УДК 811.112.22
А.В.Гутнікова
Маріупольський державний університет
м.Маріуполь
Стаття присвячена комплексному аналізу семантичних явищ в іменниках, що позначають одяг на матеріалі німецької та української мови. У дослідженні встановлюються основні напрямки семантичної деривації (метафора, метонімія та ін.) даних лексичних одиниць.
Ключові слова: семантична деривація, мотивація, асоціація, генералізація, спеціалізація значення.
Статья посвящена комплексному анализу семантических явлений в именах существительных, обозначающих названия одежды в немецком и украинском языке. В исследовании устанавливаются основные направления семантической деривации (метафора, метонимия и т.п.) данных единиц.
Ключевые слова: семантическая деривация, мотивация, ассоциация, генерализация, специализация значения.
The present article deals with the complex analysis of the semantic phenomena in the Nouns that denote the clothes on the material of Modern German and Ukrainian language. The main streams of semantic derivation (metaphor, metonymy etc.) of the given lexical units are stated in the research.
Key words: semantic derivation, motivation, association, generalization, specialization of the meaning.
Лексична система кожної мови безперервно зростає та змінюється внаслідок формування глобального інформаційного простору, суспільних та економічних процесів, спрямованих на світову інтеграцію, постійно збагачуючи словниковий склад сучасних мов та впливаючи на їхній розвиток.
Метою цього дослідження є комплексний аналіз семантичних явищ в іменниках, що семантично пов’язані між собою ядром „одяг” на матеріалі вокабуляру німецької та української мов.
Об’єктом дослідження в даній праці виступають 275 іменників (на позначення назв одягу), які були отримані із Великого німецько-російського словника за редакцією К.Лейна [4], наприклад: derMantel ‘пальто’, dieHausjacke ‘піжама, домашня куртка’; та 197 лексем із Нового тлумачного словника української мови [5]: чоботи, сорочка.
Предметом роботи є дослідження процесів семантичної деривації у даних лексем.
Смисловий розвиток мови, зокрема її лексичного складу, визначається не стільки кількісними вимірами, скільки якісними, тобто значеннєвими, семантичними. Класифікація видів (типів) семантичних змін ускладнена тим, як зазначає Г.Кронассер, що вона здійснюється на різних підставах. Так в працях семасіологів ХІХ – ХХ ст. виділяють такі принципи класифікації видів семантичних змін [3, с. 71]:
1) логічний принцип (розширення та звуження);
2) аксіологічний принцип (погіршення та покращення значення);
3) причини (зовнішні та внутрішні) зміни значення;
4) ступінь зміни значення (його розвиток від оказіонального до узуального);
5) повнота зміни значення;
6) свідома та несвідома зміна значення;
7) зворотність та незворотність семантичної зміни (реверсивна – нереверсивна зміна значення);
8) питання про те, замінює чи не замінює значення сферу чуттєвого сприйняття;
9) питання про те, чи має значення цінність для всіх членів суспільства, або якоїсь його групи (універсальна або партикулярна зміна значення) До основних способів зміни семантичного значення належать
наступні [2, с. 328]:
1) розширення значення: Здійснюється за рахунок розширення сфери
застосування слова, тобто збільшення числа контекстів, де це слово може застосовуватись.
Для позначення цього процесу також використовується термін генералізація, наприклад: gehencпочатку західногерманськедієслово означало ‘крокувати, ступати (про людину, тварину)’. Потім дієслово трансформувалось у загальне слово на позначення усіх видів руху;
2) звуження значення:
Відбувається за допомогою протилежного процесу.
Процес звуження значення полягає в тому, що слово з первісно широким значенням пізніше проявляє лише частину від первісної сфери застосування, наприклад: fahren спочатку позначало всі види пересування, такі як ‘іти, їхати верхи, пливти, їхати машиною, мандрувати’;
3) погіршення (деградація) значення:
Деградація – процес зміни значення, коли притаманний тому чи іншому слову негативний емоціональний відтінок настільки посилюється, що поглинає інші значення і стає головним: dieDirne: двн. ‘дівчина’ → свн. ‘служниця, покоївка’ → нім. ‘повія’;
4) покращення значення (елевація):
Елевація – процес посилення позитивної емоціональної оцінки слова, набуття словом позитивного статусу при застосуванні мовною спільнотою, наприклад: свн. toll ‘божевільний, скажений’ у 18 ст. перетворюється у ‘дивний’, а у 20 ст. у ‘чудовий, прекрасний’;
5) метафора:
Метафора – троп або механізм мови, який становить собою використання слова, що позначає певний клас предметів, явищ і т. п., для характеризування та найменування об’єкта, який входить до іншого класу, чи найменування іншого класу об’єктів, аналогічного даному в кількісному відношенні, наприклад: нім. derFuß ‘нога’, ‘підніжжя (гори)’; derHals‘шия’, ‘шийка (пляшки)’;
6) метонімія:
Метонімія – троп або механізм мови, що полягає в регулярному або оказіональному переносі ім’я з одного класу предметів або одиничного об’єкту на інший клас чи окремий предмет, який асоціюється з даним за суміжністю, залучений в одній ситуації, наприклад: derKaffee‘назва рослини’, ‘кава (напій)’, ‘кавові зерна’;
7) табу:
Заборона на вживання тих чи інших слів, висловів або імені власного.
Явище табу пов’язане з магічною функцією мови (мовлення), тобто з вірою у можливість безпосереднього впливу на навколишнє середовище за допомогою мови. Такі слова замінювались описовими висловами, наприклад, в більшості індоєвропейських мовах заміна загальноіндоєвропейської назви на описову: двн. bero‘ведмідь (індоєпропейська b[h]er ‘коричневий’ )’ (нім. derBär) [1, с. 497];
8) евфемізм:
Евфемізм – слово чи вираз, яким замінюють у мові грубе, непристойне, з неприємним емоціональним забарвленням слово, наприклад: рос. пожилой замість старый.
За даними дослідження німецьких лексем, найбільш продуктивним засобом є метафора (53,6%) , наприклад: слово dieSocke (двн. soc) було запозичене з грецької як ‘легкий черевик’, потім воно стало вживатися в значенні ‘шкарпетка’.
Перенос значення на основі існуючих (метонімічних) відношень між речами є притаманним для 22% досліджуваної лексики, наприклад: запозиченим з англійської мови словом dasKid (kid) ‘козеня, дитинча косулі’ пізніше почали позначати вироблену з них шкіру ‘лайка’; dieGarderobe ‘шафа або кімната для одягу’, потім ‘одяг’.
Третю за продуктивністю групу складають іменники, в яких відбулась генералізація значення, що дорівнює 12%, наприклад: лексема dieWeste спочатку позначала ‘безрукавка, фуфайка’, сьогодні ‘предмет одягу без рукавів, який одягається поверх сорочки; тонка в’язана кофта з вовни; захисний одяг без рукавів’.
Найменш продуктивну групу в німецькій мові складають іменники, з значенням яких відбувся процес звуження (12%), наприклад: derSchuh (двн. scuoch‘захисна оболонка’) сьогодні позначає ‘черевик’.
Досліджений матеріал української мови свідчить, що метафоричне перенесення є найбільш продуктивним видом семантичної деривації – 45,8%, наприклад: бриль (від іт. ombrello) ‘парасолька’ → ‘головний убір із широкими крисами’; каптур (тюрк. kaptur) ‘великий мішок’ → ‘жіночий головний убір із круглим наголовком’.
Звуження семантичної структури слів, що є наслідком утрати лексичного значення одним із лексико-семантичних варіантів багатозначного слова, в українській мові дорівнює 29,1%, наприклад: піджак ‘куртка’ → ‘верхня частина чоловічого костюма у вигляді куртки з рукавами й полами на застібці, звичайно з відкладним коміром’.
У процесі свого історичного розвитку лексема шуба в українській мові зазнала звуження семантичного діапазону і сьогодні має таке значення: ‘верхній зимовий одяг із хутра (з довгими полами)’. В східнослов’янські мови лексема була запозичена з середньоверхньонімецької мови (schube ‘довгий просторий верхній одяг’). Лексема бере свій початок через італійську (giubba) з арабської мови jubba‘верхній одяг з довгими рукавами’.
Процес зміни значення на основі метонімічних перенесень становлять в українській мові 20,8% від загальної кількості досліджуваних лексем, наприклад: стрій ‘порядок, управління’ → ‘одяг’; кожух ‘шкура’ → ‘довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром, пошита з овечої шкіри’.
Генералізація значення є менш продуктивним способом семантичної деривації в українській мові – 8,3%. Так, відбулося розширення лексичного значення слова халат, що через турецьку мову (тур. xilat‘халат, каптан’) було запозичене з арабської мови. Hil’atз арабської означає ‘почесний одяг’. Згодом ця лексема розширила своє значення й словом халат почали називати: 1) просторий хатній одяг вільного крою; 2) легкий просторий робочий одяг, що надягають поверх звичайного одягу; 3) верхній одяг арештанта, в’язня; 4) верхній маскувальний одяг у солдат.
Спільною ознакою порівнюваних мов є той факт, що продуктивним засобом для утворення назв одягу є метафорична зміна у семантичній структурі слова, яка відбувається у ході історичного розвитку та мовних контактів. Таким чином, зміни у семантичній структурі слова відіграють продуктивну роль у становленні лексичного складу, що відкриває подальші перспективи для досліджень окремих лексико-семантичних груп та термінологічних шарів будь-якої мови.
Список літератури
1. Гамкрелидзе Т.В., Иванов В.В. Индоевропейский яык и индоевропейцы / Т.В. Гамкрелидзе, В.В. Иванов. – Тбилиси : Изд. Тбилисского ун-та, 1984. – 1328 с.
2. Левицкий В.В. Семасиология / В.В. Левицкий. – Винница : Нова книга, 2006. -512 с.
3. KronasserH. HandbuchderSemasiologie. KurzeEinführungin der Geschichte, Probleme und Terminologie der Bedeutungslehre / H.Kronasser– Heidelberg: C. Winter, 1952. – 204 S.
4. Лейн К. Большой немецко-русский словарь / К. Лейн.(11-е изд., стереотип.) – М.: Русский язык медиа, 2004. – 1040 с.
5. Яременко В.В., Сліпушко О.М. Новий тлумачний словник сучасної української мови: в 3 томах / В.В. Яременко, О.М. Сліпушко – К. : Аконіт, 2008. – 2717 с.