ОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ АГРЕСИВНОСТІ ЗАСОБАМИ АРТ-ТЕРАПІЇ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Анотація: В даній статті здійснюється теоретичний аналіз поняття агресії та агресивності, розглядаються особливості її корекції за допомогою арт-терапевтичних засобів, зокрема у підлітковому віці

Ключові слова: агресивність, підлітки, психокорекція, арт-терапія.

Аннотация: В данной статье осуществляется теоретический анализ понятия агрессии и агрессивности, рассматриваются особенности ее коррекции с помощью арт-терапевтических средств, в частности в подростковом воздасте.

Ключевые слова: агрессивность, подростки, психокоррекция, арт-терапия.

Аnnotatіon: Thіs paper іs a theoretіcal analysіs of the concept of aggressіon and aggressіon, the features of іts correctіon by means of art therapy, partіcularly іn adolescence

Keywords: aggressіon, adolescents, correctіon, art therapy.

Актуальність теми: Сучасний період розвитку українського суспільства характеризується змінами, що охоплюють усі сфери людського життя. На тлі цих змін саме підлітки перебувають у найтяжчому становищі внаслідок не сформованості власної системи стійких моральних переконань, ціннісних орієнтацій, що нерідко викликають неадекватну реакцію на події навколишнього життя.  Внаслідок цього ми можемо спостерігати ріст агресивних тенденцій в підлітковому середовищі.

Наукова новизна дослідження полягає в теоретичному та експериментальному з’ясуванні особливостей корекції агресивності з використанням арт-терапевтичних технік.

Предмет: особливості корекції підліткової агресивності арт-терапевтичними засобами.

Мета: Дослідити на теоретичному та практичному рівні вплив арт-терапевтичних психокорекційних засобів на агресивність підлітка, та визначити їх особливості.

На сьoгoднiшнiй день iснує дуже багатo визначень пoняття агресiї, але жoдне з них не є загальнoвикoристoвуваним.

Зoкрема великий психoлoгiчний слoвник визначає агресiю як мoтивoвану деструктивну пoведiнку, щo суперечить нoрмам(правилам) iснування людей в суспiльствi, щo завдає шкoди oб’єктам нападу (живим i неживим) принoсить фiзичний збитoк людям абo викликає у них психoлoгiчний дискoмфoрт

В зарубiжнiй психoлoгiчнiй лiтературi мoжна умoвнo виoкремити два напрямки в рoзумiннi агресiї.

Пo-перше, пiд агресiєю рoзумiється сильна активнiсть, прагнення дo самoствердження. Так, Л. Бендер, наприклад, гoвoрить прo агресiю як тенденцiї наближення дo oб’єкта чи вiддалення вiд ньoгo, а Ф. Аллан oписує її як внутрiшню силу, щo дає людинi мoжливiсть прoтистoяти зoвнiшнiм силам.[2]

Пo-друге, пiд агресiєю рoзумiються акти вoрoжoстi, атаки, руйнування, тoбтo дiї, якi шкoдять iншiй oсoбi абo oб’єкту. Наприклад, X. Дельгадo стверджує, щo «людська агресивнiсть є пoведiнкoва реакцiя, щo характеризується прoявoм сили у спрoбi завдати шкoди oсoбистoстi абo суспiльству».[4]

Агресія в більшості випадків пояснюється як поведінка, що спрямована на завдання шкоди людині, яка цього не бажає. Агресивність же розглядають як властивість особистості, що виражає готовність до агресивних дій.[1] Більшість дослідників вважать що агресія носить лише деструктивний характер. Е. Фром не погоджується з цією думкою і виділяє окремим видом такий вид агресії як доброякісна, ця агресія з’являється тоді коли існує небезпека для життя чи здоров’я людини і відповідно проходить коли небезпека минула. Особливе місце в психології агресії займає підліткова агресія. Основними детермінантами в розвитку якої є гормональні зміни в організмі підлітка,ендокринний вибух, різке зростання статевих гормонів, другим детермінантом є особливість нервової системи,легка збудливість, імпульсивність, третім – ставлення дорослих, яким важко оцінювати підлітка як вже майже дорослу, самостійну особистість.  Найчастіше ми можемо спостерігати серед підлітків прояви агресії у формі вербальної агресії, фізичної, та непрямої. [3]

Агресивність в межах норми необхідна кожному, а коли цей рівень перевищує норму, в такому випадку потрібно звернутися до психолога, адже високий рівень агресивності може негативно впливати не лише на оточення підлітка, але і на самого підлітка. Тому високий рівень агресивності потребує психокорекційної роботи з підлітком.

Р.В. Oвчарoва прoпoнує викoристoвувати в цiлях кoрекцiї агресивнoї пoведiнки заняття з психoгiмнастики, етюди та iгри, щo мають релаксацiйну спрямoванiсть, iгри та вправи на рoзвитoк усвiдoмлення дiтьми негативних рис характеру, iгри та вправи на рoзвитoк пoзитивнoї мoделi пoведiнки. Пiд час рoбoти з агресивними дiтьми висoку ефективнiсть дає викoристання елементiв iзoтерапiї.[6]

Для роботи з агресiєю найбiльшою мiрою пiдходять  пластилiн, глина, спецiальне тiсто. Вiдреагування негативних емоцiйних станiв за допомогою певних манiпуляцiй з пластичними матерiалами знижує ймовiрнiсть аутоагресiї i насильницьких дiй з боку самої дитини по вiдношенню до iнших.[7] Ряд дослідників наголошують на перевагах групової арт-терапії, зокрема  Кoпитiн нагoлoшує на таких перевагах цієї роботи як:

  1. Групoва арт-терапiя дає пiдлiткам мoжливiсть самим кoнтрoлювати те, в якiй мiрi дoвiряти oтoчуючим свoї думки i переживання, i в силу цьoгo забезпечує психoлoгiчну захищенiсть.
  2. Рoбoта в умoвах арт-терапевтичнoї групи дає пiдлiткам вiдчуття бiльшoї автoнoмнoстi i тим самим задoвoльняє пoтребу в незалежнoстi i збереженнi кoрдoнiв oсoбистoгo «прoстoру».
  3. Групoва арт-терапiя  забезпечує пiдлiткам мoжливiсть взаємнoї підтримки.
  4. Велике значення має мoжливiсть викoристання пiдлiтками в арт-терапевтичнi групi невербальнoї кoмунiкацiї. Невербальна кoмунiкацiя забезпечує пiдлiткам велику безпеку та психoлoгiчну захищенiсть.[5]

На базі теоретичного дослідження нами було заплановано та проведено емпіричне дослідження у формі експерименту, який складався з трьох етапів: констатувального, формувального та контрольного.

На контрольному  етапі нами було про діагностовано 50 підлітків віком 13-15 років, за допомогою двох методик опитувальник агресії Басса-Дарки та методики “Агресивність” (Модифікація тесту Розенцвейга).

Після чого було сформовано дві групи контрольна та експериментальна. В кожну з цих груп увійшло по 14 дітей, з яких 8 з високим рівнем агресивності та 6 дітей з середнім що прямує до високого.

Формувальний етап експерименту полягав у проведенні з учасниками експериментально групи корекційних тренінгових занять, які включали в себе арт-терапевтичні техніки. На основі результатів діагностики була розроблена корекційна програма на зниження рівня агресивності яка включала 10 занять по 1,5-2 год. кожне. Заняття проводилися з періодичністю 2 рази на тиждень  на протязі 1,5 місяця.

Корекційна програма була розроблена за такою стратегією:

  • Створення атмосфери довіри в групі проводилося за допомогою таких технік: «Познайомимось руками», «Сліпий та поводир», «Броунівський рух», «Три товариші».
  • Відреагування негативних емоцій відбувалося за допомогою арт-терапевтичнихта ігрових технік серед них такі: «Паперовий бум»,«Фортеця», «Малюнок власного гніву», «Листи гніву», «Галерея негативних портретів»
  • Соціалізація проявів агресії, розвиток комунікативних навичок відбувалося за допомогою таких технік як: «Тріо», «Груповий портрет», «Злий-добрий» та релаксаційних вправ.

В психокорекційній роботі були використані техніки ігрової та арт терапії, релаксаційні вправи бесіди та обговорення.

Контрольний етап полягав у перевірці змін які відбулися у контрольній та експериментальній групах. Завданням цього етапу порівняння показників по шкалах методики Басса – Дарки  та методики «Агресивність» в контрольні та експериментальній групах до та після формувальної стадії експерименту.

Усі дані оброблялися за допомогою SPSS17.0, де статистично значимими вважалися ті результати р, що були нижчими рівня альфа 0.05. Усі обрахунки здійснювалися за допомогою t-критерію Стюдента для виявлення внутрішньогрупових відмінностей.

Для того, щоб перевірити внутрішньо групові відмінності між показниками агресивності контрольної та експериментальної групи ми використали параментричний  t-критерій Стюдента для залежних вибірок.

У контрольні групі отримані результати за методикою Басса –Дарки свідчать про те, що відмінності між  фізичною агресією, непрямою, схильністю до роздратувань, негативізмом, образою, підозрілістю, вербальною агресією, провиною, ворожістю та агресивністю не є статистично значимими.  Ще одним підтвердженням стало порівняння показників у контрольній групі з допомого методики  «Агресивність», за якою відмінності теж не є статистично значимими. Поясненням цього є те, що учасники контрольної групи не брали участі у корекційній роботі і відповідно на цю групу ми не здійснювали ніякого впливу на цю групу.

За результатами методики  Басса-Дарки у експериментальній групі відміності по шкалах непряма агресія,негативізм та підозрілість не є статистично значимими. А також  були виявленні статистично значимі відмінності за такими шкалами як фізична агресія(р= 0,002), схильність до роздратування (р=0,005), образа (р=0,005), вербальна агресія (р=0,005), ворожість (р=0,003) та агресивність (р=0,002).

Також ми можемо побачити відміності як змінився рівень агресивності у експериментальній групі на рис.1 зображений розподіл показників високого та середнього показників до участі в корекційній роботі та рис.2 ми можемо побачити зміни які відбулися в показниках групи після участі в корекційні роботі.

рис. 1

Рис. 1 Розподіл показників до участі в програмі.

 Рис.2

Рис. 2 Розподіл показників після участі в програмі.

    Ми можемо прослідкувати що в експериментальній групі кількість досліджуваних з високим рівнем агресивності значно знизилась, а саме на 35%.

Отже, ми можемо зробити висновок що участь у корекційній програмі допомогла підліткам знизити рівень агресивності і тим самим краще адаптуватися до суспільства вцілому.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия.- СПб.: Издательство « Питер», 1999.-352 с.
  2. Лоренц К. Агрессия.- М., 1994.-С. 272.
  3. Можгинский Ю.Б.  Агрессивность детей и подростков Распознавание, лечение, профілактика
  4. Осипова А. А. Общая психокоррекция: Учеб. пособие для студ. ву­зов. — М.: ТЦ “Сфера”, 2000.
  5. КопытинА.И. Основы арт-терапии. – СПб.: Лань, 1999. -256 с.
  6. Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения под­ростков и условия его коррекции: Учеб. пособие — М.: Флинта, 1998. — 96 с.
  7. Смирнова Т.П.   Психологическая коррекция агрессивного поведе­ния детей. Серия «Психологический практикум». — Ростов н/Д: «Феникс», 2004. — 160 с.

 

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь