ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ МОВНИХ НОРМ У ТЕКСТАХ ПІСЕНЬ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ГУРТІВ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Статтю присвячено аналізу відхилень від норм сучасної української літературної мови, зафіксованих у текстах пісень сучасних музичних гуртів.

Ключові слова: культура мови, мовна норма, унормованість, Тік, Скрябін, ТНМК.

The article is devoted to the analysis of deviations from the norms of the Ukrainian language, recorded in the lyrics of modern rock bands.

Key words: culture of language, language norm, norm, Tick, Scriabin, TNMK.

В останні десятиліття у лінгвістиці зростає інтерес до проблем мовної культури пісень, це пов’язано насамперед із низьким рівнем якості, ігноруванням мовних норм української мови. Ця проблема є дуже важливою, оскільки музичні гурти повинні не просто передавати емоції та інформувати слухачів за допомогою мови, а й бути взірцем правильної вимови, а тексти пісень повинні приносити слухачам естетичну насолоду. Оскільки виконавці  музики так чи інакше впливають на мову, мовні норми, словниковий запас людей, що їх слухають, вони мають на собі велику відповідальність дотримуватися відповідних мовних та мовленнєвих правил.

На сьогодні ще немає ґрунтовного лінглістичного дослідження мови сучасних музичних гуртів і тому ця тема є дуже актуальною. Мета статті полягає в аналізі мовних помилок шляхом їх виявлення та систематизації.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

– систематизувати негативний мовний матеріал, вилучений із текстів пісень сучасних українських гуртів;

– створити конструктивну класифікацію мовних помилок;

– узагальнюючи результати дослідження, запропонувати раціональні шляхи вдосконалення процесу редагування та підвищення рівня мовної грамотності вітчизняних музикантів.

У дослідженні використано такі методи: системний, лінгвістичний аналіз.

Об’єктом нашої уваги стали пісні таких музичних гуртів як: “Скрябін”, “Тік”, “ТНМК”.

Як слушно зауважила Любов Струганець, “культура мови – це культивування (удосконалення) літературної мови й індивідуального мовлення, виявлення тенденцій мовного розвитку, реальне втілення у мовній практиці норм літературної мови…” [4, с. 31]. Треба зауважити, що проблема мовної норми є однією із найактуальніших і найскладніших проблем сучасної лінгвістичної науки. В енциклопедії за редакцією Віталія Макаровича Русанівського зазначено, що “мовна норма – сукупність мовних засобів, що відповідають системі мови й сприймаються її носіями як зразок суспільного спілкування у певний період розвитку мови і суспільства” [2, с. 420]. Українська літературна мова як вища форма загальнонародної національної мови, відшліфована майстрами слова, характеризується наявністю сталих норм, які є обов’язковими для всіх її носіїв. Унормованість – основна ознака літературної мови. Поняття норми  є за своєю природою прагматичне і відносне, але аж ніяк не довільне і не суб’єктивне. Норми створюються людьми, проте це відбувається на підставі реальних суспільних законів.

Чистота мови повинна простежуватися на всіх рівнях її струк­тури і використання: на рівні орфоепії – літературно-нормативна вимова; орфографії – грамотне письмо; лексики – відсутність чужих слів, вульгаризмів, суржику; граматики – правильна, за­вершена побудова речень, нормативні словоформи; стилістики – відповідність меті, завданням, ситуації спілкуван­ня, стилям, підстилям і жанрам мовлення.

Типові відхилення від норми:

– неправильне наголошування слів (узяли, курячіх, свої, зайде, узяли);

– м’яка вимова шиплячих (курячіх лапах);

– нехтування формами кличного відмінка (Свєта);

– використання у текстах сленгу (болтали, бухнути з друганами).

У таблиці вміщено систематизовані відхилення від норм у мові вказаних вище музичних гуртів.

Тип відхилення

Тік

Скрябін

ТНМК

неправильне наголошування свої, зайде землі, своїх, валиться, новими, всього, люблю, куплю, заплачу (1ос. у значенні «платити»), посередині, твоїми, заходити, собі,  псує на курячіх, узяли 
м’яка вимова шиплячих щьо, курячіх
Нехтування формами кличного відмінка Свєта, Павло Загребельний
використання сленгу болтати, пацани, задовбати, доставати, фотки вишивати (у значенні «демонстративно їздити кругами машиною», тєма, почесати (у значенні «піти»), бухнути, друган   тупо, чувак, ржати, пацани
використання буквосполучення хв замість звука [ф] бухвєт, хвабрика, шохвер
використання русизмів Свєта, ноябр, красіво, познакомитись, запомнити, лєто, канфєти, бухвєт, мол, єсть дєла, сігарєти, газєти, подробності, жальов(мн.,Р. в.), то (у значенні «те»), храплю   (1-ос. дієслова «хропіти», всьо, пірожине, Сірожа, звьоздних безпредєлів(Р. в.), красівий, приход, бєлий, Баріс, дєтскіє (у значенні «дитячі»), кубіки, пілісос, доктор, дірєктор, шохвер, шкаф всьо, напшикати, блєск, побєда (у значенні «радянський легковий автомобіль»), туалєт, лєксус, тоже, охрана, дєньгі, діла, рішати, духи, сюда, надоїсти, нічо Рєп
Використання звука [ш] замість [шч] шо ше, шо
використання полонізмів ніц, ровер
м’яка вимова задньоязикових тікі що, Кітай
Вимова звука [а] замість [о] Падруга

У таблиці вміщено результати аналізу таких пісень як: “Ноябр”, “Свєта”, “Сірожине пірожине”, “Загребельний”, “Дєтскіє ігри”, “Вчителька” (гурт “Тік”); “100 годин”, “Education”, “Гламур”, “Побєда”, “Хлопці-олігархи”, “Я хочу бути твоїми духами”, “Небо каже (йди сюда)”, “Коралі” (гурт “Скрябін”); “Гранули”, “Іво Бобул”, “Та ти шо” (гурт “ТНМК”).

Детальний аналіз мови текстів пісень сучасних українських гуртів допомагає з’ясувати причини, які обумовлюють ті чи інші особливості реального використання мови, дослідити типові порушення норм літературної мови.

Зважаючи на роль пісенної творчоті українських виконавців у формуванні соціального престижу літературної мови, доцільно запроватити моніторинг за якістю україномовних пісень сучасних гуртів.

Література:

 

  1. Наше/тексти пісень: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://nashe.com.ua.
  2. Русанівський В. М. Українська мова: Енциклопедія [Текст] / В. М Русанівський, О.О. Тараненко, М. П. Зяблюк та ін. – К.: Вид-во “Українська енциклопедія” ім. М. П.Бажана, 2004. – 824 с.
  3. Сербенська О. А. Культура усного мовлення. Практикум: Навчальний посібник [Текст] / О. А Сербенська. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 216 с.
  4. Струганець Л. В. Культура мови. Словник термінів [Текст] / Л. В Струганець. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 88 с.
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь