У статті обґрунтовано роль успішного проведення процедури санації. Розроблено рекомендації щодо поліпшення стратегії та тактики проведення процедури санації. Обґрунтовано переваги виконання запропонованих заходів задля виходу підприємства з кризового стану.

The role of successful rehabilitation procedurein the article. Recommendations for improving the strategy and tactics of the rehabilitation procedure. The advantages of the proposed performance measures to exit the company out of crisis.

Недоотримання запланованих фінансових результатів суб’єктами господарювання призводить до зниження їх фінансової спроможності та нестачі власних фінансових ресурсів. Ці проблеми обумовлюють пошук та залучення зовнішніх фінансових ресурсів, використання яких не завжди є ефективним з огляду на забезпечення прибутковості діяльності. Збільшення позикових коштів на підприємстві є однією із причин незадовільного фінансового стану господарюючого суб’єкта та настання фінансової кризи. Перебування підприємства на межі фінансової кризи обумовлює пошук альтернативних шляхів виходу із неї. Оскільки своєчасність реалізації заходів антикризового характеру є запорукою подальшої успішної діяльності підприємства.

Проблеми вдосконалення санаційних заходів на підприємстві знайшли своє відображення в працях багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Зокрема, дослідження внутрішніх джерел фінансування санаційних заходів на підприємстві притаманні працям О.Козика, О.Копилюка, С. Корецької, В.Опаріна, Н.Селюченко, О. Терещенка, В.Федосова,. Вивченням основних фінансових аспектів санації займались так науковці, як Албул Г.А., Білик М.Д., Буряк П.Ю., Малишенко В.А, Петленко Ю.В.

За умови проведення своєчасної санації (оздоровлення) чи реструктуризації такіпідприємства можуть розрахуватися з боргами і продовжити діяльність. Проте за браком належноготеоретико-методичного забезпечення процесу санації, через дефіцит кваліфікованого в цих питанняхфінансового менеджменту та інші суб’єктивні та об’єктивні причини, багато потенційно життєздатнихпідприємств, у тому числі тих, що належать до пріоритетних галузей народного господарства України, стають потенційними банкрутами.

Метою статті є формування методичних рекомендацій щодо оптимізації фінансово-економічного механізму санації.

Суть реалізації санації полягає у спрямуванні обмежених фінансових ресурсів  і вирішенні конфлікту інтересів на досягнення тих цілей, які забезпечують усунення причин кризи. Оскільки, на основі досліджень було виявлено, що фінансовий стан ПАТ «Сумихімпром» є кризовим, то це, в свою чергу, може призвести до серйозних наслідків, таких як банкрутство. Реалізація цих заходів допоможе вивести підприємство з кризового стану, відновити його платоспроможність та ліквідність.

Вдосконалення програми санації – це, з одного боку, комплекс стратегічних та оперативних цілей і завдань санації, необхідний для їхнього досягнення набір інструментів, методів, критеріїв, важелів, з іншого – інтегрована система організаційних передумов.

Для реалізації першочергових завдань щодо зупинення кризи та відновлення платоспроможності в процесі оздоровлення основні зусилля мають бути спрямовані на вибір напрямів і методів оптимізації грошових потоків. Пріоритетними завданнями цього процесу є:

–       постійний моніторинг фінансових потоків;

–       виявлення і реалізація резервів, які дозволяють зменшити залежність підприємства від зовнішніх джерел;

–       оцінка і розробка заходів, спрямованих на прискорення, уповільнення чи скорочення руху грошових потоків;

–       підвищення обсягу чистого грошового потоку від господарської діяльності.

Передумовою проведення оптимізації грошових потоків є проведення систематизації грошових потоків з виявленням елементів позитивного та негативного впливу на його величину. Основними напрямками оптимізації грошових потоків є:

1. Балансування обсягів грошових потоків, спрямоване на забезпечення пропорційності потоків надходжень і витрат. Баланс дефіцитного грошового потоку досягається шляхом застосування методів підвищення обсягів надходжень (залучення інвесторів або довгострокових кредитів, додаткова емісія корпоративних прав) та методів зниження обсягів витрат (зниження постійних витрат підприємства, скорочення реальних інвестиційних програм, відмова від фінансового інвестування).
2. Максимізація чистого грошового потоку спрямована на забезпечення підвищення темпів економічного зростання на принципах самофінансування, що забезпечує зростання ринкової вартості підприємства: зменшення суми постійних витрат, застосування ефективної цінової та податкової політики, використання прийнятого методу амортизації тощо. Пріоритетом внутрішнього оздоровлення стає пошук шляхів самодостатнього розвитку, стабільного функціонування системи. Використання внутрішніх джерел фінансового оздоровлення надає практичної недоторканості в структурі власників капіталу.

Санація балансу як перший етап реалізації санаційної програми господарського суб’єкта є доволі ефективним методом антикризового управління, котрий дозволяє у короткий час стабілізувати стан господарських засобів, капіталу та зобов’язань підприємства, розпочати процес оздоровлення господарської діяльності.

Отже, вдосконалення санаційної програми ПАТ «Сумихімпром» відповідно до санаційної стратегії відбувається за такими напрямками.

1. Мобілізація внутрішніх ресурсів. Збільшення грошових надходжень від реалізації продукції при зменшенні потреби в капіталі. Напрямом мобілізації внутрішніх резервів фінансової стабілізації також є реструктуризація активів. До заходів реструктуризації активів належать також зворотний лізинг шляхом конверсії власності в борг, методом фінансового забезпечення при цьому є кредитування.
2. Реструктуризація капіталу дасть змогу ПАТ «Сумихімпром» сформувати базову структуру капіталу. Під поняттям «базова структура капіталу» розуміють співвідношення між позиковим і власним капіталом, з якимкомпанія планує нарощувати капітал [3, 237].

Процедура санації балансу охоплює санацію активів та санацію пасивів балансу. Оздоровчі процедури підприємства щодо його капіталу передбачає формальне погашення нагромаджених збитків та в економічній літературі має назву «чиста санація»[1,158].

Санація балансу виконує такі завдання: підвищення інвестиційної привабливості підприємства; покращення ставлення кредиторів до підприємства; мобілізація додаткових внутрішніх фінансових резервів для подальшого розвитку. Санація балансу акціонерного товариства може відбуватись двома шляхами – акціонери можуть безоплатно передати акції для анулювання або акціонерне товариство може ці цінні папери викупити. Розглянемо спочатку більш очевидний варіант – викуп акцій за рахунок грошових коштів

Виходячи із передумови про відсутність в активі балансу достатньоївеличини грошових коштів і їх еквівалентів, ПАТ «Сумихімпром» може реалізувати частину своїх матеріальних активів. Кошти, отримані за рахунок реалізації активів, спрямовується на придбання акцій власної емісії. Ціна купівлі акцій може бути вищою або нижчою від їхньої номінальної вартості. З точки зору бухгалтерського обліку, джерелом фінансування такої операції є статутний капітал. Додатковий капітал слугує джерелом для покриття різниці міжфактичною собівартістю викуплених акцій і їх номіналом. Іншими словами у разі купівлі акцій за ціною, вищою від номіналу, різниця покривається за рахунок додаткового капіталу. У разі ж перевищення номінальної вартості акцій їхньої ринкової ціни додатковий капітал, навпаки, поповнюється.

Рис. 1 Джерела формування санаційного прибутку [4]

Схематично джерела формування санаційного прибутку зображено на рис. 1.

Санація балансу може відбуватись і шляхом безоплатної передачі акцій для анулювання. На перший погляд, жоден акціонер не погодиться добровільно на таку процедуру. Але якщо подивитись на це питання глибше, то можна побачити два мотиви для прийняття такого рішення. По-перше, мажоритарні акціонери, які отримують найбільше зиску від діяльності компанії, рятуючи її від повного банкрутства, вносять посильний вклад у фінансування санації. Враховуючи, що внаслідок санації балансу приводиться у відповідність величина статутного капіталу і чистих активів – розмір номінального капіталу приводиться до його реальної вартості – втрати для власників виникають не у момент анулювання акцій, а лише внаслідок невдалої підприємницької діяльності.

По-друге, безоплатна передача акцій є виправданою й у фінансовому плані. Внаслідок збиткової діяльності курс акцій падає і реальна вартість цінних паперів стає нижчою від номінальної. Розмір реального капіталу після анулювання корпоративних прав не зміниться. Отже, після зменшення статутного капіталу і проведення санації ринковий курс решти акцій зросте, фінансовий стан акціонерного товариства покращиться, як і добробут окремо взятого акціонера.

Таким чином, можна констатувати можливість покращення фінансового стану ПАТ «Сумихімпром» і структури джерел фінансових ресурсів беззалучення додаткових джерел фінансування. Реструктуризація пасиву балансу є першим етапом на шляху до залучення додаткових фінансових ресурсів іззовнішніх джерел – коштів акціонерів та кредиторів.

Варто доповнити перелік цих методів різними видами диверсифікації, а саме, диверсифікації продукції, ринків збуту і всієї діяльності підприємства. Основою коригування збутової політики і менеджменту персоналу мають стати необхідні напрями диверсифікації.

План санації ПАТ «Сумихімпром» повинен ґрунтуватись на оптимізації структури капіталу, яка має бути  спрямована на підвищення долі власного капіталу, а саме прибутку, через неможливість залучення кредитів. Але якщо взяти за мету підвищення рентабельності власного капіталу, то теоретично найкращим варіантом є залучення позик. Проте існують обмеження по коефіцієнту платоспроможності, який не дозволяє збільшити позиковий капітал без збільшення оборотних активів. Збільшення питомої ваги оборотних активів дозволяє збільшити позиковий капітал, зменшити власний і зберегти платоспроможність. Рентабельність капіталу тим більша, чим нижча його сума і вищий прибуток, а при заміні власного капіталу позиковим вона підвищується [2, 43].

Для визначення ефективності використання оборотних коштів і необхідного обсягу їх фінансування важливим процесом на підприємстві є вибір стратегії фінансування оборотних активів. Відповідно до чотирьох стратегій довгостроковий капітал має різні напрямки використання, тобто фінансується за рахунок різних джерел (необоротних активів, постійної і змінної частини оборотних активів).

Для розширення фінансування оборотного капіталу ПАТ «Сумихімпром» актуальним є питання оптимізації структури капіталу, який має бути розширений за рахунок зростання позикових коштів, які справляють найбільший вплив на прибутковість підприємства.  При визначенні оптимальної структури капіталу слід враховувати, що головною метою діяльності будь-якого підприємства є максимізація прибутку в довгостроковому періоді. Ця мета, як правило, конфліктує з іншим важливим завданням – мінімізацією фінансових ризиків, тобто ризиків, пов’язаних з фінансуванням підприємства. Таким чином, оптимальною буде така структура капіталу підприємства, за якої досягається оптимальне співвідношення між ризиком структури капіталу та рентабельністю власного капіталу, наслідком чого буде максимізація ринкової вартості підприємства і його корпоративних прав. Згідно з теорією середньозваженої вартості капіталу (WAСС) оптимальна структура капіталу перебуватиме в точці, в якій значення середньозваженої вартості капіталу буде мінімальним.

Збільшення величини позикового капіталу спричинено недостатньою величиною власного капіталу, на який впливають фактори фінансової стійкості підприємства на макро- і макрорівні. Зокрема, на макрорівні це поява нових конкурентів, що збільшує напругу на ринку і поступово зменшує ринкову частку даного підприємства; нестабільність економіки, через що неможливо повністю спрогнозувати та зробити адекватні висновки про фінансову стійкість підприємства на майбутнє. На мікрорівні це виникнення певних проблем при збільшенні частки власних оборотних коштів в оборотних активах; додаткове залучення цільових кредитів на оновлення виробництва; неготовність оптимізації структури власного та позикового капіталу, фінансування оновлення основних засобів, недоліки кадрової та організаційної політики, що впливає на продуктивність праці персоналу.

Отже, операції з викупу акцій власної емісії є ефективнимінструментом впливу на фінанси акціонерних товариств. Виходячи з реального стану вітчизняного корпоративного сектору, найціннішим напрямом використання цього інструменту є санація балансу. Проте, в Україні ще не відпрацьовано чітких схем здійснення таких операцій і наразі не напрацьовано практики здійснення такої процедури. Однак законодавчих перепон для її проведення немає.

Запропонована процедура санації пасиву балансу шляхом викупу акцій власної емісіїзабезпечить акціонерному товариству такі переваги:

–       у короткотерміновій перспективі продаж непрофільних активів дає змогууникнути ризику банкрутства;

–       санація підвищує кредитоспроможність, що дає змогу залучати додаткові фінансові ресурси уформі кредиту;

–       отриманий санаційний прибуток дає змогу покрити балансовізбитки;

–       санація дає змогу покращити основні індекси оцінки підприємства (дохід наодну акцію і чисті активи), що приводить до зростання курсу акцій.

Операціїз викупу акцій власної емісії, виконані з метою санації, здатні вирішити найважливішу проблему, яка стоїть сьогодні перед ПАТ «Сумихімпром» – забезпечити зростання інвестиційної привабливості з метою залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел у формі кредитів і акціонерного капіталу.

Література:

1. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Редакція Закону України від 18квітня 2013 року. [Електронний ресурс]. – Доступно с. http://www.zakon.gada.gov.ua
2. Вовк С. Л. Управління фінансовою санацією підприємств: Навчальний посібник / С. Л. Вовк– К. : Ніка-Центр, 2006. – 248 с.
3. Данилюк М. Управління фінансовою санацією підприємства: Навч. посібник /М.Данилюк, В.Савич, В.Орлова – К.: Центр навчальної літератури, 2006.–223 с.
4. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник. / О. О.Терещенко  – К.: КНЕУ, 2000. 320 с.
5. Гавриш Олег Санація проти банкрутства / Олег Гавриш // Дзеркало тижня. – № 40 (415) 19 — 25 жовтня 2009.