РОЛЬОВА ГРА ЯК МЕТОД КОМУНІКАТИВНОГО ПІДХОДУ ДО ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

УДК 378.147: 81                                                                                О.В. Гончарук

Івано-Франківський національний медичний університет,

м. Івано-Франківськ

 

 

У статті обґрунтовується комунікативний підхід у процесі вивчення української мови як іноземної з використанням рольової гри як методу навчання.

В статье обосновывается коммуникативный подход в процессе изучения украинского языка как иностранного с использованием ролевой игры как учебного метода.

Іn the article the communicative approach is grounded in the process of study of Ukrainian as a foreign language with the use of role-playing game as a teaching method.

Ключові слова: українська мова як іноземна, іноземні студенти, комунікативний підхід, рольова гра.

Ключевые слова: украинский язык как иностранный, иностранные студенты, коммуникативный подход, ролевая игра.

Key words: Ukrainian as a foreign language, foreign students, communicative approach, role-playing game.

На сучасному етапі розвитку міжнародних відносин система освіти України набуває нового змісту і все більше орієнтується на співпрацю з іншими країнами світу. У зв’язку із формуванням загальноєвропейського освітнього простору відповідно до національної державної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття) одним із пріоритетних напрямків вважається процес удосконалення системи підготовки спеціалістів для зарубіжних країн. Враховуючи те, що в Україні спостерігається тенденція до збільшення кількості іноземних студентів, постає питання розробки та удосконалення не тільки окремих методик викладання конкретних дисциплін, але й загальної методики навчання іноземців, що, звісно, неможливо без знання української мови як засобу здобуття певного фаху. Тому особливо актуальним є обрання правильної стратегії вивчення української мови іноземними студентами. Цією стратегією є комунікативний підхід до вивчення предмету «Українська мова для іноземних студентів», який насамперед передбачає формування навчально-професійної компетенції іноземних студентів.

Основне завдання української мови як іноземної ‑ сформувати в іноземного студента комунікативну компетенцію, що дозволяє вільно спілкуватись в ситуаціях, актуальних для сфер його діяльності: соціально-побутовій ‑ у період адаптації до іншомовного середовища та навчально-професійній ‑ у період набуття навичок професійного мовлення. Згідно з комунікативним принципом та принципом професійної спрямованості вивчення української мови іноземними студентами має практичний характер, який «полягає у формуванні мовних умінь та навичок, розуміння думок інших під час аудіювання, читання і вираження своїх думок в усній та письмовій формі» [2, с. 11.].

Процес засвоєння мовного матеріалу складається з 4-х етапів: а) повідомлення знань; б) формування мовленнєвих навичок; в) удосконалення мовленнєвих навичок; г) розвиток мовленнєвих умінь. Вказаним етапам відповідає система вправ на: а) слух; б) слух і повторення; в) читання; г) написання. Тобто така послідовність зумовлена комунікативним та психологічним принципами сприйняття мовного матеріалу (спершу за допомогою слуху, потім звуку, а наприкінці застосовується зорова пам’ять). Адже мова є важливим засобом міжкультурного спілкування, вона сприяє вербальному порозумінню громадян різних країн, забезпечує такий рівень їхнього культурного розвитку, який дозволяє вільно орієнтуватись і комфортно почуватись в Україні. У зв’язку з цим стає актуальною позиція, за якої здатність зрозуміти представника іншої культури залежить не тільки від правильного використання мовних одиниць, але й від особливих умінь розуміти норми його культури, у тому числі мовленнєвої поведінки у різноманітних ситуаціях спілкування.

Одним із таких шляхів створення комунікативної ситуації під час вивчення української мови є рольові ігри, які сприяють реалізації міжособистісного спілкування іноземних студентів на занятті.

Перевагами рольових ігор вважаються такі якості, як максимальне наближення до реальних умов професійної та наукової діяльності або до реальних життєвих ситуацій, значна самостійність учасників гри, прийняття рішень в умовах творчого змагання. Невипадково видатні педагоги та психологи вважають рольову гру одним з найефективніших методів формування та розвитку навичок спонтанного мовлення.

Ігрові процеси також вважаються важливим засобом у навчанні, оскільки викликають інтерес до навчання, підвищують мотивацію. Їх потенціал дуже значний, адже студент «залучається до діяльності, накопичує пізнавальний досвід під час вирішення ігрових завдань» [1, с. 9].

Рольові ігри спрямовані на приведення у дію механізмів мотивації, а відповідно й на підвищення ефективності навчання іншомовного спілкування. Рольова гра є «особливим типом діяльності, в якому мотив полягає в самому процесі, у змісті самої дії». [3, с. 53]. Вона одночасно спирається на свідоме і підсвідоме оволодіння навчальним предметом, зокрема передбачає вплив на емоційну сферу студентів з метою полегшення запам’ятовування матеріалу. Саме в рольовій грі створюються передумови для використання усіх засобів впливу на психіку іноземних студентів, а також дотримується принцип індивідуального навчання через групове.

Слід зазначити, що не завжди усна робота, навіть насичена ігровими моментами, може викликати зацікавлення у студентів і бути результативною. Навчання усного мовлення може буде ефективним засобом підтримки інтересу студентів до вивчення української мови як іноземної тільки у тому випадку, якщо викладач дотримуватиметься принципу послідовності в подачі матеріалу: від простішого до складнішого, подаватиме той тематичний матеріал, який цікавий іноземному студентові, і яким він зможе скористатися в майбутньому для спілкування в побуті чи в професійній сфері.

Тема мовлення стає внутрішнім мотивом для іншомовного спілкування і, як результат, активізує більш складні механізми відображення, обміркування, включення оперативної пам’яті тільки тоді, коли є актуальною і відповідає комунікативній потребі студента та його особистим і віковим особливостям.

Психологи відзначають, що, коли людина залучається до активної діяльності через мотив, вона продуктивніше запам’ятовує та глибше розуміє матеріал, а також залучається до діяльності з більшим інтересом. Важливо зауважити, що за наявності відповідної організації внутрішніх мотивів іншомовного спілкування, навчання усного мовлення стає особисто-значущим та особисто-орієнтованим. У центрі навчання в цьому випадку знаходиться людина із внутрішнім світом потреб та емоцій. Тому під час створення рольових ігор викладач повинен враховувати коло інтересів студентів, ситуації спілкування повинні бути природними, а теми цікавими для них.

Виходячи з цього, пропонуємо такий комплекс рольових ігор: «Знайомство», «Моя сім’я», «На вулиці», «В транспорті», «В магазині», «В ресторані», «В поліклініці», «У лікаря», «Лікар – пацієнт», «В аптеці» та інші, які послідовно вводяться до навчального процесу в міру зростання їх складності. Кожна гра складається з трьох етапів: підготовчого, ігрового та заключного.

На наш погляд, дуже важливо при цьому організувати навчальний процес таким чином, щоб інтерес іноземних студентів підтримувався на високому рівні на всіх етапах рольової гри ‑ від підготовчого до заключного. Видатні педагоги підкреслюють, що пізнавальний інтерес є одним з найбільш значних мотивів навчання у загальній структурі мотивації пізнавальної діяльності.

Підготовчий етап передбачає засвоєння лексико-граматичного матеріалу в процесі виконання тренувальних вправ, а також формування навичок усного мовлення під час виконання комунікативних вправ, які моделюють реальні комунікативні ситуації та не обмежують іноземців у виборі мовних засобів.

Саме за допомогою рольової гри відбувається формування та розвиток мовленнєвих навичок та вмінь, що значною мірою зумовлено зацікавленістю студентів. Це підтверджується досвідом проведення нами рольових ігор, під час яких іноземні студенти-медики демонструють не лише знання лексико-граматичного матеріалу та навички спонтанного мовлення, але й творчі здібності. При цьому кожний студент має можливість відчути себе актором, який прагне виконати свою роль якомога краще, адже від успіху кожного залежить успіх усієї гри взагалі. Таким чином, кожний студент зацікавлений в результатах не лише своєї роботи, але й роботи своїх одногрупників. У процесі такого творчого співробітництва формується вміння працювати колективно, згуртованою командою над вирішенням спільної задачі, що дуже важливо не тільки для лікаря, а й для будь-якого фахівця. З цього приводу особливий інтерес у студентів старших курсів викликає рольова гра «Лікар-пацієнт», якій властиві риси не тільки навчальної, але й професійної діяльності. У цій грі використовуються комунікативні ситуації для вирішення конкретних питань, які виникають під час практичної роботи лікаря. З метою максимального наближення до реальних умов майбутньої професійної діяльності медиків у цій рольовій грі передбачені ситуації, з якими вони можуть зіткнутися у своїй майбутній роботі («Огляд пацієнта», «Розпитування пацієнта», «Постановка діагнозу», «Призначення лікування», «Консиліум» та ін.).

Також великий інтерес у майбутніх науковців викликає рольова гра «Наукова конференція», яку можна розглядати як «репетицію» до справжньої міжнародної наукової конференції, під час якої іноземні студенти виступають з доповідями українською мовою, відповідають на запитання «учасників» конференції, вступають з ними в полеміку, відстоюють свою точку зору, наводять аргументи на користь або проти тої чи іншої гіпотези, а також обмінюються інформацією про останні досягнення у сфері професійної діяльності. Важливим моментом під час підготовки до такої рольової гри є підбір тематики та розподіл ролей. Викладач повинен «розподіляти ролі, враховуючи не лише лінгвістичні здібності, але й індивідуально-психологічні особливості кожного студента» [4, с. 208] таким чином, щоб студент почувався природно у своїй ролі, був зацікавлений у ній і мав можливість продемонструвати свої творчі здібності повною мірою.

Рольова гра створює на занятті позитивну емоційну атмосферу, яка сприяє усуненню в іноземних студентів психологічного бар’єру, створює таку комунікативну ситуацію, коли іноземні студенти можуть невимушено спілкуватися українською мовою. Крім того, студенти одержують від гри велике моральне задоволення. Практика показує, що використання рольових ігор у навчальному процесі значно підвищує мотивацію, а отже й ефективність навчання української мови як іноземної.

 

Література

1. Баханов.К. Що ж таке технологія навчання? / К. Баханов // Шлях освіти. ‑  1999. ‑ №3 ‑ 24 с.

2. Демьяненко М.Я., Лазаренко К.А., Мельнык С.В. Основы общей методики обучения иностранным языкам: Теоретический курс / М.Я. Демьяненко, К.А. Лазаренко, С.В. Мельнык. ‑ К., 1984. ‑ 256 с.

3. Леонтьев А.А. Некоторые проблемы обучения русскому языку как иностранному / А.А. Леонтьєв. ‑ М.: Изд-во МГУ, 1970. ‑ 88 с.

4. Тер-Саакянц Г.М., Красовская Н.А. Применение ролевой игры / Г.М. Тер-Саакянц, Н.А. Красовская // Методика интенсивного обучения иностранным языкам. ‑ К.: Рад. шк., 1988. ‑ С. 194-208.

Залишити відповідь