Забезпечення ліквідності комерційного банку

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

В статті висвітлено ключові аспекти дослідження забезпечення ліквідності комерційного банку на основі оцінки коефіцієнтів та нормативів ліквідності.

Ключові слова: ліквідність, оцінка ліквідності комерційного банку, нормативи ліквідності, коефіцієнти ліквідності.

В статье рассмотрены ключевые аспекты исследования обеспечения ликвидности коммерческого банка на основе оценки коэффициентов и нормативов ликвидности.

Ключевые слова: ликвидность, оценка ликвидности коммерческого банка, нормативы ликвидности, коэффициенты ликвидности.

The article highlights the main aspects of commercial bank liquidity, ratios and liquidity ratios. The process of providing liquidity shown in the example of a particular bank.

Keywords: liquidity, valuation of commercial bank liquidity, liquidity ratios, liquidity ratios.

Постановка проблеми.  Банківська ліквідність є найбільш вагомим показником, що характеризує ступінь надійності банківських установ,є передумовою і чинником їх стійкості.  Недостатній рівень ліквідності часто є першою ознакою наявності в банку серйозних фінансових труднощів, коли банки починають втрачати депозити, що зменшує їх наявні кошти та змушує позбуватися найбільш ліквідних цінних паперів. Інші банки неохоче надають банку, що знаходиться на межі банкрутства, позики без додаткової застави або пропонують їх за більш високою процентною ставкою. Саме цим була спричинена криза ліквідності банківської системи, яка спостерігалася в Україні у 2010-2011 рр.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.   Значний внесок у дослідження проблеми ліквідності зробили зарубіжні і вітчизняні вчені. Фундаментальними з даної проблематики є праці Пітера С. Роуза, Дж. Кейнса, Сінкі Дж. Ф. В Україні цю проблему вивчали такі науковці, як: О.Кириченко, М. Дзямулич, Я. Грудзевич, О. Дзюблюк, Л.Кіндрацька, В.Корнєєв, Л. Примостка та ін. Серед російських вчених слід відзначити  праці Л. Батракової, М. Диченка, В. Кротонова,О.Лаврушина,         Г. Панової.

Мета і завдання дослідження. Метою статті є  визначення напрямів забезпечення ліквідності комерційного банку.

Виклад основного матеріалу. Термін “ліквідність” (від лат. Liquidus – рідкий, текучий) у буквальному значенні слова означає легкість реалізації, продажу, перетворення матеріальних цінностей у кошти. Поняття ліквідність комерційного банку означає можливість банку своєчасно і повно забезпечувати виконання своїх боргових і фінансових зобов’язань перед усіма контрагентами, що визначається наявністю достатнього власного капіталу банку, оптимальним розміщенням і величиною коштів по статтях активу і пасиву балансу з урахуванням відповідних термінів[1, 4].

Стан ліквідності банку залежить від ряду зовнішніх факторів, що лежать за межами компетенції банків та внутрішніх факторів, які безпосередньо залежать від діяльності банку.

За основу було обрано наступну класифікацію, яка, на нашу думку, є найповнішою,адже охоплює всі сфери діяльності банку,та найкраще відображає фактори,які мають найбільший вплив на ліквідність (табл. 1).

Таблиця 1

Фактори впливу на ліквідність комерційного банку

Зовнішні   фактори Внутрішні   фактори
Фінансові Нефінансові
Економічна ситуація в країніПолітична ситуаціяЕфективність державного управління та контролюРозвиток та ефективність фінансового ринкуМожливість отримання підтримки з боку держави Капітальна база банкуЯкість активів банкуЯкість депозитівСтупінь залежності від зовнішнього фінансуванняЗбалансованість активів і пасивів за сумами і строками Якість банківського менеджментуІмідж банку

Ліквідність комерційного банку можна оцінити за допомогою:

–         нормативів НБУ;

–         коефіцієнтів.

Показники ліквідності встановлюються з урахуванням нагромадженого досвіду та конкретних економічних умов у країні і обов’язкові для виконання. Дотримання нормативів ліквідності є необхідною умовою нормальної діяльності банку, проте не повинно трактуватися як безспірне свідчення ефективного управління ліквідністю. Установлення мінімальних вимог не може вирішити широкого кола питань, пов’язаних з банківською ліквідністю [2].

Першим етапом  оцінки ліквідності є виявлення того, наскільки банк дотримується нормативів ліквідності, встановлених НБУ. Встановлення нормативних вимог щодо ліквідності, обов’язкових для кожної банківської установи, є звичайною практикою центральних банків ряду країн. Це дає змогу здійснювати контроль за ліквідністю банків та підтримувати необхідний рівень ліквідності банківської системи в цілому. Здебільшого з цією метою застосовується метод коефіцієнтів, який дає можливість не тільки оцінити рівень ліквідності окремого банку, але й здійснювати порівняльний аналіз ліквідності різних за розмірами банків [3].

Таблиця 2

Нормативи ліквідності  АТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2009-2011рр.

Норматив ліквідності Нормативне значення,% Значення, %
2009 2010 2011
Н4 >20 % 46,28 48,22 43,41
Н5 >40% 62,25 77,19 45,31
Н6 >60% 75,12 77,17 73,80

 

Загалом діяльність банку щодо дотримання нормативів ліквідності можна оцінити позитивно, оскільки банк виконує нормативи поточної, миттєвої  та короткострокової ліквідності.

Важливим елементом під час оцінки ліквідності банку є розрахунок коефіцієнтів ліквідності, динаміка яких представлена у таблиці 3.

Таблиця 3

Коефіцієнтний аналіз ліквідності банку АТ “Райффайзен Банк Аваль”  за 2009-2011рр.

 

Показник

Оптимальне значення

2009

2010

2011

Абсолютний приріст

2010-2009

2011-2010

1

Коефіцієнт миттєвої ліквідності

> 0,2

0,22

0,36

0,30

0,14

-0,06

2

Коефіцієнт загальної лік­відності зобов’язань банку

>1

1,11

1,13

1,14

0,02

0,01

3

Коефіцієнт ресурсної лік­відності зобов’язань

0,7 – 0,8

0,97

0,93

0,90

-0,04

-0,03

4

Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань

0,3 – 0,4

0,16

0,19

0,20

0,03

0,01

5

Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів

1,3 – 1,5

1,14

1,40

1,30

0,26

-0,10

6

Коефіцієнт ліквідності робочих активів

0,2 – 0,25

0,10

0,13

0,12

0,03

-0,01

7

Коефіцієнт співвідношення ліквідних та загальних активів

Х

28,03

26,22

22,60

-1,81

-3,62

 

 

Отже, упродовж 2009-2011 рр. банк був готовий на належному рівні відповідати за повернення залучених коштів. Коефіцієнт миттєвої ліквідності за аналізований період зростає, що свідчить про можливість банку погашати коштами з коррахунків і каси зобов’язання за всіма депозитами. Така зміна відбувалася в основному за рахунок збільшення коштів на коррахунку та коштів в касі. Хоча це доцільно було б проводити з одночасним нарощенням депозитної бази. Здатність банку погасити зобов’язання по залучених коштах фінансового ринку наявним майном без врахування його якості склала у 2009 р. 1,11     , а в 2010 р. 1,13 та 1,14 в 2011році  при пороговому рівні 1.  Разом з тим, у банку підвищилася спроможність погасити зовнішні зобов’язання по залучених коштах високоліквідними активами та шляхом продажу нерухомості та обладнання.  Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань при пороговому рівні у 0,7-0,8 склав у 2009р. 0,97, а в 2011 р. 0,90. Це свідчить про те, що банк здатний забезпечити доходними активами свої загальні зобов’язання і вказує на часткове погашення зобов’язань банку поверненнями дохідних активів, а також підкреслює намагання банку отримувати помірні доходи з найменшим ризиком.

За аналізований період відбулося збільшення коефіцієнту генеральної ліквідності зобов’язань, а саме на 0,04 у 2011 році порівняно з 2009 роком. Це свідчить про підвищення здатності банку погашати зобов’язання високоліквідними активами та шляхом продажу майна.

У 2011 році порівняно з 2010 зменшується коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів та залучених депозитів, а саме на 0,1 і становить 1,30 при оптимальному значенні 1,3-1,5.  Така зміна є незначною   і свідчить про наявність збалансованої ліквідності, оскільки банк  може повністю забезпечити надані кредити залученими депозитами.

Коефіцієнт ліквідності робочих активів характеризує вірогідність використання наявних коштів для кредитно-інвестиційної діяльності. При пороговому рівні не менше 0,2 цей коефіцієнт зменшився з 0,12 у 2010 р. до 0,13 у 2011 р. ,що було зумовлено зменшенням обсягів інвестицій та наданих кредитів, що є негативним.

Висновки. АТ «Райффайзен Банк Аваль» витримував нормативні вимоги НБУ щодо ліквідності, намагався заробити додаткові доходи за рахунок раціонального використання ресурсів і був готовий відповідати наявним майном за зобов’язаннями перед вкладниками, інвесторами та кредиторами. Ліквідність банку в основному забезпечувалася власним капіталом. Однак, він не вичерпав можливості розширення кредитно-інвестиційної діяльності, для підтримки платоспроможності та ліквідності не залучав позички з міжбанківського ринку, послабив ризики ліквідного погашення основної маси зобов’язань за депозитами вкладників, клієнтів та інших банків. Необхідним також є підтримання балансу депозитів та кредитів.

Для вирішення виявлених проблем пропонуються наступні заходи:

–         визначення потреби в ліквідних коштах одним з трьох методів: методу структурування коштів, методу показників ліквідності чи методу грошових потоків;

–         нарощення депозитної бази, а саме забезпечення банку дешевими ресурсами в достатній кількості для проведення активних операцій;

–         вдосконалення структури активів (пошук  оптимального співвідношення між активами і зобов’язаннями як з погляду забезпечення потреб ліквідності, так і щодо їх дохідності та вартості);

–         використання зарубіжного досвіду.

Загалом АТ «Райффайзен Банк Аваль » є надійною, платоспроможною та ліквідною установою. Протягом 2009-2011 рр. його фінансове становище залишалося стабільним, тому введення запропонованих заходів дасть змогу посилити рівень ліквідності банку та підвищити ефективність його діяльності в цілому.

 

Література

  1. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посібник. / О. В. Васюренко – 4-те вид., перероблене і доповнене – Київ: Знання, 2004. – 324 с.
  2. Денисенко М. П. Банківська діяльність (вітчизняний та зарубіжний досвід): Навч. посіб. / М. П. Денисенко -К.: Вид. дім “Професіонал”, 2004. – 319 с.
  3. Дзямулич М.І., Забезпечення ліквідності комерційного банку в умовах фінансової кризи. / М. дзямулич // Економічний простір.-2009.-№23/2.
  4. Капран В.І. Банківські операції. Навчальний посібник / В. І. Капран, М. С. Кравченко, О. К. Коваленко, С. І. Омельченко – К: Центр навчальної літератури, 2008. – 208 с.

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь