УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕКЛАДИ БІБЛІЇ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОМУ КОНТЕКСТІ

 Вивчення Біблії та, зокрема, перекладів Священного Писання на європейські мови продовжує залишатися одним з найважливіших завдань сучасної науки. І тому в сучасній культурі Біблію читають, використовують та інтерпретують в різних цілях і по-різному.

Ключові слова: Біблія, переклади, європейські мови, інтерпретації, видання.

Bible study, and in particular translation of Scripture into European languages ​​continues to be one of the most important problems of modern science. That’s why in modern culture the Bible is read, interpreted and useed for different purposes and in different ways.

Keywords:Bible, translation, European languages, interpretation,  publication.

          Переклади Біблії  мають свою велику, складну, часом дуже драматичну історію. Актуальність теми обумовлена тим, що книги Святого Письма «займають абсолютно особливе місце, як у минулому, так і в теперішньому часі» в першу чергу завдяки своєму універсальному змісту, який відображає всі сторони людського буття. З плином століть ідеї, сюжети, образи й цитати з Біблії вплелися в повсякденні мови народів, стали невід’ємною частиною культури, лягли в основу крилатих висловів, прислів’їв та приказок.

      Проблему сучасних підходів до перекладу Біблії європейськими мовами досліджували такі вчені: Блощук О.  описав переклади Біблії українською в журналі «Слово вчителю», Вздульська розглянула «Таємниці української Біблії: переклади Святого Письма» на теренах електронних видань. В свою чергу, Горбач О. охарактеризував повні та часткові переклади Біблії українською мовою в «Бюлетені Українського Біблійного Товариства». Новиков Д. Розглянув підходи до релігійних перекладів у журналі «Релігія і світ». Також цікавим є дослідження Степовика Д. в сфері проблем перекладу і поширення Божого Слова в Україні, опубліковане в «Бюлетені Українського Біблійного Товариства». Переклад Біблії на російську мову досліджував Чистович І. О.Іноземні переклади Біблії детально охарактеризував Еллінгворт П.

Завдання статті полягає у спробі дослідити англомовні, російськомовні та україномовні переклади Біблії.

          Кожен новий переклад Біблії, особливо якщо це перший переклад Біблії на певну мову, стає великою подією в культурному житті народу і разом з тим внеском цього народу в фонд культури всього світу. Не тільки богословським, а й науковим і культурним колам країн СНД належить визначити своє ставлення до заново відродженої діяльності з перекладу Біблії, осмислити місце і цінність таких перекладів для історико-культурних традицій різних народів, у тому числі і численних народів колишнього Радянського Союзу. Безперечно, саме переклади Біблії відіграли вирішальну роль у процесах поширення впливу цієї книги на людину і людський світ.

          Історія перекладів Біблії на англійську мову поділяється на два періоди: Середні століття і Новий час.Перші спроби реального перекладу Біблії були зроблені в 8 ст. Єпископом Шерборнським Альдгелем (709) – імовірно, автор перекладу Псалтиря. Король Альфред (849-899) перевів десять заповідей і ряд інших біблійних текстів [2; c. 8]. Перерахуємо також такі переклади Біблії: Біблія Тиндала, Біблія Метью, Велика Біблія, Женевська Біблія, Єпископська Біблія, Біблія короля Якова, Виправлений переклад (The Revіsed Versіon), Виправлений стандартний переклад (The Revіsed Standard Versіon), Нова Англійська Біблія.

       Шлях Біблії до українського народу був довгим і тернистим. Перший повний її текст літературною українською мовою українці отримали лише у 1903 році. До цієї знаменної дати у світ вийшли ряд перекладів Біблії мовами, наближеними до української. Крім цього було зроблено багато спроб перекладу Біблії власне українською мовою, яким не судилося бути повністю завершеними, але котрі були видані фрагментарно.

Існує шість повних (які включають як Старий Заповіт так і Новий Заповіт) перекладів Біблії українською мовою. Це:

  • переклад Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя, Івана Нечуй-Левицького, вперше надрукований у 1903 році;
  • переклад Івана Огієнка, вперше надрукований у 1962 році;
  • переклад Івана Хоменка, вперше надрукований у 1963 році;
  • переклад Філарета, вперше надрукований у 2004 році;
  • переклад Олександра Гижі, єдиний повний переклад Біблії українською мовою, який ще не надрукований;
  • переклад Рафаїла Турконяка, вперше надрукований у 2011 році [1; c. 165].

          Переклад П.Кулішем здійснювався з 1868 року. Від початкуперекладу, до моменту, коли він побачив світ, пройшло 35 років.Частину книг Старого Завіту переклав Іван Нечуй-Левицький, а Псалтир переклав Іван Пулюй[3; c. 59].

        Другий повний україномовний переклад Біблії належить видатному українському ученому-філологу, богослову і релігійному провіднику професору Івану Івановичу Огієнко. Його біблійний переклад тривав 41 рік. 1995 року Біблію у перекладі Івана Огієнко було вперше видано в Україні, на батьківщині її перекладача, накладом Українського Біблійного Товариства. Великими тиражами різних форматів перевидання цієї Біблії було здійснено Українським Біблійним Товариством  в 2002 та 2009 роках[3; c. 157].

       Третій повний переклад Біблії українською мовою здійснив перекладач Іван Хоменко в середині XX століття. Під назвою “Святе Письмо” цей переклад був уперше надрукований у Римі 1963 року і відтоді кілька разів перевидавався[5; c. 15].

       Лише 21 червня 2011 року в столиці України відбулася презентація нового перекладу Біблії українською мовою. Турконяків четвертий повний переклад Святого Письма українською мовою можна назвати новим етапом в історії українських перекладів Біблії. Вперше українці отримали україномовний Старий Завіт, перекладений не з єврейської мови, а з грецького тексту сімдесятьох – Септуагінти[4; c. 9].

        Основними перекладами  Біблії на російську мову є : Біблія Кирила і Мефодія (885 рік), Геннадієвська Біблія (1499 рік), Максим Грек та його Псалтир з коментарями (1552 рік), перший надрукований «Апостол» 1564 і Острозька Біблія Івана Федорова 1581, перша друкована Біблія (1663 рік) в Московській Русі (Московська Біблія), Біблія Петра Великого і Єлизавети (1751 рік), Новий Завіт Російського біблійного товариства (1821 рік), синодальний переклад Біблії (1876 рік). Підсумуємо, що починаючи з 1861 року в журналі «Християнське читання» стали публікуватися знову перекладені книги Старого Завіту. Дана версія і сьогодні є основним перекладом Біблії на російську мову [6; c. 210].

      Крім того, загальний тираж Біблії, враховуючи всі видання, сягає майже мільярда екземплярів. До кінця минулого століття Святе Письмо було перекладене майже на 2000 мов.

      Отже, переклади Біблії відіграли вирішальну роль у процесах поширення цієї книги на людину і людський світ. Біблія – одна із найдревніших книг, найбільш розповсюджена і найбільш перекладувана книга. Вивчення Біблії та, зокрема, перекладів Священного Писання на європейські мови продовжує залишатися одним з найважливіших завдань сучасної науки.

Список використаних джерел та літератури:

 1. Барщевський Т. Вступ до біблійних наук: Конспект лекцій / під ред. Т.   Барщевського. – Львів: Свічадо, 2006. – 304 с.

 2. Эллингворт П. Трудности перевода Библии / П. Эллингворт // Христианский вестник, 2005. – С. 15-21

 3. Жукалюк М., Степовик Д. Коротка історія перекладів Біблії українською мовою. – К.: Українське Біблійне Товариство, 2003. – 176 с.

4. Турконяк Р. Українські переклади Святого Письма / Конспект доповіді на      конференції «Святе Письмо в житті українського народу». – Рим: Інститут св. Климента Папи. – 19.03.2010. – 9 с.

 5. Хома І. Іван Хоменко – перекладач Святого Письма /Бюлетень Українського     Біблійного Товариства. – № 8, 1998. – С. 15-17

 6. Чистович И. А. История перевода Библии на русский язык. Репринтное воспроизведение издания 1899 г. – М.: Российское Библейское Общество, 1997. – 368 с.

Залишити відповідь