Чудо євхаристії: видумка чи реальність

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У даній статті розкривається суть чуда євхаристії, наводяться зафіксовані факти даного явища, а також аналізуються різні думки з цього питання.

Ключові слова: чудо євхаристії.

This article reveals the essence of the miracle of the Eucharist, are documented facts of the phenomenon and analyzes the different views on this issue.

Keywords: miracle of the Eucharist.

Напевно найбільш містичною сферою людського життя було і залишається релігійне життя. Із самого зародження релігія в своїй основі має віру в надзвичайні події і явища, вищі сили, що керують цим світом, тощо. Ця тенденція збереглася і в сучасному християнстві. Одним з самих містичних див в наш час, на мою думку, є чудо євхаристії. Історія Церкви знає понад 150 чудес пов’язаних з євхаристією. Зазвичай вони відбувається, коли віруючі починають сумніватися щодо справжньої присутності Христа в Пресвятих Дарах, під час спроб профанації.

Перше таке чудо документально зафіксоване було у VIII ст в італійському монастирі в Ланчано, провінція К’єті, що розташувалася над Адріатичним морем. У тамтешньому монастирі отців-василіан одного зі священиків мучили сумніви щодо присутності Ісуса Христа під видами хліба й вина. Ці сумніви якось напали на нього безпосередньо під час Святої Меси, яку він саме відправляв: «Священник гнал от себя сомнения, но они назойливо возвращались вновь и вновь. «Почему я должен верить, что хлеб перестанет быть хлебом, а вино становится Кровью? Кто это докажет? Тем более что внешне они никак не изменяются и не изменялись никогда. Наверное, это всего лишь символы, просто воспоминание о Тайной вечере…»

«В ту ночь, когда Он был предан, Он взял хлеб… благословил, преломил и подал ученикам Своим, говоря: Примите, вкусите: сие есть Тело Мое, которое за вас преломляется во оставление грехов. Также и чашу, говоря: Пейте из нее все: сия есть Кровь Моя Нового Завета, за вас и за многих изливаемая во оставление грехов.»

Со страхом произносил священник святые слова Евхаристического канона, но сомнения продолжали мучить его. Да, Он жертвенный Агнец, мог Своей Божественной властью обратить вино в Кровь, а хлеб – в Плоть. Все мог Он, пришедший по воле Отца Небесного. Но Он ушел давно, оставив этот грешный мир и дав ему в утешение Свои святые слова и Свое благословение… и, может быть, Свои Плоть и Кровь? Но возможно ли это? Не ушло ли подлинное Таинство Причастия вместе с Ни в мир горний? Не стала ли Святая Евхаристия лишь обрядом – и не более того? Тщетно пытался священник восстановить в душе мир и веру.

Между тем, Пресуществление произошло. Со словами молитвы он преломил Евхаристический Хлеб, и тут крик изумления огласил небольшую церковь. Под пальцами священника преломленный Хлеб вдруг превратился во что-то другое – он не сразу понял, во что именно. Да и в чаше было уже не вино… – там была густая алая Жидкость, удивительно похожая на… Кровь. Ошеломленный священник смотрел на предмет, который был у него в руках: это был тонкий срез Плоти, напоминающий мышечную ткань человеческого тела. Монахи окружили священника, пораженные чудом, не в силах сдержать изумления. А он исповедал перед ними свои сомнения, разрешенные таким образом. Окончив святую Литургию, он молча упал на колени и погрузился в долгую молитву 1.

Після цих подій було виготовлено спеціальний релікварій, у якому Тіло та Кров зберігаються донині. Кров за цей час перетворилася на шість грудочок, а Тіло залишилося незмінним. Цікавим є той факт, що кожна з цих грудочок, взята окремо, важить стільки ж, скільки всі шість разом. Це суперечить елементарним законам фізики, але це факт, пояснити який вчені не можуть досі. 1970 року було проведено ретельні дослідження чудесної Євхаристії. Дослідники ствердили, що Тіло є фрагментом, що походить із людського серцевого м’яза, без будь-яких слідів консервації, а Кров належить до першої групи (АВ). До неї ж відноситься і Кров, виявлену ​​на Туринській Плащаниці. Кров містить протеїни і мінерали в нормальних для людської крові процентних співвідношеннях. Вчені особливо підкреслили: що Кров, будучи приведена в рідкий стан, залишається придатною для переливання, володіючи всіма властивостями свіжої крові 2. У ході повторних експериментів, що проводилися в 1981 році із застосуванням більш досконалої апаратури і з урахуванням нових досягнень науки в області анатомії і патології, ці результати знову були підтверджені.

За словами священнослужителів, чудеса видимої переміни ставалися, аби зміцнити віру в істинну присутність Христа під час консекрації. Відбувалися вони також і коли Пресвяті Дари було профановано. Одна жінка в Аугсбурзі вирішила мати Гостію у себе вдома; це було 1194 року. Вона прийняла Причастя, але не проковтнула його, а загорнула в хусточку й віднесла до дому. Минули роки, й замучена совістю жінка сказала священикові правду. Той же, відкривши саморобний релікварій, побачив, що Гостія стала шматочком Тіла.

Таке саме чудо сталося століттям пізніше в Італії, коли молода дівчина сховала Гостію, аби передати її ворожці, щоб та виготовила любовний напій. Ще одне чудо сталося, коли одна заміжня жінка збиралася виготовити з Гостії «ліки» проти невірності свого чоловіка 3.

Приклади таких див в історії Церкви зустрічалися досить часто. До найславетніших із них належать події в Трані (1000 р.), Феррарі (28 березня 1171), Алатрі (1228), Флоренції (30 грудня 1230 і 24 березня 1595), Больсені (1264), Оффіді (1283), Мацераті (25 квітня 1356), Турині (6 червня 1453), Асті (25 липня 1535 і 10 травня 1718), Сієні (14 серпня 1730) і Сан-П’єтро а Патьєрно (27 січня 1772).

Одна з останніх подій такого роду зафіксована 1984 року у Ватикані під час Євхаристії, коли блаж. Йоан Павло ІІ уділяв святе Причастя групі прочан з Азії. Коли одна кореянка приймала Причастя, гостія перетворилася на шматочок тіла. Святіший Отець у глибокому мовчанні благословив жінку і продовжив причащати присутніх.

Останнє євхаристійне чудо, визнане Церквою дійсним автентичним чудом, в Католицькій Церкві сталося 1996 року в Буенос-Айресі, в часі, коли теперішній Папа Франциск був Архипастирем у цьому місті. Освячена гостія перетворилася на Тіло і Кров.

18 серпня 1996 року близько 19 години о. Алесандро Пезет відправив Службу Божу. Після цього до нього підійшла парафіянка, яка повідомила, що на одному з бічних престолів на свічнику лежить гостія. Коли о. Пезет знайшов у вказаному місці гостію, то помітив, що вона була в такому стані, що спожити її було неможливо. Тому він поклав її в посудину з водою і поставив у кивот в каплиці Пресвятої Євхаристії.

Коли в понеділок він відкрив цей кивот, то із подивом помітив, що гостія перетворилася на м’язову тканину і кров. Про це священик повідомив кардинала Хорхе Бергольйо, який призначив офіційне церковне розслідування цього випадку.

Кілька років гостія зберігалася в одному з кивотів Архиєпархії у таємниці. За цей час вона не тільки не зіпсувалася, але й збільшилася в розмірі. Це вже само по собі було незвичайним феноменом. Тому 1999 року кардинал Бергольйо вирішив дати кусочок цієї гостії, яка перетворилася на тканину, для наукового дослідження.

5 жовтня 1999 року в присутності офіційних представників Архиєпархії вчені взяли фрагмент гостії на дослідження. Архиєпархія не надала науковцям жодної інформації, яка би могла вплинути на результати аналізів.

Дослідження у Нью-Йорку провадив відомий американський кардіолог і патологоанатом д-р Фредерік Цуґібе. Він підтвердив, що йдеться про частину м’язевої тканини серцевого м’яза стінки лівої серцевої комори. М’язева тканина є дійсно людською і має свою власну ДНК. На думку вченого, м’яз походить з організму, який перебуває у стані запального процесу, оскільки виявлено велику кількість білих кров’яних тілець, яка значно перевищує норму, що жахнуло вченого, оскільки такі показники свідчили, на його думку, про те, що м’язева тканина взята з живого людського серця. Щобільше, білі кров’яні тільця проникли в тканину м’язу. На думку вченого, це свідчить про те, що м’яз належить людині, яка терпіла страшні фізичні болі.

Щоб краще зрозуміти ситуацію представники Церкви запитали в американського спеціаліста, який провадив аналізи і презентував результати, як довго білі кров’яні тільця могли залишатися живими, якщо б м’язева тканина перебувала у воді. Доктор Ціґібе відповів, що кілька хвилин, не більше. Коли він отримав пояснення, що ця тканина кілька місяців зберігалася у дистильованій воді, то підтвердив, що немає наукового пояснення такому явищу. Коли ж науковцю повідомили, про що йдеться – що це частина гостії, яка перетворилася на м’язеву тканину, доктор Цуґібе відповів: «В який спосіб і з якої причини прісний хліб міг перетворитися на живий людський м’яз з живою кров’ю наука не може дати відповіді. Це є поза компетентністю науки».

Відповідно до офіційного церковного розслідування, компетентна церковна влада визнала цей випадок автентичним Євхаристійним чудом 4.

Слід також зазначити, що православна традиція поділяє погляди католиків на питання євхаристичних чудес. Яскравим прикладом є здійснення спільних служб біля у храмі м. Ланчано, де відбулося перше зафіксоване чудо євхаристії.

Що думає про ці явища медицини? На даний момент єдиної думки немає, але важливим є те, що у 1976 році медична комісія ВООЗ і ООН опублікувала витяги з свого звіту про виконану роботу, в якому, серед іншого, йдеться про те, що наука, усвідомлюючи свої межі, зупиняється перед неможливістю дати якесь пояснення про Ланчанське чудо. Останній параграф, зрозуміло, не є заявою про релігійну віру, але, принаймні, він є апологією смирення, яке повинен проявляти той, хто присвятив себе наукового пошуку.

Більшість людей з повагою ставляться до таких явищ, але завжди знайдеться людина яка буде сумніватися. Це саме відбувається і з євхаристій ними чудесами. Скептики і атеїсти досить часто закидають науковцям, що досліджували такі випадки необ’єктивність і релігійну за ангажованість. Яскравим прикладом є події, що відбуваються зараз в Польщі. Нещодавно під час меси в селі Сокола облатка, впала у воду, і за словами віруючих, перетворилася на тканину людського серця. Католицька церква почала розслідування по даному факту і звернулася до експертів і професор Марія Собанек – Лотоваска з Медичного університету міста Білосток підтвердила свідчення віруючих, що в свою чергу призвело до обурення її колегів-скептиків. В науковому співтоваристві вважають , що професор «побачила те, що хотіла побачити». За їхніми словами: «Вона дуже релігійна людина. Щоб усунути сумніви, необхідно провести молекулярний і генетичний аналізи» Зі свого боку провідний біолог Національного медичного інституту Павло Гржесовскій вважає, що це не більше, ніж «зростання бактерій яка впала у воду облатки» 5.

Деякі скептики пішли далі. Вони стверджують, що кров, яка появляється замість вина є нічим іншим як рукотворною речовиною, що за своїм складом нагадує кров. Їхнім аргументом є те, що виготовляти тиксотропну рідина-пасту, що нагадує за кольором нагадує кров, вченим вдалося ще в 1991 році, але тоді використали речовини, які неможливо було застосувати в раніше, проте останні дослідження показали, що створити таку речовини можна простіше. Італійські вчені запропонували такий рецепт: розітріть в порошок 10 грамів звичайної шкільної крейди,  25 грамів кристаллогидрата хлориду заліза розчиніть в 100 мілілітрах води. Висипте крейду в отриманий розчин – вийде рідина бурого кольору. Вилийте рідину в пробірку для діалізу. Помістіть пробірку в ємність з дистильованою водою на чотири дні. Воду міняти раз на добу. Додайте в розчин щіпку повареної солі і збовтайте. Рідина повинна загуснути і перетворитися на пасту. Якщо цього не відбувається, додайте ще солі. Якщо все зроблено правильно, ви стали власником унікальної речовини, що за своїм складом нагадуватиме кров. Залишити її спокої вона затвердіє, а добре струснувши стане рідкою 6.  Проте цю теорію поділяє меншість, адже люди все таки хочуть вірити в чудо і в те, що Бог поряд і піклується про них.

Що стосується мене, я вважаю, що людині завжди потрібна віра в чудо, в те, що вона не самотня, що можна покластися на вищу силу, яка завжди вислухає, допоможе і поверне віру в краще. Я не вважаю себе глибоко віруючою людиною, але я віру в ці чудеса, адже не можна все сприймати критично. Я свідомо обираю віру в Бога і тим самим я вірю в те, що він не покинув наш світ, Він тут поряд і коли ми починаємо сумніватися в Його присутності він дає про Себе знати саме за допомогою таких див.

Отже, коли атеїсти стверджують: «Наука поховала релігію, Церкву і вони застаріли», чудо в Ланчано рішуче спростовує все це. Наука з її сьогоднішніми можливостями доводить справжність дива! Воно призначене і для нашого часу невіри, бо, як говорить святий апостол Павло, чудеса відбуваються не для віруючих, а для невіруючих. У наш час, коли деякі християни сумніваються в істинному присутності Христа в Євхаристії, тільки наука, визнаючи духовну присутність Христа в душі причащається, доводить очевидність дива, яке триває вже понад дванадцять століть.

 

Використана література

1. Кровь Иисуса Христа, или Евхаристическое чудо. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bee-book.com/subs/goal/115.php

2. Євхаристійні чуда  [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://katolyckyj-visnyk.blogspot.com/2012/11/blog-post_21.html

3. Чудеса підтверджують присутність Бога в Євхаристії. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.credo-ua.org/2011/10/52048

4. Євхаристійне чудо в Буенос-Айресі за часів кардинала Бергольйо. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://catholicnews.org.ua/yevkharistiine-chudo-v-buenos-airesi-za-chasiv-kardinala-ber

5. В Польше упавшая во время мессы облатка превратилась в ткань сердца, утверждают верующие. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.interfax-religion.ru/?act=news&div=32708

6. Главное чудо католиков оказалось мистификацией? [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ateism.ru/article.htm?no=1264

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь