Соціальна структура та розвиток міста Острога в першій пол. XVI-XVII ст.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Ірина Лихочвор

В статті розглядається соціальна структура та розвиток міста Острога. Саме за складом населення можна простежити зміни соціальної структури в місті Острозі, з’ясувати  професійну структуру населення жителів міста, а також дізнатися про розвиток Острога в ХVIXVII ст..

Ключові слова: інвентар, професійна структура, плебейство, ярмарок.

The articleconsiders the social structure and development of the city Ostrog. It is the composition of the population can trace changes in the social structure in Ostrog, find a professional structure of the population of residents, and learn about the development of Ostrog in XVI-XVII centuries.

Key words: іnventary, occupational structure, plebeystvo, fair.

Важливою складовою демографічної характеристики  є питання виокремлення основних соціальних груп  населення та його професійної структури. За умов змін та скорочення кількості жителів і значного їх зубожіння виникає трудність у визначенні основних соціальних груп відповідно до їх матеріальних статків та прав. Надзвичайно цінними джерелами для вивчення демографії краю є інвентарні описи, в яких міститься інформація про соціальну i професійну структуру населення. До нашого часу збереглися інвентарі Острога i його околиць, складені у 1542, 1603, 1620, 1621, 1654, 1708, 1724, 1728 pp., проте у цій статті основну увагу хочемо звернути на інвентарі першої пол. XVI-XVII ст.[10, с. 95-96].

Якщо розглядати соціальну структуру міста Острога в пер. пол. XVI ст., то

за даними І. Ворончука в 1577 році в ньому  працювало  552 ремісники. Вони об’єднувались в цехи – ковальський, різницький, теслярський, кравецький, кушнірський, римарський, гончарський, золотарський та інші [6, c.210].

Аналіз прізвищ та імен євреїв в інвентарях 1708 та 1724 рр. засвідчує наявність в Острозі таких спеціальностей єврейських ремісників, як: кравець, цирульник, коваль, кушнір, різник, пекар, конвінсар (спеціаліст із виготовлення речей з олова), скляр, лікар, аптекар. Більшість ремісників і торгівельного люду, як свідчить документ, на початку XVII ст., це були переважно особи єврейської національності, також в місті Острозі були єврейські торговці.

А. Перлштейн вказує, що на початку XVII ст. в Острозі було 16 ремісничих цехів. Але, як видно з аналізу акту 1603 року, зробленого М. П. Ковальським, їх було значно більше [8, c. 92-98].

Згідно з поборовим реєстром, то на початку ХVI ст. в Острозі налічувалося 129 ремісників, з них 28 підмайстрів, а 1576 року в місті працювало 24 спеціальності ремісників. Найбільше  було шевців, їх налічувалося 21, слюсарів – 15, кравців – 12, римарів – 9.

Зайнятість населення Острога у ремісничій діяльності можна розглянути проаналізувавши прізвища міщан, які вказують на приналежність особи до тієї чи іншої професії.

Аналіз інвентаря 1542 р. документально засвідчує наявність майже 40 спеціальностей, зокрема таких, як: коваль, ткач, кравець, швець (найбільше), сідляр, гребінник, доктор, аптекар, кушнір, пекар, панчішник, стельмах, різник, скляр, столяр, інтролігатор (палітурник), бондар, гончар, гарбар (кожум’яка), римар, глинник, тесляр, мельник, гафтяр, мечник, золотар, пивовар, шаповал, слюсар, дігтяр, свічник, цирульник, солодовник. Зустрічаються міщани, імена яких пов’язані з таким професіями: крамар, дорожник, цимбаліст, трубач, скрипаль[1, c.16-27].

На  1576 р. найвищою  була питома вага ремісників тих спеціальностей, які були пов’язані з обробкою шкіри. Половина всіх ремісничих товаришів (підмайстрів чи учнів) також спеціалізувалася на обробці шкіри. Натомість, в середмісті не було жодного чинбаря (кожум’яки). Більшість ремісників, які займалися чи були пов’язані з обробкою шкіри, могли одержувати її від купців. Зважаючи на наявність у складі Острозької волості на 40-ві роки XVI ст. волоських сіл, можна вважати, що якась частина шкіри надходила з найближчих міських околиць.

Якщо взяти до уваги, що в цеху працювало не менше 3-х ремісників, то їх було 20. Мабуть, за 30 років кількість цехів в Острозі збільшилася не на багато. Всього по реєстру в місті Острозі нараховувалось 526 ремісників. Все це дозволяло хоч приблизно мати уяву про заняття населення в той період [6, c. 312]

Якщо порівняти соціальну структуру Острога з містами південно-східної Волині, то слід зазначити, що в 1620 р. в містах, якими володіли князі Острозькі південно-східній Волині налічується 79 осіб, які були зайняті в ремеслі та промислах. А саме: 10 кушнірів, 11 гончарів, 10 кравців, 13 шевців, 7 ковалів, 4 різники, 3 теслі, 3 пивовари, 2 коновали, 3 бондарі, 1 столяр, 2 стельмахи, 1 вівчар, 1 гребінник, 1 римар, 1 ткач, 1 пекар, 2 лікарі [7, c. 46-58].

Про ремісників та їх категорії, про сплату податків та їх розмір у південно-східній Волині в першій половині XVII ст. можемо дізнатись із “Заяви зробленого під присягою, Острополя, Любартова, Лабуні, Судилкова і Барановец, повідомлений під присягою повноважними представниками з цих міст і містечок у Луцькому гродському суді ” 20 вересня 1635 р.

Щодо розвитку міста Острога, то головною важливою складовою економічного розвитку міст була торгівля. Місто виступало головним осередком товарно-грошового обігу. Описово-статистичні джерела досліджуваного періоду не дають змоги встановити час та періодичність проведення в Острозі торгів та ярмарок. На той час в Острозі було два торги на тиждень – у п’ятницю і в неділю, а також проводились три ярмарки – на день Св. Онуфрія (12 червня), на Покрову (14 жовтня) та Св. Миколая (6 грудня).Ярмарки, зазвичай, тривали 1-2 тижні і їх початок припадав на день релігійного свята. На ярмарки з’їжджалися торговці, ремісники, міщанське та сільське населення не тільки з навколишньої округи, але й з віддалених місць та іноземні купці. На ярмарках укладалися угоди та контракти між купцями з різних регіонів України та іноземних держав на поставку певних товарів. Торговці, що приїжджали на острозький ярмарок сплачували «ярмаркове» – по 1 гроші від воза. Тільки за час ярмарок цей податок приносив до міської скарбниці 80 злотих. В інвентарному описі 1687 р. зазначається: «…посеред ринку мурована ратуша, під якою, як і навколо неї комори і клітки, склепи, які до юрисдикції влади міської належать і з них процент на репарацію ратуша» [5, c. 518-541].

Можна прослідкувати, що коли міста потрапляли у власність до князів Острозьких, вони зазнавали політичних змін, як це ми можемо помітити на прикладі міста Острога. За часів Острозьких з’явилися на місці замчища і підземні ходи, а містечка прикрашали збудовані замки. Загальний вхід до підземелля був майстерно викладений цеглою. Замок мав цілу систему підземних ходів, один з яких пролягав над р. Горинь. Отже, завдяки князям Острозьким міста досягли визначного розвитку.

Таким чином, розглянувши соціальний склад населення міста Острога можна зробити наступні висновки. Отже, про соціальну структуру населення Острога ми дізнаємося з первинного реєстру 1576 року, завдяки поборовим реєстрам ми дізнаємося про кількість ремісників працювало на той час. Завдяки реєстрам ми дізнаємося про більш детальнішу інформацію соціальної структури. В Острозі в XVI-XVII ст. працювало понад 40 спеціальностей ремісників. Щодо порівняння соціальної структури населення міст південно-східної Волині, якими володіли князі Острозькі, то вона була значно менш представлена. Також, слід зазначити те, що  соціальна структура населення міст князів Острозьких буда досить різноманітною, про що ми дізнаємось переважно з інвентарів 1615, 1620 рр.

Отже, Острог був одним з найдавніших і найбільших міст, яке належало князям Острозьким і відіграло важливу роль як осередок ремісничого та торгового життя й було значно більше, ніж міста південно-східної Волині.

Щодо розвитку міста Острога, то князі Острозькі досить добре дбали про своє місто, вони споруджували замки, надавали ряду привілеїв, сприяли розвитку ремесел і торгівлі, що перетворювало місто в ремісничо-торгівельний центр волості.

 

Джерела та література:

1.     Атаманенко В.Б. Волинські інвентарі другої половини XVI ст. як історичне джерело / В.Б. Атаманенко // Наукові записки. – Острог, 1998 – Т. 1. – С. 16-27.

2.     Атаманенко В.Б. Південноволинські маєтності Януша Острозького першої чверті XVII ст. / В.Б. Атаманенко  // Наукові записки. – Вип. 1. – Острог, 2000. – С. 13-26.

3.     Атаманенко В.Б. Структура населення і типологія міст південно-східної Волині (за інвентарями 1615 та 1620 рр.) / В. Атаманенко, І. Рибачок // Студії і матеріали з історії Волині, 2009 : [збірник] / ред. вип. В. Собчук. – Кременець ; Т. : Астон, 2009. – С. 74-85.

4.     Берковський В. Інвентарі Подільських та Степанських маєтностей князя Януша Острозького від 1614 – 1615 pp. / В. Берковський // Острог на порозі 900-річчя. – Острог, 1998 – С. 17-20.

5.     Вихованець Т. Острозький Ринок: топографія та соціальна структура / Т. Вихованець /Т. Вихованець // Наукові записки (Національний університет «Острозька Академія»): Історичні науки. – Острог, 2006. – С. 518-541.

6.     Володіння князів Острозьких на Східній Волині (за інвентарем 1620 року)/ Упоряд. /. Ворончук. – Київ; Старокостянтинів, 2001. – 416 с.

7.     Ворончук І.О. Роль князів Острозьких у розбудові волинських міст (на матеріалах інвентар’я 1620 р.) / І.О. Ворончук  // Старокостянтинів і край в просторі часу: Матеріали Всеукраїнської наукової історико – краєзнавчої конференції “Велика Волинь”. – Хмельницький – Старокостянтинів – Самчики, 1997. – С. 46-58;

8.     Ковальський М. П. Документальні письмові джерела з історії Острога / М. П. Ковальський : Матеріали І-ІІІ науково-краєзнавчих конференції “Остріг на порозі 900-річчя” (1990 – 1992 рр.). – Острог, 1992. – Ч. 1. – С. 92-98.

9.     Литовька метрика. Книга 561: Ревізії українських замків 1545 року. – К., 2005. – С. 171–172.

10.  Osiadłość miasta Ostroga anno 1708 / Wyd. J. Nowicki // Rocznik Wołyński. – Równe, 1938. – T. VII. – S. 179-228.

11.   Острозький літописець [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/ostrog/ostr02.htm.

 

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь