У даній статті розглядаються особливості об’єктивної сторони злочину «службова недбалість» (ст. 367 ККУ), а також здійснюється аналіз основних форм, у яких проявляється дане суспільно – небезпечне діяня.

In this article the specialty of objective side of the dereliction of duty is examined and the analysis of the main forms of this socially dangerous actions is made.

Ключові слова: об’єктивна сторона складу злочину, службова недбалість, невиконання службових обов’язків, неналежне виконання службових обов’язків,  інтереси служби,  службова особа, істотна шкода. 

Постановка проблеми. Таке суспільно – небезпечне діяння як  службова недбалість належить до групи злочинів, що посягають на суспільні відносини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної із наданням публічних послуг. Саме ця сфера відносин вимагає правильної діяльністі службових осіб апарату державного управління та  повинна гарантувати громадянам реалізацію їх прав та законних інтересів в усіх сферах суспільного життя. Тому діяльність службових осіб повинна підкріплюватися довірою громадян. На сьогоднішній день такий суб’єкт злочину як службова особа  зустрічається часто, а отже існує реальна загроза порушення прав і законних інтересів громадян, і відповідно втрати довіри.

Таке діяння як службова недбалість характеризується певним специфічним характером, а тому потребує детального дослідження його елементів. Особливість характеру службової недбалості розкривається у об’єктивній стороні даного діяння.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розглядаючи той чи інший склад злочину, у будь – якому випадку, розглядається значення і розуміння об’єктивної сторони як обов’язкового елементу складу злочину. Дослідження об’єктивної сторони злочинів, пердбачених Кримінальним Кодексом України у своїх наукових посібниках, а саме у коментарях до ККУ, при характеристиці групи злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної із наданням публічних послуг, здійснили Баулін Ю.В., Мельник М.І., Хавронюк Н.І., Сташис В.В. та інші.

Характеристику об’єктивній стороні злочинам у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної із наданням послуг надає у своїй статті «Кримінально – правова характеристика злочинів у сфері службової діяльності» Задорожний А.А. Конкретніше об’єктивну сторону службової недбалості розкриває у своїй статті «Характеристика об’єктивної сторони службової недбалості» Худякова Н.Ю.

Загальну характеристику злочинам у сфері службової діяльності, і безпосередньо службовій недбалості надає Слуцька Т.І. у своєму посібнику «Кримінальна відповідальність за злочини у сфері службової діяльності».

Крім того, питанню об’єктивної сторони присвятили свої дослідження такі науковці, як О. Ф. Бантишев М.І., О. Навроцький О. Я. Свєтлов та інші.

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є аналіз такого елементу складу злочину службової недбалості як об’єктивна сторона. Окрім загальної характеристики об’єктивної сторони як елементу складу будь – якого злочину, також необхідно охарактеризувати основні форми в яких може проявлятися службова недбалість. Також, важливим завданням є демонстрація на реальних життєвих прикладах, а саме на основі вироків суду, яким чином можливе вчинення службової недбалості.

Викладення основного матеріалу. Важливим моментом характеристики об’єктивної сторони службової недбалості є надання загальної характеристики такого елемента складу злочину як об’єктивна сторона.

Об’єктивна сторона складу злочину – це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно – небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його шкідливі наслідки та причинно – наслідковий зв’язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.

Ознаками об’єктивної сторони злочину виступають: суспільна небезпечність діяння (дії або бездіяльності), суспільно – небезпечні наслідки, причинний зв’язок між суспільно – небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце час, спосіб, знаряддя, засоби, а також обстановка вчинення злочину.

Усі ознаки об’єктивної сторони злочину, з погляду їх описування (закріплення) у диспозиціях статей Особливої частини КК можна поділити на дві групи: обов’язкові (необхідні) і факультативні.

До обов’язкових ознак належить діяння у формі дії або бездіяльності.

Без діяння, інакше кажучи, без конкретного акту суспільно небезпечної поведінки людини, не може бути вчинений жоден злочин. Діяння завжди або безпосередньо вказується в диспозиції статті Особливої частини КК або однозначно випливає з її змісту і, таким чином, виступає обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину. Тому встановлення ознак такого діяння (дії чи бездіяльності) є обов’язковим у кожній кримінальній справі.

До факультативних ознак об’єктивної сторони складу злочину належать: суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно–небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб і засоби вчинення злочину. Ці ознаки, фактично притаманні злочину як явищу реальної дійсності, далеко не завжди вказуються в законі як ознаки конкретного складу злочину.

Тому, відповідно до вище наданої характеристики варто зазначити особливості об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 367 Кримінального Кодексу України, а саме службової недбалості.

Об’єктивну сторону службової недбалості характеризує наявність таких трьох ознак у їх сукупності:

1)      дія або бездіяльність службової особи;

2)      наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб;

3)      причиновий зв’язок між вказаними діями чи бездіяльністю та шкідливими наслідками.

Окрім заначених ознак варто проаналізувати в яких формах може проявлятися дане діяння.

Службова недбалість може проявлятися у формі:

1) невиконання службових обов’язків через несумлінне ставлення до них або

2) неналежного виконання службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.

Невиконання службових обов’язків означає невиконання службовою особою дій, передбачених як безумовних для виконання нею по службі. Цей вид недбалості називають «чистою» бездіяльністю – службова особа повністю не виконує свої обов’язки.

Неналежне виконання службових обов’язків – це такі дії службової особи в межах службових оюовязків, які виконанні не так, як того вимагають інтереси служби. Такий вид службової недбалості називають «змішаною» бездіяльністю, за якої службова особа виконує свої обов’язки незалежно, діє не до кінця, не вчиняє всіх очікуваних від неї дій.

Відповідальність за ст. 367 настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені у цій статті наслідки, входили у коло службових обов’язків цієї службової особи, іншими словами, якщо обов’язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.

Для наявності складу службової недбалості необхідно встановити, що службова особа мала реальну можливість виконати належним чином свої обов’язки. Визначення можливості (чи неможливості) виконання нею своїх обов’язків здійснюється за допомогою відповідних об’єктивних чи суб’єктивних факторів. До об’єктивних факторів належать зовнішні умови, в які поставлена службова особа (забезпечення охорони матеріальних цінностей, наявність транспорту чи людських ресурсів), а до суб’єктивних – особливості цієї особи (її фізичні дані, ступінь інтелектуального розвитку, наявність спеціальних знань, досвіду роботи тощо).

При службовій недбалості за наявності об’єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обов’язків, у зв’язку з чим виконує їх неналежним чином (поверхово, неуважно, несумлінно) або взагалі не виконує.

Для кваліфікації діяння за ст. 367 слід встановити, що воно вчинене службовою особою під час виконання владних, організаційно – розпорядчих чи адміністративно – господарських функцій. Діяння, яке полягало у невиконанні чи неналежному виконанні професійних функцій, навіть якщо воно призвело до істотної шкоди, не може розцінюватися як службова недбалість (наприклад, застосування лікарем неправильного лікування, невдала операція тощо).

Так, для прикладу щодо порушення обов’язку виконання владних, організаційно –розпорядчих чи адміністративно – господарських функцій можна навести постанову Тячівського районного суду Закарпатської області яка була винесена по справі за наступних обставин. Органом досудового слідства особа обвинувачувалась в тому, що вона обіймаючи посаду Руськомокрянського сільського голови, будучи службовою особою, уповноваженою на здійснення функції представника органу місцевого самоврядування та наділеної організаційно – розпорядчими і адміністративно – господарськими функціями допустила службову недбалість, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом інтересам територіальної громади, при наступних обставинах.

Особа, працюючи Руськомокрянським сільським головою, будучи службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них, у період з 15 квітня 2002 року по 10 березня 2009 року, в порушення ст. 21 Закону України «Про відходи», ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст.ст. 26, 33, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», допустила складування промислових відходів – тирси на земельній ділянці, площею 0,75 га., розташованій в урочищі «Климовець» в межах населеного пункту села Руська Мокра, знаючи при цьому, що вказана земельна ділянка у встановленому законом порядку під сміттєзвалище не виділялась і відноситься до земель запасу сільської ради та має сільськогосподарське призначення.

Через несумлінне ставлення колишнього Руськомокрянського голови до своїх службових обов’язків відбулось засмічення даної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 0,75 га, в наслідок чого суб’єктами господарювання, які здійснювали господарську діяльність у вищезазначений період на території села, спричинено істотну шкоду інтересам територіальної громади в с. Руська Мокра у вигляді матеріальних збитків в загальній сумі 61236,58 гривень.

Дії підсудного органом досудового слідства кваліфіковано за ч. 1 ст. 367 КК України – службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди громадським інтересам.

Шкода заподіяна через недосвідченість, недостатню кваліфікацію службової особи або з інших обставин, що не залежали від неї і не давали можливості справитись належним чином з роботою, не дають підстави говорити про навність злочинної службової недбалості. Так само не утворюють складу цього злочину шкідливі наслідки, що настали з причин, які службова особа не могла усунути.

Характеризуючи об’єктивну сторону цього злочину, слід зазначити, що найчастіше (найбільш характерним це є для службової недбалості) вона виявляється в бездіяльності (при невиконанні покладених на службову особу службових обов’язків), але може виявлятися і в діях (при неналежному виконанні цих обов’язків). У разі службової недбалості необхідно встановити факт, що службова особа не здійснила (чи здійснила неналежним чином) ті чи інші дії, які вона зобов’язана була здійснити, з огляду на службове становище. При розслідуванні справ про службову недбалість обов’язково має бути встановлено, що службова особа не тільки була зобов’язана, а й мала реальну можливість виконати дії, передбачені відповідними нормативними актами.

Зокрема, для ілюстрації вищезазначеного можна навести вирок Галицького районного суду міста Львова від 7 лютого 2012 року.

Особа, будучи першим заступником начальника госпрозрахункової служби колії ДТГО «Львівська залізниця», тобто службовою особою до кола повноважень якого, згідно наказу начальника госпрозрахункової служби колії №3/18 «Про розподіл обовязків між начальником госпрозрахункової служби колії та його заступниками» входило організація роботи з обліку та інвентаризації землі в усіх структурних підрозділах вказаного підприємства, а також керівництво відділом земельних ресурсів ВП «Госпрозрахункова служба колії», вчинив неналежне виконання покладених на нього вищевказаних службових обовязків, що виразилося в тому, що він перебуваючи в своєму службовому кабінеті за адресою м. Львів, вул. Гоголя, 1, 21.10.2005 року підписав акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки громадян, який став однією з підстав для подальшого оформлення необхідних документів на право власності даних громадян на земельні ділянки, подальшої зміни їх цільового призначення, а саме: площею 0,1500 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд та 0,1709 га для ведення особистого селянського господарства, яка частково, тобто площею 0,0587 га, розташована у смузі відводу залізничної колії та яка знаходиться у постійному користуванні ДТГО «Львівська залізниця», а також сплата земельного податку за неї, здійснюється залізницею, згідно з «Планом смуги відведення лінії Рудно–Підбірці Львівської залізниці», розробленого Дорпроектом Південно–Західної залізниці у 1962 році, не перевіривши правомірність проведення даного узгодження, незаконно погодив межі даних земельних ділянок, що завдало істотної шкоди зміни цільового призначення та відчуження вищевказаних земельних ділянок ДТГО «Львівська залізниця», створенні умов для небезпечної експлуатації об’єктів залізничного транспорту.

Таким чином, об’єктивна сторона службової недбалості зумовлена вчиненням діяння: по-перше, з використанням влади чи службового становища, яке передбачає використання тих повноважень, якими службова особа наділена, у зв’язку із зайняттям нею певної посади чи здійсненням певної службової діяльності. Іншими словами, йдеться про соціально – правовий статус службової особи, під яким слід розуміти сукупність прав і обов’язків, що утворюють службову компетенцію винного, а також його соціальне значення, під яким розуміється авторитет службової особи, престиж органу, організації чи установи, в якій вона здійснює свою службову діяльність, наявність службових зв’язків і можливостей, що виникають завдяки займаній посаді, можливість здійснення впливу на діяльність інших осіб тощо. Таким чином, для кваліфікації злочину за ст. 367 КК України діяння службової особи має бути обумовлене його службовим становищем. Невиконання або неналежне виконання не службових, а професійних обов’язків не може розглядатися як недбалість і кваліфікується за нормами, наприклад, ст. 131, 135, 137, 139, 140 КК України. Не застосовується ст. 367 КК України і тоді, коли несумлінне ставлення службової особи до виконання своїх службових обов’язків передбачено як самостійний склад злочину спеціальними нормами, наприклад, ст. 271, 275, 287, 382 КК України.

По–друге, усупереч інтересам служби. Таким чином, беручи певні обов’язки й отримуючи пов’язані з ними права, особа укладає з державою (або з підприємством, установою, організацією незалежно від форми власності) своєрідну угоду про те, що вона зобов’язується виконувати обов’язки та правильно користуватися правами. Така угода може мати умовну форму контракту, трудового договору, ознайомлення з наказом про призначення на посаду. Після укладення вказаної угоди (чи внесення певних змін до неї) особа займає певне службове становище або, іншими словами, те місце в апараті органів державної влади, органів місцевого самоврядування (або в апараті управління недержавної юридичної особи), на якому вона повинна здійснювати свої службові повноваження. Ігнорування службовою особою наданих їй обов’язків або перевищення прав може свідчити про використання їх усупереч інтересам служби. Реальним вираженням учинення діяння всупереч інтересам служби є його незаконність.

До обов’язкових ознак об’єктивної сторони належить також настання суспільно–небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Вказана шкода може полягати в заподіянні як матеріальної шкоди, так і шкоди нематеріального характеру. Поняття «тяжкі наслідки» відрізняється від поняття «істотна шкода» більшим ступенем суспільної небезпеки. Тяжкі наслідки можуть полягати в матеріальній, фізичній, моральній шкоді тощо.

Службову недбалість необхідно відмежовувати від зловживання владою або службовим становищем, учиненого у формі бездіяльності влади. По–перше, бездіяльність влади є умисним злочином, а службова недбалість – необережним. По–друге, бездіяльність влади може мати місце лише у сфері невиконання владних повноважень, і суб’єктом цього злочину може бути тільки представник влади, водночас службова недбалість передбачає невиконання чи неналежне виконання будь–яких службових обов’язків, а її суб’єктом може бути будь–яка службова особа.

Службова недбалість вважається закінченим злочином з моменту настання наслідків передбачених у частині 1 або частині 2 статті 367 ККУ.

Таким чином, можна зробити висновок, що такий злочин як службова недбалість становить собою досить значну суспільну небезпеку, оскільки посягає на групу суспільних відносин, що склалися в процесі діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, обєднань громадян, окремих організацій, установ, підприємств (незалежно від форми власності, зміст якої визначається законодавством України. Посягаючи на ці суспільні відносини особи які вчиняють такі дії, так чи інакше порушують основне, що покликаний захищати закон – права і свободи людини і громадянина. Отож, важливо визначити, що собою являє таке діяння як службова недбалість та виокремити основні форми, в яких воно реалізується.

Форми та ознаки вчинення службової недбалості, які розглянуто у цій статті, визначають можливі варіанти вчинення даного злочину. Крім того, завдяки ілюстрації таких варіантів на основі вироків постановлених судами, ми безпосередньо можемо побачити яким чином реалізується об’єктивна сторона службової недбалості в реальному житті.

Список використаних джерел

1. Кримінальний Кодекс України // Відомості Верховної Ради України від 29.06.2001 – 2001.  № 25-26. Ст. 131.
2. Баулін Ю. В. Науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 1196 с.
3. Мельник М. І. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. – 7-ме вид., перероб. та доп. – К.: Юридична думка, 2010. – 1287 с.
4. Постанова  Тячівського районного суду Закарпатської області  від 24 грудня 2012 року – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28184868.
5. Вирок Галицького районного суду міста Львова від 7 лютого 2012 року. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/21390624.
6. Худякова Н.Ю. Характеристика об’єктивної сторони службової недбалості : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc…/hudyk.htm.