ДЕТЕРМІНОЛОГІЗАЦІЯ ЯК СКЛАДОВА ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ МОВИ


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

УДК 811.111’373.46

І. В. Гошовська

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Івано-Франківськ

ДЕТЕРМІНОЛОГІЗАЦІЯ ЯК СКЛАДОВА ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ МОВИ

Статтю присвячено вивченню проникнення термінів у непрофесійний дискурс. Встановлено, що детермінологізація є складовою більш глобального процесу інтелектуалізації мови. Обґрунтовано, що інтелектуалізм є всеохоплюючим явищем, яке проявляється як в мові, так і в літературі.

Ключові слова: детермінологізація, інтелектуалізація мови, інтелектуальний роман.

Гошовськая И.В. Детерминологизация как компонент интеллектуализации языка.

Статья посвящена изучению проникновения терминов в профессиональный дискурс. Установлено, что детерминологизация является составляющей более глобального процесса интеллектуализации языка. Обосновано, что интеллектуализм является всеобъемлющим явлением, которое проявляется как в языке, так и в литературе.

Hoshovska I.V. Determinologization as a component of language intellectualization

This article is devoted to the study of term penetration into non-professional discourse. Determinologization is determined to be a part of global process of language intellectualization. We’ve proved that intellectualization is the universal phenomenon that manifests itself both in language and literature.

Актуальність дослідження. Термін у художньому творі був об’єктом дослідження стилістичних студій М. І. Мостового [16], В. Л. Карпової [8], Ю. С. Лазебник, В. І. Ярмак [14]. Цю проблему продовжують розглядати у межах стилістики і зараз, зокрема Д. Разорьопов [21], Т. Катиш [9]. Наявність професійної лексики зазвичай у таких випадках сприймається як ідіостиль письменника. Однак термін проникає не тільки у художній твір для характеристики героя, життєвих обставин. Термін стає засобом пізнання світу у повсякденній мові. Термін як складова інтелектуалізації української мови був предметом дослідження О. А. Стишова [22], Н. Ф. Клименко [10], Л. І. Шевченко [24]. Однак процес інтелектуалізації мови має глобальний характер і наявний у різних мовах, тому актуальним є дослідження детермінологізації в англійській мові.

Об’єктом дослідження є процес інтелектуалізації в англійській мові. Предметом роботи – детермінологізація як компонента цього процесу.

Метою статті є обґрунтувати взаємозв’язок інтелектуалізації в мові та літературі.

Використання професійної номінації в художній літературі сприймалося науковцями досить неоднозначно. Входження терміна у письменницький твір вважали новаторством автора (М. І. Мостовий [16], Н. М. Орлова [17], Ю. І. Білодід [3]), певною революцією [8, с. 3]. Проте були й такі лінгвісти, які вважали, що термін руйнує естетику й експресію художнього твору. Проблема полягала в тому, що під впливом школи Д. С. Лотте термін розцінювали тільки як щось раціональне, логічне, ні в якому разі не пов’язане з певними естетичними ефектами. Проте мовознавцями і літераторами доведено, що вплетення професійної лексеми в художній твір є чудовим естетичним ходом. І. В. Арнольд вказує: один вдало використаний термін може надати цілому твору відчутного колориту [1, с. 282]. Відповідно дискусії щодо неправомірного використання професійної номінації в художній словесності знялися. “Відголоски теорії, що вбачала в такому (художньому – І. В.) застосуванні термінів причину низького художнього рівня творів, зниження їх естетичного впливу на читача і т. п. стали анахронізмом” [8, с. 4]. Вели навіть мову про особливу галузь мовознавства – термінологічну стилістику, предметом дослідження якої є “використання різногалузевої термінології в її дефінітивному значенні з можливими діахронічними екскурсами, створення необхідних авторові спеціальних слів за моделями реальних термінів; уведення переосмисленої термінології в арсенал авторських художніх засобів” [13, с. 25-26].

Звичайно, використання наукових термінів у художній літературі не було позбавлене погрішностей, зокрема перенасичення творів професійними номінаціями або недоречністю їх використання. Власне О. М. Кожина,М. М. Пилинський спостерігають некоректне, недоречне використання термінів у художній літературі, тому і вводять певні обмеження, до яких закликають письменників прислуховуватися: переосмислення терміна не повинне призводити до повного або часткового спотворення його змісту; не слід використовувати терміни в беззмістовній псевдонародній етимологічній формі; необхідно також уникати надмірного захоплення термінологією  [12, с. 69]. Потрібно зафіксувати: між науковою та художньою літературою є суттєва різниця. Коли письменники використовують терміни, вони повинні пам’ятати, яку мету поставили перед собою і який жанр, спосіб обрали для її донесення. Таким чином, вони завжди зобов’язані пильнувати, що пишуть не науковий трактат, а літературний твір. В іншому випадку недоречність використання терміна, перенасичення ним твору піднімає питання аноніма [15, с. 86]. Таким чином, це явище може спричинити до негативних наслідків у комунікації, що може призвести до мовленнєвих девіацій [2, с. 128]. Проте А. Д. Хаютін не вбачає в використанні термінів у художніх творах комунікативною невдачею. На його думку, якраз незрозумілість, невідомість терміна робить можливим експресивно-стилістичний ефект, що лежить в основі будь-якого художнього твору [23, с. 102].

Відкритість художньої літератури робить можливим використання тих елементів мови, які на перший погляд можуть сприйматися як помилка, наприклад професійна лексика. У наш час використання терміна в словесному мистецтві художньо вмотивовано. Наукову одиницю не сприймають як недолік письменництва. Сучасний світ розвивається під впливом наукової експансії. З цього приводу відзначають, що використання термінів у різних стилях – це прикмета сучасної епохи. Автор тепер не може обійтися без професійної лексики, адже вона всюди оточує нас у повсякденному житті. “Досить складною і невдячною справою був би для письменника пошук синонімів і описових конструкцій, які замінюють спеціальні терміни окремої науки або галузі виробництва; пошуки неминуче були б шкідливими для сили художнього зображення – так появляється спеціальна лексика в мовленні художніх творів” [19, с. 98-99]. Таким чином, використання професійної лексеми у художньому романі – це адаптація лексичних засобів до нових потреб комунікації, які спричинені розвитком у бік удосконалення позамовної дійсності.

Ми розцінюємо використання терміна у художньому творі не тільки з естетичною метою. Застосування професійних номінацій у художній літературі зумовлене не тільки мистецьким смаком і майстерністю, але й науковою спрямованістю певної інформації. Таким чином, відображається загальна потреба суспільства до інтелектуалізації. Еволюція суспільства накладає свій відбиток на мову, що у свою чергу проявляється певними змінами у семантиці, граматиці, синтаксисі тощо. Прикладом впливу глобалізації є те саме інтенсивне проникнення професійних номінацій у літературну мову. “Голослівна замкнутість термінологічних систем постійно порушується, і відповідно до сучасних мовних ситуацій можна говорити про своєрідну термінологічну експансію, яку певні вчені визначають як тенденцію до “інтелектуалізації лексики” [4, с. 89]. Питання інтелектуалізації мови є досить актуальним в  колі загальної проблематики лінгвістики (Л. І. Шевченко [24]). Пражани надавали великої ваги цьому аспекту дослідження. Відповідно до них, “під інтелектуалізацією літературної мови (яку також можна було б назвати раціоналізацією) ми розуміємо такий ступінь розвитку мови, при якому висловлювання стають більш визначеними та точними, а у випадку необхідності – абстрактними та здатними виражати всю складність думок і їх взаємозв’язок” [20, с. 349]. Вона виявляється в збільшенні кількості слів з абстрактними значеннями – назвами абстрактних дій, процесів, станів, якості в пришвидшених темпах поповнення словникового складу мови інтернаціоналізмами, запозиченими словами, багато з яких називають одиниці, об’єднувані категорією абстрактної якості, в процесах термінування і детермінування лексики, зростання питомої ваги композитів і юкстапозитів, а також продуктивності багатьох словотворчих засобів (основ, афіксів), які спеціалізуються на вираженні цієї категорії [11, с. 100] Безперечно, терміни у цьому випадку уособлюють все те, що потрібно для цього: “терміни є найбільш точним уособленням інтелектуальної функції мови” [24, с. 352]. Таким чином, ми можемо говорити, що детермінологізація є складовою інтелектуалізації мови. Це підкреслюють Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, Л. П. Кислюк [10], О. А. Стишов [22].

У західній лінгвістиці терміні інтелектуалізація мови має дещо інше значення: це складова державної мовної політики з розвитку національних мов. Вважається, що мова є модернізованою та інтелектуалізованою, якщо певна мова використовується в навчальних інституціях при викладанні різних дисципліні, починаючи  з дитячого садка закінчуючи повною вищою освітою [27, с. 65] Цей аспект є досить поширеним в Африканських країнах, де в одній державі існує кілька національних мов, крім того, населення вивчає одну із світових мов (англійську, французьку). Таким чином національні мови не є мовою науки, політики і т.д [26]. Цей процес є наслідком становлення англійської мови як лінгво франки. Отже, можна провести таке співвідношення: глобалізація суспільства призвела до становлення англійської мови як мови науки, бізнесу та техніки і до інтелектуалізації у двох аспектах: намагання втримати національні мови в академічному дискурсі, а також проникнення наукових понять через детермінологізацію термінів у повсякденний вжиток.

Інтелектуалізм проявляється не тільки в мові, у сучасній науці активними є також і такі категорії “інтелектуальна свідомість”, “інтелектуальні характеристики (ознаки)”, “інтелектуальні стилі” [24, 405]. Цей ряд варто доповнити і таким поняттям, як “інтелектуальний роман”.

Досліджуючи британську літературу ХХ століття, С. Д. Павличко використовує поняття “інтелектуальний роман” для характеристики певних авторів [18]. До цього роману вона відносить твори таких письменників, як: Айріс Мердок, Джон Фаулз, Вільям Голдінг, Лоренс Дарел. С. Д. Павличко виділяє інтелектуальний роман саме британський, проте наголошує, що цей тип літературного твору присутній у кожній країні, але у різних формах. Вважається, що засновником інтелектуального роману є Томас Манн [6].

Інтелектуалізм у Британії С. Д. Павличко пояснює “старовинною англійською традицією до умоглядності та філософування, притаманною британським письменникам з часів Вільяма Шекспіра і Томаса Мора” [18, с. 3-4]. Романи Айріс Мердок, Джон Фаулза, Вільяма Голдінга, Лоренса Дарела класифікують також як філософський (В. В. Івашева [7]). Проте ми дотримуємося позиції С. Д. Павличко, яка вважає, що філософський роман “претендує на певну систематику, завершеність і логіку. Врешті, вона є науковою, що з цього випливає” [18, с. 5]. Інтелектуальний роман – це втілення певної філософської ідеї, закріплена використанням певних філософських теорій та філософської лексики, проте не відповідає вимогам науковості, адже покликана задовольняти і художні вимоги.

Мовознавці помітили тенденцію, що в кожну епоху різні терміни є актуальними. Проникнення термінів із окремих наук відбувалося у різні періоди. Це можна пояснити тим, що, залежно від суспільного розвитку, залежно від важливості проблематики певної галузі, у мову художніх творів проникають найбільш актуальні терміни. Зокрема, розвиток нафтогазової справи на початку 20 століття зумовив наявність нафтових термінів у творах Ептона Сінклера “Нафта” та І. Франка “Борислав сміється”. Ми, слідом за У. Еко [5], вважаємо, що письменники використовують у своїх творах виключно лексику, що є відомою читачам. Таким чином використання різних термінології в літературних творах може бути свідченням про її семантичну міграцію у загальновживану мову. Різні термінології є актуальними в різних романах: авіаційна – в “Аеропорті” Артур Хейлі, економічна – в “Фінансисті”  Т. Драйзера, юридична – в “Гамбіті конем” В. Фолкнера. Термін є також елементом дискурсу героїв різних серіалів. Типовим прикладом є детермінологізація медичних термінів у серіалі “Доктор Хауз”.

Хаус: Пронос із кров’ю, гази… Ви робили клізму стероїдами. Я вражений!

Пацієнт: Коли щогодини бігаєш до туалету — це одне. Та коли у мене на колінах діти сидять… Пропишіть мені месолазин. Можливо, він допоможе.

Хаус: Немає. Я випишу вам… дещо. Коштує дешево, що добре, оскільки страховка цього не покриє.

Пацієнт (читаючи рецепт): Що це? Са-га-рит?

Хаус: Сигарети. По одній щодня. Дослідження показали, що сигаретний дим чудово впорається із запаленням внутрішніх органів. Плюс із сигаретою в роті ви матимете ще крутіший вигляд.

Пацієнт: Ви знущаєтеся?

Хаус: Щодо крутості — так. Все інше — правда.

Пацієнт: Хіба нікотин не небезпечний?

Хаус: Більшість ліків, які я виписую, небезпечні. Єдина відмінність у тому, що сигарети абсолютно законні.

У цьому уривку вжито ряд медичних термінів, але не для того, щоб показати приналежність Хауза до медичної сфери. Пацієнт теж використовує медичну лексику, але це не означає, що він – медик. У цьому випадку йде протиставлення: медик-пацієнт і відповідно, професіонал-аматор. В епізоді використані терміни як доказ того, що сучасна людина має ілюзію знань з різних сфер. Хворий з допомогою сучасних технологій дізнався про дієві медикаменти. Не розуміючи природи цих ліків, на основі прочитаних рекомендацій в Інтернеті, він  отримує ілюзію розуміння симптомів і виписує собі рецепт. Отже, у цьому уривку функція термінів радше саркастична, а не інформативна.

Висновки. Інтелектуалізація – це складний процес, який відбувається у різних сферах людського життя. Складовою інтелектуалізації є детермінологізація – проникнення професійної лексики у загальний вжиток. Тісний зв’язок між мовою та літературою, а також мистецтвом загалом, обумовив такі взаємопов’язані процеси як інтелектуалізація мови та інтелектуальний роман.

Перспективи подальшої роботи вбачаємо у дослідженні механізмів проникнення термінів у загальних вжиток.

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка/ Ирина Владимировна Арнольд. – 3 изд. – М.: Просвещение, 1990. – 300 с.
  2. Бацевич Ф. Основи комунікативної девіатології / Флорій Бацевич. – Львів: ЛНУ імені І.Франка, 2000. – 236 с.
  3. Белодед И. К. Научно-технический прогресс и язык художественной литературы (на материале современной восточнославянской художественной прозы) / И. К. Белодед // Вопросы языкознания. – 1977. – № 3. – С. 3–12.
  4. Володина М. Н. Когнитивно-информационная природа термина и терминологическая номинация: дисс…доктора филол. наук: 10.02.04 / Володина Майя Никитична. – М., 1998. – 345 с.
  5. Еко У. Роль читача. Дослідження із семіотики текстів / Умберто Еко; [пер. з англійської М. Гірняк]. – Львів: Літопис, 2004. – 384 с.
  6. Зарубежная литература XX века. / Под ред. Л.Г. Андреева. – о Изд. 2-е. – М.: Высшая школа, 2004. – 560 с.
  7. Ивашева В. В. Литература Великобритании ХХ век / В. В. Ивашева – М.: Высшая школа, 1984. – 488 с.
  8. Карпова В. Л. Термін і художнє слово (термінологічна лексика в мові сучасної української поезії) / Валентина Леонідівна Карпова. – К.: Наукова думка, 1967. – 130 с.
  9. Катиш Т. В. Особливості функціонування термінологічної лексики в мові української фантастики: дис… канд. філол. наук: 10.02.01/ Катиш Тетяна Валентинівна. – Дніпропетровськ, 2004. – 202 с.
  10. Клименко Н. Ф. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі: [монографія] / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпілов, Л. П. Кислюк. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008. – 336 с.
  11. Клименко Н. Ф. Термінування і детермінування в процесах інтелектуалізації сучасної української мови / Ніна Федорівна Клименко // Studia Linguistica. – 2009ю – Випуск 3ю – С. 100-107.
  12. Кожин А. Н. Современная славянская поэзия и НТР (на материале русской и украинской поэзии) / А. Н. Кожин, Н. Н. Пилинский // Слов’янське мовознавство: доповіді 9 Міжнародного з’їзду славістів. – К.: Наукова думка, 1983. – С. 46–69.
  13. Крыжановская А. В. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии / А. В. Крыжановская, Л. А. Симоненко. – К.: Наукова думка, 1987. – 164 с.
  14. Лазебник Ю. С. Поэзия ХХ века: слово, текст, мир / Ю. С. Лазебник, В. И. Ярмак. – К.: Наукова думка, 1992. – 144 с.
  15. Морковкин В. В. Русские агнонимы (слова, которые мы не знаем) / В. В. Морковкин, А. В. Морковкина. – М., 1997. – 415 с.
  16. Мостовой Н. И. Детерминологизация в современном английском языке: дисс … канд. филол. наук: 10.663/ Мостовой Николай Иванович.– К., 1970. – 248 с.
  17. Орлова Н. М. Функционирование морской лексики в тексте художественной литературе (ХІХ – ХХ): дисс…канд. филол. наук: 10.02.01 / Орлова Надежда Михайловна. – М., 1984. – 206 с.
  18. Павличко С. Д. Лабіринти мислення: інтелектуальний роман сучасної Британії / Соломія Дмитрівна Павличко. – К.: Наукова думка, 1993. – 105 с.
  19. Панаева Е. В. Функции специальной лексики в художественном тексте (на материале произведений М. А. Булгакова): дисс… канд. филол. наук: 10.02.01 / Панаева Елена Валерьевна. – М., 2005. – 189 с.
  20. Пражский лингвистический кружок: сборник статей / [составление Н. А. Кондрашова]. – М.: Прогресс, 1967. – 559 с.
  21. Разорёпов Д. А. Термин в современном художественном произведении (на материале английского языка): дисс… канд. филол. наук: 10.02.04 / Разорёпов Дмитрий Александрович. – Тула, 2007. – 157 с.
  22. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ ст. (на матеріалі мови ЗМІ)/ Олександр Анатольович Стишов. – 2-е вид., перероб. – К.: Пугач, 2005.  – 388 с.
  23. Хаютин А. Д. Термин, теминология, номенклатура: учебное пособие / А. Д. Хаютин. – Самарканд, 1972. – 103 с.
  24. Шевченко Л. І. Інтелектуальна еволюція української літературної мови: теорія аналізу: [монографія] / Шевченко Л. І. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2001. – 478 с.
  25. Bradbury M. The Modern British Novel / Malcolm Bradbury – London: Secker, 1993. – 516
  26. Finlayson R. The Intellectualisation of the Indigenous Languages of South Africa: Challenges and Prospects / Rosalie Finlayson, Mbulangeni Madiba // Current Issues in Language Planning. – 2002. – Volume 3. – Issue 1. –   40-61.
  27. Translation and Bilingual Dictionaries / Chan Sin-Wai (Editor). – Max Niemeyer Verlag GimbH: Tubingen, 2004. – 190 p.

Залишити відповідь