ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КОМПОНЕНТІВ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПІДЛІТКІВ


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

 

У статті наведені результати експериментального дослідження гендерних особливостей розвитку соціального інтелекту підлітків.

Ключoві cлoвa: coціaльний інтелект, підліток, гендер, експериментальне дослідження.

В статье наведены результаты експериментального исследования гендерных особенностей развития социального интеллекта подростков.

Ключевые слова: социальный интеллект, подросток, гендер, експерементальное исследование.

In the article the findings of investigation оf success expression of specific the level of social intellect of the teenager.

Key words: social intellect, teenager, gender, experimental research.

Пocтaнoвкa прoблеми. Водночас із сучасними суспільними змінами виникає питання, як саме нове конструювання ролей і ґендеру вплинуло на розвиток соціального інтелекту підлітків, як почуває себе підліток у новітньому соціокультурному просторі. Не дивлячись на численні ґендерні дослідження, проблема розвитку соціального інтелекту підлітка залежно від гендерної приналежності  залишається відкритою.

Мета статті. Нa ocнoві емпіричного дослідження виявити гендерні особливості розвитку соціального інтелекту підлітків.

Aнaліз ocтaнніх дocліджень і публікaцій. Поняття соціального інтелекту вперше було введено в психологічну теорію і обґрунтовано            Е. Торндайком. У публікаціях ученого цей феномен визначається як загальна здатність розуміти інших людей і, на основі цього, винятково суб’єктивного розуміння, — діяти розмірковано та мудро, адекватно щодо оточуючих [4]. Дж. Гілфорд розглядає соціальний інтелект як певну, досить  стійку систему інтелектуальних здібностей, які виражаються в соціальній поведінці [7].

Говорун Т. В. дослідила, що Галицький В. М. розглядає соціальний інтелект як здатність людини вбачати і уловлювати складні відношення і залежності в соціальній сфері, уміння вирішувати проблеми міжособистісних стосунків, знаходити раціональний вихід з різних соціальних ситуацій [3].  Нашому дослідженню імпонує визначення Майера-Саловея-Карузо, що соціальний інтелект – це сфера суб’єкт-суб’єктного пізнання, заснованого на специфіці розумових процесів та соціального досвіду, здатність розуміти себе та інших, прогнозувати хід міжособистісних подій, сфера можливостей пізнання індивідом інших людей. Структура соціального інтелекту включає в себе три компоненти, а саме емоційний, когнітивний та поведінковий [1].

Г. П. Геранюшкiна пропо­нує три рiвнi соціального iнтелекту, а саме рівень потенційних здібностей, рівень актуальних здібностей та результативний рівень [2]. Дocліджуючи coціaльний інтелект A. I. Caвєнкoв [6] виділяє: соцiальнi знання, соцiальну пам’ять, соціальну iнтуїцiю, соцiальне прогнозування, соціальну виразнiсть, спiвпереживання, здiбнiсть до саморегуляцiї, соцiальне сприйняття, соціальну взаємодiю, соціальну адаптацію.

Нашому дослідженню імпонує модель соціального інтелекту, запропонована А. Мельник. Даний науковець  виділяє когнітивний, поведінковий та емоційний компоненти [5]. Так, когнiтивний компонент відповідно А. Мельник, включає в себе: соцiальнi знання,  пам’ять на iмена та обличчя, соціальну інтуїцію, соцiальне прогнозування, соціальну перцепцiю. До складу емоцiйного компоненту входять: соціальна, здiбнiсть до емпатія, здiбнiсть до саморегуляцiї. Поведiнковий компонент включає: соціальну взаємодію, соціальну.

Представлення структури соціального iнтелекту у такому виглядi, на нашу думку, сприяє пiдбору та розробцi методiв та методик для дiагностики кожно­го з наявних компонентiв, а надалi – i проведенню аналiзу та визначенню рівня соціального iнтелекту у всiй сукупностi його компонентiв.

Виклад основного матеріалу дослідження. Метою експериментальної частини нашого дослідження стало з’ясування того, як розвивається соціальний інтелект підлітків залежно від гендерної приналежності. Констатувальний експеримент полягав у проведенні тестування за наступними психодіагностичними методиками: тест Гілфорда «Соціальний інтелект» (у адаптації Є. С. Михайлової-Альошиної), методика оцінки емоційного інтелектуН. Холла,опитувальник К. Роджерса для визначення адаптованості/дезадаптованості особистості, методика «Запам’ятовування професій та імен людей» О. В. Шешукової. Дані методики були обрані через те, що саме завдяки ним ми можемо оцінити соціальний інтелект, який має наступні складові у своїй структурі: когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти. Даний психодіагностичний інструментарій для дослідження соціального інтелекту рекомендує використовувати А. Мельник, оскільки він допомагає дослідити як соціальний інтелект в цілому, так і його компоненти окремо [5].

Емпіричне дослідження охопило132 підлітка віком 12–14 років. Сформовано контрольну та експериментальну групи. Експериментальна і контрольна групи складались з 66 підлітків, у кожній з яких по 22 підлітка маскулінного, фемінного та андрогіного типу. Гендерну приналежність підлітків було визначено за допомогою методики вимірювання маскулінності і фемінності «Статево-рольовий опис» (С.Бем).

Особливістю другого, формувального етапу експерименту є активне формування явища, що вивчається в процесі спеціально організованого експериментального навчально-виховного процесу. Одним з основних та найбільш оптимальних засобів розвитку соціального інтелекту є розвивальна програма, яку визначають як сукупність групових методів формування вмінь та навичоксамопізнання, спілкування та взаєморозуміння людей у групі. Мета розвивальної роботи полягає у тому, щоб в ході занятьсформувати в підлітків навички впевненої соціальної поведінки, розвинути емоційну та когнітивну сфери соціального інтелекту, що в результаті підвищить рівень соціального інтелекту підлітків. В процесі реалізації програми було проведено 15 годин розвивальних занять. Структура занять передбачала знайомство з досліджуваними підлітками на першому занятті та етап отримання зворотного зв’язку щодо роботи на попередніх заняттях (на початку кожного наступного заняття); формулювання запитів та побажань до психолога на поточному заняття; діагностичні та розвивальні вправи; рефлексія учасників  в кінці заняття.

Дослідження розвитку соціального інтелекту підлітків проводилося нами в післяекспериментальному тестуванні за допомогою тих же стандартизованих психодіагностичних методик що й і в до експериментальному дослідженні. Для підтвердження формуючого ефекту програми, який полягає у підвищенні рівня соціального інтелекту ми повторно використали методики дослідження цих якостей у вигляді тестування. Ми аналізуємо лише результати експериментальної групи, оскільки результати контрольної групи є статистично не значимими. Динаміку показників соціального інтелекту у експериментальній групі наведено у Таблиці 1.

Таблиця 1

Показники соціального інтелекту за результатами

першого та другого діагностичного зрізів в експериментальній

групі відповідно до гендерної приналежності

  Рівень

Тест Гілфорда «Соціальний інтелект» (адаптація Є.С.Михайлової-Альошиної)

до експерименту

після експерименту

різниця

маскулінний

тип

фемінний

тип

андрогінний

тип

маскулінний

тип

фемінний

тип

андрогінний

тип

маскулінний

тип

фемінний

тип

андрогінний

тип

низький

36,36% 22,72% 13,65% 9,09% 9,09% 4,55% -27,27% -13,63% -9,1%

нижче середнього

22,72% 36,36% 22,72% 18,19% 9,09% 13,65% -4,53% -27,27% -9,07%

середній

27,27% 27,27% 45,45% 36,36% 45,45% 59,06% +9,09% +18,18% +13,61%

вище середнього

13,65% 13,65% 9,09% 27,27% 22,72% 9,09% +13,62% +9,07% 0%

високий

0% 0% 9,09% 9,09% 13,65% 13,65% +9,09% +13,65% +4,56%

Дані Таблиці 1. свідчать, що після формуючого етапу дослідження підлітків маскулінного типу з низьким рівнем соціального інтелекту    стало менше на 27,27 %, з нижче середнього – менше на 4,53 %, з середнім рівнем збільшилось на 9,09 %, з вище середнього – збільшилось на 13,62 %,  а з високим рівнем збільшилось на 9,09 %. Також досліджуваних підлітків фемінного типу   з низьким рівнем соціального інтелекту стало менше на    13,63 %, з нижче середнього – менше на 27,27 %, з середнім рівнем збільшилось на 18,18 %, з вище середнього – збільшилось на 9,07 %, а з високим рівнем збільшилось на 13,65%. Підлітків андрогінного типу з низьким рівнем соціального інтелекту після проведення експерименту стало менше на 9,1 %, з нижче середнього – менше на 9,07 %, з середнім рівнем збільшилось на 13,61 %, з вище середнього показник не змінився (0 %), а з високим рівнем збільшилось на 4,56 %. Динаміку показників емоційного інтелекту у експериментальній групі показано на Таблиці 2.

Таблиця 2.

Показники емоційного інтелекту за результатами

першого та другого діагностичного зрізів в експериментальній

групі відповідно до гендерної приналежності

  

Рівень

Методика емоційного інтелекту (Н. Холла)

до експерименту

після експерименту

різниця

маскулінний

тип

фемінний

тип

андрогінний

тип

маскулінний

тип

фемінний

тип

андрогінний

тип

маскулінний

тип

фемінний

тип

андрогінний

тип

низький

45,46% 18,18% 22,72% 31,82% 4,55% 9,09% -13,82%

-13,63%

-13,63%

середній

27,27% 45,46% 36,36% 36,36% 40,9% 22,72% +9,09% -4,56%

-13,64%

високий

27,27% 36,36% 40,92% 36,82% 54,55% 68,19% +9,55% +18,19% +4,56%

Отримані результати, продемонстровані у Таблиці 2. свідчать, що після формуючого етапу дослідження підлітків маскулінного типу з низьким рівнем емоційного інтелекту (емоційного компоненту соціального інтелекту) стало менше на 13,82 %,  з середнім рівнем збільшилось на 9,09 %, а з високим рівнем збільшилось на 9,55 %. У свою чергу, досліджуваних підлітків фемінного типу з низьким  рівнем емоційного інтелекту після проведення експерименту стало менше на 13,63 %, з середнім рівнем зменшилось  на 4,56 %, а з високим рівнем збільшилось на 18,19 %. Також варто відзначити, що підлітків  андрогінного типу з низьким рівнем емоційного інтелекту стало менше на 13,63 %, з  середнім рівнем зменшилось на 13,64 %, а з високим рівнем збільшилось на 4,56 %. Динаміку показників соціальної адаптації у експериментальній групі наведено у Таблиці 3.

Таблиця 3.

Показники соціальної адаптації за результатами

першого та другого діагностичного зрізів в експериментальній

групі відповідно до гендерної приналежності

  Рівень

Методика оцінки соціальної адаптації особистості (опитувальник                К. Роджерса)

до експерименту

після експерименту

різниця

маскулінний

тип

фемінний

тип

андрогінний

тип

маскулінний

тип

фемінний

тип

андрогінний

тип

маскулінний

тип

фемінний

тип

андрогінний

тип

низький

36,36% 40,92% 22,72% 9,09% 22,72% 9,09% -27,27%

-18,2%

-13,63%

середній

40,92% 40,92% 36,36% 54,55% 50,01% 31,82% +13,63% +9,09%

-4,54%

високий

22,72% 18,16% 40,92% 36,36% 27,27% 59,09% +13,64% +9,11% +18,17%

Отримані результати, продемонстровані у Таблиці 2.4. свідчать, що після формуючого етапу дослідження підлітків маскулінного типу з низьким рівнем соціальної адаптації стало   менше на 27,27 %, з середнім рівнем збільшилось на 13,63 %, а з високим рівнем збільшилось на 13,64 %. Підлітків фемінного типу з низьким рівнем соціальної адаптації стало менше на 18,2 %, з середнім рівнем збільшилось     на 9,09 %,  а з високим рівнем збільшилось на 9,11%. Підлітків андрогінного типу з низьким рівнем соціальної адаптації стало менше на 13,63 %, з    середнім рівнем зменшилось на 4,54 %, а з високим рівнем збільшилось на 18,17 %. Динаміку показників соціального запам’ятовування у досліджуваних підлітків експериментальної групи наведено в Таблиці 4.

Таблиця 4

Показники соціального запам’ятовування за результатами

першого та другого діагностичного зрізів в експериментальній

групі відповідно до гендерної приналежності

  Рівень

Методика О. В. Шешукової «Запам’ятовування професій та імен»

до експерименту

після експерименту

різниця

маскулінний

тип

фемінний

тип

андрогінний

тип

маскулінний

тип

фемінний

тип

андрогінний

тип

маскулінний

тип

фемінний

тип

андрогінний

тип

низький

31,83% 50% 36,36% 22,72% 27,27% 9,09% -9,11%

-22,73%

-27,27%

середній

40,9% 36,36% 45,45% 31,83% 54,54% 68,19% -9,07% +18,18%

+22,74%

високий

27,27% 13,64% 18,19% 45,45% 18,19% 22,72% +18,18% +4,55% +4,53%

Дані Таблиці 4. свідчать, що після формуючого етапу дослідження підлітків маскулінного типу з низьким рівнем соціального запам’ятовування стало менше на 9,11 %, з середнім рівнем зменшилось на 9,07 %, а з високим рівнем збільшилось на 18,18 %. Підлітків фемінного типу з низьким рівнем соціального запам’ятовування стало менше на 22,73 %, з середнім рівнем збільшилось на 18,18 %,  а з високим рівнем збільшилось на 4,55%. Підлітків андрогінного типу з низьким рівнем соціального запам’ятовування стало менше на 27,27 %, з середнім рівнем збільшилось на 22,74 %, а з високим рівнем збільшилось на 4,53 %.

За результатами вираховування t-критерію Стьюдента для              залежної вибірки було виявлено значимі розбіжності у показниках     соціального інтелекту підлітків маскулінного, фемінного та андрогенного типів. t емп= 4,1.

2,13 для P ≤ 0,05

2,95 для P ≤  0,01

4,07 для P ≤  0,001

t емп потрапляє в зону значимості. Отже, результати є статистично значимими.

Висновки. В результаті проведеного експериментального дослідження були виявлені значимі гендерні відмінності у розвитку компонентів соціального інтелекту.

Андрогінний тип гендерної ідентичності дозволяє особистості за рахунок поєднання високої феміності і маскуліності проявляти велику адаптивність, гнучкістьі креативність в поведінці, що проявляється в більш високих показниках соціального інтелектупідлітків андрогінного типу. Феміний тип статево-рольової поведінки викликає труднощі в соціальній адаптації особистості, що підтверджується показниками соціального інтелекту. Результати дослідження свідчать, що у підлітків фемінного типу найкраще розвинений емоційний компонент соціального інтелекту. Маскулінний тип статево-рольової поведінки характеризується кращим розвитком когнітивного компоненту соціального інтелекту.

Для підлітків з низьким рівнем соціального інтелекту не характерна андрогінна культура поведінки, що виражається вїх низькій соціальній активності.У підлітків з середнім і високим рівнем розвитку соціального інтелекту виявлено андрогенну статево-рольову поведінку, яка характеризується такими психологічними характеристиками, яквідносна свобода віджорстокоїстатевої типізації, самостійне подолання труднощів, активність, доброзичливе відношеннядо представників протилежноїстаті. Також у підлітків андрогінного типу всі три компоненти соціального інтелекту достатньо розвинені.

Список використаної літератури:

  1. Булка Н. І. Ресурсит соціального інтелекту: адаптивність, комунікативність, креативність / Н. І. Булка // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 6. – С. 43>53.
  2. Геранюшкіна Г. П. Соціальний інтелект студентів-менеджерів  і його розвиток в умовах формуючого експерименту: дис. канд. психол. наук: 19.00.07 . – Иркутск: ИрГУ, 2001. – 194 c.
  3. Говорун Т. В., Кікінежді О. М. Гендерна психологія: Навч. посібник. / Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді –  К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. –  308 с
  4. Либін А. В. Диференційна психологія: На перетині європейских, російских і американских традицій. / А. В. Либін. – М.: Смысл, 2000. – 386 с.
  5. Мельник А. А. Соціальний інтелект як багатокомпонентна структура // Матеріали міжнародної молодіжної науково-практичної конференції «Вектори психології – 2010». – Х.: ООО «Ріф», 2010. – С.66-68.
  6. Савенков А. И. Концепция соціального интеллекта / А. И. Савенков // Одаренный ребенок. – 2006. – №1. – С. 6-18.
  7. Gottfries C.G., Roos B.E. (1994) Man’s emotional capability — an unexplored and unexploited possibility . Med. Hypotheses. № 43. N 5. P. 347-355.

 

 

 

 

Залишити відповідь