : стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки – 2006. – С. 478-491. – Режим доступу : http://old.niss.gov.ua/book/Vlasyuk_mon/09-2.pdf. – Назва з екрану.
  9. План дій «Україна – Європейський Союз» Європейська політика сусідства від 12 лютого 2005 року № 994/693 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – 2005. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_693/page. – Назва з екрану.
  10.  Росія офіційно оголосила про військову інтервенцію в Україну [Електронний ресурс] // Захід.нет. – 2014. – Режим доступу : http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?rosiya_ofitsiyno_ogolosila_viynu_ukrayini&rosiya_vvodit_viyska_na_teritoriyu_ukrayini&objectId=1303676. – Назва з екрану.
  11.  Російський телеканал про Євромайдан : мітингувальникибʼють міліцію [Електронний ресурс] / УНІАН. – 2013. – Режим доступу : http://www.unian.ua/politics/858260-rosiyskiy-telekanal-pro-evromaydan-mitinguvalniki-byut-militsiyu-video.html. – Назва з екрану.
  12. «Стратегічне партнерство України». Аналітична записка [Електронний ресурс] / Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України. –  Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/600/. – Назва з екрану.
  13. Сидорук Т. Інтеграційні процеси в сучасній Європі [Текст] : Навч. посібник / Т. Сидорук. – Львів : ЛА «Піраміда», 2010. – 354 с.
  14. США осудили реакцію украинских властей на «Евромайдан» [Электронный ресурс]. – 2013. – Режим доступа : http://www.km.ru/world/2013/12/11/evromaidan-2013/727372-v-ssha-osudili-reaktsiyu-ukrainskikh-vlastei-na-evromaidan. – Название с экрана.
  15.  Угода між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського Флоту Російської Федерації на території України [Електронний ресурс]. – 2010. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643_359. – Назва з екрану.
  16. Шинкарук К. Україна – Росія : сценарії розвитку відносин до 2020 року [Електронний ресурс] / К. Шинкарук. – К. : Фонд ім. Фрідріха
  17.  Щедрова Г., Барановський Ф., Новакова О. та ін. Основи політології [Текст] : Навч. посібник / Г. Щедрова, Ф. Барановський, О. Новакова, Н. Пашина. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2005. – 170 с.

Залишити відповідь