МЕТОДОЛОГІЧНАОСНОВААНАЛІЗУ НОМІНАТИВНИХ РЕЧЕНЬ РІЗНОСТРУКТУРНИХ МОВ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

УДК81-13:81’367.332.2

О.В. Швець

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, м. Київ

МЕТОДОЛОГІЧНАОСНОВААНАЛІЗУ НОМІНАТИВНИХ РЕЧЕНЬ РІЗНОСТРУКТУРНИХ МОВ

 

У статті охарактеризованоосновні методологічні принципианалізу номінативних речень різноструктурних мов: антропоцентризм, структуралізм, функціоналізм, принцип системного підходу, принцип семантико-когнітивного підходу, кожен з яких сприятиме комплексному вивченню предмета дослідження.Методологічною основою дослідження, яке проводитиметься у чотири етапи, слугуватиме ряд методів лінгвістичного аналізу: метод суцільної вибірки, зіставний метод, компонентний аналіз, опозиційний аналіз, методика безпосередніх складників, семантико-когнітивний аналіз.

Ключові слова: антропоцентризм, функціоналізм, принцип системного підходу, принцип семантико-когнітивного підходу, метод суцільної вибірки, зіставний метод, компонентний аналіз, опозиційний аналіз, методика безпосередніх складників, семантико-когнітивний аналіз.

 

В статье охарактеризованы основные методологические принципы анализа номинативных предложений разноструктурных языков: антропоцентризм, структурализм, функционализм, принцип системного подхода, принцип семантико-когнитивного подхода, каждый из которых будет способствовать комплексному изучению предмета исследования.Методологической основой исследования, которое будет проводиться в четыре этапа, будут служить ряд методов лингвистического анализа: метод сплошной выборки, сопоставительный метод, компонентный анализ, оппозиционный анализ, методика непосредственных составляющих, семантико-когнитивный анализ.

Ключевыеслова: антропоцентризм, функционализм, принцип системного подхода, принцип семантико-когнитивного подхода, метод сплошной выборки, сопоставительный метод, компонентный анализ, оппозиционный анализ, методика непосредственных составляющих, семантико-когнитивный анализ.

 

The article characterizes the main methodological principles of the analysis of nominative sentences of languages with different structures: anthropocentrism, structuralism, functionalism, the principle of systematic approach, the principle of semantic-cognitive approach, each of which will contribute to the comprehensive study of the subject of research.The methodological basis of the study, which will be conducted in four phases, will serve a number of methods of linguistic analysis: the method of continuous sampling, contrastive analysis, componential analysis, oppositional analysis, the immediate constituent analysis, semantic-cognitive analysis.

Key words:anthropocentrism, functionalism, the principle of systematic approach, the principle of semantic-cognitive approach, the method of continuous sampling, contrastive analysis, componential analysis, oppositional analysis, the immediate constituent analysis, semantic-cognitive analysis.

 

Постановка проблеми.Одним із пріоритетних напрямів сучасної лінгвістики є дослідження одиниць синтаксису. Незважаючи на значні напрацювання у цій галузі, вивчення його одиниць у руслі принципів антропоцентризму, структуралізму, функціоналізму, системного та семантико-когнітивного підходів у їх взаємозв’язку з процесами пізнання, мислення, мовленнєвої діяльності та міжособистісної комунікації продовжує перебувати у центрі уваги науковців. Першочерговимзавданням новітніх наукових розвідок є розробка методології лінгвістичних досліджень лінгвокогнітивних, структурно-семантичних та комунікативно-прагматичних характеристик номінативних речень різноструктурних мов, що й зумовило актуальність цієї статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.Проблемі дослідження теорії номінативних речень присвячено праці представників різних наукових напрямів: системно-функціонального (О. М. Пєшковський [16], О. О. Шахматов [22]), структурно-семантичного(В. В. Бабайцева [1], Н. С. Валгіна [3]) та функціонального (П. О. Лекант [12]).

Структурно-семантичний аспект номінативних речень досліджено на матеріалі української (І. М. Сушинська [18]), італійської (О. Т. Кундис [11]) та кумикської(Р. М. Османова[15])мов. Вивчення функціональних особливостей номінативних речень здійснювалося на матеріалі української (З. Г. Коцюба[8], З. З. Коржак[7]) та башкирської мов (Р. Я. Хуснетдінова [21]). Комунікативно-прагматичний аспект номінативних речень російської мови досліджувала О. Ю. Мокроусова[14]. У зіставному аспекті номінативні речення були досліджені З. А-Д. Біджієвим[2] на матеріалі карачаєво-балкарської, російської й англійської мов, а також О. В. Гофман[4] на матеріалі російської, англійської та німецької мов.

Проте, на сьогодні відсутня методика аналізу номінативних речень у різноструктурних мовах, спробу розробки якої зроблено у рамках цієї розвідки.

Метою статті є апробація методикивиявлення лінгвокогнітивних, структурно-семантичних та комунікативно-прагматичних характеристик номінативних речень шляхом розробки їх поетапного аналізу.

Завдання статті: охарактеризувати методологічні принципи, на яких буде базуватися наше дослідження, та описати методику виявлення лінгвокогнітивних, структурно-семантичних та комунікативно-прагматичних характеристик номінативних речень англійської, французької та української мов.

Виклад основного матеріалу.Процес дослідження номінативних речень з точки зору їх лінгвокогнітивних, структурно-семантичних та комунікативно-прагматичних характеристик відбуватиметься шляхом використання низки методологічних принципів і проходитиме у кілька етапів.

У ході виявленнялінгвокогнітивних, структурно-семантичних і комунікативно-прагматичних характеристик номінативних речень різноструктурних мов основоположним будепринцип антропоцентризму, оскільки мова є найважливішою функціонально-відмінною рисою людини як біологічного виду, продуктомїї діяльності, якунеможливо вивчати позасамою людиною.

У зв’язку з тим, що суть антропоцентризму як основного принципу лінгвістичних досліджень полягає у перебуванні у центрі уваги дослідника особистості носія мови, ми використаємо його для встановлення структурно-семантичних і комунікативно-прагматичних характеристик номінативних речень у досліджуваних мовах з метою врахування ролі людського фактору у конструюванні цього типу речень, у залежності від комунікативного наміру мовця, його життєдіяльності, їх функцій у мовленні[5].

Наступним принципом нашого дослідження буде структуралізм для якого характерне розуміння мови як чітко структурованої знакової системи і прагнення до суворого формального її опису.Оскільки для структуралізму характерне прагнення до розгляду системи мови в цілому і виявлення системних відношень між мовними одиницями, ми використаємо його для встановлення структурно-семантичних особливостей номінативних речень досліджуваних мов [9].

Не менш важливим принципом сучасних лінгвістичних досліджень є функціоналізм, який передбачає вивчення мови у дії, у виконанні нею певних функцій. Функціоналізм відрізняється тим, що інтегрує різнорівневі мовні засоби –морфологічні, синтаксичні, словотвірні і лексичні – на основі спільності їх функцій. Предметом його аналізу є єдності, що мають функціональну основу. Представники функціоналізму ставлять завдання – пояснення мовної форми її функціями[19].

Розробляючи ідеї функціоналізму, французький лінгвіст А. Мартіне сформулював і описав принцип економії як найважливіший фактор історичного розвитку мови. Згідно з цим принципом, зміни у мові є компромісом між потребами комунікації і прагненням людини до мінімізації зусиль, що знайшло свій вияв у використанні індивідуумом номінативних речень, структура яких є одним із прийомівекономії мовних засобів[23].

Завдяки використанню принципу функціоналізму, у процесі дослідження номінативних речень різноструктурних мов будуть розкриті механізми функціонування мови у її взаємодії з людиною, яка пізнає світ.

У тісному взаємозв’язку з принципом антропоцентризму до вивчення мовних явищ перебуває принцип системного підходу, який полягає у тому, що кожне явище слід розглядати у системі, тобто у його зв’язках із іншими явищами тієї системи, до якої воно належить [9]. Як слушно зазначає М. П. Кочерган, “лінгвісту важливо з’ясувати, що в мові зумовлено внутрішньосистемними зв’язками, а що – позамовною дійсністю” [9].

У ході нашого дослідження принцип системного підходу застосовуватиметься у процесі системного вивчення основних характеристик номінативного речення різноструктурних мов та виявлення універсалій, а також схожостей і розбіжностей у їх структурі і семантиці, позиційних характеристиках, сполучуваності слів у речення шляхом співставлення фактичного матеріалу.

Принципсемантико-когнітивного підходу, що відкриває нову перспективу дослідження співвідношення мовних одиниць і відповідності концептуальних рівнів, виступатиме каталізатором процесу вивчення лінгвокогнітивних, структурно-семантичних та комунікативно-прагматичних характеристик номінативних речень різноструктурних мов, оскільки дозволить виявити когнітивні передумови семантичного поєднання слів у речення та процесу їх взаємодії з метою вираження певного комунікативного змісту[13].

Принцип семантико-когнітивного підходу до лінгвістичних досліджень, що розвивається сучасними лінгвістами, полягає у вивченні співвідношення семантики мови з концептосферою народу, співвідношення семантичних процесів із когнітивними.Оскільки глобальною одиницею мисленнєвої діяльності людини і приналежністю її свідомості є концепт, у ході виявлення лінгвокогнітивних характеристик номінативних речень різноструктурних мов нами буде використанепоняття “синтаксичного концепту”, що є концептом репрезентованим синтаксичними одиницями. Використання синтаксичного концепту дозволить отримати інформацію про тип ситуації вираженої структурною схемою речення, і представленої у вигляді типової пропозиції, до якої мислення людини відносить фрагмент дійсності, що спостерігається нею[13].

Принцип семантико-когнітивного підходу у лінгвокогнітивних студіях засвідчує, що шлях дослідження від мови до концепту є найнадійнішим і що аналіз мовних засобів дозволяє найпростішим і найефективнішим способом виявити ознаки концептів і моделювати концепт.

Процес дослідження номінативних речень різноструктурних мов з точки зору їх лінгвокогнітивних, структурно-семантичних та комунікативно-прагматичних характеристик відбуватиметься шляхом використання різних методів лінгвістичного аналізу і проходитиме у чотири етапи.

На першому етапідослідження за допомогою методу суцільної вибірки з україномовних, англомовних і франкомовних художніх творів ХІХ-ХХ століть буде здійснено відбір фактичного матеріалу.

На другому етапіза допомогою структурного методу буде охарактеризовано структурно-семантичні особливості номінативних речень різноструктурних мов.

Структурний метод як головний спосіб аналізу мови у структуралістській парадигмі представлений різноманітними методиками синхронного аналізу мовних явищ як варіантів складників цілісної системи мови – інваріантів, які перебувають у жорстко детермінованій внутрішній ієрархії відношень. У межах нашого дослідження структурний методбуде представлений методиками компонентного й опозиційного аналізу, а також методикою безпосередніх складників.

Компонентний аналізвикористовуватиметься з метою дослідження семантики номінативних речень шляхом їх розкладення на мінімальні семантичні складники з тим, щоб виявити і представити їх семантичну структурута встановити диференційні ознаки [6].

Опозиційний аналіз застосовуватиметься для виділення різних типів номінативних речень, визначення їх класифікації на підставі семантично релевантної розбіжності за однією диференційною ознакою при схожості інших, тобто опозиції таполягатиме у відборі категоріальних (інваріантних) диференційних ознак, суттєвих для номінативних речень різноструктурних мов, та їх інтерпретації [6].

Методика безпосередніх складників є сукупністю процедур представлення синтаксичної структури речення у вигляді розкладення цілого на його складники, компоненти яких також можуть бути розкладені на менші компоненти до рівня кінцевих складників[6].

У процесі дослідження номінативних речень різноструктурних мов методика безпосередніх складників використовуватиметься з метою виявлення і представлення синтаксичної структури номінативних речень з урахуванням ієрархічних відношень між їх членами (аналіз) та виявлення і представлення породження речення (синтез).

На третьому етапі структурно-семантичний аналіз слугуватиме для виявлення змін у структурно-семантичній організації номінативних речень різноструктурних мов, встановлення базових синтаксичних моделей і семантичних типів реалізації номінативного речення.

На четвертому етапі метод семантико-когнітивного аналізу надасть нам можливість у процесі лінгвокогнітивного дослідження перейти від змісту значень до змісту концептів, що становить особливий етап опису – когнітивну інтерпретацію. Когнітивна інтерпретація – той етап семантико-когнітивного аналізу, без якого дослідження продовжує залишатися у рамках лінгвістичної семантики.

Для вивчення концепту більшість мовознавців вважають доречним використовувати метод концептуального аналізу, метою якого, як зазначаєО. О. Селіванова, є “реконструкція когнітивних механізмів індивідуальної чи колективної свідомості, які опосередковують формування й упорядкування знань про об’єкти дійсності та результати внутрішнього рефлексивного досвіду” [17; с. 7].Цей метод передбачає моделювання й опис концептів і векторність від думки до слова (а при семантичному аналізі – від слова до думки), від знань до знака.

Займатися концептуальним аналізом означає аналізувати концепти, вважає Р. М. Фрумкіна [20;с. 27]. Такої ж точки зору дотримується Є. М. Учайкіна, відзначаючи, що роботи, присвячені вивченню концептів, об’єднані однаковим розумінням мети методу компонентного аналізу як комплексного підходу до реконструкції та фіксації уявлень, понять носіїв мови [20; с. 23].

“Концептуальний аналіз є пошуком тих загальних компонентів, що підведені під один знак”, відзначає О. С. Кубрякова [10;с. 85]. Однак концептуальний аналіз ґрунтується не лише на абстрактних схемах, а і є описом кореляції конкретних структур знань.

Метод концептуального аналізу полягатиме у дослідженні сполучуваності одиниць, що становлять синтаксичний концепт, тобто структурну схему простого речення, різновидом якого є номінативне речення.

На всіх етапах дослідження шляхом використання методу зіставлення будуть встановленіуніверсальні, особливі та специфічні риси у структурі, семантиці і прагматиці номінативних речень різноструктурних мов, а також закономірності їх функціонування у мовленні.

Висновкита перспектива подальших досліджень.Основними методологічними принципами нашого дослідження будуть антропоцентризм, структуралізм, функціоналізм, принциписистемного тасемантико-когнітивного підходів, кожен з яких сприятиме комплексному вивченню предмета дослідження.

Для досягнення поставленої мети та розв’язання сформульованих завдань у дослідженні буде використано низку методів лінгвістичного аналізу, що слугуватиме для виявлення структурних, семантичних і функціональних особливостей номінативних речень; визначення їх універсальних та специфічних рис; встановлення базових синтаксичних моделей та семантичних типів реалізації номінативного речення; дослідження комунікативних особливостей номінативних речень; визначення й опису семантичної структури номінативних речень; узагальнення отриманих шляхом суцільної вибірки мовних одиниць і виведення закономірностей функціонування номінативних речень у різноструктурних мовах.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Бабайцева В. В. Система односоставных предложений в современном русском языке / Вера Васильевна Бабайцева. – М. : Дрофа, 2004. – 512 с.
  2. Биджиев З. А-Д. Односоставное номинативное предложение в карачаево-балкарском языке :в сопоставлении с русским и английским языками : дисс. … канд. фил. наук : спец.10.02.02, 10.02.20 – “Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание” / З. А-Д. Биджиев. Махачкала, 2009. – 160 с.
  3. Валгина Н. С. Современный русский язык : Синтаксис : [учебник] / Нина Сергеевна Валгина. – [4-е изд., испр.]. – М. : Высшая школа, 2003. – 416 с.
  4. Гофман О. В. Односоставные предложения в русском, английском и немецком языках в сопоставительном аспекте: автореф. дисс. … канд. фил.наук : спец.10.02.20. – “Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание” / О. В. Гофман. Уфа, 2006. – 27 с.
  5. Дементиева И. А. Антропоцентрический подход к исследованию когнитивной и лингвокультурной деятельности человека // Известия Самарского научного центра Российской академии наук / И. А. Дементиева. – Самара, 2013. – Т. 15. – №2. – С. 176–180.
  6. Комарова И. Методология, метод, методика и технология научных исследований лингвистике:[учебное пособие] / 3оя Ивановна Комарова. – 3 изд., стер. – М. : ФЛИНТА, 2014. – 820 с.
  7. Коржак З. З. Вираження експресивності номінативних речень (на матеріалі сучасних українських художніх текстів) : автореф. дис. … канд. філ. наук : спец. 10.02.01 “Українська мова” / З. З. Коржак. – Івано-Франківськ, 2007. – 22 с.
  8. Коцюба З. Г. Експресивність номінативних речень як перекладознавча проблема (на матеріалі англійської та української мов) : автореф. дис. … канд. філ. наук : спец. 10.02.16 “Перекладознавство” / З. Г. Коцюба. – Київ, 2001. – 16 с.
  9. Кочерган М. П. Загальне мовознавство : [підручник] / Михайло Петрович Кочерган. – видання 2-ге, виправлене і доповнене. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2006. – 464 с.
  10. Кубрякова Е. С. Человеческий фактор в языке : Язык и порождение речи / отв. ред. Е. С. Кубрякова. – М. : Наука, 1991. – С. 4–185.
  11. Кундис О. Т. Структурні та семантичні особливості номінативних речень в італійській мові // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови / О. Т. Кундис. – Львів, 2013. – Вип. 21. – С. 165–170.
  12. Лекант П. А. Синтаксис простого предложения в современном русском языке / Павел Александрович Лекант. – М. : Высшая школа, 2004. – 247 с.
  13. Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Научное издание/ под редакцией И. А. Стернина. ––Воронежскийгосударственныйуниверситет, 2001. –182 с.
  14. Мокроусова О. Ю. Номинативное предложение как единица текста: коммуникативно-прагматический аспект : дисс. … канд. фил.наук : спец.10.02.01. –“Русский язык” / О. Ю. Мокроусова. Ростов-на-Дону, 2011. – 193 с.
  15. Османова Р. М. Номинативные предложения в современном кумыкском языке : автореф. дисс. … канд. фил.наук : спец.10.02.02. – “Языки народов РФ (Тюркские языки)” / Р. М. Османова. Махачкала, 2006. – 26 с.
  16. Пешковский А. М. Русский синтаксис в научном освещении / Александр Матвеевич Пешковский. – [8-е
изд., доп.]. –М. :Языкиславянскойкультуры, 2001. – 544 с.
  17. Селіванова О. О. Проблеми концептуального моделювання в сучасних мовознавчих студіях // Лінгвістичні студії: Зб. наукових праць. – Черкаси-Брама-Україна. – 2006. – Вип. 2. – С. 7–13
  18. Сушинська І. М. Структурно-функціональні різновиди номінативних речень у сучасній українській мові : автореф. дис. … канд. філ. наук : спец. 10.02.01 – “Українська мова” / І. М. Сушинська. – Дніпропетровськ, 2000. – 20 с.
  19. Теория функциональной грамматики. Введение. Аспектуальность. Временная локализованность. Таксис /под редакцией А. В. Бондарко. – Л. : Наука, 1987. – 348 с.
  20. Учайкина Е. Н. Концептосфера БОГАТСТВО в англосаксонской картине мира: концептуализация и категоризация : дисс. … канд. фил.наук : спец. 10.02.04. “Германские языки”/ Учайкина Евгения Николаевна – Владивосток, 2005. – 197 с.
  21. Хуснетдинова Р. Я. Номинативные предложения в современном башкирском языке : автореф. дисс. … канд. фил.наук : спец.10.02.02. – “Языки народов РФ (Башкирский язык)” / Р. Я. Хуснетдинова. Уфа, 1998. – 29 с.
  22. Шахматов А. А. Синтаксис русского языка / Алексей Александрович Шахматов ; [вступ. статья д-ра филол. наук, проф. Е. В. Клобукова; редакция и комментарии проф. Е. С. Истриной]. – [3-е изд.]. – М. :Эдиториал УРСС, 2001. – 624 с.
  23. Martinet A. Syntaxe générale / André Martinet. – Paris : Armand Colin, 1985. – 266

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь