ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РІЗНИХ ВИДІВ АКТИВНОСТІ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ НА ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У статті представлені результати експериментального дослідження, що доказують зв’язок різних видів активності в соціальних мережах із психологічним здоров’ям молоді, на основі яких розроблена психокорекційна програма.
Ключові слова: психологічне здоров’я, соціальна мережа, молодь.

В статье представлены результаты экспериментального исследования, которые доказывают связь различных видов активности в социальных сетях с психологическим здоровьем молодежи, на основе которых разработана психокоррекционная программа.
Ключевые слова: психологическое здоровье, социальная сеть, молодежь.

The article represents the results of the pilot research, which proves that different kinds of social network activities are related to youths’ mental health. A psycho program is developed on the basis of the results of the research.
Key words: mental health, social network, youth.

Постановка проблеми. Проблема психологічного здоров’я особистості, що живе в нестабільному, світі, що змінюється, складних, соціо-екологічних умовах, виступає на перший план в кінці прожитого – початку нового, XXI століття – століття наук про людину, серед яких велике значення належить психології. Тому збереження психологічного здоров’я – одне з важливих завдань практичної психології. Адже психологічне здоров’я, у свою чергу, забезпечує гармонію між потребами індивіда й суспільства і виступає передумовою орієнтації індивіда на виконання своє життєвої задач. Однак у сучасному суспільстві є безліч негативних факторів, які впливають на погіршення стану психологічного здоров’я. З розвитком Інтернету, появи технології Веб розширюються можливості соціальної активності користувача. Крім цього, великою популярності наразі отримали соціальні мережі. Соціальна мережа у всесвітній павутині будується на тих же принципах, що і в реальному світі, але відрізняється від реальних людських спільнот тим, що у функціонуванні мережі не грає ролі географічна віддаленість її учасників один від одного [3]. Таким чином у соціальних мережах люди відтворюють власне життя, однак це можу призвести до залежності, що буде негативно впливати на психологічне здоров’я зокрема. А так, як майже усі студенти зареєстровані у соціальних мережах, дослідження впливу різних видів активності у соціальних мережах на психологічне здоров’я саме молоді є актуальним у наш час.
Психологічне здоров’я досліджували такі зарубіжні вчені, як К.Ріфф, А.Маслоу [6]. Вітчизняні вчені теж досліджували дану проблему, середа них такі: І.Коцан [5], І.Дубровіна [4], Л.Дьоміна. Загалом вони розуміють психологічне здоров’я як інтегративну властивість, що виявляється у гармонійному стані у внутрішньому світі особистості, стані рівноваги між людиною і зовнішнім світом. Крім цього, воно тісно пов’язано із психологічним благополуччям, що є показником психологічного здоров’я.
Також на сьогодні багато науковців за об’єкт дослідження бере Інтернет та його вплив на людину. Крім цього, великою популярністю зараз користуються соціальні мережі, тому психологи не могли ігнорувати проблему впливу відвідування соціальних мереж на людину. Так, вивченням даної теми займалися такі вчені, С.Полякова, О.Резнікова [7], В Гура [3]. Вони виділили різні види активності сайтах соціальних мереж. До того ж зазнчають про залежність, яка можлива при частому відвідуванні соціальних мереж.
Виходячи з вищесказаного, метою нашого дослідження є виявлення зв’язку різних видів активності в соціальних мережах із психологічним здоров’ям молоді.
Гіпотеза дослідження – існує зв’язок між видами активності у соціальних мережах та рівнем задоволення потреб, що виражають стан психологічного здоров’я.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
1) теоретично розглянути різні види активності в соціальних мережах та їх вплив на психологічне здоров’я;
2) провести експеримент для вияву впливу різних видів активності в соціальних мережах та їх вплив на психологічне здоров’я;
3) розробити психокорекційну програму з метою поліпшення психологічного здоров’я молоді.
Вибірку склали 40 студентів Національного університету «Острозька академія» віком від 17 до 22 років (1- 5 курси), серед яких 27 дівчат і 13 хлопців. Всю вибірку було поділено на дві групи: контрольну та експериментальну (по 20 осіб у кожній). Зрештою, на контрольну групу не здійснювалось жодного психокорекційного впливу протягом експерименту, а експериментальна група піддавалася впливу психокорекційної програми, що була розроблена в рамках нашого магістерського дослідження.
Для виконання поставлених завдань дослідження ми використовували такі емпіричні методи: експеримент, методика «Орієнтована оцінка емоційного благополуччя» (для визначення рівня емоційного благополуччя) [1], методика діагностики ступеня задоволеності основних потреб (для визначення рівня задоволеності потреб)[1], російськомовний варіант опитувальника «The scales of psychological well-being», розробленого К. Ріфф (для визначення рівня психологічного благополуччя) [2]; авторська анкета-опитувальник (для визначення видів активності молоді у соціальних мережах); статистичні: математичні методи обробки кількісних та якісних даних, коефіціент кореляції Пірсона, t-критерій Стьюдента.
Експеримент проводився за участю експериментальної групи у 3 етапи, протягом місяця. На першому етапі ми проводили діагностику психологічного здоров’я студентів з урахуванням особливостей їх активності у соціальних мережах. На другому етапі ми проводили психокорекційну роботу з метою покращення психологічного благополуччя, яке є складовою психологічного здоров’я. На останньому етапі ми проводили повторну діагностику психологічного здоров’я досліджуваних в контексті їх активності у соціальних мережах.
Спершу ми дослідили особливості активності досліджуваних у соціальних мережах та визначили основні їх види. Ми визначили, що із 40 студентів 89% користуються соціальними мережами. З них найбільшу зареєстровані та користуються такими соціальним мережам: ВКонтакті (100%), Facebook (67%), Twitter (31%), Instagram (15%), Одноклассники (45%), LinkedIn (23%). При чому 29 (72,5 %) досліджуваних користуються соціальними мережами щодня, 5 (12,5 %) – кілька разів на тиждень, 3 (10 %) – кілька разів на місяць і 2 (5 %) – ще рідше.
Також ми визначили такі основні види активності у соціальних мережах, яким надають перевагу досліджувані: обмін миттєвими повідомленнями (94%), прослуховування аудіо записів (76%), перегляд відеороликів та фільмів (61%), пошук партнерів за інтересами (56%), загрузка «контенту» (83%), ведення блогу (32%). Крім цього, 40 % досліджуваних зазначали, що у соціальних мережах вони переглядають фотографії, картинки, читають цікаву інформацію на різноманітних пабліках.
Після обробки якісних даних по питанню «Чому вас приваблюють ці види активності у соціальних мережах?», ми виявили такі основні групи відповідей: 1. Велика кількість цікавої інформації (в пабліках). 2. Легкість спілкування. 3. Можливість заявити про себе. 4. Перегляд фільмів або прослуховування музики. Таким чином, можна припустити, що велика кількість інформації у соціальних мережах задовольняє пізнавальні потреби їх відвідувачів. Легкість спілкування задовольняє соціальні потреби, які не можуть бути задоволені у реальному житті. Можливість заявити про себе – є способом задоволення потреби у визнанні (адже «заливаючи» інформацію про себе, користувачі соціальними мережами отримують зворотній зв’язок, «лайки» тощо). Перегляд фільмів та прослуховування музики також є вираженням пізнавальної потреби, але як зазначали респонденти, це може відбуватися із метою згаяти час.
Наступним нашим завданням було порівняти показники емоційного благополуччя (що є показником психологічного здоров’я) у контрольній та експериментальній групі до проведення корекційної програми. Так, в ході інтерпретації методики для виявлення рівня емоційного благополуччя було виявлено, що у експериментальній групі 11% досліджуваних володіють високим рівнем емоційного благополуччя, 72% – середнім, 17% – низьким. У контрольній групі 13% досліджуваних володіють високим рівнем емоційного благополуччя, 69% – середнім, 18% – низьким. Дана частка проілюстрована на рис.2.4 та рис.2.5. Порівнявши середні показники емоційного благополуччя у експериментальній групі (М = 16,4) та у контрольній групі (М = 16,7) ми не виявили статистично значимої відмінності.
Також нашим завдання було порівняти показники задоволеності потреб у експериментальній і контрольній групі до проведення корекційної програми. Так, в результаті обробки результатів ми виявили, що у досліджуваних експериментальної групи найбільш задоволені соціальні (міжособистісні) потреби (М = 1,9), самовираження (М = 2,2), трохи менше задоволені такі потреби: матеріальні (М = 1,1), в безпеці (М = 1,2), у визнанні (М = 0,8). У контрольній групі середні показники задоволеності потреб досліджуваних наступні: соціальні (міжособистісні) потреби (М = 2), самовираження (М = 2,1), матеріальні (М = 1,2), в безпеці (М = 0,9), у визнанні (М = 0,9).
Наступним кроком нашого магістерського дослідження стала діагностика психологічного благополуччя наших респондентів. Для цього ми використали «Шкалу психологічного благополуччя К. Ріфф» адаптована Т. Шевеленковою та П. Фесенко. Діагностика проводилася в контрольній та експериментальній вибірці до та після корекційної програми. Отже, опрацювавши дані методики, та здійснивши їх інтерпретацію ми отримали наступні результати.
Середні показники по всіх шкалах психологічного благополуччя в контрольній вибірці розсіялись приблизно рівномірно. Проте, найвищі показники ми діагностували по шкалі «Особистісний ріст», середні результати за даною шкалою становлять М = 64,7. Дещо нижчі бали є по шкалах «Життєва ціль» та «Автономність» (М = 59,2 та М = 58 відповідно). Найнижчий середній показник у контрольній групі виявився за шкалою «Самоприйняття» (М = 43,6).
Для того, аби переконатися чи існує зв’язок між психологічним здоров’ям студентської молоді та різними видами активності у соціальних мережах ми провели кореляційний аналіз. Для цього ми використали методи математичної статистики, а саме коефіцієнт кореляції Пірсона (для обрахунків була використана комп’ютерна програма SPSS 16.0). На основі кореляційного аналізу ми можемо говорити про зв’язок між ступенем задоволеності основних потреб та певними видами активності у соціальних мережах. Ми встановили, що «Соціальні потреби» корелюють із «обміном миттєвими повідомленнями»; «Потреба у визнанні» із «загрузкою контенту»; «Потреба у самовираженні» із «загрузкою контенту» та «ведення блогу».
Після проведення корекційної програми та повторної діагностики задоволеності потреб, ми порівняли середні показники по даній методиці у досліджуваних експериментальної і контрольної групи. Так, в результаті обробки результатів повторної діагностики ми виявили, що у досліджуваних експериментальної групи найбільш задоволені потреби у самовираженні (М = 2,5), соціальні (міжособистісні) потреби (М = 2,4), трохи менше задоволені потреби у визнанні (М = 1,7), в безпеці (М = 1,5), матеріальні (М = 1,2). У контрольній групі середні показники задоволеності потреб досліджуваних такі: соціальні (міжособистісні) потреби (М = 1,9), самовираження (М = 2), матеріальні (М = 1,2), в безпеці (М = 1), у визнанні (М = 1). Порівнявши середні показники по даній методиці, ми виявили статистично значиму відмінність (t=1,387) на рівні р>0,05. Тобто після проведення корекційної програми у експериментальній групі було виявлено підвищення рівня задоволення потреб, зокрема соціальних потреб, потреб у визнанні та самовираженні.
Висновки. Отже, у ході статистичного аналізу, було виявлено статично значимі зв’язки між середнім рівнем емоційного благополуччя та щоденним відвідуванням соціальних мереж. Між видами активності у соціальних мережах та методиками, які ми проводили, ми знайшли наступні зв’язки:
• між середнім рівнем емоційного благополуччя та прослуховуванням аудіозаписів;
• між середнім рівнем емоційного благополуччя і переглядом відеозаписів і фільмів;
• між високим рівнем емоційного благополуччя та таким видом активності у соціальних мережах, як ведення блогу;
• між шкалою «Соціальні потреби» та видом активності у соціальних мережах «обмін миттєвими повідомленнями»;
• між шкалою «Потреба у визнанні» та видом активності у соціальних мережах «Загрузка контенту»;
• між шкалою «Потреба у самовираженні» та такими видами активності у соціальних мережах як «Загрузка контенту» і «Ведення блогу»;
• між шкалою «Позитивні відносини» та видами активності у соціальних «Обмін миттєвими повідомленнями» і «Пошук партнерів за інтересами»;
• між таким видом активності у соціальних мережах як «ведення блогу» та шкалами «автономність» і «особистісний ріст».
Крім цього, нами були знайдені статистично значимі зміни у експериментальній групі після проведення психокорекційної програми по методикам, які ми проводили. Так, було виявлено підвищення рівня емоційного благополуччя, задоволеність потреб соціальних, потреб у визнанні та самовираженні. По методиці К.Ріфф, ми виявили такі статистично значимі зміни у таких шкалах: «Автономність», «Позитивні відносини».
Таким чином, гіпотеза не була спростована. До того ж, можна зробити висновок, що психокрекційна програма позитивно вплинула на психологічне здоров’я її учасників.

Список використаної літератури:
1. Воронина А.В. Психологические тесты. / Под ред. А.В. Ворониной. – М.: ВЛАДОС, 2004.
2. Галян І. М. Психодіагностика : навч. посіб. / І. М. Галян. – К. : Академвидав, 2009. – 464 с.
3. Гура В.В. Проблема розвитку соціальної активності молоді у віртуальному просторі / В.В.Гура // Збірник наукових праць «Соціально- педагогічні проблеми дітей і молоді». – 2009. – Ростов- на –Дону. Вип. 22. – с.16 .
4. Дубровина И.В. Психология : ученик для студ. сред. пед. учеб. заведений / И. В. Дубровина, Е. Е. Данилова, А. М. Прихожан; под ред. И. В. Дубровиной. – М. : Академия, 1999. – 464 с.
5. Коцан І. Я., Ложкін Г. В., Мушкевич М. І. Психологія здоров’я людини / За ред. І. Я. Коцана.– Луцьк: РВВ ―Вежа‖ Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2011.– 430 с.].
6. Маслоу А. Дальние пределы человеческой психики/ А.Маслоу. – СПб, 1997.
7. Резнікова О.О. Соціальні мережі Internet як об’єкт психологічного дослідження / О.О. Резнікова // Інформаційні технології в наукових дослідженнях і навчальному процесі : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (18–19 листоп. 2009 р.). – Луганськ. – С. 123–131.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь