НЕДОЛІКИ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МІСЦЕВОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

У статті досліджено діючу в Україні систему місцевих податків і зборів. Розкрито сутність місцевих податків і зборів та проаналізовано їх роль у формуванні доходної частини місцевих бюджетів. Виявлено недоліки у системі місцевого оподаткування та запропоновано шляхи їх вирішення.

Ключові слова: місцеві бюджети, місцеві податки та збори, єдиний податок, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

В статье исследованы действующую в Украине систему местных налогов и сборов. Раскрыта сущность местных налогов и сборов и проанализированы их роль в формировании доходной части местных бюджетов. Выявлены недостатки в системе местного налогообложения и предложены пути их решения.

Ключевые слова: местные бюджеты, местные налоги и сборы, единый налог, налог на недвижимое имущество, отличное от земельного участка.

 In the article the operating system in Ukraine local taxes and fees. The essence of local taxes and analyzed their role in the formation of local budget revenues. Identified deficiencies in the system of local taxation and proposed solutions.

Keywords: local governments, local taxes, flat tax, tax on real property other than land.

Постановка проблеми. Формування доходної бази місцевих бюджетів на сьогодні для України є актуальною проблемою, оскільки обраний стратегічний курс нашою країною на євроінтеграцію потребує зростання питомої ваги власних джерел надходжень в структурі доходної бази місцевих бюджетів, проте разом з тим, проблеми у сфері державних фінансів зумовлюють посилення ролі саме місцевих податків та зборів у власних доходах місцевих бюджетів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми формування доходів місцевих бюджетів за рахунок місцевих податків та зборів досліджувались багатьма науковцями. Зокрема, саме цій проблематиці присвячені дослідження В. Федосова, С. Юрія, Й. Бескида, О. Василика, І. Лук’яненко, К. Павлюк, В. Прядка. Проте, проблеми формування доходів місцевих бюджетів за рахунок місцевого оподаткування є невирішеними і до сьогодні, та набули ще більшого загострення.

Метою даної статті є визначення недоліків та напрямів вдосконалення діючої системи місцевого оподаткування в Україні.

Виклад основного матеріалу. Економічна сутність системи місцевого оподаткування проявляється в тому, що вона забезпечує органи місцевої влади фінансовими ресурсами для здійснення їх функцій. Надходження від місцевих податків і зборів забезпечують проведення соціальної політики вирівнювання рівнів соціально-економічного розвитку територій.

Існування місцевих податків і зборів відповідає в першу чергу інтересам територіальних громад, від імені яких діють органи місцевого самоврядування, оскільки такі платежі є виключно їх фінансовою базою. Виходячи з цього, метою введення місцевих податків і зборів є забезпечення місцевих органів влади коштами, необхідними для здійснення їх завдань і функцій, що перебувають у їх самостійному розпорядженні і концентруються у відповідних бюджетах [4, c. 35].

Відповідно до Податкового кодексу України, місцеві податки і збори – це обов’язкові платежі, що встановлюються сільськими, селищними, міськими радами згідно законодавства, справляються в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць і зараховуються до їх бюджетів [2].

Структура місцевих податків і зборів в Україні у 2011 році зазнала суттєвих змін, що було пов’язано саме з прийняттям Податкового кодексу. Так, відбулося скорочення місцевих податків та зборів з 14-ти до 5-ти, серед яких 2 місцевих податки і 3 місцевих збори: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та єдиний податок, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір за місця для паркування транспортних засобів і туристичний збір.

Скорочення кількості місцевих податків і зборів, які існували в Україні до введення в дію Податкового кодексу було необхідним, оскільки більшість із них не виконували фіскальної функції і були економічно неефективними, тобто витрати на їх адміністрування досить часто переважали надходження від їх справляння.

Місцеві податки та збори є головним атрибутом місцевого самоврядування в розвинених країнах. Зокрема, місцеві податки утворюють близько 60% прибуткової бази місцевих органів влади в Німеччині, 48% – у Швейцарії, 38% – в Італії, 45% – в Австралії, 44% – в Норвегії. Згідно із законодавством Естонії, місцеві органи самоврядування оперують такими податковими дохідними джерелами: подушний податок, місцевий прибутковий податок, податок на продаж, податок на човни, податок з реклами, плата за користування дорогами, податок на вуличне обслуговування, податок з власників автомобілів, податок з власників тварин та податок на розважальні послуги [8].

Оскільки, основним призначення місцевих податків і зборів є створення необхідної фінансової основи для місцевого самоврядування, тому розглянемо  динаміку надходжень місцевих податків і зборів та визначимо, яку роль вони відіграють у формуванні доходної частини місцевих бюджетів України (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка та структура формування доходів місцевих бюджетів в Україні

за 2010-2012 роки

Показники

Роки

Абсолютне відхилення

2010

2011

2012

2011-2010

2012-2011

Доходи місцевих бюджетів України, млн. грн.

80 515,77

86 655,34

100 813,83

6 139,57

14 158,49

Податкові доходи місцевих бюджетів України, млн. грн.

67 575,56

73 086,91

85 852,03

5 511,35

12 765,12

Місцеві податки і збори, млн. грн.

819,45

2 504,12

5 455,03

1 684,67

2 950,91

Питома вага місцевих податків і зборів у доходах місцевих бюджетів України, %

1,02

2,89

5,41

1,87

2,52

Питома вага місцевих податків і зборів у податкових доходах місцевих бюджетів України, %

1,21

3,43

6,35

2,21

2,93

За даними таблиці 1, можна відзначити, що практика справляння місцевих податків і зборів в Україні свідчить про зростання із кожним роком надходжень від цих платежів. Так, у 2010 році місцеві податки і збори становили 819,45 млн. грн., проте вже у 2011 році їх абсолютна величина зросла на 1684,67 млн. грн. у порівнянні з попереднім роком. Така тенденція була зумовлена змінами в податковому законодавстві, що забезпечили збільшення ефективності від справляння місцевих податків та зборів (хоча у 2011 році діяло лише 4 з 5 місцеві податки та збори).

У 2012 році місцеві податки і збори становили 5455,03 млн. грн., а їх приріст дорівнював 117,85%. Якщо аналізувати дані за ІІІ квартали 2013 року, то абсолютна сума місцевих податків і зборів становила 5303,43 млн. грн., що на 1514,70 млн. грн. (або 39,80%) більше ніж за ІІІ квартали 2012 року.

Частка місцевих податків і зборів у структурі доходів місцевих бюджетів у 2011 році зросла і склала 2,89% (табл. 1). Причиною таких змін стало переведення єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва з категорії загальнодержавних до місцевих податків. Так, у 2011 р. надходження від нього склали майже 2 000 млн. грн., тобто близько 80% загального обсягу місцевих податків та зборів. У 2012 році частка місцевих податків і зборів у структурі доходів місцевих бюджетів становила 5,41%, тобто збільшилася на 2,52 відсоткових пункти. Взявши до уваги дані за ІІІ квартали 2013 року, слід відмітити що частка місцевих податків і зборів у загальній структурі доходів місцевих бюджетів за результатами даного періоду становила 6,94%, що на 1,73 відсоткових пункти більше аналогічного періоду 2012 року. Тобто, можна припустити, що на кінець 2013 року частка місцевих податків і зборів у загальних доходах місцевих бюджетів збільшиться до 8%.

Таким чином, хоча частка місцевих податків і зборів у формування доходів місцевих бюджетів протягом 2010-2012 років була низькою і свідчила про несамостійність місцевих бюджетів, проте, простежувалася позитивна тенденція до зростання їх питомої  ваги.

Якщо розглядати роль місцевих податків і зборів у структурі податкових надходжень місцевих бюджетів, то зможемо побачити, що в 2010 році місцеві податки та збори склали 1,21% у податкових надходженнях місцевих бюджетів. Ця ситуація змінилась в 2011 році – даний показник зріс до 3,49%, що пов’язано як уже зазначалось із віднесенням до складу місцевих податків і зборів єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва. У 2012 році питома вага місцевих податків і зборів у структурі податкових надходжень склала 6,35% (зросла на 2,93 відсоткових пункти).

Якщо розглядати структуру місцевих податків і зборів у розрізі кожного платежу (табл. 2), то варто відмітити, що протягом 2011-2012 років найбільшу частку як у податкових так і загальних доходах місцевих бюджетів займав єдиний податок.

Таблиця 2

Динаміка та структура місцевих податків та зборів в Україні

за 2011-2012 роки

 Показники

2011 рік

2012 рік

Сума, млн. грн.

Частка у податкових надходженнях, %

Частка у доходах місцевих бюджетів, %

Сума, млн. грн.

Частка у податкових надходженнях, %

Частка у доходах місцевих бюджетів, %

Збір за місця для паркування транспортних засобів

56,53

0,08

0,07

68,37

0,08

0,07

Туристичний збір

27,75

0,04

0,03

38,39

0,04

0,04

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності

431,94

0,59

0,50

532,54

0,62

0,53

Єдиний податок

1 987,91

2,72

2,29

4 815,64

5,61

4,78

Єдиний податок для суб’єктів підприємницької діяльності на сьогодні став реальним доходом для бюджету розвитку. Так, у 2011 р. він формував 2,29% доходів місцевих бюджетів, що, однак менше, ніж в усі попередні роки (наприклад, у 2006 р. – 3,4%,  у 2010 р. – 2,4%) [3]. Втім, цей вид надходжень ще не вичерпав свого потенціалу. Адже, зважаючи на постійну тенденцію переходу платників на спрощену систему, а також істотні макроекономічні зміни й інфляційні процеси в Україні, є підстави для збільшення верхньої межі ставки даного податку.

З 1 липня 2012 року планувалося введення в дію податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Проте, не всі органи місцевої влади були готові до його адміністрування вже у ІІ кварталі 2012 року, разом з тим, на той час і не всі органи Державної податкової служби визначили базу оподаткування для фізичних осіб, які є власниками житлової нерухомості на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тому, введення податку на нерухоме майно було відтерміновано до 1 січня 2013 року. Хоча не викликає сумнівів важливість саме цього джерела наповнення місцевих бюджетів з метою підвищення їх самостійності.

За ІІІ квартали 2013 року сума надходжень від податку на нерухомість становила 17,24 млн. грн. Проте, даний податок поки що не виправдав сподівань, які на нього покладалися, адже за оцінками експертів Асоціації міст України приблизний розмір надходжень від нього прогнозувався в сумі 170 млн. грн. на рік [10].

Податок на нерухоме майно існує майже у 130 країнах світу. Так, наприклад у Франції, Німеччині, Австрії, Швейцарії, Англії і інших європейських державах ставки податку на нерухомість складають в середньому 1–2% від її вартості. Надходження від даного податку формують основну частину доходiв бюджетiв мiсцевих органiв влади. Наприклад, у деяких штатах Австралiї – понад 90% мiсцевого бюджету, в США – до 75%, Канадi – до 80%. Зазначений податок справляється і в Російській Федерації, де базою оподаткування є ринкова вартість будинків, квартир, гаражів, споруд. Надходження цього податку формують близько 9% бюджету Російської Федерації [6].

Причиною низьких надходжень від податку на нерухомість в Україні, насамперед, є значні площі житлової нерухомості, які є звільненими від оподаткування, а також недостатнє врегулювання законодавством цього податку. На нашу думку, неефективним та дискримінаційним є підхід до встановлення ставки даного податку, яка залежить від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством станом на 1 січня звітного року. В Податковому кодексі при визначенні об’єкта оподаткування та розміру ставки податку на нерухомість зовсім не враховується стан самої будівлі, її історична цінність, місце розташування та інші фактори, які могли б суттєво впливати на розмір оціночної вартості будівлі. Було б раціонально взяти до уваги зарубіжний досвід і внести зміни до Податкового кодексу України, в якому запровадити як базу оподаткування саме оціночну вартість будівлі. Тобто, запропонований на сьогодні механізм справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території України потребує суттєвого вдосконалення.

Збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності займають незначну частку як у структурі податкових надходжень, так і структурі загальних доходів місцевих бюджетів, яка навіть не наближається до 1 %.

Така тенденція на нашу думку спричинена тим, що дані збори є вибірковими для їх справляння (крім збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності). Тобто, місцевим радам надано право самостійно вирішувати питання щодо їхнього встановлення. Також проблема виникає в тому, що Податковий кодекс України значно ускладнив процедуру справляння збору за місця для паркування транспортних засобів. Місцеві ради не повністю використовують резерви від цього збору по причині відсутності дієвого контролю за наявністю договорів оренди на землю під парковки, меж і розміток місць для паркування, приборів фіксації в’їзду автотранспорту на парковку.

Виникають також сумніви стосовно формування доходної бази місцевих бюджетів за рахунок туристичного збору, оскільки цей податковий платіж може бути запровадженим виключно на туристичній місцевості, до якої неможливо віднести 4/5 територій місцевих громад України, що не користуються попитом серед туристів [9].

Невміння місцевих органів влади реалізовувати прихований податковий потенціал та ефективно регулювати економічну діяльність на місцях, непрозорість в адмініструванні окремих податків призводять до недовикористання наявних можливостей оподаткування. Внаслідок значного обсягу тіньової діяльності та зайнятості поза увагою фіскальних органів залишаються персональні доходи громадян, підприємницька діяльність незареєстрованих суб’єктів господарювання малого та середнього бізнесу. Зокрема, йдеться про втрати бюджету від недоотриманого збору за запровадження окремих видів підприємницької діяльності та єдиного податку; невикористання туристичного потенціалу, що знаходиться у тіньовому секторі економіки – туристичного збору [6].

Таким чином, досвід за­стосування місцевих податків і зборів в Україні засвідчує поки що незначну їх­ню роль у формуванні фінансів органів місцевого самоврядування. Адже, в Україні частка місцевих податків і зборів у доходах місцевих бюджетів значно менша розвинених країн і становить близько 7%. Місцеві органи влади мають дуже обмежений вплив на встановлення ставок податків, на які спираються їхні бюджети, – як «закріплених» доходів (перший кошик), так і «власних» (другий кошик). Тому, на нашу думку, доцільно розширити права органів місцевого самоврядування у сфері встановлення податків і збо­рів, а за центральними органами влади залишити контроль за рівнем загально­го податкового навантаження [7]. Тобто існує нагальна потреба реформування місцевих податків і зборів, щоб вони стали найвагомішим джерелом доходів у місцевих бюджетах, яким вони є у розвинених демократичних країнах.

Висновки. Результати проведеного дослідження показали, що місцеві податки та збори в Україні навіть з урахуванням останніх законодавчих змін (крім єдиного податку) суттєво не впливають на формування доходної бази місцевих бюджетів. Адже їх питома вага у структурі загальних доходів бюджетів муніципальних громад становить 5-7%, на противагу 40-60% як це у розвинених демократичних країнах.  Причиною такої тенденції в Україні є багато недоліків у системі місцевих податків і зборів, зокрема, найсуттєвішими з них є незначна фіскальна та регулююча роль місцевих податків та зборів, обмежене коло повноважень органів місцевого самоврядування у сфері встановлення місцевого оподаткування, незацікавленість місцевих органів влади у додатковому залученні коштів від справляння місцевих податків та зборів, а також недосконалий механізм справляння місцевих податків і зборів. Тому напрямами вдосконалення системи місцевих податків і зборів можна вважати: в першу чергу вдосконалення механізму адміністрування податку на нерухомість, розширення місцевої податкової бази за рахунок зменшення масштабів ухилення від оподаткування, здійснення оптимізації податкових пільг, оновлення правового регламентування справляння місцевих податків і зборів.

Важливим у реформуванні системи місцевого оподаткування в Україні є використання досвіду розвинених країн, де місцеві податки і збори є основним джерелом надходжень до місцевих бюджетів.

Література:

  1. Бюджетний кодекс України вiд 08.07.2010  № 2456-VI // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
  2. Податковий  кодекс  України  від 02.12.2010 р. № 2755-VІ // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
  3. Звіти Державної казначейської служби України про виконання  бюджетів  Автономної  Республіки  Крим,  областей, міст Києва та Севастополя за 2010-ІІІ квартали 2013 років // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://treasury.gov.ua/main/uk/doccatalog/list?currDir=146477.
  4. Кириленко О.П. Фінансова незалежність місцевого самоврядування / О. П. Кириленко // Фінанси України. – 2001. – №1 – С. 34 – 39.
  5. Кучерявенко М.П.  Податкове право: Навч. посіб. / М.П. Кучерявенко. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 400 с.
  6. Кучабський О., Гончаренко М. Розвиток системи місцевого оподаткування в Україні // [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2012-3/doc/4/01.pdf.
  7. Павлюк К. Формування доходів місцевих бюджетів // Фінанси України. – 2008.- №4, -С. 24-37.
  8. Семенова К.О., Сидоренко О.О. Проблеми та перспективи формування місцевих бюджетів в Україні // [Електронний  ресурс].Режим доступу: http://www.rusnauka.com/8_NMIW_2012/Economics/3_104510.doc.htm
  9. Терлецький А.І. Механізм вдосконалення формування доходів місцевих бюджетів // [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://www.nbuv.gov.ua.
  10. Шевченко О. В. Зміни бюджетно-податкового регулювання регіонального розвитку: перші підсумки / О.В. Шевченко // Аналітичні записки щодо проблем та подій суспільного розвитку, НІСД. – 2011. – Листопад. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/647.

Залишити відповідь