СПЕЦИФІКА ВЗАЄМОДІЇ МІЖ НІМЕЦЬКОЮ ЛІТЕРАТУРНОЮ МОВОЮ ТА ШВЕЙЦАРСЬКИМ ДІАЛЕКТОМ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

УДК 811.112.2 + 811.112.2’282.4 (494)

Гавриш О.О.,

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана

СПЕЦИФІКА ВЗАЄМОДІЇ МІЖ НІМЕЦЬКОЮ ЛІТЕРАТУРНОЮ МОВОЮ ТА ШВЕЙЦАРСЬКИМ ДІАЛЕКТОМ

У статті розглядаються лінгвістичні контакти між носіями німецької літературної мови та швейцарського діалекту у німецькомовній частині Швейцарії. Звертається увага на поширення явищ медіальної диглосії та асиміляції на лексико-граматичному і фонетичному рівнях та на активне застосування феномену перемиканнякодівв процесі спілкування між представниками обох форм існування німецької мови.

Ключові слова: німецька літературна мова, швейцарський діалект, медіальна диглосія,середняваріативність, асиміляція, перемикання кодів.

 

В статьерассматриваютсялингвистическиеконтактымеждуносителяминемецкоголитературногоязыка и швейцарскогодиалекта в немецкоязычной части Швейцарии.Обращаетсявнимание на распространение явлений медиальнойдиглоссии иассимиляции на лексико-грамматическом и фонетическомуровнях и на активноеиспользование феномена переключениякодов в процессеобщениямеждупредставителямиобеих форм существованиянемецкогоязыка. 

Ключевые слова:немецкийлитературныйязык, швейцарскийдиалект, медиальнаядиглоссия, средняявариативность, ассимиляция, переключениекодов.

This article discusses linguistic contacts between speakers of Standard German language and Swiss dialect in the German-speaking part of Switzerland. Special attention is turned to the extension of appearances of medial diglossia and assimilation on lexical-grammatical and phonetic levels as well as to active utilization of the phenomenon of switching codes in the process of conversation between representatives of both forms of German language. 

Keywords:StandardGerman, SwissGermandialect, medialdiglossiа, middlevariety, assimilation, code switching.

Процеси глобалізації в суспільствіактивізують міграцію робочої сили,спричиняють розширення мовних контактів і, як наслідок, суттєво впливають на мовну поведінку людини й на мови світу в цілому. Останнім часом з’явилася велика кількість досліджень, присвячених проблемі лінгвістичних контактів, однак вони стосуються переважно взаємодії англійської мови з іншими мовами [2;5], в той час, як на матеріалі німецької мови існує дуже обмежена кількість наукових праць подібного роду[1; 6].

Однією з найменш досліджених галузей є проблема взаємодії німецької літературної мови та швейцарського діалекту(Schwyzertütsch). На сучасному етапі зростає зацікавленість лінгвістів до вивчення специфіки швейцарського варіанту німецької мови, що пояснюється розширенням його функціональної сфери на території Швейцарії, однак практично всі дослідження розглядають швейцарський діалект як замкнуту систему і залишають поза увагою динаміку його розвитку та його взаємодію з німецькою літературною мовою.

Переважна кількість праць містить інформацію про звукову, морфологічну та синтаксичну будову швейцарського діалекту або його окремих регіональних варіантів, звертає увагу читача на особливості просодичного оформлення, як, наприклад, темп мовлення, мелодичний контур фрази, словесний та фразовий наголоси, наголошує на труднощах, які очікують носіїв німецької літературної мови в процесіоволодіння швейцарським діалектомта пропонує ті чи інші методичні матеріали з метою засвоєння окремих фонетичних явищ та лексико-граматичних структур. При цьому автори радять носіям німецької літературної мови обов’язково навчитися розуміти загальний зміст мовленнєвого повідомлення на діалекті, інакше, на їх думку, неможливо налагодити плідний контакт з мешканцями країниу будь-якій сфері спілкування, оскільки німецькомовним швейцарцям властиве упереджене ставлення до літературної мовиі тому вони уникаютьїї прибудь-якій нагоді[3; 4].

Слід зазначити, щоподібний підхід призводить доподальшого відмежування швейцарського діалекту від німецької літературної мови, що унеможливлює успішнуінтеграцію німців у швейцарське німецькомовне середовище. Поприсвій професійний та життєвий досвід громадянин Німеччини, який проживає та працює на території Швейцарії, часто залишається в статусі іноземця, уникає зайвих контактів з місцевим населенням, обмежує комунікацію у країні перебування до необхідного мінімуму.

Разом з тим відомо, що серед усіх країн, до яких мігрують мешканці Німеччини у пошуках роботи, Швейцарія посідає перше місце завдяки відносно низькому оподаткуванню, чудовим професійним перспективам та надзвичайно високому рівню життя. Від початку нового тисячоліття кількість німців у Швейцарії збільшилася більш ніж на чверть мільйона переважно за рахунок висококваліфікованих мігрантів:сьогодні кожний десятий лікар, кожний восьмий топ-менеджер та кожний п’ятий професор університету у Швейцарії походить з Німеччини. Наприкінці 2010 року в Швейцарії проживало 279 000 німців. Таким чином, 3,4% населення країни мають німецьке громадянство, а це найбільший показник з часів Другої світової війни[3, c. 6].

Звичайно, що в умовах постійної міграції виникає потреба у швидкому й безболісному інтегруванні у нове суспільство, а це, перш за все,  здійснюється за рахунок мовних контактів. Слід зазначити, що, всупереч твердженнюокремих дослідників [7; 8], на сучасному етапі в Швейцарії спостерігається не лише поширення сфер використання діалекту, але й одночасноістотне покращенняволодіння німецькою літературною мовоюяк на рівні лексики та граматики, такі на рівні орфоепічної норми.

Раніше швейцарці недостатньо практикували використання літературної мови в усному спілкуванні, часто розглядали її як іноземну, оскільки сфера її використання охоплюваласередню школу (за вийняткомуроків з природознавства,спорту й виробничої практики, де й сьогодні дозволяється діалект),гімназію, вищі навчальні заклади, офіційні переговори в рамках міжнародного співробітництва (хоча й у цьому випадку часто переважала англійська або французька мови).Однак з розвитком електронних засобів масової інформації, активізацією міграційних процесів у Європіта поглибленням міжнародних контактів сфера використання німецької літературної мови значно розширилася й відповідно зросла мовна компетентність майже всіх верств населенняШвейцарії незалежно від віку, освіти та професійної діяльності. На відміну від 90-х років минулого століття, сьогодні по відношенню до літературної мови досить рідко вживається термін «Schriftsprache» (лише у довідниках з діалектології), що також свідчить про зростання її соціального престижу.

Крім цього, швейцарці усвідомлюють, що розвиток національної мови неможливий без урахування сучасних тенденцій міжкультурної мовної комунікації, адже діалект не завжди спроможний надати необхідний лінгвістичнийматеріал для успішного спілкування між членами суспільства у різних сферах життяі може привести таким чином до відмежування Швейцарії від німецькомовного культурного середовища. Саме тому у Швейцарії широкопоширене явище медіальної диглосії, завдяки якому відбувається розподіл фунцій між двома формами існування німецької мови та їх взаємне збагачення. Так, для усного мовлення у німецькомовній частині країни використовується діалект, а для письмового–переважно літературна мова (за винятком особистого листування). Однак, на відміну від ситуації іздіалектами у Німеччині, швейцарський діалект не варто розглядати як «L-Varietät» («LowVariety»), тобто неформальний варіант реалізаціїзнизькою варіативністю, у порівнянні з «H-Varietät»(«HighVariety»)[1], високою варіативністю, до якої належить німецька літературна мова, оскільки його функціональна сфера дуже широка,а використання є престижним, адже це повсякденна мова всіх соціальних верств населення – від священика до низько кваліфікованого робітника. Тому швейцарський діалектзазнає постійного розвитку.

У зв’язку з цим, для пояснення лінгвістичної ситуації у Швейцарії доцільно використовувати термін «Zwischenvarietät», тобто«середня варіативність»[6, c. 16]. Цей лінгвістичний феномен базується на співіснуванні літературної норми й діалекту таозначаєїх паралельне використання, що спричиняє певну структурну асиміляцію між ними.Так, у швейцарському варіанті часто спостерігається спрощення окремих граматичних структур, наприклад, для утворення відноснихпідрядних реченьзамість відносних займенників «der», «das», «die» у відповідному відмінку використовуютьсязайменник або прислівник «wo» (в окремих випадках «was»,«wi/wie»): «Dä Maa, wod(u) gsehsch…» (DerMann, dendusiehst…).

Як і в німецькій літературній мові, у швейцарському діалекті сфера використання родового відмінку значно обмежена, наприклад, замість конструкції «FritzesSchatz» вживається структура у давальному відмінку: «däSchatzvomFritz». Прийменники «trotz» та«wegen» комбінуються, як і у південно-німецькому регіоні, з давальним відмінком, а не з родовим. Таким чином, замість структури «trotzdesGewitters»виникає конструкція з давальним відмінком «trotzämGewitter».

Для швейцарського діалекту характерна відсутність розмежуванняміж називним та знахідним відмінками для іменників: «DäHundischzumircho» (DerHundkamzumir) – «Ihadä Hundgseh» (IchhabedenHundgesehen), в той час, як займенники розрізняються за відмінками: «Ärischzumircho» (Eristzumirgekommen) – «Ihanängseh» (Ichhabeihngesehen).

Через те, що швейцарський діалект використовується переважно для усного спілкування, в ньому існують практично дві граматичні категорії часу – Präsens: «DsHannilistemGrosmuetieGschichtvor»(HanniliestderGroßmuttereineGeschichtevor), «Ispringe» (Ichspringe)та Perfekt: «DsHannihetemGrosmuetieGschichtvorgläse»(HannihatderGroßmuttereineGeschichtevorgelesen), «Ibigsprunge» (Ichbingesprungen). Plusquamperfektвикористовується надзвичайно рідкоі є територіально обмеженим, наприклад, вінмає місце у бернському регіональному варіанті: «Dasischdennscholangpassiertgsy» (Daswarschonlangepassiert).Futurу швейцарському варіанті німецької мови виконує переважно модальну функцію: «WaswärdeVatteruMueterderzuesäge?» (Was werden Vater und Mutterdazusagen?).Часто замість майбутнього часу вживається Präsensз відповідним прислівником: «Igibdirmorn än Funk» (Ichwerdedichmorgenanrufen).Як правило, наведені вище особливості без проблем сприймаються носіями німецької літературної мовиз будь-якого регіонуНімеччини, які тимчасово перебувають на території Швейцарії, швидко засвоюються, переносяться на рідну мову та активно вживаються відповідно до ситуації.

До одного з найбільш поширених явищ у сфері Zwischenvarietätналежить так зване «перемиканнякодів»−CodeSwitching, яке в умовах спілкування між носіями німецької літературної норми та швейцарського діалектуєцілком природним і спостерігається практично у кожному німецькомовному регіоні країни. В даному випадку мова йде про такезмішування німецької літературної мови з швейцарським діалектом, при якому жоден з варіантів реалізації не зазнає будь-яких структурних модифікацій під впливом іншого, на відміну від наведених у лінгвістичній літературі різновидів Code-Switching на матеріалі інших мов, коли окрема лексико-граматична конструкція з однієї мови запозичається другою, внаслідок чого виникає практично нова одиниця.

В процесі перемикання кодів, який має місце на території Швейцарії, одна частина висловлювання реалізується, як правило, за допомогою одного варіанту, наприклад, літературної мови, а друга – за допомогою діалекту.Оскільки кожен варіант реалізації в процесі Code-Switching,залишається у незмінномувигляді, проблем з розумінням мовленнєвого повідомлення не виникає. Code-Switchingохоплює як приватну, так і ділову сферу комунікації.

Code-Switchingпроявляється як включенням у повідомлення окремих слів, так і синтагм та цілих фраз і розповсюджується переважно на усну форму спілкування.Слід розрізняти функціональне (соціолінгвістичне)  та нефункціональне(психолінгвістичне) перемикання кодів. Функціональне перемикання кодівобумовлене екстралінгвістичним контекстом та стратегічними міркуваннями партнерів по комунікації. Застосування Code-Switching може також свідчити про емоційне ставлення одного ізспівбесідниківдо теми розмови, його оцінку ситуації: «Hätteerdochgschwige!» (Hätteerdochgeschwiegen!).  При функціональному перемиканні кодів розмова інколи починається однією мовою, а закінчується іншою, що свідчить про прагнення співрозмовників краще пристосуватися один до одного: «DLädewärdenamvierigschlosse. (Die Geschäfte schließen um vier).Wirmüssenunsalsobeeilen!».Нижче наводиться приклад розмови між носієм швейцарського діалекту (бернський регіональний варіант) Руді Майером та носієм німецької літературної мовиВальтером Крамером із застосуванням перемикання кодів:

MEIER           Sali, Walter!

KRAMER      Guten Morgen, Ruedi.

MEIER           Dr Petrus chasnit la, üs mit so nemSouwätterz’strafe (Petrus kanns nicht lassen, uns mit einem solchem Sauwetter zu strafen).

KRAMER      Ja, einen regnerischen Sommer habe ich noch nie erlebt.

MEIER           Der Sommer 1973 ist noch schlimmer gewesen. Die Aare ist über die Ufer getreten und hat die halbe Berner Altstadt unter Wasser gsetzt (gesetzt).

KRAMER      Damals lebte ich noch in Hamburg.

MEIER           Da hast du für einmal Glück gehabt.

KRAMER      Glück? In Hamburg regnet es ständig. Das Wetter wechselt ähnlich oft wie in Schottland.

MEIER           Schottland? Da han i immer scho hi woule (Da wollte ich schon immer hin).

KRAMER      Lebt deine Tochter nicht in Glasgow?

MEIER           So ne Seich (So ein Unsinn). Sie hat einen Schotten geheiratet, aber leben tun sie jetzt in London.

KRAMER      Auch eine schöne Stadt. Hast du sie dort besucht?

MEIER           Ich sollte mal, aber das Essen dort söu u grusig si (soll extrem schlimm sein).

KRAMER      Deine Tochter kennt sicher ein Restaurant, das leckere Rösti serviert.

MEIER           NitdinÄrnscht (Nicht dein Ernst).

KRAMER      Hundert Pro.

MEIER           Aber sind die Flüge nicht wieder henetüür (sehr teuer)?

KRAMER      Wo denkst du hin! Für hundert Franken kommst du hin und zurück.

MEIER           Dann sollte ich es mir vielleicht schon mal überlegen.

KRAMER      Aber vergiss nicht, den Regenschirm einzupacken.

MEIER           Warum nur hat sie nicht Francesco geheiratet. So ne glatte Cheib (So ein guter Junge). Dann hätte ich sie in der Toskana besuchen können statt in London.

Психолінгвістичне, нефункціональне перемикання кодів відбувається на рівні внутрішнього (інтерного) процесу мовлення. В цьому випадку спостерігається підсвідомий перехід з одного варіанту реалізації на другий без прямого наміру: «Ganzwiedumeinscht!» (Ganzwiedumeinst!), «HastdudeinenUswysbei dir?» (HastdudeinenAusweisdabei?).Слід, однак, зазначити, щоінколи буває досить важко відмежувати нефункціональне переключення кодів від функціонального, оскільки не завжди уявляється можливим відслідкувати наявність чи відсутність комунікативного наміру учасника розмови.

Перемикання кодів, при якому виникають нові запозичення з кодифікованої німецької мови чи з швейцарського діалекту, стосуються переважно звукового та просодичного оформлення мовленнєвого повідомлення. Такпід впливом швейцарського діалекту у носіїв літературної мови спостерігається уповільнення темпу мовлення, зростання кількості речень з інтерогативною мелодикою, ослаблення артикуляційної напруженості при реалізації зімкнено-вибухових приголосних фонем[p],[t],інколи реалізація консонанта [k] як щілинного [x]: «Chind» замість «Kind»,вокалізація сонанта [l]: «Müuch» замість «Milch», зміна тембрального окрасу голосного [a:] до [o:]: «jo» замість «ja»,та в окремих випадках нейтралізація протиставлення «довгий закритий голосний» −«короткийвідкритий голосний».Але слід зазначити, що ці фонетичні зміни тривають лише протягом контакту носіїв німецької літературної мови зі швейцарцями і швидко зникають при його обмеженні.

З свого боку, носії швейцарського діалекту запозичують з розмовного варіанту сучасної літературної мови елізіюприголосних фонем: «Gedächnis» замість «Gedächtnis», «Wachmeischter» замість «Wachtmeister» та прогресивну асиміляцію приголосних за способом й місцем утворення: «wemir» замість «wenmir», «gimer» замість «gibmer», «grapmir» замість «gradmir».Характерно, що фоностилістичні звукові модифікації, які запозичуються з літературної мови, стають більш частотними та носять тривалий характер. Ймовірно, в даному випадку має місце загальномовна тенденція до спрощення артикуляції.

Таким чином, за умов тривалого контакту між носіями кодифікованої норми та швейцарського діалекту відбувається зближення та взаємопроникнення лексичних, граматичних та фонетичних структуробох форм існування німецької мови. Значне місце в процесі взаємодії між літературною мовою та діалектом посідає явищеперемикання кодів − Code-Switching.

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. BechertJ.,WildgenW. EinführungindieSprachkontaktforschung/ Johannes Bechert, Wolfgang Wildgen.– Darmstadt: WissenschaftlicheBuchgesellschaft, 1991. – 178 s.
  2. ClyneM. Dynamics of Language Contact.English and Immigrant Languages /Michael Clyne.– Cambridge: Cambridge University Press, 2003. – 300 p.
  3. Eilinger-FitzeN. Oh, diesesSchweizerdeutsch! /Nicole Eilinger-Fitze. – Welver: ConradSteinVerlagGmbH, 2014.− 70 s.
  4. FeuzB. Bärndütsch. EinLehrgangfürAusländerundNicht-Deutschschweizer / BarbaraFeuz. – MuribeiBern: CosmosVerlag, 1995.– 76 s.
  5. Myers-ScottonC. ContactLinguistics. BillingualEncountersandGrammaticalOutcomes /CarolMyers-Scotton.– Oxford/New York: Oxford University Press, 2002. – 360 p.
  6. Riehl C.M.Sprachkontaktforschung. Eine Einführung /ClaudiaMaria Riehl. – 2., überarbeitete Auflage. –Tübingen: Gunter Narr Verlag, 2009. – 234 s.
  7. Schenker W. Das Verhältnis des Deutschschweizers zum Hochdeutschen / Walter Schenker. – Zürich:Schweizer Monatshefte, 1971.– Band 51, № 12. – Режим доступу до журн. : http://dx.doi.org/10.5169/seals-162676.
  8. Wyler A. Dialekt und Hochsprache in der deutschsprachigen Schweiz. / Alfred Wyler. − 3. Auflage. − Zürich: Pro Helvetia, 1989. – 45s.

 

 

[1]Терміни запозичені із праці проф. Claudia Maria Riehl „Sprachkontaktforschung“, 2009, стор. 15.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь