СПОСОБИ НОМІНАЦІЇ ФРАНЦУЗЬКИХ ФІТОНІМІВ: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

 

УДК  811.133.1’255.4

Куликова В.Г.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут», м.Київ

 

СПОСОБИ НОМІНАЦІЇ ФРАНЦУЗЬКИХ ФІТОНІМІВ: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

 

Статтю присвячено дослідженню французьких рослинних назв з позицій культурологічного підходу. У роботі визначаються особливості французьких назв фітонімів, зокрема морфологічний і метафоричний способи номінації.

Ключові слова: фітонім, номінація, культурологічний аспект, французька мова.

 

Статья посвящена исследованию французских растительных названий с позиции культурологического подхода. В работе определяются особенности французских названий фитонимов, в частности, морфологический и метафорический способы номинации.

          Ключевые слова: фитоним, номинация, культурологический аспект, французский язык.

 

          This paper is focused on the investigation of French plant’s names as the part of linguistics culturology. The article determines the peculiarities of plants’ nomination, in particular morphological and metaphorical  ways.

          Key words: phytonyme, nomination, cultural approach, the French language.

 

У процесі розвитку суспільства, в ході пізнання навколишнього світу в різні епохи формуються певні поняття, які знаходять своє втілення в мові. Мова відображає духовний і матеріальний, історичний і культурний аспекти народу, охоплює всі сфери людської  діяльності, в тому числі й пізнання рослинного світу. Лексика на позначення рослин несе в собі велику інформативність, вона  відбиває господарську та культурну діяльність наших предків, їх уявлення про рослинний світ, стародавні звичаї та вірування.

Фітолексика привертала увагу багатьох мовознавців. Було досліджено семантичну мотивацію українських і російських назв рослин (К. С. Горніцький, А. Мейєр, В. А. Мєркулова), проведено їх словотвірний аналіз (В. П. Коломієць, А. М. Шамота), французькі лінгвісти приділяли увагу історичному походженню назв рослин (Guyot L., Gibassier P., Garnier P.). Однак способи номінації французьких фітонімів не були предметом детального вивчення.

Лексика на позначення рослинного світу, до якої належать як народні назви, так і наукова ботанічна номенклатура, відрізняється великою кількістю найменувань. Тому поглиблений аналіз способів номінації французької ботанічної лексики з позицій лінгвокультурологічного підходу і визначає актуальність даного дослідження.

Метою роботи є виявлення культурологічних особливостей та способів номінації французької лексики на позначення рослин.

Багатство та різноманітність ботанічної системи виникли завдяки тісним зв’язкам народу з природою. У найменуваннях фітонімів люди намагались виразити якісь риси або властивості рослин, відображаючи таким чином певні етапи культурно-історичного розвитку, життя і побут суспільства. У своїй праці Мєркулова В. А. зазначила, що народ “чудово осягнув різноманітні властивості окремих рослин (лікарські, отруйні, фарбувальні, технічні, поживні і т.д.), дізнався про їх особливості й створив багату скарбницю назв, якими він нарік навколишні рослини, тобто створив свою  народну номенклатуру” [3, с. 45].

Аналіз лексико-семантичних характеристик французької ботанічної лексики дав можливість виявити певні особливості та способи номінації фітонімів.

На думку Цибової І. А. морфологічна  будова слова є результатом тривалого історичного розвитку мови. Деякі слова зберігають свою будову з найдавніших часів, а в інших словах, навпаки, спостерігаються зміни на морфемному рівні [5]. Отже, проаналізувавши французьку ботанічну лексику, ми виявили тенденцію до утворення назв дерев за допомогою суфікса ier, переважно від іменників, наприклад: Bananier (m) – Бананове дерево, Olivier (m) – Оливкове дерево, Châtaignier (m) – Каштан, Pistachier (m) – Фісташкове дерево, Théier (m) – Чайне дерево, а утворення назв родин рослин найчастіше відбувається за допомогою суфіксу acée: Caryophyllacées (f, pl) – Гвоздичні, Renonculacées (f, pl) Жовтецеві, Brassicacées (f, pl) – Капустяні, Crassulacées (f, pl) – Товстолисті, Rosacées (f, pl) – Розові, Fabacées (f, pl) – Бобові, Primulacées (f, pl) – Первоцвітові, Campanulacées (f, pl) – Дзвоникові.

Зазначимо, що суфікс -mycetes виявився продуктивним при утворенні назв класів грибів: Ascomycètes (m, pl) – Аскоміцети, myxomycètes (m, pl) – Міксоміцети, Macromycètes (m, pl) – Макроміцети, Basidiomycètes (m, pl) – Базидіоміцети.

Аналіз ботанічної номенклатури показав, що префіксальний спосіб словотворення не знайшов широкого застосування в цій групі лексики. Було виявлено лише декілька словотворчих префіксів, що запозичені з латинської мови: bi: Bidens tripartita – bident (m) tripartite ­Череда трироздільна, Bifora rayonnant – Біфора лучиста; tri: Аil  (m) triquètre – Цибуля тригранна; Triplaris cumingiana – Трипларис Камінгіана; tetra: Tetragonia – Шпинат.

Слід зазначити, що назви видів рослин є біномінальними, тобто складаються з двох слів: назви роду і видового епітета. Назви родів рослин, як правило, є іменниками однини, а видові епітети виражені найчастіше прикметником: Épinette (f) blanche – Ялина біла, Saule (f) fragile – Верба ламка, рідше іменником: Pin (m) parasol – Пінія, Orchis (m) grenouille – Зозулинець зелений.

У сучасній французькій мові продуктивним способом словотворення є словоскладання. Розглянувши структуру французьких фітонімів, ми встановили, що найпродуктивнішою структурою утворення назв рослин є двокомпонентні моделі, серед яких розрізняємо:

  • N-N, яка в свою чергу може бути виражена складеними словами:  Épinevinette (f) – Барабарис, Lotier-pois (m) – Лядвенець рогатий та складними: Orchis (m) grenouille – Пололепестник зелений, , Orchis (m) punaise – Зозулинець клопоносний, Ophrys (m) abeille – Зозулинець бджолоносний;
  • N-Adj: Égopode (m) podagraire – Яглиця звичайна, Nénuphar (m) blanc – Латаття біле, Dactyle (m) pelotonné – Грястиця збірна, Cirse (m) commun – Будяк звичайний.

Серед флоронімічних словосполучень також було виявлено три-, чотири- та п’ятикомпонентні складно-структурні утворення. Трикомпонентні структури  найчастіше представлені моделлю NPrepN, наприклад: Dactylorhize (m) de mai – Зозульки травневі, Carthame (m) des teinturiers Сафлор красильний, Dent (f) de chien – Еритроній собачий зуб, Épilobe (m) en épi – Хаменерій вузьколистий, Adonide (f) de lamour – Адоніс амурський, Аdonide (f) de printemps – Адоніс весняний, Arbre (m)  à myrrhe – Мирра, Saule (f) à oreillettes – Верба вушката.

Найпоширенішою чотирикомпонентною моделлю є NPrepNAdj: Ail (m) à tête ronde – Лук круглоголовий, Berle (f) à larges feuilles – Поручайник широколистий, Molène (f) à fleurs denses – Дивина густоквіткова, Noisetier (m) à long bec – Ліщина рогата. Однак у ході дослідження  зустрічається й інша чотирикомпонента структура NPrepNombreN: Ail (m) à trois angles – Лук тригранний, Trèfle (m) à quatre feuilles – Чотирилистa конюшинa, Cardamine (f) à neuf folioles – Кардамин дев’ятилистний, Dryade (f) à huit pétales – Дріада восьмипелюсткова, Platanthère (f) à deux feuilles – Любка дволиста.

П’ятикомпонентні структури, які рідко зустрічалися у ході дослідження, характеризуються таким чином NPrepNPrepN: Ail (m) à fleurs de narcissi – Лук-нарцис, Sagittaire (f) à feuilles en flèche – Стрілиця звичайна.

Серед інших способів номінації фітонімів ми зосередили увагу на метафоричному. У сучасних лінгвістичних дослідженнях мовознавці приділяють велику увагу питанням, що стосуються ролі метафори у формуванні номінацій лексичних одиниць. Лазуренко А. Я. вважає, що метафора – це універсальний інструмент мислення, який передбачає здатність бачити один об’єкт через інший і є одним зі способів репре­зентації знання в мовній формі [2, c. 13]. Метафора є важливим національним чинником сприйняття навколишнього світу, вона пов’язана з культурою народу й відображає в мові результати його пізнавальної ді­яльності. На думку дослідниці Крюкової Н. Ф. основною функцією метафори є номінативна та емоційно-оцінна, адже метафора є чудовим засобом впливу на адресата мовлення,  викликаючи реакцію, яка ґрунтується на позитивних чи негативних характеристиках певного поняття [1, c. 5].

З метою кращого аналізу метафоричного способу номінації рослин, ми вибрали в якості об’єкта дослідження народні назви ботанічної лексики. І це  невипадково. Як уже зазначалося, народна ботанічна номенклатура національно специфічна, вона пов’язана з культурою народу і відображає особливості національної свідомості. Люди надали назви рослинам, які їх оточують, щоб легше орієнтуватися у різноманітних властивостях та характеристиках рослин. Наведемо найцікавіші приклади метафоричної номінації рослин у французькій мові.

Sabot (m) de Vénus – Зозулині черевички. Назва рослини має свої витоки  зі стародавньої легенди про богиню краси Венеру, яка, тікаючи від переслідувача, сховалася в північних лісах серед високих дерев. Раптом красуня Венера оступилася, і золотий черевичок з червоними атласними стрічками злетів з її ноги і перетворився на прекрасну квітку. Справа в тому, що ця  квітка  дійсно дуже схожа на витончену туфельку. Тому в народі її назвали “sabot de Vénus”, що буквально означає “черевички Венери”. До того ж, в легенді не дарма йдеться про болота й дрімучі ліси. Саме в таких місцях, де тінь, прохолода і багато вологи, з’явилися північні орхідеї, куди рідко прилітають комахи-запилювачі. Тому й потрібен Венерин черевичок яскравого кольору та з приємним ароматом, щоб привабити бджіл [6, c. 145]. Слід зазначити, що в основі метафоричної номінації лежить мотивуюча ознака, яка пов’язана із зовнішнім виглядом рослини, а саме  особливості будови та форма.

У ході нашого дослідження ми виявили, що найпродуктивніша мотивуюча ознака метафоричної номінації пов’язана з особливостями будови рослини та її забарвленням. До таких прикладів відносимо наступні назви фітонімів. Сasque (f) de Jupiter – буквально “шолом Юпітера” – Аконіт ріпчастий. Рослина отримала назву внаслідок своєї форми, адже її чашолистки нагадують шолом, каску. Soldanelle (f) – назва цієї рослини походить від італійського слова “soldo”, яке в свою чергу прийшло з латинської мови “solidus”, що в перекладі означає “золоті монети”. Hомінація квітки пов’язана з круглою формою її пелюстків. Trèfle (m) étoilé – рослина нагадує п’ятикутну зірку, коли її  чашечка розкривається [7, c. 115].  Foie (f) de bœuf (foie (f) de langue) – печіночниця звичайна – гриб поширений на півдні Франції, місцеві жителі називають цю рослину “печінка (язик) бика” (буквально), адже м’якуш гриба за своєю текстурою та формою схожа на печінку, в розрізі має червоний відтінок  зі світлими прожилками [8, c. 545].

До метафоричної номінації рослин Ройзенон Л. І. відносить також і фразеологічні вирази та ідіоми й стверджує, що фразеологічний пласт мови відображає своєрідність того чи іншого народу, оскільки фразеологія накопичує весь складний комплекс світогляду і психології людей, неповторний спосіб їх образного мислення, відображає в найбільшій мірі картину світу народу [4, c. 45].

Теоретично значущим є той факт, що фразеологізми передають  когнітивну інформацію і нове розуміння відношень між старим і новим знанням. Таким чином, фразеологізм не лише формує уявлення про об’єкт, а й зумовлює спосіб та стиль мислення про нього. За допомогою фразеологізмів можна дати ім’я поняттю, яке до цього не мало словесного позначення [4, c. 49].

Розглянувши назви  квітів, дерев та їх плодів ми побачили, що велика кількість  рослин отримали у французькій мові фразеологічне значення або ж знайшли своє місце в ідіомах. Тому ми виділили декілька груп, до складу яких  входять  назви рослин, які об’єднані схожими ознаками:

– на позначення зовнішності:

blond comme les blés – білявий; pomme d’Adam – Адамово яблуко; asperge montée – високий; blanc comme un lis – білий як сніг; frais comme une rose – cвіжий як троянда; droite comme un peuplier (sapin) – cтрунка як тополя;

– на позначення особливостей характеру людини:

avoir un cactus dans le portefeuille – бути скупим; il n’y a pas de roses sans épines немає троянди без шипів; noix dure à briser міцний горішок;

  • на позначення смерті:

la palme du martyre – мученицька смерть; аvoir ses carottes cuites – бути при смерті;  аller chez malva –  марніти, втрачати сили;

  • на позначення багатства:

сueillir des palmes – пожинати лаври; ficelé comme une carotte – виряджений, як на весілля; à merle soûl cerises sont amères – cитому і мед не солодкий;

  • на позначення бідності:

 ne vivre que de carottes недоїдати; сrier famine sur un tas de blé – прибіднятися; naître sous un chou бути простого походження; se nourrir d’un oignon бідно харчуватися;

  • на позначення перемоги, досягнення успіху:

remporter la palme haut la main перемогти;

  • на позначення програшу, невдачі:

faire chou blanc, glisser sur une pelure d’orange (sur une peau de banane)зазнати невдачі; аller aux cerises – бути невдачливим.

Таким чином, ми бачимо, що флористичні фразеологізми та ідіоми проникають в найрізноманітніші сфери життя людини, вони допомагають сформувати думки, почуття й абстрактні категорії, до того ж, багато об’єктів отримують нові найменування та характеристику. Народна фітонімія є однією з найдавніших мікросистем мови, в якій “розчиняється” досвід практичного й культурно-міфологічного освоєння світу рослин як частини оточуючої людини природи.

Отже, розглянувши основні способи найменувань рослин, було встановлено, що найпродуктивнішими є суфіксація, причому окремі класи та родини квітів, дерев чи грибів відрізняються словотворчими суфіксами. Дане дослідження дало змогу виявити структурні особливості французьких рослин. Так, було визначено, що назви рослин найчастіше утворені двома (іменник-прикметник) або трьома компонентами (іменник-прийменник-прикметник).

У ході нашого дослідження ми виявили, що найпродуктивніша мотивуюча ознака метафоричної номінації пов’язана з особливостями будови рослини та її забарвленням. Досліджуючи метафоричну номінацію квітів, дерев та їх плодів, було встановлено, що велика кількість рослин отримали у французькій мові фразеологічне значення або ж знайшли своє місце в ідіомах. Флористичні ідіоми проникають в найрізноманітніші сфери життя людини, вони допомагають сформувати думки, почуття й абстрактні категорії, до того ж, багато об’єктів отримують нові найменування та характеристику.

Подальшою перспективою може слугувати дослідження перекладу номенклатурного блоку ботанічної терміносистеми, який дозволить проаналізувати культурний аспект життя різних країн та виявити унікальні риси у їхньому світогляді.

 

Література:

  1. Крюкова Н. Ф. Метафоризация и метафоричность как параметры рефлективного действия при продукции и рецепции текста / Крюкова Наталья Фёдоровна. – М., 2000. – C. 5-7.
  2. ЛазуренкоА.Я. Метафорический перенос в словообразовании французского языка / Лазуренко Алла Яковлевна. – М.: МГПИИЯ им. Мориса Тореза, 1980. – С. 20-23.
  3. МеркуловаВ.А. Очерки по русской народной номенклатуре растений / Меркулова Валентина Антоновна. – М.: Наука, 1967. – C. 45-60.
  4. РойзенонЛ.И. Современные аспекты изучения фразеологии / Ройзенон Леонид Игоревич // Проблемы фразеологии и задачи ее изучения в высшей и средней школе.: Вологда, 1967. – С. 68-81.
  5. ЦыбоваИ.А. Французский язык. Словообразование / Цыбова Ирина Александровна. – М.: Московский лицей, 1996. – C. 47-87.
  6. Guyot L. et Gibassier P. Histoire des fleurs. – P.: Presses Universitaires de France / Coll. Que sais– je? – № 954. – 1961. – 128 p.
  7. Séguy J. Les noms populaires des plantes dans les Pyrénées Centrales. – Barselone, 1953. – XXV. – 444 p.
  8. 8. Dictionnaire étymologique de la langue latine: [rédaction dirigée par Ernout A., Meillet A.]. – P.: Librairie C.Klincksieck, 1951. – 1385 p.

 

Залишити відповідь