ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ЯК ІДЕНТИФІКАТОР СПЕЦИФІКИ РОЗВИТКУ МОТИВАЦІЙНОЇ БАЗИ ОФІЦІЙНОЇ ЗАКАРПАТОУКРАЇНСЬКОЇ УРБАНОНІМІЇ ХХ – ПОЧ. ХХІ СТ.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

УДК811.161.2’373.22

О. Б. Негер

Ужгородський національний університет,

Ужгород

 

Анотація. У статті вперше досліджено перейменування урбанонімних назв у контексті розвитку офіційної урбанонімії Закарпаття.

Ключові слова: перейменування, назва, урбанонім, офіційна урбанонімія.

Аннотация. В статье впервые исследованы переименовывания урбанонимных названий в контексте развития урбанонимии Закарпатья.

Ключевые слова: переименование, название, урбаноним, официальная урбанонимия.

Resume. Redesignating of urbanonimic names in context of urbanonymy development is investigated in the article.

Key words: redesignating, name, urbanonym, official urbanonymy.

 

Незважаючи на те, що в останні десятиліття з’явилася значна кількість публікацій, які свідчать про все більший інтерес до урбанонімів, багато питань залишаються нез’ясованими або викликають дискусії серед фахівців. Динамічність номінаційного процесу, часті найменування і перейменування потребують ґрунтовної урбанонімічної концепції [4, с. 4]. Урбаноніми Закарпаття уже привертали увагу вчених. Так, у 90-х роках К.Галас досліджував етимологію назв ужгородських вулиць [1]. Крім того, аналізуючи власні географічні назви, мовознавці розглядали й найменування внутрішніх міських об’єктів [2; 3]. Першою дослідницею, яка звернула увагу на закарпатоукраїнські урбаноніми як окрему топонімну систему, була М. Романюк [5]. Однак явище перейменування як показник динаміки урбанонімії Закарпаття залишається малодослідженим питанням.

Розвиток системи урбанонімів відбувається за рахунок двох механізмів – поповнення складу внаслідок появи нових об’єктів, що потребують номінації, і деформації системи, яка спостерігається при перейменуваннях вже існуючих одиниць. Для нас особливо цікавою є саме деформація урбанонімікону Закарпаття, позаяк краще допомагає відстежити специфіку функціонування системи. При аналізі перейменувань можемо зосереджуватися на двох ракурсах, або ж зрізах – горизонтальному та вертикальному. Горизонтальний становить собою сукупність одиниць одного порядку та зміщення системи в межах цих одиниць; вертикальний – це сума різнотипних одиниць та варіація урбанонімікону у їх межах. Водночас зауважимо, що урбаноніми вертикального зрізу не становлять якоїсь ієрархії, кожен з підвидів потенційно може бути домінуючим у той чи інший період розвитку урбанонімікону.

 

 

Таблиця 1.

  

   Система урбанонімів

 

 

 

Горизонтальний зріз

 

Назви

 

 

 

Перейменування

Вертикальний зріз

1

Меморіальні

вул. Шевченка Т.

вул. Бажана М.

2

Характеристичні

вул. Глибока

вул. Стара

3

Вшанування

вул. Космонавтів

вул. Учительська

4

Асоціативні

вул. Зелена

вул. Грушева

 

Зміни в горизонтальному зрізі системи урбанонімів передбачають заміну назви певного типу на іншу назву цього ж типу. Наприклад (див. табл. 1.), перейменування вул. Шевченка Т. на вул. Бажана М. (обидві назви є меморіальними), вул. Глибокої на вул. Стару (обидві назви є характеристичними), вул. Космонавтів на вул. Учительську (обидві назви є вшануваннями), вул. Зеленої на вул. Грушеву (обидві назви є асоціативними). Варіаціями можуть бути зміни найменувань на такі, що належать до того ж типу, але іншого підтипу (наприклад, вул. Учительська отримує нову назву вул. Львівська (вшанування професій і вшанування географічних об’єктів) або вул. Довга перейменовується на вул. Заводську (характеристика вигляду і характеристика відношення до рукотворного об’єкта). Зміни в горизонтальному зрізі не впливають на кількісну характеристику тієї чи іншої групи.

Аналіз вертикального ракурсу дозволяє простежити зміни в урбаноніміконі, що супроводжуються збільшенням чисельності однієї групи за рахунок зменшення квантитативних показників іншої. Наприклад (див. табл. 1.), перейменування вул. Шевченка Т. на вул. Глибоку (меморіальна назва і характеристична), вул. Старої на вул. Учительську (характеристична назва і назва-вшанування), вул. Космонавтів на вул. Зелену (назва-вшанування і естетична назва).

Для того, щоб краще зрозуміти специфіку деформації урбанонімікону Закарпаття, ми побудували два графіки (див. рис. 1. і 2.). Перший з них відображає типи перейменувань і їх відсотковий показник у чотирьох найбільших містах Закарпатської області (Ужгороді, Мукачевому, Береговому, Хусті) у 40–80-х рр., другий – ті ж показники у 90-х рр.

Кожне з чисел на абсцисі x означає певний тип перейменувань. Для зручності ми вибрали наступні скорочення: м – меморіальна назва, х – характеристична, в – вшанування, а – асоціативна. Так, наприклад, позначка х – м означає заміну характеристичної назви на меморіальну, м – м – меморіального найменування на інше меморіальне тощо. Кожному з 15-и типів перейменувань присвоєно певний порядковий номер. Так, під № 1 – тип м – м; під № 2 – м – х; під № 3 – м – а; під № 4 – м – в; під № 5 – х – м; під № 6 – х – а; під № 7 – х – в; під № 8 – х – х; під № 9 – в – м; під № 10 – в – х; під № 11 – в – а; під № 12 – в – в; під № 13 – а – м; під № 14 – а – х; під № 15 – а – а.

 

 

Рис.  1. Перейменування лінійних об’єктів в Ужгороді, Мукачевому,

Хусті, Береговому у 40–80-і рр.

 

Аналіз рис. 1. дозволяє зробити висновок про неоднорідність системи перейменувань у Закарпатті. Незважаючи на уніфікаційні тенденції, кожне з вибраних нами міст вибрало свою схему реформування системи називання.

Так, у Береговому найактивніші процеси відбувалися у площині меморіальних назв – домінуючим був тип перейменувань № 1 (м – м) (50% від загальної кількості перейменувань).

У Мукачевому домінуючим також виявився перший тип перейменувань, хоча не з таким великим відривом від інших різновидів, як у Береговому (35% від загальної кількості перейменувань). Досить продуктивним тут був і тип № 5 (21%).

Найпродуктивнішим у Хусті в 40–80-х рр. було перейменування характеристичних назв на меморіальні (№ 5; 40%), тобто система глорифікаційних найменувань змінюється передусім не за рахунок внутрішньої деформації (як це було в Береговому та Мукачевому), а внаслідок заміни одиниць інших груп (також асоціативних назв – № 13; 8%).

Найбільша різноманітність типів перейменувань спостерігалася в Ужгороді. Очевидно, наявністю великої кількості типів пояснюється відсутність різкого перепаду у кількісних показниках різних видів. Виразно виокремлюються два типи – № 5 і № 1 (22 % і 20 % відповідно). В Ужгороді найбільш очевидно спостерігається чітка «меморіалізація» урбанонімікону, коли склад глорифікаційних назв постійно поповнюється за рахунок усіх інших груп. Так, досить чітко видно поповнення меморіальних найменувань за рахунок асоціативних назв (№ 13; 9%) та назв-вшанувань (№ 9; 7%). Усі інші типи виявляються мало продуктивними. Хоча на фоні «меморіалізації» варто відзначити й внутрішні зрушення у системі характеристичних назв (№ 8; 7%).    

 

Рис. 2. Перейменування лінійних об’єктів в Ужгороді, Мукачевому, Хусті, Береговому у 90-і рр.

 

Рис. 2. дозволяє зробити висновок про неоднорідність процесу перейменувань об’єктів у найбільших містах Закарпаття за останні два десятиліття. Водночас деформація сучасного урбанонімікону не відзначалась кардинальними змінами порівняно з радянським часом. Як і тоді, основна увага акцентується на меморіальних назвах. Причому в сучасному урбаноніміконі зміни в межах меморіальних назв стають домінуючими у всіх містах (в Хусті – 56%, у Береговому – 53%, в Ужгороді – 49%, у Мукачевому –43%). Проте, на відміну від 40–80-х рр., активно впроваджується заміна меморіальних і назв-вшанувань характеристичними найменуваннями (№ 2: у Мукачевому – 20%; в Ужгороді – 11%; у Береговому – 10%; № 10: в Ужгороді – 11%; у Мукачевому – 8%; у Береговому – 4%; у Хусті – 2%) та значно зменшується відсоток перейменувань орієнтаційних назв на користь глорифікаційних (№ 5: у Хусті – 16%; у Береговому – 10%; у Мукачевому – 3%; в Ужгороді – 1%).

Таким чином, найбільше змін відбувається у тих прошарках назв, основи яких можуть відображати певну ідеологію. Офіційні урбаноніми у цьому плані вибудовують своєрідну ієрархічну піраміду, на вершині якої – меморіальні назви, далі – найменування-вшанування, асоціативні назви і найнижче розташовані характеристичні одиниці. Саме ідеологія зумовлює активні зміни в горизонтальній площині та деформацію, яка спостерігається у вертикальному зрізі. Так, осередком національної культури на Закарпатті вважається м. Хуст. За даними статистики, там найбільший відсоток перейменувань типу № 1 (56%) та № 5 (16%). Зауважимо, що останній тип після здобуття Україною незалежності кількісно значно зменшився в інших містах.

 

Список літератури:

1.     Галас К. Не капітолій, а капітул / К. Галас // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: Зб. наук. праць. – Ужгород: УжНУ, 2002. – С. 377–378.

2.     Зикань Х. І. Географічні назви міста Ужгорода та його околиць: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.09 «Фіно-угорські та самодійські мови» / Х. І. Зикань. – Ужгород, 2002. – 17 с.

3.     Кидибиц Н. Географічні назви у мовленні угорців міста Берегова та його околиць: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук:  – Ужгород, 2004. – 17 с.

4.     Мезенко А. Мотивы номинации улиц белорусских городов / А. Мезенко // Топонимика и межнациональные отношения. – М. : АН СССР, 1991. – С. 118–134.

5.     Романюк М. Соціально зумовлені інновації в ономастиконі Закарпаття кін. ХХ – поч. ХХІ ст. / М. Романюк. – Ужгород : Ґражда, 2007. – 124 с.

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь