ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОГО ПОЛІТИЧНОГО ОБРАЗУ В МЕДІА ПРОСТОРІ


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

УДК  811.111276.5:32:65.3

Н. В. Мартин

Мукачівський державний університет

м.Мукачево

 

Актуальність даної статті зумовлена значною увагою лінгвістів та дослідників у різних сферах наук, щодо дослідження медіа простору на сучасному етапі розвитку суспільства. Розглядається політичний образ як жанр журналістики англомовних країн.

Також визначено важливі правила для досягнення успіху у створенні образу у жанрі політичного портрету. Висвітлюються різноманітні прийоми, що застосовуються у пресі англо-американських видань.

Ключові слова: медіа простір, політичний образ, інформаційний жанр, політична пропаганда, політизація

 

Актуальность данной статьи обусловлена большим вниманием лингвистов и исследователей в разных отделениях наук, а также исследование медиа пространства на современном этапе развития общества. Рассматривается политический образ как жанр журналистики англоязычных стран.

Также определены важные правила для достижения успеха в создании образа в жанре политического портрета. Отображаются разные приемы что используются в прессе англо-американских изданий.

Ключевые слова: медиа пространство, политический образ, информационный жанр, политическая пропаганда, политизация

 

The urgency of the present article is determined by great attention of linguists and investigators in different fields of studies,as to the investigation of media space in modern society.

 Also political image like a genre of foreign countries journalism is being examined. The main rules for achievement of success in creation of image in political picture genre are being defined. Various methods, which are used in media of Anglo-American editions are illuminated.

Key words: media space, political image, informational genre, political propagation, politicization  

 

Медіа простір, на сучасному етапі розвитку суспільства, дедалі частіше застосовується, як спосіб політичної пропаганди, викладу власних думок, створення підтримки з боку громадян й досягнення конкретних цілей політичними та громадськими діячами. Дедалі частіше політичні діячі використовували соціальні мережі, телебачення та сторінки газет за для того, щоб отримати визнання, збільшити кількість цільової аудиторії, отримати кошти на виборчі кампанії, і стати більш відомими. Часто сторінки газет стають місцем для реклами різноманітних активістських програм, які мають на меті ознайомити людей із їхніми планами та залучитись підтримкою. Кандидати і активісти використовують ЗМІ задля того, щоб звернутись до своїх однодумців, послідовників відображаючи політику та ідеали без впливу ЗМІ на зміст їх повідомлення [7].             

Політичний образ – це один із найангажованіших жанрів журналістики. Слід зазначити, що це стосується як журналістики англомовних країн, так і журналістики у цілому. Зрозуміло, що поняття політичного образу не застосовується лише задля змалювання долі цікавої людини, як це буває з митцями, науковими геніями, мандрівниками, філософами. Простеживши тенденцію появи політичних образів у періодиці можна помітити як їх кількість зростає за 9-6 місяців до виборчої кампанії і як різко спадає одразу ж після виборів. Політичний образ, як правило, обмежене у часі і просторі явище, яке цікаве лише виборцям певної країни у нетривалий період часу. Рідше це явище переростає у певне наукове чи художнє творіння.    Цікавим є той факт, що саме на передодні виборів політизуються навіть зовсім «не політичні» видання, тобто різноманітні літературні, екологічні, та художні газети та журнали [11]. Справа у тому, що політики використовують ЗМІ, навіть «не політичного» характеру, як “трамплін” для здобуття посади і власної користі; суспільство заполітизоване у такій мірі, що як читачі, так і журналісти цікавляться політикою значно більше, аніж будь-якою іншою галуззю.

Слід зазначити, що журналіст  працюючи у жанрі політичного портрету, перетворюється на своєрідного іміджмейкера конкретного політика. Досягти успіху у створенні привабливого образу, йому вдасться лише дотримуючись декількох важливих правил:                                         

1. Уміння створювати образи, переробляти сухі факти з біографії у живі, яскраві привабливі картинки, уміння розшукати в автобіографії епізод, який розкриє політика як «людину» і викличе емоцію. Для цього у журналістиці застосовують цілий арсенал засобів.                                        

2. Психологічна сумісність журналіста та політика є не менш важливим фактором. Бувають випадки, що журналіст професіонал своєї справи і вправно володіє пером, однак, не спроможній розговорити політика, знайти спільну мову. У його присутності політик закривається, напружується, не наважується бути щирим. Проблема може бути як у політику, так і у журналістові. Тоді доцільно спробувати змінити місце зустрічі, тон розмови, або навіть журналіста.                                        

3. Обізнаність обох сторін з тим, що турбує суспільство у даний момент. У політичному образі журналіст має максимально відгадати, що цікавитиме аудиторію саме у день виходу друком нарису. А тут вже потрібні аналітичний склад мислення, інтуїція та удача.                  

Щоразу, як журналісту, так і політику варто пам’ятати, що політичний портрет – це співпраця і ефективність цієї співпраці залежить від дуже багатьох факторів. Але портрет безперечно буде справляти більше емоційне враження на читача, якщо автор безпосередньо спілкуватиметься з політиком сам-на-сам, а не у присутності прес-секретаря,  якщо це спілкування відбуватиметься не у робочому кабінеті, а скажімо, вдома, в улюбленій кав’ярні, тренажерному залі і т. д. Досить складно у газетній журналістиці передати рух, вимову, реакцію на питання політичного лідера. Але відсутність руху створює відчуття статичності та напруги. До того ж у більшості випадків, під час політичної промови та у процесі спостереження за рухом й вимовою людини виникають певні асоціації – сильний чи слабкий лідер, щирий чи ні [5].

Однією із найважливіших особливостей мови газетних текстів являється, з одної сторони, стандартизація використовуваних  на сторінках газет мовних засобів, а з іншої –їх експресивність, мета котрої – привернути увагу читача до того чи іншого факту [9].

Головним завданням стандартних лексичних засобів – полегшити сприйняття інформації читачем і, тим самим, досягти певного комунікативного впливу на читача; крім цього, стандартні способи застосовуються й для того, щоб надати тексту інформаційного повідомлення вигляду, відповідно до загальноприйнятих норм та сприяти ясності повідомлення.                                                                                 Англо-американська преса переповнена лексикою такого роду. У результаті численних змін в умовах життя, індустріального розвитку, не рідко на сторінках газет нам трапляються неологізми. Поява неологізмів у текстах інформаційного повідомлення дещо ускладнює розуміння читачем їх змісту. В окремих випадках значення таких слів може бути зрозумілим, тільки за контекстом, інших необхідно звернутись до тлумачних словників, словників тлумачних висловів і кліше.   Різноманітні моделі та правила словотворення сучасної англійської мови впливають, значною мірою на використання неологізмів в англомовному друкованому тексті новин, а саме – словоскладання, афіксації, конверсії, скорочення, абревіатури, зміни значення слова та запозичення з інших мов.

Найбільш вживаним прийомом посилення експресії друкованих текстів, особливо якщо ми маємо на увазі прагматичні завдання преси, являється використання образної фразеології. Так, вислів tobitethebullet, що означає проявляти мужність, терпіти біль, горе, походить з медицини тих часів, коли методи анестезії ще не були відомими і хірурги радили пораненим закусити пулю, аби легше перенести біль. Tobitethedust – це евфемізм, який вживається, наприклад, у мові американських індіанців, коли говорять про мертвого. Звідси і значення цього виразу: загинути, покинути цей світ.         Велика кількість політичних фразеологізмів виражають існуючі реалії. Так, фраза buckstopshereявляла собою девіз, і, за свідченнями У. Сєфаєра, саме ця фраза була гаслом президента США Г. Трумена. Значення цієї фрази полягає у тому, що всі найважливіші рішення приймаються тут. Згодом фраза була знову підхоплена президентом Дж. Картером, також встановивши такий напис-гасло на письмовому столі   [7, с. 19].                     

Популярна на сторінках газет США фраза cantfightCityHallзастосовується у тих випадках, коли хочуть підкреслити  безпорадність людини у боротьбі із стихією або ж переважаючими силами : пуста трата часу, марна справа. Checkeredcareerвідповідає українському строката кар’єра; кар’єра людини, яка пройшла через вогонь, воду і мідні труби. Нерідко у пресі США цей вираз застосовується, коли мова йде про кар’єру політичних діячів.                                                                                   Буржуазна преса рясніє лексикою, яка яскраво відображає місцеві реалії, так наприклад, махінації у ході передвиборчих компаній : smeartacticsтактика підривання  репутації (своїх політичних опонентів); characterassassinationзаплямити добре ім’я чи репутацію (шляхом публічних інсинуацій по відношенню до політичного конкурента); mudslingingполивати брудом, ballotboxstuffingпідтасовка результатів виборів; politicalconditioningполітична «обробка»; brainwashing«промивання мозку» і т.п.                                                                            Прагнення до експресії у текстах інформаційного жанру нерідко призводить до всякого роду навмисного підсилення стилю. Саме таке явище характерне, наприклад, для сучасної преси США.                              Так, у одній із президентських передвиборчих компаній одна американська газета помістила такий крилатий заголовок :FordtoNewYork; DropDead! В данному випадку за допомогою двох слів (dropdead) підсумовувалася позиція екс-президента США Форда стосовно того, щоб надати федеральну фінансову допомогу Нью-Йорку. Проте, якщо  уважніше проаналізувати тексти передвиборчих виступів Дж. Форда, то ми побачимо, що такої конкретної позиції він, по суті, не займав. Справа у тому, що на замовлення певних високопоставлених осіб, видання навмисно в певній мірі перебільшило і тим самим нагнало страх на своїх читачів – виборців Нью-Йорку. Наведений приклад, є лише одним із багатьох, які зустрічаються в сенсаційній пресі США [7, с. 20].    Дещо образними та водночас експресивними є такі, наприклад, широко відомі вирази, як hotpotatoissueзлободенне, важливе питання; shirtsleevephilosophyне вигадана філософія;  flamingoptimismжиттєствердний пафос; backroomdeals «закулісні»  угоди; tobeattheair займатися пустою тратою часу (також boondoggle); draggedouttalks довготривалі переговори; hardcorevotersкандидати, які постійно голосують за одну й ту ж партію; floaterвиборці, які незаконно голосують декілька разів; capsulereviewкороткий огляд новин (більш прийнятним був би термін briefreview); credibilitygapкриза довіри (зрозуміло, що у даному випадку можна було б застосувати вираз crisisoftrust, але тоді б зник елемент «образності» і тим самим вираз не отримав би такої популярності та не застосовувався б настільки часто у політичних промовах американців та англійців) [7, с. 20].            

Варто звернути увагу на різноманітні прийоми, що застосовуються у пресі англо-американських видань:                                                                  

1) Рекламна лексика. Деякі образні слова і вирази потрапляютьу лексику політичного повідомлення саме із реклами. До прикладу, широко відомий вираз tosellanidea, яке буквально означає «продати ідею», насправді повинно перекладатися – переконати у привабливості чого-небудь. Звідси «sellingacandidate» – розрекламований        кандидат. Коли політичний діяч говорить: «Thatsmypieceofaction» – він має на увазі: Це мій вклад. Однак вираз getyourpieceoftheactionспочатку  означало приєднуйтесь до нас і ви, зробите вигідну покупку, і ви … і т.п. взято із реклами.   

2) Сленг. Часто на сторінках англо-американської преси ми спостерігаємо широке застосування сленгу. Наприклад, стандартна лексика типу unlicensedsalesчи illicittradeна сторінках американських видань часто замінюється виразом  bootlegging, яке має явно сленгові відтінки.          3) Прислів’я. Слід відмітити про застосування великої кількості прислів’їв на сторінках газет, в свою чергу сприяє образності мовлення. Наприклад: to let the cat out of the bag (=to reveal a secret), you scratch my back, I’ll scratch yoursпослуга за послугу. Більш того, з’явилися особливі політичні прислів’я: Arisingtideliftsalltheboats. Howyoustanddependsonwhereyousit. Перший вираз означає, що коли у країні спостерігається загальний економічний підйом, то всі від цього у виграші. Друга ж ніби натякає на те, що оцінка популярності будь-якого політика у значній мірі залежить від його посади і впливу.                                                                  

4) Метафори. Досить часто у жанрі інформаційного повідомлення зустрічаються метафори. Ціль метафоризації тексту полягає у тому, щоб розширити змістовий обсяг слова за рахунок його переносних значень, що, зрозуміло, підсилює і загальні експресивні властивості тексту. А це, як ми пам’ятаємо, і є одним із найважливіших завдань журналістики. Наведемо декілька прикладів. Коли мова йде про високопоставлених політичних діячів, то їх не рідко називають bigguns, greatgunsабо ж bigshots, а також (рідше) bigwigs, bignoise, bigwheels, biggies, bigtimers. Громадські діячі незмінно «бомбардуються» питаннями – tobombardsomebodywithquestions. Дипломати, як зазначають журналісти, часто застосовують diversionarytactics– відволікаючі маневри; крім цього у цьому ж значенні часто використовують вираз, запозичений із військової лексики, – evasiveaction– політика дій, від яких ухиляються.                                              

5) Метонімія. Прийом метонімії полягає в заміні одного слова іншим, близьким за значенням. Наприклад: A Buckingham Palace is not to be expected to issue a statement on the matter. Вважають, що Букінгемський палац не робитиме заяви з цього питання. Насправді, у даному випадку маємо на увазі короля або королеву Великобританії.                                 

6) Епітет. Призначення епітета – підкреслити ту чи іншу ознаку предмета, виразити своє відношення відносно даного предмета. Якщо ж епітет застосовується з одним чи іншим словом постійно, то він поступово переростає у кліше. Наприклад: AmericatheBeautiful – тут використовується рекламний вислів. «NewDeal»варто перекладати як «новий курс», так як дане значення переросло в політичний штамп.BleedingKansas– історико-політичний штамп, що мав значення боротьби проти рабства в штаті Канзас.                                                               

7) Парафраза. Алегоричний вираз думки являє собою «парафразу», яка як прийом передачі інформації також зустрічається у сучасній публіцистиці. Наприклад: theonewritingthesewords – той, хто пише ці рядки.       

8) Порушення фразеологічного поєднання. В мові політичних текстів зареєстровано велику кількість фразеологізмів, які часто цитуються у багатьох статтях. Проте, коли журналісти прагнуть надати величної самобутності певному виразу, вони дещо індивідуалізують власний стиль. В даних випадках «єдність» фразеологічної одиниці порушується. Так, в жанрі інформаційного повідомлення, замість виразу curiositykilledthecat ми можемо зустріти curiositykilledthecareerofthepolitician(дослівно – «цікавість вбила кар’єру цього політичного діяча»), тобто мова йде про те, що йому не варто було задавати ті чи інші питання, так як відповіді на них підірвали його статус та кар’єру. Ідіома seewhichwaythecatjumpsу одній із газет трансформувалась у вираз whywaittoseewhichwayhejumps(для чого чекати поки він вдасться до певних заходів?)                                              9) Синонімічні пари. Основна мета синонімічних пар – надати певного стилістичного забарвлення тексту. Наприклад: menofconscienceandgoodwill – люди доброї волі. Як бачимо, лише один елемент пари тлумачить значення цілої фрази.                                                

10) Порівняння. Популярним образним прийомом є порівняння. Наприклад: thebattleisgood, as  won – вважай справу зроблено; thebattleisasgood, aslost – вважай це поразкою.                                                   

11) Гіперболи. Спроба дещо драматизувати події, надати їм більш сенсаційного характеру, звичайно ж, не може обійтись без застосування гіпербол: scaredtodeath – наляканий до смерті; bleedingheart – серце кров’ю обливається; hetearsoffhishear – він рве на собі волосся.                 12) Слова і фрази особливо  популярні у даний момент часу. Окремі слова і вирази в політичних текстах стають особливо популярними. Такі слова часто називають «fadwords – модні слівця». Наведемо приклади: toarticulateaproblemакцентувати на певній проблемі, (замість toformulateaproblem); dialogueswiththeEastдіалог/переговори із Сходом (замість talkswiththeEast).                                                                                           

13) Анонімна побудова тесту. Задля того. Щоб надати тексту неупередженості, а іноді навіть для того, щоб замаскувати джерела інформації, застосовуються такі фрази: somestatesbelievethat…; criticsbelievethat…; itswidelyrecognizedthat…; theprevailingopinionisthatetc.

14) Евфемізми. В політичних текстах, використання евфемізмів являються досить популярним прийомом. Особливо сильно поширилися евфемістичні тенденції у англійській мові США. Наприклад: дієслово tofireздається деяким журналістам грубим і вони частіше застосовують такі вирази, як toselectout, todischarged[7, с. 21-25].

Список літератури

1.      Арутюнова Н.Д. Дискурс / Н.Д. Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь. – М. : Совет. энцикл., 1990. – С. 136-137.                   2.      Вартанов Г. Засоби масової інформації : короткий словник термінів і понять / Г. Вартанов. – К.: Грамота, 2005. – 64с.      

3.      Вінічук В. В. Ефективна робота з газетою та політичною лексикою / В. В. Вінічук – К. : ЗАТ “Видавничий дім “ДЕМІД”” 2002. – С. 64.         4.      Гальперин И. Р. Текст как обьект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. – М. : Наука, 1956. – 256 с.                                               

5.      Добросклонская Т. Г. Вопросы изучения медиатекстов (опыт исследования современной английской медиаречи). Изд. 2-е, стереот. / Т. Г. Добросклонская. – М. : Едиториал УРСС, 2005. – 288 с.                                           6.      Добросклонская Т. Г. Медиалингвистика: системный подход к изучению языка СМИ / Т. Г. Добросклонская. – М. : Наука, 2008. – 203 с.                 7.      Зацний Ю. А. Інновації у словниковому складі англійської мови початку ХХІ століття: англо-український словник / Ю. А. Зацний, А. В. Янков. – Вінниця : Нова Книга, 2008. – 360с.                                                    

8.      Кубрякова Е. С. Виды пространств текста и дискурса / Е. С. Кубрякова, О. В. Александрова // Категоризация мира : пространство и время: материалы научной конфиренции – М., 1997. – С. 19.                                

9.      Польова Е. В. Аспекти словозначения у лексичних інноваціях передвиборчого дискурсу Великої Британії та США (на матеріалах англ. преси) Вип: Пробл. семант. слова, речення та тексту. Вип. 17 – К., 2006. – С. 288 – 297.    

10.    Dominick J.         R. The Dynamics of Mass Communication / J. R. Dominick. – New York: McGraw-Hill, 1993.                                                                  11.     Harris H., Spark D. Practical newspaper reporting / H. Harris. – London, 1966. – P. 103.                                              

Залишити відповідь