Особливості професійного стресу майбутніх психологів

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Особливості професійного стресу майбутніх психологів

У статті на основі емпіричного дослідження проаналізовано особливості професійного стресу майбутніх психологів. Показано чинники впливу на вияви професійного стресу.

Ключові слова: стрес; професійний стрес; студенти.

В статье на основании эмпирического исследования проанализированы особенности профессионального стресса будущих психологов. Показано факторы влияния на проявление профессионального стресса.

Ключевые        слова: стресс, профессиональный стресс; студенты.

Постановка проблеми. Проблема профілактики професійного стресу є важливою. Особливо значущою ця проблема постає для майбутніх психологів, оскільки, як показує досвід, саме сфера роботи з людьми є однією з тих, які зазнали найбільш негативних впливів на сьогодні в Україні.

Узагальнивши       існуючі       теоретичні       підходи       до   характеристики  поняття професійного стресу, ми обрали підхід, який вивчає взаємодію людини та середовища як реакцію на відсутність відповідності між можливостями особистості та вимогами з боку професійного середовища. Найбільш відомою концепцією цього напрямку є трансактна модель стресу Кокса і Макейя [3]. Стрес, за цією концепцією, розглядається як феномен, який індивідуально сприймається людиною згідно з її особистісними якостями. До них належить, зокрема, самооцінка людини, яка відіграє важливу роль у можливостях людини оцінювати стресові ситуації та долати їх.

Тому актуальною для профілактики професійного стресу в майбутніх психологів є проблема вивчення особистої самооцінки рівня професійного стресу.

Методика та організація дослідження. Для проведення дослідження було обрано зазначені нижче методики. Для     визначення     рівня     стресового     стану     в     досліджуваних     використовувалася «Шкала   психологічного   стресу   PSM-25»   Лемура   –   Тес’є   –   Філліона,   в   адаптації   Н.Є. Водоп’янової   [3].   Методика   дала   можливість   виявити  три   рівні   професійного   стресу   у опитаних: низький, середній та високий.

Для дослідження самооцінки рівня професійного стресу в організації та у менеджерів особисто, а також підвищення його в умовах кризи, використовувалася авторська анкета (Карамушка Л.М., Козубай Н.Ф., 2009). Анкета, зокрема, включала такі запитання: «Оцініть, будь ласка, рівень професійного стресу, який на Ваш погляд, характерний для Вашої організації на цей момент»; «Оцініть, будь ласка, Ваш особистий рівень професійного стресу, який на Ваш погляд, притаманний Вам на цей момент»; «Чи підвищився рівень професійного стресу у Вашій організації в умовах економічної кризи?»; «Чи підвищився Ваш особистий рівень професійного стресу в умовах економічної кризи?».

Математична обробка даних здійснювалась за допомогою комп’ютерної програми SPSS (версія 13.0).

Дослідження проводилось серед серед студентів Національного університету «Острозька академія». Дослідженням було охоплено 52 студенти віком від 20 до 23 років. Серед опитаних було 44,0 % представників жіночої статі та 56,0 % – чоловічої статі.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз рівня професійного стресу майбутніх психологів визначався за допомогою тестової методики «Шкала психологічного стресу PSM-25» Лемура – Тесьє – Філліона, в адаптації Н.Є. Водоп’янової [3] показав, що більше ніж у третини опитаних (34,2 %) спостерігається високий рівень професійного стресу (див. табл. 1). Для 29,6 % опитаних характерний середній рівень стресу, і лише у 36,2 % спостерігається низький рівень стресу. Виходячи з цих даних, можна сказати, що високий і середній рівні професійного стресу спостерігаються у 63,8 % опитаних. Отримані дані можна, на наш погляд, розглядати як об’єктивну самооцінку рівня професійного стресу в організації, оскільки вони отримані за допомогою тестової методики.

 

 

 

 

Таблиця 1

Рівень професійного стресу майбутніх психологів

(у % від загальної кількості опитаних)

Рівень професійного стресу Кількість опитуваних (%)
Високий 34,2
Середній 29,6
Низький 36,2

 

Що стосується самооцінки рівня професійного стресу в організації за допомогою авторської анкети, то опитування показало (див. табл. 2), що рівень професійного стресу в організації на цей момент оцінюють як дуже високий (11,2 %), високий (34,9 %) та середній (37,5 %).

Таблиця 2

Самооцінка студентами рівня професійного стресу,

(у % від загальної кількості опитаних)

Рівень професійного стресу Кількість опитуваних (%)
Дуже високий 11,2
Високий 34,9
Середній 37,5
Низький 7,2
Дуже низький 7,9

 

Незначна кількість опитуваних – 7,2% – оцінюють професійний стрес в організації як низький. І 7,9 % опитуваних оцінюють рівень професійного стресу в їхній організації як дуже низький. Отже, в цілому 56,1% опитаних, більше половини, оцінюють рівень професійного стресу в організації як більшою чи меншою мірою високий.

Що стосується самооцінки особистого рівня професійного стресу за допомогою авторської анкети (див. табл. 3), то опитування показало, що дуже високий рівень стресу зафіксовано у 13,2 % опитуваних, до високого рівня професійного стресу віднесли себе 28,3 % опитаних і середній рівень був представлений у 39,5%. І лише 11,8 % опитуваних показали, що рівень професійного стресу у них низький і дуже низький рівень показали 7,2 % опитаних. Тобто можна сказати, що в цілому високий рівень професійного стресу зафіксовано у майже половини (41,5 %) опитуваних.

 

Таблиця 3

Самооцінка особистого рівня професійного стресу

(у % від загальної кількості опитаних)

Рівні професійного стресу Кількість опитуваних (%)
Дуже високий 13,2
Високий 28,3
Середній 39,5
Низький 11,8
Дуже низький 7,2

 

На основі проведеного дослідження можна зробити деякі висновки.

По-перше, за даними як об’єктивної, так і суб’єктивної оцінки, рівень професійного стресу, на думку учасників опитування, є достатньо високий, про що вказали від однієї третини до половини опитаних.

По-друге, суб’єктивна оцінка стресу дещо переважає над об’єктивною, що може свідчити, на наш погляд, про певне завищення рівня професійного стресу, а, відповідно, про те, що вони чітко не знають основних ознак професійного стресу, його виявів тощо.

По-третє, студенти оцінюють рівень професійного стресу в організації як більш високий, ніж рівень власного професійного стресу, що, на нашу думку, може свідчити про деяке переважання оцінки стресогенності «загального» організаційного середовища, в якому знаходяться студенти, над стресогенністю «власного» середовища.

Список використаної літератури:

  1. Абабков В.А. Переадаптация к стрессу. Основы теории, диагностики, терапии / В.А. Абабков. – СПб. : Речь, 2004. – C. 5–23.
  2. Бодров В.А.    Психологический стресс: развитие и преодоление / В.А. Бодров. – М. : ПЕР-СЭ, 2006. – C. 8–15.
  3. Водопьянова     Н.Е.     Профессиональное     выгорание     и     ресурсы     его     преодоления / Н.Е. Водопьянова // Психология здоровья / под ред. Г.С. Никифорова. – СПб., 2003. – C. 7–57.
  4. Водопьянова Н.Е. Психодиагностика стресса / Н.Е. Водопьянова. – СПб. : Питер, 2009. – C. 27–117.

5.   Картрайт    С.    Стресс    на    рабочем    месте / С.    Картрайт,    Л.    Кери    [и    др.].    –    Харьков: Гуманитарный Центр, 2004. – C. 13–19.

  1. Лазарус      Р.      Теория      стресса      и      психофизиологические      исследования/      Р.      Лазару // Эмоциональный стресс / под ред. Л. Леви. – Л. : Медицина, 1970. – C. 12–80.
  2. Нартова-Бочавер   С.К.   «Сoping   behavior»   в   системе   понятий   психологии       личности / С.К. Нартова-Бочавер // Психологический журнал. – 1997. – № 5. – С. 625–672.
  3. Синдром  «професійного вигорання» та  професійна кар’єра працівників освітніх організацій: гендерні аспекти : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. та слухачів ін-тів післядиплом. освіти] / за наук. ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки, Т.В. Зайчикової. – К. : Міленіум, 2004. – C. 155– 184.

9.  Щербатых Ю.В. Психология стресса и методы коррекции / Ю.В. Щербатых. – СПб. : Питер, 2006. – C. 132–151.

 

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь