Що домінує в діяльності політичних партій в Україні: клієнтелізм чи ідеологія?

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У статті досліджено ідеологію та клієнтелістські відносини, що використовуються у діяльності політичних партій. Основну увагу присвячено з’ясуванню рівня клієнтелістських відносин та ідеологічного позиціонування політичних партій. За допомогою отриманих даних було з’ясовано вплив ідеології та відносин типу «патрон – клієнт» на статутну діяльність політичних партій.
Ключові слова: політична партія, політична ідеологія, клієнтелістські відносини, ідеологеми, мережа, централізація, передвиборча програма.


The article examines the ideology and clientelism used in the activities of political parties. Special attention is devoted to the level clientelism and ideological positioning of political parties. With the data obtained, it was found the influence of ideology and relations of the «patron – client» for statutory activities of political parties.
Key words: political party, political ideology, clientelism, ideologemes, network, centralization, election program.
Постановка проблеми.У своїй політичній діяльності партії завжди послуговувалися певною політичною ідеологією. В більшій мірі, ідеологія простежувалася в основних базисних цінностях які підтримувала політична сила. Приналежність партії до певної ідеології дозволяє їм формувати сталий електорат (соціальну базу), який поділяє партійні погляди на розвиток суспільства та надає підтримку на їх здійснення під час виборів. Проте, в Україні більшість політичних партій не мають чіткого ідеологічного забарвлення. У своїй статутній діяльності політичні сили все частіше починають послуговуватися клієнтелістськими відносинами, що ґрунтуються на обміні благами між суб’єктами з неоднаковим суспільним статусом, економічним потенціалом та силою впливу. Відносини складаються, у більшості випадків, між політичними партіями та олігархічними групами. Політична протекція бізнесу з одної сторони та економічна підтримка статутної діяльності політичних партій – з іншої. При такій ситуації політична ідеологіяпочинає втрачати свою значимість у порівнянні з патронажно-клієнтелістськими відносинами.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.Даній проблематиці присвячено багато наукових праць. Серед науковців, що займаються дослідженням проблеми, ватро назватиКіфер Ф., Ронігер Л., Хопкінс Дж., Епстейн Д., Недюха М., Михайлич О., Погоріла Н. Для дослідників характерним є побічне дослідження ідеології та клієнтелістських відносин у діяльності політичних партій, відтак відсутнім залишається комплексне дослідження цієї проблематики в Україні.
Мета дослідження полягає у вивченні рівня ідеологічного позиціонування та клієнтелістських відносин політичних партій в Україні у порівняльному аспекті.
Для досягнення мети поставлені наступні завдання: 1) визначити рівень ідеологічного позиціонування та клієнтельних відносин у діяльності політичних партій; 2) з’ясувати вплив ідеології та клієнтелістських відносин на діяльність політичних партій в Україні.
Викладення основного матеріалу.Політичні партії як носії певної ідеології використовують її як засіб єднання своїх членів. Люди, що сповідують ту саму ідеологію, стають однодумцями, у результаті чого зміцнюється їхнє об’єднання в одній політичній організації. Партії також прагнуть до поширення своєї ідеології серед населення. Люди, що прийняли ідеологію тієї чи іншої партії, стають, як правило, її прихильниками, відгукуються на заклики цієї партії, голосують за неї на виборах. Тому будь-яка партія чи держава веде боротьбу за впровадження у свідомість людей своєї ідеології, за витіснення інших ідеологій. Виражаючи інтереси певних соціальних груп, ідеологія стає мотивом політичної активності, відіграє мобілізуючу роль.
Окрім ідеології, рушійною силою у діяльності політичних партій також виступають відносини «патрон – клієнт». Цей вид залежності є досить поширеним та вимагає постійної активності політичної сили, оскільки для своєї ефективної діяльності їй постійно потрібно примножувати власні ресурси, для того щоб їй було що запропонувати «клієнту» та мати доступ до реалізації певних дій у масштабах держави, для того щоб виконувати прохання «патрона».
Як бачимо, і клієнтелістські відносини, і ідеологія мають значний вплив на діяльність політичних партій. В даному досліджені ми спробуємо визначити міру цього впливу на політичні сили в Україні. Для аналізу ми братимемо уже згадані ідеологічно протилежні політичні партії – ВО «Свободу» та Комуністичну партію України.
Якісною характеристикою та визначальною засадою політичної партії є використання ідеології для формування основи власної діяльності взагалі та програмної діяльності зокрема. Інструментальне призначення політичної ідеології полягає у розробці власне програми політичної дії, шляхів поставлених цілей, створенні особистого, впізнаваного образу партії, протиставлення себе іншим партіям – політичним конкурентам. Також система цінностей, що складає ядро політичної ідеології, виступає в якості механізму формування поля своєї електоральної підтримки. Таким чином, фактично ідеологічна ідентифікація партії визначає засади діяльності партії в електоральній боротьбі [5]. Завдяки політичній програмі партія може себе ідентифікувати на ідеологічному спектрі та мобілізувати навколо себе електорат. Проте, політичні структури не користуються принципом ідеологічності у свій діяльності. Натомість, основну роль відіграють корпоративні стосунки між людьми що утворюють партію. Партії орієнтуються більшою мірою на обличчя, на ситуацію, на власність, на фінансові ресурси, що реально впливають і дають можливість не просто прийти до влади, а створити щось на зразок закритого акціонерного товариства, де ключові політичні гравці домовлятимуться між собою[2].
Концентрованим вираженням партійної програми виступає передвиборча програма партії. Саме передвиборчі програми політичних партій доносять інформацію про себе громадянам, адже лише незначний відсоток електорату знайомиться з повним текстом партійної програми. Тому передвиборча програма повинна містити ідеологеми, які дозволяють громадянам ідентифікувати політичну силу з певною ідеологією[5].
Щоб з’ясувати рівень ідеологічної артикуляції, ми використовуватимемо показник «індекс ідеологічної артикуляції», який був розроблений Українським незалежним центром політичних досліджень. Індекс передає співвідношення показника ідеологічно-ціннісного змісту і показника декларативності політичних програм [1; с. 61]. Даний індекс можна представити наступним чином:
Індекс ідеологічної артикуляції = (показникідеологічно-ціннісногозмісту)/показникдекларативностіполітичнихпрограм
Отже, нашим першим завданням буде визначити рівень декларативності програм політичних партій. Аналіз, спирається на частоту вживання у тексті особистих займенників, імен, пов’язаних із партією, партійністю, цільовою аудиторією (народ, громадяни, люди), модальних дієслів у відсотках до кількості слів у тексті[1; с. 59].
Відповідно до зазначених критеріїв у передвиборчій програмі ВО «Свобода» ми виділили слова такого типу: «своя», «всі», «українці», «запровадити», «скасувати», «молодь», «громадяни», «національність» та інші [3]. В загальному кількість таких слів у тексті становило 127, що у відсотковому еквіваленті до загальної кількості слів у тексті становить 14%.
Що стосується Комуністичної партії України, то у передвиборчій програмі «Повернемо країну народу!» нами було виділено наступні слова: «народ», «суспільство», «людина», «ми», «їхні», «зміцнення», «повернення», «збереження», «громадяни», «селяни», «партія» та інше [2]. Всього було нараховано 91 слово, відповідно до чого показник декларативності становить 10,6% .
Другим завданням, яке ми реалізуємо, є визначення ідеологічно-ціннісної компоненти програм політичних партій, що дасть змогу виявити обсяг ідеологем та інших понять, які виконують ідеологічну функцію в текстах програм політичних партій. Аналіз спирається на частоту вживання у тексті загальних понять (ідея, ідеологія, ідеологічний); ідеологем (комунізм, соціалізм, тоталітаризм, лівоцентризм, гуманізм, солідаризм, демократія, революція) та близьких за смислом; понять із ціннісним навантаженням (свобода, справедливість, гідність, воля, толерантність), їхніх антонімів та близьких за смислом у відсотках до кількості слів у тексті [1; с. 61].
Для аналізу показника ідеологічно-ціннісного змісту у передвиборчій програмі ВО «Свободи» «Своя влада – Своя власність – Своя гідність на Своїй, Богом даній землі» було виділено наступні поняття та ідеологеми: «гідність», «нація», «національність», «гідність», «справедливість», «режим», «переворот», «реформи», «демократія», «патріотизм» та ін.[3]. Кількість таких слів у тексті – 81, що у відповідності до загального числа слів у передвиборчій програмі становить 9%.
Комуністична партія України у своїй передвиборчій програмі використала наступні поняття: «соціалізм», «комунізм», «капіталізм», «криза», «диктатура», «демократія», «народовладдя», «справедливість», «гуманізм», «повага», «гідність» та ін.[2]. Загалом було використано 56 слів, що у відсотках становить 6,5% .
На основі отриманих даних ми можемо визначити індекс ідеологічної артикуляції передвиборчих програм політичних партійі тим самим з’ясувати наскільки політичні сили послуговуються ідеологічною складовою у своїй діяльності та наскільки вони доносять інформацію про свою ідеологію до своїх виборців.
Отже індекс ідеологічної артикуляції для ВО «Свобода» має вигляд:
Індекс ідеологічної артикуляції =(9%)/(14%) = 0,64;
Для Комуністичної партії України:
Індекс ідеологічної артикуляції = (6,5%)/(10,6%)=0,61.
Отже за формальними ознаками досліджувані партії мають високий рівень ідеологічної артикуляції, оскільки їх результати перевищили позначку 0,5. Відповідно до цього для ВО «Свободи» та Комуністичної партії України ідеологічна складова є досить важливою і вони в очах своїх виборців чітко позиціонують себе з відповідною ідеологією. Проте, порівнюючи отримані дані з результатами дослідження, що його проводив Український незалежний центр політичних досліджень у 2006 році, можна сказати що ідеологічна артикуляція ВО «Свободи» досить стрімко зросла оскільки у 2006 році вона становила 0,48. Дещо інша ситуація з Комуністичною партією України, їхній показник знизився, оскільки у 2006 році він сягав позначки 0,85 [1; с. 63]. Таке значне падіння можна пояснити зміною виборчого бар’єру, адже для досягнення 5% порогу їм необхідно було залучитися підтримкою більшої кількості виборців. З цієї причини Комуністична партія стала у своїх передвиборчих гаслах менш радикальною та намагалася висвітлювати загальні настрої населення щодо майбутнього країни.
Поруч із ідеологічною складовою патронажно-клієнтелістські відносини мають досить значний вплив на діяльність політичних акторів. В такому випадку ми спробуємо визначити міру впливу відносин типу «патрон-клієнт» за допомогою індексу централізації мережі (NetworkCentralizationIndex). Індекс показує наскільки мережу можна контролювати із одного центру. Розраховується він, як відношення сум різниці між найбільшим числом зв’язків наявних у конкретного актора політики та числом зв’язків в інших суб’єктів, послідовно, до максимально можливої суми різниць. Зв’язки представляються у вигляді матриці, де, за умови наявності залежності між акторами, їх відносинам присвоюється число 1, за відсутності – 0 [7].
Формула розрахунку індексу є наступною.
С(Centralization) = 100*((Σ(C*- Ci))/(MaxΣ(C*- Ci))),
де C* – найбільше число зв’язків в мережі між суб’єктом політики та його оточенням.
Ci – число зв’язків наявних в інших суб’єктів політики.
MaxΣ(C*-Ci)=(n-1)*(n-2) – максимально можливе значення суми різниць, яке досягається за рахунок наявності в одного актора важелів впливу на всіх інших, та відсутності будь-яких зв’язків між останніми [4].
При аналізі мережі ми звертаємо увагу на те, скільки зв’язків має кожний учасник. Вважається, що чим більше зв’язків має політичний актор, тим більший вплив він має на інших учасників цієї ж мережі та тим вигідніше положення він займає щодо всіх інших акторів. Централізація вказує на те, як центральне положення в мережі впливає на нерівний розподіл та яка різниця в цьому розподілі, відповідно до центрального актора мережі [7].
Аналізуючи клієнтелістські відносини ВО «Свобода» та Комуністичної партії України ми попередньо відобразили у мережу взаємозв’язки цих політичних сил з іншими акторами, які перебувають з партією у політичних, бізнесових та родинних відносинах. Для розрахунку індексу централізації мережі будемо вважати, що актори які мають з політичною силою окремі види зв’язку також пов’язанні між собою, тобто перебувають у певній залежності.
Розрахунок індексу для ВО «Свободи» матиме наступний вигляд:
Σ(C*- Ci) = 25+32=57
Max Σ(C*- Ci) =9*8=72, звідси
С(Centralization) = 100*(57/72)=79%.
Розрахунок індексу централізації для Комуністичної партії України матиме вигляд:
Σ(C*- Ci) = 77+90=167
Max Σ(C*- Ci) =16*17=272, звідси
С(Centralization) = 100*(167/272)=61%.
Індекс централізації показує, що у двох випадках мережа є сильно централізованою. В такому разі ВО «Свобода» та КПУ у своїх мережах взаємозв’язку займають центральне положення, що дозволяє їм буди досить впливовими, по відношенню до інших акторів, та займати ключову роль у доступі та розподілення ресурсів. Звідси слідує, що досліджуванні політичні сили, в даній мережі, виступають одночасно і патроном, і клієнтом.
Для оцінки впливу ідеології та клієнтелістських відносин на діяльність політичних партій дані результати зведемо до однієї одиниці виміру. В даному випадку, це доцільніше зробити шляхом представлення отриманих даних у відсотковому еквіваленті. Оскільки індекс ідеологічної артикуляції лежить в межах від «0» до «1», то у відсотках результати обрахунку індексів матимуть наступний вигляд (таблиця 1):
Таблиця 1. Результати індексу ідеологічної артикуляції та централізації мереж.

ВО «Свобода» Комуністична партія України
Індекс ідеологічної артикуляції 64% 61%
Індекс централізації мереж 79% 61%

Звідси слідує, що для ВО «Свободи» та КПУ ідеологічний чинник є досить важливим, оскільки ідеологеми займають 64% та 61% відповідно, в їхніх передвиборчих програмах. Це є свідченням того, що політичні сили доносять свої ідеологічні позиції до виборців шляхом позиціонування з відповідним ідеологічним напрямом.
Поруч з цим, індекс централізації мереж показує нам і важливість клієнтелістських відносин для досліджуваних партій. Якщо для КПУ ці відносини та ідеологія здійснюють однаковий вплив на їх діяльність, то для ВО «Свободи» відносини типу «патрон – клієнт» мають невелику перевагу. Однак, говорити про виключний вплив патронажно-клієнтелістських відносин на їх діяльність не варто, адже обидва індекси показують нам досить високий рівень впливу.
Отримані результати є доволі зрозумілими, оскільки політичні партії займають чіткі позиції на ідеологічному спектрі та є рівновіддаленими від центру, що пояснює ідеологічний вплив на статутну діяльність політичних сил. В українських реаліях здобуття, утримання та реалізація влади не можливе лише на ідеологічних засадах, тому політичні партії прагнуть відшукати і інші шляхи досягнення їхньої мети. На жаль, найбільш дієвим способом в умовах напівдемократії стають клієнтелістські відносини, що є деструктивним елементам на шляху нашої держави до встановлення консолідованої демократії. Відносини типу «патрон – клієнт» вимагають постійного пошуку ресурсів для задоволення потреб щодо забезпечення партіям умов для здійснення їхньої діяльності. Такий пошук іноді є не законним та відбувається в супереч потребам держави та громадян, інтереси яких політичні сили мають захищати в першу чергу.

Список використаних джерел та літератури
КонончукС. Г. ПартійнасистемаУкраїни: ідеологічний вимір [Текст] / С. Г. Конончук, О. Ярош; Укр. незалеж. центрполіт. дослідж. – К. : Агентство «Україна», 2010. – 76 с.
Передвиборча програма Комуністичної партії України «Повернемо країну народові!» [Електронний ресурс]: Режим доступу:http://www.kpu.ua/povernemo-krainu-narodu-peredviborna-programa-komunistichnoi-partii-ukraini. – Назва з екрану.
Передвиборна програма Всеукраїнського об’єднання «Свобода» «Своя влада – Своя власність – Своя гідність» [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.svoboda.org.ua/dokumenty/inshi/031823/. – Назва з екрану.
Собчук І. Клієнтелізм в українській політиці в період президентства Віктора Януковича [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://naub.oa.edu.ua/2012/klijentelizm-v-ukrajinskij-politytsi-v-period-prezydentstva-viktora-yanukovycha/. – Заголовок з екрану.
Струнін П. А. Вплив ідеологічної ідентифікації на електоральну діяльність політичних партій в Україні [Електронний ресурс]: Режим доступу: archive.nbuv.gov.ua/./Strunin.pdf. – Заголовок з екрану.
Телешун С. Наші партії формуються не за ідеологічним принципом [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://dialogs.org.ua/ru/dialog/page30-784.html. – Заголовок з екрану.
Network Matrix and Graph[Electronic resource]: Mode of access: http://www.analytictech.com/networks/graphs.htm. – Title from the screen.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь