ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РІЗНИХ ВИДІВ АКТИВНОСТІ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ НА ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

В статті проаналізовано основні підходи до визначення поняття «психологічне здоров’я». Також описано основні критерії, які використовуються психологами при діагностиці психологічного здоров’я людини. Визначено особливості описаного явища у молоді, та проаналізовано основні види активності в соціальних мережах.
Ключові слова: психологічне здоров’я, молодь, соціальні мережі.

В статье проанализированы основные подходы к определению понятия «психологическое здоровье». Также описаны основные критерии, используемые психологами при диагностике психологического здоровья человека. Определены особенности описанного явления у молодежи, и проанализированы основные виды активности в социальных сетях.
Ключевые слова: психологическое здоровье, молодежь, социальные сети.

The article analyzes the main approaches to the definition of “mental health”. The main criteria used by psychologists in the diagnosis of mental health are also explained. The peculiarities of the described phenomenon among youth are defined and the main kinds of social network activities are analyzed.
Key words: mental health, youth, social networks.

Поняття «здоров’я» вивчають не лише у психології, медицині, тому існує багато підходів до розуміння сутності даного поняття. Тобто термін «здоров’я» неоднозначний, бо поєднує дві науки та дві області практики – медичну і психологічну.
Перш за все слід відмітити, що у Статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) зазначається: «Здоров’я – це не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів, але і повне фізичне, душевне та соціальне благополуччя». Таке уявлення про здоров’я свідчить про тісний психосоматичний зв’язок стану людини з безліччю як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Життєдіяльність людини як складної живої системи забезпечується на різних, але взаємопов’язаних між собою рінях функціонування. Вчені умовно виділяють три взаємопов’язані рівні розгляду: біологічний, психологічний та соціальний, на кожному з яких здоров’я людини мас особливості свого прояву [3].
Крім цього, як зазначає дослідник М. Корольчук, здоров’я великою мірою залежить від душевного стану людини, зрівноваженості емоцій і почуттів, своєчасного вирішення її внутрішніх суперечностей, подолання емоційних конфліктів, від формування гармонійних стосунків у колективі. «Запущеність виховання та несприятливі умови оточення стають причиною різних форм неадекватної поведінки людини в суспільстві. Особистість може деградувати або змінитися, якщо зміниться її відношення до людей, до праці або колективу. Стійкість та постійність активних стосунків дозволяють особистості підтримувати особисту надійність, долати перешкоди та досягати намічених цілей, здійснюючи реалізацію своїх намірів» [9]. В нашій статті особливу увагу ми звернемо саме на зміст поняття «психологічне здоров’я».
Початок до розуміння психологічного здоров’я, було покладено З. Фрейдом, який вважав, що багато психічних порушень є наслідком внутрішньоособистісних конфліктів, які турбують навіть здорових людей. Л.Дьоміна, І. Ральнікова [5], впевнені, що психологічне здоров’я людини пов’язане з особливостями особистості, інтегруючи всі аспекти внутрішнього світу людини і способи її зовнішніх проявів в єдине ціле. Психологічне здоров’я є важливою складовою соціального самопочуття людини, з одного боку, і його життєвих сил, з іншого. Разом з тим багато проблем, що виникають у людини, не є показником психічного нездоров’я і можуть бути вирішені не медичним шляхом (поліпшення пам’яті, уваги, мислення; формування необхідного рівня комунікацій; самопрезентації; прагнення до реалізації своїх можливостей; рішення внутрішньоособистісних та міжособистісних конфліктів; звільнення від тривожності, стресів , фрустрацій, різного роду психічних залежностей та ін.) [5].
В підтвердження до вищесказаного слід звернути увагу на погляди представників гуманістичної течії психології, які займалися вивченням здорових людей. Вони ввели «самоактуалізованої особистості», яка володіє високим рівнем психологічного здоровʼя. І. Я. Коцан, Г. В. Ложкін, М. І. Мушкевич, узагальнивши думки психологів-гуманістів [7] визначили основні характеристики психологічного здоровʼя таких самоактуалізованих людей, а саме: сприйняття реальності, прийняття себе та інших, спонтанність, концентрація на проблемі, схильність, до усамітнення, автономність, свіжість сприйняття, пікові переживання, людська спорідненість, повага до оточуючих, міжособистісні стосунки, етика, почуття гумору, креативність, недосконалість та її визнання, цінності, вирішення протиріч. Розглянемо докладніше ці ознаки психологічного здорової людини.
При дослідженні проблеми психологічного здоров’я чи не найголовнішим є питання про критерії оцінки даного явища. Зрозуміло, що якимось одним критерієм не вичерпати всієї суті питання.
Критерії психологічного здоров’я розглядаються в багатьох роботах сучасних дослідників. У наш час все частіше до визначення психологічного здоров’я пропонується рівневий підхід. С. Роговін засновує рівні на збереження функцій зовнішньої і внутрішньої регуляції. Б.С.Братусь [2] виділяє як вищий рівень – здатність будувати адекватні способи смислових прагнень і особливості нейрофізіологічної організації психічної діяльності. Ми хотіли б зупинитися на точці зору, що була запропонована В. С. Мухиной і її співробітниками – О. В. Хухлаевой , Т. Н. Счастной, які будували свою концепцію на положенні, що розвиток є незворотнім процесом, що полягає у зміні типу взаємодії з навколишнім середовищем. Ці зміни проходять через всі рівні розвитку психіки і свідомості, де і формується якісно інша здатність інтегрувати і узагальнювати досвід, що отримується в процесі життєдіяльності. З цих позицій розуміння норми та критерії психологічного здоров’я повинні ґрунтуватися на аналізі взаємодії людини з навколишнім середовищем, що передбачає гармонію між умінням людини адаптуватися до середовища і умінням адаптувати його у відповідності зі своїми потребами. Співвідношення між пристосованістю і пристосуванням середовища не є простою рівновагою, воно залежить не тільки від конкретної ситуації, але і від віку людини.
Проблема визначення понять «хвороба-здоров’я», «норма-патологія», судячи з історії питання, відноситься до вічних проблем. Багатовікове прагнення розкрити змістовну сутність здоров’я і дати кількісну оцінку цієї складної соціальної категорії поки що не мали успіху. У світовій науковій літературі налічується близько 80 визначень поняття «здоров’я» як сутнісного якості людини. Однак жодне з них не стало загальноприйнятим перш за все тому, що не знайшло конкретної реалізації в практиці.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) сформулювала критерії психічного здоров’я:
– У людини має бути усвідомлення і відчуття безперервності, постійності та ідентичності свого фізичного і психічного «Я».
– Почуття сталості та ідентичності переживань в однотипних ситуаціях.
– Критичність до себе і своєї власної психічної діяльності і до її результатів.
– Відповідність психічних реакцій силі і частоті середовищних впливів соціальним обставинам і ситуацій.
– Здатність до самоврядування відповідно до соціальних норм, правил і законів.
– Здатність планувати і реалізовувати власне життя.
– Здатність змінювати спосіб поведінки залежно від зміни життєвих ситуацій і обставин [8].
У цих критеріїв немає ієрархії і немає їх точної кількості. Їх межі викреслюються інтуїтивно.
В сучасній психології все більшої популярності набуває комплексний підхід до оцінки психологічного здоров’я людини. Існує чимало класифікацій окремих критеріїв, що в сукупності і являються найбільш ефективною оцінкою та діагностикою психологічного здоров’я особистості. Та все ж із цієї сукупності можна виокремити основні, та найбільш типові критерії, які зустрічаються практично в кожній класифікації. Отже, найбільш типовими та поширеними критеріями психологічного здоров’я можна вважати:
– Властивості психологічно здорової особистості – оптимізм, зосередженість (відсутність метушливості), врівноваженість, моральність (чесність, совісність та ін.), адекватний рівень домагань, почуття обов’язку, впевненість в собі, необразливість (вміння справитися із особистими образами), працьовитість, незалежність, безпосередність (природність), відповідальність, почуття гумору, доброзичливість, терплячість, самоповага, самоконтроль.
– Психічні стани здорової особистості – емоційна стійкість (самовладання), зрілість почуттів відповідно віку, вміння керувати негативними емоціями (страх, гнів, жадібність, заздрість та ін), вільне вираження почуттів та емоцій, здатність радіти, тривале збереження звичного (оптимального) самопочуття.
– Психічні процеси здорової особистості – максимальна наближеність суб’єктивних образів відображуваних об’єктам дійсності (адекватність психічного відображення), адекватне сприйняття самого себе, вміння концентрувати увагу на предметі, утримування інформації в пам’яті, здатність до логічної обробки інформації, критичність мислення, креативність (схильність до творчості, вміння «користуватись» інтелектом), знання себе, дисципліна розуму (контроль власними думками) [7].
Особливе значення серед критеріїв психічного здоров’я особистості надається мірі інтегрованості людини, гармонійності, консолідованості, врівноваженості, а також таким її складовим, як духовність, пріоритет гуманістичним цінностям (доброта, справедливість, та ін.), орієнтація на саморозвиток та самозбагачення.
Студентський вік, за твердженням Б. Г. Ананьєва, є сенситивним періодом для розвитку основних соціогенних потенцій людини. Вища освіта робить величезний вплив на психіку людини, розвиток її особистості. За час навчання у вузі, у студентів відбувається розвиток всіх рівнів психіки. Вони визначають спрямованість розуму людини, тобто формують склад мислення, який характеризує професійну спрямованість особистості. Для успішного навчання у вузі необхідний досить високий рівень загального інтелектуального розвитку, зокрема сприйняття, уявлень, пам’яті, мислення, уваги, ерудованості, широти пізнавальних інтересів, рівня володіння певним колом логічних операцій і т. д. При деякому зниженні цього рівня можлива компенсація за рахунок підвищеної мотивації або працездатності, посидючості , ретельності і акуратності у навчальній діяльності [6].
В результаті численних досліджень (В. А. Ликова, Л. С. Гармаш, Н. І. Коцур [8] та ін.) було встановлено чинники, що впливають на психологічне здоров’я молоді в контексті системи освіти. Отже, головними складовими детермінуючими особливостями і величину навантаження, яка впливає на психологічне здоров’я сучасної студентської молоді є:
– інформаційна складова – новітні види комунікативного зв’язку (радіо, телебачення, Internet, мобільний зв’язок);
– ситуативна складова – стрес, фрустрація, конфлікт, криза;
– особистісна складова – емоційна роздратованість, образливість, чутливість, невпевненість у собі, вимогливість до себе, сором’язливість.
Разом з тим, вузівська середовище характеризується низкою особливостей, які мають істотний вплив на психологічне здоров’я студента. До них, зокрема, можна віднести:
– проблеми адаптації до вузівського спільноти;
– професійне самовизначення;
– значне інтелектуальне навантаження ;
– психоемоційне напруження;
– низька рухова активність;
– проблеми міжособистісних відносин;
– недостатній досвід самостійної діяльності;
– невміння раціонально організувати свій час і ін.
Таким чином, навчання і дорослішання студента супроводжується рядом специфічних особливостей, які в сукупності можуть виявитися потужним фактором ризику для психологічного здоров’я студентів.
У наш час Інтернет відіграє важливу роль, він є частиною життя мільярдів його користувачів. Вивчаючи феномен Інтернету, вітчизняний дослідник Г.Р.Громов зазначає про поняття Веб, розуміючи його як метод (і технологію) створення та розвитку глобального поля слів, між собою перехресно взаємодіючих. Науковець має на увазі не лише текстові слова, але всі інші комунікаційні символи (картини , фото та їх анімації, звуки та ін.).
Опрацювавши джерела, з метою вивчення впливу активності у соціальних мережах на психологічне здоров’я молоді, ми виявили, що соціальні мережі – основна причина, по якій люди все більше часу проводять в Інтернеті. Про це свідчать результати міжнародного дослідження NeverEndingFriending. Психолог С. Поляков підтверджує результати досліджень, заявляючи, що з розряду розваг соціальні мережі переросли у справжню психологічну залежність. «Замість службових обов’язків, співробітники витрачають свій час на «пошуки друзів» і перегляд нових повідомлень, що в свою чергу негативно впливає не тільки на продуктивність працівника, але і на психологічний стан людини. Розриваючись між роботою і віртуальним спілкуванням, у людей виникає стресовий стан, який в свою чергу позначається і на фізичному здоров’ї [1].
Досліджуючи проблему залежності, ми виявили, що у психології розділяють будь-яку Інтернет-залежність на стадії. У них входить початкова стадія здорового інтересу до мережі і патологічна залежність від неї, яка позначається на працездатності людини і починає шкодити її соціальному життю, підриває її психічне і психологічне здоров’я. Із соціальними мережами ситуація виглядає абсолютно аналогічно [4].
У цій статті, опрацювавши психологічну літературу, ми визначили, що психологічне здоров’я – це стан рівноваги між людиною і зовнішнім світом, адекватність її реакцій на соціальне середовище, узгодженість уявлень про об’єктивну реальність даної людини з уявленнями інших людей, критичний підхід до будь-яких обставин життя. Наявність або відсутність психологічного здоров’я можна констатувати спираючись на критерії, які були запропоновані науковцями в контексті психології здоров’я, серед них важливу роль відіграє психологічне благополуччя. Також ми виявили, що особливе значення належить збереженню здоров’я саме студентської молоді, адже вступ студентів до університету не завжди супроводжується правильною та ефективною адаптаційною програмою, яка дала б можливість швидко призвичаїтись до нових умов, в які поставлена молода людина. Вони потрапляють у нове середовище, яке наповнене стресом. Крім цього, слід враховувати вплив Інтернет, який став частиною життя молоді, зокрема сайти соціальних мереж. Так, він негативно може впливати на психологічне здоров’я людини, у випадку виникнення залежності.

Список використаної літератури:
1. Бондаренко С. В. Социальная структура виртуальных сетевых сообществ: дис. … д-ра социол. наук : 22.00.04 / Бондаренко Сергей Васильевич. – Ростов н/Д., 2004. – 399 с.
2. Братусь Б.С. К проблеме человека в психологии // Вопросы психологии. 1997. №5.
3. Валецька Р. О. Основи валеології [Електронний ресурс], – Луцьк : Волинська книга, 2007. – 348 с.. – (Медицина. Здоров’я)
4. Гуменюк Л. Й. Інтернет-адикція молоді у соціальному вимірі [Електронний ресурс] / Л. Й. Гуменюк // Вісник Одеського національного університету. Соціологія і політичні науки . – 2013. – Т. 18, Вип. 2(1). – С. 217-225.
5. Демина Л.Д., Ральникова И.А. Психическое здоровье и защитные механизмы личности. Учебное пособие. Год издания: 2000. Издатель: Изд-во Алтайского государственного университета.
6. Кон И. С. Психология ранней юности : кн. для учителя / И.С. Кон. – М. : Просвещение, 1989. – 252 с.
7. Коцан І. Я., Ложкін Г. В., Мушкевич М. І. Психологія здоров’я людини / За ред. І. Я. Коцана.– Луцьк: РВВ ―Вежа‖ Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2011.– 430 с.].
8. Коцур, Надія Іванівна. Психогігієна [Текст] : навчальний посібник / Н. І. Коцур, Л. С. Гармаш. – Чернівці : Книги-XXI, 2005. – 179 с.
9. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров’я /Навч. посібник М.С.Корольчук, В.М. Крайнюк, А.Ф. Косенко, Т.І.Кочергіна. Заг. редакція М.С.Корольчука. – К.: Фірма «ІНКОС», 2002. – 272 с.

Залишити відповідь