Особливості подружніх взаємин у молодій сім’ї та їх роль у виникненні подружніх конфліктів

Анотація. У статті розглянуто природу та особливості психологічних чинників, що впливають на виникнення конфліктів у молодому подружжі. Ця проблема є актуальною для молодих сімей, стаж подружнього життя яких не перевищує 5 років. Серед таких сімей і проводилось дослідження. Виявлено недостатній рівень розвитку комунікативних умінь та низький рівень адаптації до подружнього життя. Запропоновано програму подальшої соціально-психологічної роботи спрямованої на їх оптимізацію цих процесів.
Ключові слова: молоде подружжя, очікування, цінності, адаптація, психологічні характеристики, конфлікт.

Аннотация. В статье рассмотрены природа и особенности психологических факторов, влияющих на возникновение конфликтов в молодом браке. Эта проблема актуальна для молодых семей, стаж супружеской жизни которых не превышает 5 лет. Среди таких семей и проводилось исследование. Выявлено недостаточный уровень развития коммуникативных умений и низкий уровень адаптации к супружеской жизни. Предложена программа дальнейшего социально-психологической работы направленной на их оптимизацию этих процессов.
Ключевые слова: молодые супруги, ожидания, ценности, адаптация, психологические характеристики, конфликт.

Abstract. The article considers the nature and characteristics of psychological factors influencing the occurrence of conflicts at an early marriage. This is a problem for young families, the experience of married life which does not exceed 5 years. Among these families, and evaluated. Revealed the lack of development of communication skills and a low level of adaptation to conjugal life. We propose a program of further socio-psychological work aimed at their optimization of these processes.
Keywords: young couple, expectations, values, adaptation, and psychological characteristics of the conflict.

Постановка проблеми. Сім’я – одна із найвеличніших цінностей, що створені людством за період свого існування. Жодна нація, жодне історичне суспільство не обходиться без сім’ї.
Молода сім’я – це особливий світ, який своєрідно пов’язаний із різними проблемами, що стосуються подружньої пари в молодій сім’ї.
На кожному новому етапі розвитку суспільства, коли відбувається переоцінка цінностей, зростає інтерес до проблем сім’ї, моралі, духовності. У той же час, в складних умовах сучасного буття, сім’я, як унікальний посередник між інтересами особистості й суспільства, виявилася в епіцентрі суспільних катаклізмів. Перехід до ринкових відносин і пов’язані із цим апатія, поверховість мислення чималої частини населення різко відбилася на самопочутті сім’ї, подружжя, їх виховному потенціалі, стабільності.
Зазначені й інші соціальні причини фактично призвели до кризи сімейних цінностей. Якщо шлюб, батьківство, споріднення є відносинами, що констатують родину, то в наш час спостерігається розпад цієї триєдності. Проблема ускладнюється тим, що в цей момент інститут шлюбу переживає перехідний період. Руйнування старих традиційних установок на шлюб супроводжується не інформованістю про нові.
У цих умовах особливо важко молодій сім’ї, в якій на серйозні труднощі соціально-економічного плану накладаються гострі проблеми подружніх внутрішньосімейних відносин. Зміцнення шлюбу і гармонізація подружніх відносин, особливо в молодій родині є одним із провідних напрямків у практичній психології. Для того, щоб ефективно здійснювати допомогу молодому подружжю, психолог повинен мати чітке уявлення про особливості міжособистісних, а особливо подружніх відносин у родині, а також володіти практичними навиками вирішення подружніх конфліктів.
Мета дослідження: визначити особливості та причини виникнення подружніх конфліктів, апробувати корекційну програму «Вирішення подружніх конфліктів та гармонізація сімейних відносин»
Виклад основного матеріалу. Період кардинальних змін, які відбуваються у соціокультурному просторі України, супроводжуються актуалізацією кризових процесів інституту сім’ї: зростанням кількості розлучень на початковому етапі життєдіяльності сім’ї, зниження якості сімейних взаємовідносин і задоволеності шлюбом, погіршенням адаптивних можливостей подружжя, послабленням захисної функції сім’ї від динамічних процесів суспільства. Все це призводить до дезорганізації шлюбно-сімейних відносин. Особливо чутливою до змін, що відбуваються у суспільстві, є молода сім’я, в якій ще не сформована стійка рольова структура, не вирішена проблема сімейної влади, не склалася конструктивна міфологія, не актуалізувався сімейний сценарій і т.п.
У цих умовах особливо важко молодій сім’ї, в якій на серйозні труднощі соціально-економічного плану накладаються гострі проблеми подружніх внутрішньосімейних відносин. Зміцнення шлюбу і гармонізація подружніх відносин, особливо в молодій родині є одним із провідних напрямків у практичній психології. Для того, щоб ефективно здійснювати допомогу молодому подружжю, психолог повинен мати чітке уявлення про особливості міжособистісних, а особливо подружніх відносин у родині, а також володіти практичними навиками вирішення подружніх конфліктів.
Висвітленням проблеми дослідженням феномену конфлікту як соціального явища, займались М. В. Цибульська, Є. С. Яхонтова, Д. П. Зеркін, М. С. Вершинін, В. Шейнов, С. М. Ємельянов, С. Б. Давлетчина, Н. І. Пов’якель; проблему вивченням особливостей молодої сім’ї та складностей, які призводять до конфліктів досліджували О. І. Артамонова, О. В. Єкжанова, Є. В. Зирянова, Т. В. Андрєєва, Л. Б. Шнейдер; досвід використання тренінгів відображено у працях Ю. Н. Ємельянова, В. П. Захарова, Г. А. Ковалева, Х. Міккіна, Л. А. Петровської, Т. С. Яценко, В. М. Федорчук, К. Рудестама та ін..
Підходячи до аналізу динаміки сімейного життя зазначимо, що сімейні конфлікти є однією із самих поширених форм конфліктів. По оцінкам конфліктологів у 80–85% сімей виникають конфлікти, а в решти 15–20% виникають сутички із різних причин.
Сімейні конфлікти – це протиборство між членами сім’ї на основі зіткнення протилежно спрямованих мотивів і поглядів.
Коротко розглянемо особливості сімейних конфліктів.
1. Зміст сімейного конфлікту складають: міжособистісні відношення, правові та моральні обов’язки, які пов’язані із реалізацією функцій сім’ї.
2. В основному на причини конфліктів в сім’ях впливають фактори мікро- і макросередовища. До факторів мікросередовища слід віднести: погіршення матеріального становища сім’ї; надмірну зайнятість одного чи навіть двох членів сім’ї на роботі; неможливість нормального працевлаштування подружжя; тривала відсутність власного житла; відсутність можливості влаштувати дітей в дитячі заклади.
3. Особливість сімейних конфліктів проявляється і в динаміці та формах протікання. В цілому динаміка сімейних конфліктів характеризується класичними етапами: виникнення конфліктної ситуації, усвідомлення її, відкрите протиборство – інцидент, ескалація, кульмінація, завершення конфлікту, постконфліктна ситуація, але сімейні конфлікти відрізняються підвищеною емоційністю, швидкістю протікання кожного із етапів. Основні формами триборства у сімейних конфліктах: докори, взаємні звинувачення, сварки, сімейні скандали, порушення спілкування.
4. Сімейні конфлікти мають особливі способи вирішення, а саме: примирення, досягнення згоди, притирання відносин на основі взаємних поступів, розлучення.
Сімейні конфлікти мають тяжкі а інколи навіть і трагічні наслідки для членів сім’ї. Досить часто виникають різні фізичні захворювання членів сім’ї. Особливо важко переносять конфлікти діти.
А найбільш сприятливим періодом до виникнення конфліктів є молода сім’я, тобто сім’я зі стажем шлюбного життя не більше 5 років.
Щонайменше три зони конфліктів присутні на даній стадії життя родини: функціонально-рольова, потребово-мотиваційна, зона домагань-очікувань.
Природа виникнення конфліктів у цей період надзвичайно різноманітна. Це: різка зміна способу життя, освоєння і суміщення ряду нових соціальних і сімейних ролей, відмінність гендерних моделей поведінки і т.д.
Істотне значення у виникненні конфлікту мають ті очікування, які сформувалися у партнерів до моменту вступу в шлюб під впливом їх особистісних особливостей і схильностей та специфіки соціокультурного середовища. Для молодого подружжя найбільш типові підвищені очікування один до одного, що нерідко є основою конфлікту при розбіжності цих очікувань з дійсністю. До числа основних подружніх конфліктів відносять установку на шлюб як на щось легке і просте. Це може виявлятися також в гедоністичному відношенні до шлюбу, відсутність підготовки до виконання всього комплексу функцій, необхідних у сім’ї. Такі тенденції в більшості випадків вказують на недостатню морально-психологічну підготовленість молоді до шлюбу.
Більшість сімейних конфліктів виникають у молодого подружжя через характерні, типові помилки спілкування. Вони можуть бути пов’язані з психологічною безграмотністю подружжя, відсутністю оцінки власної поведінки і т.д.
Документ Microsoft Office Word
Рис.1 Результати дослідження за методикою «Спілкування в сім’ї»

Як видно з рисунку 1, в переважній кількості сімей досліджуваних така важлива для сімейного спілкування характеристика як «довірливість» займає середній рівень розвитку. Про це свідчать відповіді респондентів: за шкалою «довірливість спілкування самооцінка» – 90% середній і 10% високий рівень та за шкалою «довірливість спілкування» – 60% середній, 20% високий і 20% низький рівні. Проаналізувавши результати за шкалами довірливості можна зробити висновок, що чоловік та дружина більшості досліджуваних сімей у міжособистісному спілкуванні не можуть бути щирими, довіряти один одному найглибші та найзаповітніші таємниці, не боячись осудження.
Однією з найважливіших характеристик успішного сімейного спілкування є наявність між подружжям глибокого взаєморозуміння. Відповідно результатам на запитання за шкалою «Взаєморозуміння самооцінка» бачимо що 80% досліджуваних характеризують взаєморозуміння у власних сім’ях як середнє і лише 20% як високий рівень взаєморозуміння. За шкалою «Взаєморозуміння» результати розподілились таким чином: високий рівень 10%, 70% середній рівень та низький рівень взаєморозуміння у спілкуванні 20%. Такі результати за шкалами «Взаєморозуміння» свідчать, що в подружніх парах досліджуваних партнер не приймає та осуджує погляди та поведінку іншого, якщо вони не відповідають його власним баченням та уявленням й іншому партнеру постійно потрібно щось пояснювати або виправдовуватись.
В успішних шлюбах через міжособистісне спілкування подружжя постійно підтверджують свою схожість в поглядах. Результати діагностики показали що 90% досліджуваних мають середній рівень та 10% мають високий рівень схожості у поглядах партнерів. Такі результати свідчать, що на даний момент в подружніх парах досліджуваних є значні розходження у сприйнятті подружніх ролей, позицій, які займають партнери у сім’ї в цілому, і тих функцій та обов’язків, які кожен з них виконує щоденно зокрема.
Наявність загальних символів сім’ї є важливим фактором успішності міжособистісних взаємостосунків подружжя. Ці символи можуть виступати самій різній формі, – це своя, нікому іншому незрозуміла мова, наявність ласкавих призвіськ та звернень, сімейні традиції та обряди тощо.
Результати діагностики визначили що 70% досліджуваних мають низький рівень виробленості схожості поглядів подружжя, 20% високий та 10% середній рівні. Такі результати свідчать що в процесі спілкування члени подружжя не підтверджують постійно свою схожість у сприйняті подружніх ролей, а також позицій, які вони займають у сім’ї в цілому та тих функцій й обов’язків, які кожен з них виконує щоденно.
Результати за шкалою «Легкість спілкування між подружжям» показали що є певні складності, пари недостатньо часто спілкуються та не оцінюють розмови як «по-справжньому задушевні», довірливі, які являються яскравим свідоцтвом єдності та взаєморозуміння. Членам молодого подружжя не зовсім просто налагодити між собою контакт, почати та закінчити розмову, подружжя не відчувають себе вільно спілкуючись один з одним. Такі висновки ми зробили виходячи з результатів які відповідають середньому рівню – 80% та високому рівню 20%.
Шкала психотерапевтичності сімейного спілкування характеризує, наскільки міжособистісне спілкування подружжя сприяє створенню комфортної та інтимної атмосфери в сім’ї. Результати дослідження показали що у 80% досліджуваних пар психотерапевтичність спілкування знаходиться на середньому рівні і у 20% на високому.
Істотно, що кожен з подружжя, вступаючи в шлюб має сформовану систему цінностей і значні розбіжності в індивідуальних системах цінностей призводять до дестабілізації подружнього життя в означений період.
Між тим, це самий сенситивний період для формування моделі майбутніх сімейних відносин, що задовольняє обох членів подружжя Тут створюються зачатки культури сімейного спілкування і відбувається узгодження систем цінностей, відбувається вироблення перших спільних планів на майбутнє.
А конфлікти в період першого року шлюбного життя обумовлені індивідуальними відмінностями подружжя та виступають необов’язково як фактор дестабілізації сім’ї. Вони виконують не тільки деструктивну, а й конструктивну функцію, так як виявляючи взаємні претензії подружжя, відмінності їх потреб, установок, намірів, допомагають виробити єдині позиції і сприяють успішній адаптації подружжя до шлюбу.
У зв’язку з цим ланцюг гармонійного подружнього взаємодії може бути представлено такими ланками процесів: власне конфлікт – впізнавання – адаптація із задоволенням потреб – гармонія.
Для вирішення виникаючих конфліктів молодому подружжю необхідно керуватися тактикою творчого конфлікту, який можна плідно використовувати для розвитку міжособистісних відносин подружжя. Кожен із подружжя має вирішити, чи дійсно його образи і переживання вимагають спільному обговоренню. Потім вони повинні висловити один одному свої позиції й наміри і вибрати час і місце для проведення конфлікту. В процесі проведення конфлікту слід уникати торкатися тем, які не мають відношення до предмету розмови, не можна наносити партнеру «удари нижче пояса». Конфлікт можна вважати успішно завершеним після того, як партнери висловили один одному все, що хотіли, прийшли до єдиної думки з того чи іншого питання і – помирилися.
Щоб не втратити любов і повагу, молодому подружжю потрібно опанувати культуру спору, що полягає в умінні, з одного боку, аргументовано висловлювати свою думку, не підвищуючи голосу і не ображаючи партнера, а з іншого боку, в умінні визнавати правоту іншого, здатності підкорятися цій правоті . При цьому не можна «переходити на особистість», вдаватися до взаємних звинувачень і тим більше образам.
Конфлікти в подружніх стосунках зачіпають фундаментальні питання довіри, близькості й інтимності, тому, головне – створити емоційний клімат, в якому можливі довіра і взаємне прийняття, а на базі цього подолати розбіжності по окремим спірним питанням взаємоприйнятними шляхами простіше.
Особливе значення для вирішення конфліктів і гармонізації подружніх відносин мають знання темпераменту, характеру, типу особистості як своїх, так і свого партнера, а також даних про поєднуваність, сумісність і комбінації характерів і темпераментів у подружньому союзі. Пізнавання поглядів, уподобань, потреб, звичок іншого партнера дозволяє виробити відповідну тактику і стратегію подружньої поведінки, адекватну світу, духу, переживань, світовідчуттям іншого «Я».
Таким чином, успішність шлюбного життя залежить від того, наскільки партнери можуть зрозуміти, увійти у внутрішній світ, усвідомити специфічні особливості один одного. Від цього залежить весь процес взаємної адаптації, перехід від «Я» до нового психологічного утворення «Ми».
Взаємна адаптація є запорукою успіху гармонійних взаємин між подружжям. Особливо важлива шлюбна адаптація таких видів:
• до шлюбних ролей;
• до психічного світу партнера;
• сексуальна;
• адаптація до потреб партнера.
Відомо, що чоловік і жінка, вступаючи в шлюб, прагнуть до задоволення різноманітних потреб, починаючи з потреб в ласці, ніжності, турботи, взаємодопомоги, психічної підтримки, задоволення почуття власної гідності, у відчутті своєї значущості, сексуальних потреб і закінчуючи потребою у веденні загального господарства.
Для кожного молодого члена подружжя найбільш важливим є задоволення якихось певних потреб. Тому для гармонійної взаємодії подружжю слід виявити ієрархію основних потреб один одного і на підставі цього намагатися скорегувати їх таким чином, щоб основні погляди, позиції, цінності, а також прагнення до першорядного задоволення певних потреб одного з подружжя не входили в різке протиріччя з намірами іншого, який вважає за необхідне задоволення зовсім інших потреб, відстоює інші погляди, позиції, дотримується інших життєвих цінностей.
З перших днів шлюбу необхідно знати, що мудрість успішного шлюбу полягає в тому, щоб не боятися конфліктів, не намагатися будь-що уникати їх, але, конструктивно вирішуючи, намагатися звести їх значущість до мінімуму, зробити їх мізерно малими в порівнянні з спільністю інтересів, цілей, поряд з щирою і постійною зацікавленістю в партнері.
Висновки. Відзначаємо, що аналіз динаміки, форм і функцій конфліктної взаємодії свідчить про більш глибокий і складний характер її взаємозв’язку з особистісною динамікою в загальному процесі подружньої взаємодії. Зіткнення суперечностей між шлюбними партнерами на різних етапах подружнього життя, в разі їх конструктивного вирішення, можна розглядати як вагоме джерело зміни та формування самосвідомості сім’янина. У свою чергу формування адекватного самосприйняття кожного з партнерів, глибинний аналіз конфліктних ситуацій, високий рівень самокритичності, самопізнання та самоаналізу є передумовами ефективної саморегуляції та самореалізації в усіх сферах життєдіяльності, в тому числі у подружній взаємодії.
Резерви і можливості щодо конструктивного вирішення конфліктних ситуацій подружнього життя молоді, на наш погляд, криються у наявності досить високого ступеня близьких стосунків та взаємовідкритості молодого подружжя.
Література
1. Алешина Ю. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование / Ю. Алешина. – М. : Класс, 1999. – 246 с
2. Захарченко В. Г. Подружні конфлікти та стратегії їх розв’язання в молодих сім’ях // Український соціум. – 2004. – № 3 (5). – с. 48-55
3. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта. стереотипное Киев: МАУП, 2002. – 256 с.
4. Черников А.В. Интегративная модель системной семейной психотерапевтической диагностики// Тематическое приложение к журналу «Семенная психология и семейная терапия». – М., 1997.
5. Шнейдер Л.Б. Сімейна психологія: Навчальний посібник для ВУЗів. / Л.Б.Шнейдер – Вид. 4-е. – М.:Академічний проект; Трікста, 2008. – 736 с

Залишити відповідь