ВПЛИВ СУЧАСНОЇ МУЗИКИ НА ОПЕРАТИВНУ ПАМ’ЯТЬ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Анотація. У статті проаналізовано поняття оперативна пам’ять в психологічній літературі, виокремлено чинники впливу на даний феномен, експериментально перевірено вплив сучасної музики на оперативну пам’ять студентів.

Ключові слова: оперативна пам’ять, центральний виконавчий регістр, фонологічна петля, візуально-просторова матриця, музичне сприйняття, не релевантний вербальний матеріал.

 Summary.In the article was analized the concept of a working memory in the psychological literature, determined the factors that influenced this phenomenon experimentally tested the influence of modern music to a working memory of students.

Key words: working memory, central executive, phonological loop, visuo-spatial sketchpad, musical perception, irrelevant verbal material.

Актуальність теми дослідження. Оперативна пам’ять, як окремий вид пам’яті виділена недавно і на сьогодні ще мало досліджена. Однак, відповідно до праць А. Бедделі, можемо констатувати, що даний феномен, який часто називають робочою пам’яттю, є однією із складових, без якої життєдіяльність людини неможливо [2].

На сьогодні оперативна пам’ять стала об’єктом посиленого вивчення в сучасній психології. Велике значення для нашої праці мали дослідження оперативної пам’яті А. Бедделі [2], Р. Аткінсона [1], А. Смирнова [11], а також Бочарова С. П. [3], Зейгарник Б. В. [5], Зінченка П. І. [6], Голубєвої Е.А. [7]. Завдяки їхнім дослідженням розширено діапазон поглядів на розуміння проблеми оперативної пам’яті. В контексті окресленої проблеми виокремлюють ефект «нерелевантного матеріалу»,який вперше описав А. Бедделі. У якості нерелевантного матеріалу в своїх експериментах дослідник обрав музику. Науковець довів, що музика в якості не релевантного матеріалу впливає уповільнює процес обробки інформації. Даний факт пояснюється А. Бедделі пояснює таким чином: артикуляційна петля (котра відповідає за обробку вербального матеріалу) обробляє весь вербальний матеріал незалежно від того чи він є релевантним чи не релевантним [2]. На цей процес, відповідно, затрачається час. На основі цього, А. Бедделі зазначає: хоча музична композиція і є не релевантним матеріалом, проте якщо в ній звучать слова, то артикуляційна петля обробляє їх як вербальні одиниці, так як і релевантну інформації [2, с.58].

А.А. Смирнов наголошує, що протікання мнемістичних процесів у кожної людини різне, як і рівень розвитку пам’яті [11]. Тому, у нашому дослідженні ми вирішили перевірити вплив сучасної музики  на оперативну пам’ять полезалежних та поленезалежних особистостей, що і стало метою праці.

Теоретичний аналіз психологічної літератури дає підстави стверджувати, що головна мета оперативної пам’яті спрямована на збереження інформації протягом заздалегідь заданого проміжку часу з метою задоволення актуальних потреб людини або для природного завершення розпочатих дій. Оперативна пам’ять  являє собою запам’ятовування певної інформації для виконання певної актуальної на даний момент дії [7]. Варто відзначити, що як тільки дія виконана – інформація, що стосувалася даної дії, забувається, тим самим звільняючи місце для надходження нового матеріалу з метою подальшої обробки [2].

Одним з перших, хто почав досліджувати оперативну пам’ять був А.Бедделі [2]. В  результаті аналізу уже існуючих експериментів та теоретичної бази по даній проблематиці, А. Бедделі та Г. Хітч описали структуру оперативної пам’яті, що складається з двох компонентів: центрального виконавчого процесора та двох допоміжних систем. Відповідно до раніше зазначеного, головну роль у функціонуванні оперативної пам’яті займає центральний виконавчий процесор, що відповідає за регуляцію всієї системи процесу обробки інформації. Як допоміжні системи у цьому процесі виступають артикуляційна (фонологічна) петля (спеціалізується на переробці вербального матеріалу) та візуально-просторова матриця (пов’язана із просторовою пам’яттю) [2].

А. Бедделі зазначає, що вперше оперативну пам’ять як окремий вид виділив Р. Аткінсон [2]. На його думку, оперативна пам’ять відповідає за функцію переробки інформації в короткочасній пам’яті, тому її називають короткочасною оперативною пам’яттю [1].

Варто відзначити, що інколи оперативну  пам’ять часто ототожнюють з короткочасною [2]. Однак при зовнішній схожості цих двох видів пам’яті, між ними є істотна відмінність. В основу виділення короткочасної пам’яті, як окремого виду пам’яті, лежать тимчасові параметри – час пред’явлення і збереження інформації [2].

Б.Зейгарник у своїх дослідженнях довела той факт, що оперативна пам’ять функціонує на високому рівні, якщо людина бачить не окремі, а загальні властивості різноманітних ситуацій, об’єднує подібні елементи в блоки, перекодовує матеріал в єдину систему [5].

Окрім цього, дослідженням оперативної пам’яті займалася С.П.Бочарової, на думку якої, даний вид пам’яті відображає не стільки часовий, скільки динамічний аспект операційної структури короткотривалої пам’яті, тим самим зберігає інформацію на час, необхідний для поточної діяльності [3].

Крім того, в теорії Д.А.Ошаніна (1977) була розвинена ідея оперативного образу – аналога оперативної пам’яті в зоровій модальності [9]. Оперативний образ складається  в ході виконання конкретної діяльності, оскільки в ньому робиться акцент на характеристиках об’єкта, що існують в даній дії. В.П. Зінченко та його колеги теж досліджували процес формування образу [6], який, на їхню думку,  включає в себе ряд перцептивних дій, починаючи з виділення ознак і закінчуючи безпосередньо побудовою образу. Цей образ виконує оперативну функцію, виконує контроль за виконанням конкретної дії  [6]. Якщо ж ця дія виконана не до кінця, що,  в свою чергу, не призводить до повного вирішення поставленої задачі, ми мимовільно утримуємо в своїй пам’яті і відтворюємо те, що задовольняє наші актуальні потреби – це є «ефект Зейгарник» [5]. Даний ефект досить цікавий, підтверджений неодноразовими дослідженнями, говорить про те, що людина набагато краще запам’ятовує незавершені дії, ситуації, що потребують вирішення природнім шляхом. Ця особливість пам’яті обумовлена тим, що незавершені дії є джерелом негативних емоцій, які набагато сильніше впливають на людину, ніж позитивні [5].

Процес обробки інформації в оперативні пам’яті досить цікавий, але водночас і досить складний. Варто відзначити, що проміжки збереження інформації в оперативній пам’яті не мають чітких обмежень, оскільки функціонування оперативної пам’яті передбачає збереження інформації, яка орієнтована на певну дію з метою задоволення   актуальних потреб на даний час. Інформація в оперативній пам’яті може міститися від кількох секунд до кількох днів, а інколи й тижнів.

З метою кращого розуміння поняття оперативної пам’яті, необхідно звернути увагу на характерні для неї особливості. Зокрема, виокремлюють об’єм (складає 7±2 одиниці інформації), точність, швидкість запам’ятовування, тривалість збереження, гнучкість та сприятливість до перешкод. Оперативна пам’ять забезпечує функціонування короткочасної пам’яті [2]. Так, однією із характеристик оперативної пам’яті виступає швидкість запам’ятовування, яка відображає пропускну здатність людини [3].

Міцність пам’яті відображає тривалість збереження сприйнятої інформації [11]. Точність як особливість оперативної пам’яті характеризується достатнім, безпомилковим відтворенням інформації при різних життєвих чи професійних ситуаціях [11].

Послідовність запам’ятовування характеризується як здатність перетворювати інформацію логічним або зручним способом [7]. Тривалість збереження інформації складає від кількох секунд до кількох днів, інколи й тижнів [5]. При переповненні об’єму короткочасної пам’яті частково нова інформація безслідно витісняє ту, яка міститься в нашій пам’яті. Слід відмітити,що продуктивність пам’яті залежить також від інформативності стимулів, яка визначається ймовірністю їх появи [5].

Однією із головних характеристик оперативної пам’яті є своєчасність відтворення, що полягає у готовності пам’яті відтворювати інформацію у потрібний момент часу, за потрібних обставин [2]. Ще однією характерологічною особливістю виступає опосередкованість пам’яті, яка відображає ступінь реорганізованості мнемічного образу, що є у змісті пам’яті, його реконструкція та вибірковість відтворення [2]. Усі вищеперераховані властивості у тій чи іншій мірі спричиняють якісні зміни у функціонуванні пам’яті [8]. Так, певний ступінь розвитку зазначених властивостей в оперативній короткотривалій пам’яті спричиняє конкретизацію змісту мети дії та перетворення її у внутрішній план дій.

Розглянувши особливості оперативної пам’яті, слід зазначити чинники, що впливають на функціонування оперативної пам’яті. Голубєва умовно поділяє їх  на два великих блоки. Перший включає природну здатність сприймати і запам’ятовувати матеріал, а до іншого умовного блоку можна віднести безпосередньо характер запам’ятовувального матеріалу [7].

Як зазначалося раніше, оперативна пам’ять являє собою вид пам’яті, що включає процеси запам’ятовування, збереження та відтворення інформації [2]. Дана інформація обробляється в процесі виконання конкретної дії, яка є актуальною на даний момент. Варто наголосити на тому, що дана інформація спрямована на досягнення мети даної дії, після чого вона забувається. Опираючись на праці А. Бедделі [2], А. А. Смирнова [11], Б. В. Зейгарник [5], П. І. Зінченко [6],  Р. Аткінсона [1], Бочарової С. П., можна зробити висновок, що на функціонування процесів оперативної пам’яті, таких як запам’ятовування, збереження, відтворення та забування інформації впливають такі фактори: цілеспрямованість дії, професія, вікові особливості, установки на запам’ятовування, цілі, наміри, попередній досвід, мотивація, актуальні потреби, бажання, зацікавленість, фізичний та психічний стан особистості.

Зв’язок мотиваційної сфери, актуальних потреб, установок з процесами запам’ятовування досліджували такі вчені як А. А. Смирнов [11], Б. В. Зейгарник [5], П. І. Зінченко [6], А. Бедделі [6], та ін.. Зокрема, Р. Аткінсон стосовно цього зазначав, що сила цілеспрямованої дії визначається двома факторами: по-перше, інтенсивністю мотиву,  а, по-друге, очікуванням того, що дія дозволить досягнути цілі цього мотиву [1]. На основі даного факту, Бочарова С. П. наголошує на тому, що сила мотивації залежить від прагнення  досягнути успіху, важливий вплив на яке має значення цієї цілі для особистості [3]. Представники біхевіоризму підкреслюють роль підкріплення у запам’ятовуванні матеріалу [11]. Для успішного запам’ятовування необхідне підкріплення процесу запам’ятовування певним стимулом.  Також великий вплив на обробку інформації в оперативній пам’яті має логічність запам’ятовувального матеріалу, його логічність, зв’язність, зрозумілість, наочність, кількість інформації та зовнішні умови, при яких безпосередньо відбувається  сам процес запам’ятовування [2].

Варто наголосити на тому, що оперативну пам’ять (і пам’ять загалом) неможна розглядати окремо від особливостей та властивостей особистості, оскільки у кожної людини рівень її розвитку свій [5]. Дослідження Е.О.Голубєвої переконливо доводять, що велике значення у процесах пам’яті відіграють властивості нервової системи, зокрема,  сила,  лабільність та врівноваженість нервової системи [7].

Окрім зазначених раніше факторів, від яких залежить функціонування оперативної пам’яті, варто згадати про вплив нерелевантного матеріалу (матеріал, що не має безпосереднього відношення до певної дії або операції) [2]. Якраз фонологічна (артикуляційна) петля відповідає за пропуск матеріалу до обробки в оперативній пам’яті. Експерименти А.Бедделі доводять нам, що артикуляційна петля пропускає весь вербальний матеріал, незалежно від того який він (релевантний чи нерелевантний) [2]. Окрім цього,  даний науковець дослідив вплив музики в якості не релевантного матеріалу на процес запам’ятовування і продемонстрував наступне: якщо в ролі нерелевантного матеріалу під час запам’ятовування виступає лише мелодія (невербальний матеріал) – ніяких змін у процесі обробки інформації в пам’яті не спостерігається [2]. Протилежний ефект має вплив  нерелевантного вербального матеріалу [2]. Зокрема, як зазначалося раніше, артикуляційна петля перекодовує всі вербальні одиниці інформації, в результаті відбувається перевантаження інформацією об’єму пам’яті. Відповідно до цього процес обробки релевантної інформації уповільнюється, оскільки паралельно відбувається робота і з нерелевантним  вербальним матеріалом. [2]. Також у парцях Смирнова А. А. вказується на факт, що під час прослуховування музики, зміст слів якої ми розуміємо, може виникнути процес впізнання [11].

Аналіз психологічної літератури по даній тематиці доводить нам, що сприйняття музики тісно пов’язане із психоемоційною сферою особистості, а також має вплив на діяльність пізнавальних  процесів.  Однак, Б. М. Теплов наголошує на тому, що один і той же музичний твір кожна людина сприймає по-різному [13]. Це пояснюється таким чином: музичний твір сприймається на основі запасу конкретних життєвих вражень, умінь, навичок, знань, уявлень, минулих слідів пам’яті [4], а також, як відзначає Б. М. Теплов сприйняття музики може відбуватися через емоції [12].

Досліджуючи вплив музики на процес пам’яті, варто згадати праці Г.Побережної, де  вказано, що будь-який акт пам’яті включає три фази: фазу запам’ятовування, фазу збереження та фазу пізнавання або відтворення [10]. І вже на першому етапі роботи пам’яті – у  фазі запам’ятовування – музика, на думку Г.Побережної, може сприяти ефективному запамятовуванню.

На основі праць А. Бедделі, можна зробити висновок, що музика впливає на психічний стан особистості, зокрема і на протікання мнемістичних процесів [2]. Хоча проблема впливу музики на оперативну пам’ять вже досліджувалася, проте в нашому експериментальному дослідженні ми вирішили перевірити як впливає сучасна музику на оперативну пам’ять полезалежних та поленезалежних студентів.

Варто наголосити на тому, що в нашому експериментальному дослідженні була висунута гіпотеза про те, що сучасна музика більшою мірою впливає на оперативну пам’ять полезалежних особистостей в порівнянні з поленезалежними. З метою перевірки даної гіпотези було сформовано природній експеримент, де в якості нерелевантного вербального матеріалу виступала сучасна музика.

Музика була обрана шляхом онлайн-опитування. Отож, за результатами 200 опитаних найбільш популярним серед сучасної молоді користується музичний гурт «Океан Ельзи» з композицією «На небі».

У нашому експерименті брали участь студенти Національного університету «Острозька академія» різних спеціальностей віком 17-21р. Під час дослідження впливу сучасної музики на оперативну пам’ять студентів ми використовували такі методики: тест «Включені фігури» Готшальдта (груповий варіант), методика на визначення переважаючого типу запам’ятовування та методика «Визначення обсягу оперативної пам’яті».

Для перевірки гіпотези було сформовано дві групи (по 20 чол кожна), до однієї входили полезалежні студенти, а до ін. – поленезалежні, які обиралися на основі оброблених отриманих результатів (із 63чол) по тесту «Включені фігури» Готшальдта. Після цього обидві групи проходили методику на визначення переважаючого типу запам’ятовування  і паралельно слухали пісню «На небі» (Океан Ельзи). З метою визначення відмінностей між показниками оперативної пам’яті у полезалезалежних та поленезалежних особистостей була використана методика «Визначення обсягу оперативної пам’яті».

Отож, отримані показники переважаючого типу запам’ятовування свідчать про те, що респонденти краще засвоюють матеріал при зоровому сприйнятті. За даною методикою у 50% поленезалежних досліджуваних провідним типом запам’ятовування є слухове, котре комбіноване з механічним запам’ятовуванням (прослідковується у 10 чол). Окрім того, найменший процент респондентів, в яких домінує зорове та логічне запам’ятовування виявлено у 10% (2 чол) поленезалежних досліджуваних. Також менші середні показники виявлено у полезалежних,  в яких переважає зорова та механічна пам’ять, оскільки лише у 10% полезалежних респондентів виявлено дане явище. Для кращого розуміння, дані результати ми представили у Таблиці 1.

Таблиця 1

Процентне співвідношення переважаючих типів запам’ятовування

 

Логічна пам’ять

Механічна пам’ять

Поленезалежні

Зорова пам’ять

10% (2 чол)

20% (4чол)

Слухова пам’ять

20% (4 чол)

50% (10 чол)

Полезалежні

Зорова пам’ять

35% (7 чол)

10% (2чол)

Слухова пам’ять

30% (6 чол)

25% (5 чол)

Таким чином, на основі проведеної методики на визначення переважаючого типу запам’ятовування можна зробити висновок: зорова пам’ять є домінуючою і у полезалежних (70%), і у поленезалежних (65%) особистостей, котра як і слухова комбінується з ін. типами запам’ятовування – логічним та механічним.

Обробка та аналіз даних за методикою “Визначення обсягу оперативної памяті” показує, що показники оперативної пам’яті поленезажних є вищими, ніж у полезалежних. Варто відзначити, що 20% полезалежних досліджуваних (4 чол) мають низький рівень оперативної пам’яті, у групі полезалежних – 1 респондент. Максимально можливу кількість балів (40б.) не набрав ніхто, хоча з групи поленезалежних два респонденти мають показник 39б. і у двоє досліджуваних набрали по 38б.. У полезалежних максимальний показник обсягу оперативної пам’яті дорівнює 38б. (у одного респондента), а мінімальний складає 27 балів (виявлено у 2чол), тоді як у поленезалежних мінімальна сума балів являє 29 і наявна лише у одного респондента.

Отож, на основі виявлених відмінностей між отриманими даними можна зробити висновок, що показники оперативної пам’яті поленезалежних є вищими, ніж у полезалежних.

Окрім кількісного та якісного аналізу, усі дані оброблялися за допомогою SPSS17.0, де статистично значимими визначалися ті результати р, що були нижчими рівня альфа.05. Усі обрахунки здійснювалися за допомогою T-критерія Стюдента для виявлення групових відмінностей між поле залежними та поленезалежними особистостями.

Для того, щоб перевірити групові відмінності між показниками типів запам’ятовування ми використали  T-критерій Стьюдента для незалежних вибірок. Групові відмінності описових статистик типів запам’ятовування  відображені в Таблиці 2.

Таблиця 2

Групові відмінності за описовими статистиками  та Т-крит. Стьюдента

 

Слухова пам’ять

Зорова  пам’ять

Логічна

пам’ять

Механічна пам’ять

ПНЗ

ПЗ

ПНЗ

ПЗ

ПНЗ

ПЗ

ПНЗ

ПЗ

Хmax

10

9

10

9

10

10

10

8

Xmin

8

5

8

6

7

5

7

5

Середнє значення

8,55

7,15

9,1

7,75

8,2

7,65

8,8

6,4

 t кр =2,02 (р >0,05)

 t кр = 2,71   (р > 0,01)

 

t емп=4,8

 

 

t емп=4,8

 

t емп=1,6

 

t емп=8,3

Таким чином, проаналізувавши дані експериментального дослідження впливу сучасної музики на оперативну пам’ять студентів можемо зробити висновок, що під час слухання сучасної музики (котра виступає в ролі нерелевантного вербального матеріалу) існують статистичні відмінності між показниками оперативної пам’яті полезалежних та поленезалежних студентів. Т-Критерій Стьюдента підтверджує, що відмінності показників оперативної пам’яті у полезалежних та поленезалежних студентів є статистично незначимими ( t емп = 4,8;  t кр  =2,02 (р  > 0,05) ;   t кр=2,71(р > 0,01)). Отож,  сучасна музика більшою мірою впливає на оперативну пам’ять полезалежних особистостей в порівнянні з поленезалежними – висунута гіпотеза підтвердилась.

Таким чином, у нашому дослідженні імпонує визначення А. Бедделі, який відзначає, що оперативна пам’ять – це той вид пам’яті, що відрізняється невеликим об’ємом та тривалістю збереження інформації. Беручи за основу його дослідження, можна зробити висновок, що на процес обробки інформації впливають зовнішні та внутрішні чинники. Серед них, як наголошує А.Бедделі, важлива роль належить нерелевантному вербальному матеріалу, до якого входить і музика. Відповідно до цього, ми експериментально довели, що сучасна музика впливає на оперативну пам’ять студентів. Окрім цього, за допомогою описових статистик та Т-критерію Стьюдента підтвердили, що існують статистичні відмінності між показниками оперативної пам’яті полезалежних та поленезалежних особистостей у випадку,  коли сучасна музика виступає як нерелевантний вербальний матеріал (  t емп  =4,8).

 

 ЛІТЕРАТУРА:

  1. Аткинсон Р. Человеческая пам’ять и процес обучения ⁄ под ред. Ю.М.Забродина.
  2. Бэддели А. Ваша память. Руководство по тренировке и развитию/ Пер. с англ. С. Л. Могилевского. – М.: Изд-во ЭКСМО-ПРЕСС, 2001. – 320 с.
  3. Бочарова С.П. Память в процессах обучения и профессиональной деятельности /С.П.Бочарова. – Тернополь, 1997. – 352 с.
  4. Бочкарев Л.Л. Психология музыкальной деятельности. – М., 2008.
  5. Зейгарник Б.В. Теория личности К. Левина. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 123с.
  6. Зинченко П. И., Репнина Г. В. Основные вопросы оперативной памяти / П. И. Зинченко, Г. В. Репнина // Вопросы психологии. – К.: Радянська школа, 1964.
  7. Голубева Э.А. Индивидуальные особенности    памяти человека (психофизиологическое исследование) / Э.А.Голубева. – М.:Педагогика, 1980. – 152 с Иванченко Г.В. Восприятие музыки и музыкальные предпочтения // Психологический журнал. 2001, № 1.
  8. Коган, А. Б. Основы физиологии высшей нервной деятельности: учеб. для биол. спец. вузов / А. Б. Коган. – М.: Высшая школа, 1988. – 368 с.
  9. Ошанин Д.А. Концепция оперативности отражения в инженерной и общей психологии // Инженерная психология. Теория, методология, практическое применение. – М., 1977.
  10. Побережная Г., Белов О. Музыка и психика. Издательский дом «АДЕФ-Украина», 2002.
  11. Смирнов А.А. проблемы психологи памяти /А.А.Смирнов. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1966. – 423 с.
  12. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей / Теплов Б.М. Избранные труды: В 2-х т.т. – М.: Педагогика, 1985. – Т.1. – 427 с.

 

 

 

 

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь