МОВНА ОСОБИСТІСТЬ КРІЗЬ ГЕНДЕРНІ ЛІНЗИ – Науковий блоґ

МОВНА ОСОБИСТІСТЬ КРІЗЬ ГЕНДЕРНІ ЛІНЗИ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

УДК 811’111’367’37:82-311.1-055.2

Н. Я. Нера

ЛНУ імені Івана Франка, Львів

 

У статті розглядається емотивність жіночого мовлення у романах написаних жінками-письменницями. На прикладі невласне-прямого мовлення аналізуються особливості жіночого письма та виділяються текстові складові, що підкреслюють жіночу емоційність  на лексико-граматичному і синтаксичному рівнях.

Ключові слова: емотивність, емоційність, експресивність, невласне-пряме мовлення, гендер.

В статье рассматривается эмотивность женской речи в романах написанных женщинами-писательницами. На примере несобственно-прямой речи анализируются особенности женского письма и выделяются текстовые составляющие, подчеркивающие женскую эмоциональность на лексико-грамматическом и синтаксическом уровнях.

Ключевые слова: эмотивность, эмоциональность, экспрессивность, несобственно-прямая речь, гендер.

The article considers emotivity of women’s speech in the novels written by women-writers. The peculiarities of female’s writing are analyzed on the basis of free-indirect speech and furthermore, some text components are highlighted emphasizing women’s emotional state both on lexical-grammatical and syntactic levels.

Keywords: emotivity, emotionality, expressiveness, free-indirect speech,  female, gender.

 

 

Мовлення жінок заслуговує на те, щоб зайняти окрему ланку в лінгвістиці, адже саме вони використовують безліч особливостей, створюючи свій власний мовленнєвий “почерк”. Однією з рис, що характеризує комунікативну поведінку жінки є емотивно-навантажена лексика.

Метою нашої роботи є простежити як проявляється жіноча емоційність у невласне-прямому мовленні (НПМ). Матеріалом для аналізу слугували такі романи написані жінками-письменницями як: В.Вулф “Mrs Dalloway”, “To the Lighthouse”, “Orlando”, М.Сінклер “The Helpmate” та Д. Річардсон “ Pointed Roofs ”.

Завдання полягає у тому, щоб виділити емотивність НПМ на лексико-граматичному і синтаксичному рівнях мови у творах даних письменниць.

Авторки романів до яких ми вдалися, по-перше, є найяскравішими представницями “психологічної школи” жіночої прози ХХ століття, по-друге, відбивають жіноче сприйняття світу й уможливлюють вивчення комунікативно-прагматичної специфіки мовної особистості жінки. Саме тому в нашій розвідці доцільно звернутись до поняття гендеру, яке являє собою культурно-символічне визначення статі і служить відображенням факту відмінності чоловіка та жінки не лише за біологічними ознаками [15 :173].

Гендерні дослідження зумовили виникнення і розвиток лінгвістичної гендерології або гендерної лінгвістики, що зародилась у кінці 60-х ХХ на Заході, де були зроблені перші спроби компаративного аналізу чоловічого і жіночого мовлення. Важливий внесок у гендерну лінгвістику зробили О.Єсперсен, Д. Камерон, Р.Лакофф, Д.Таннен, Дж. Холмс та інші. Сьогодні в галузі гендерної лінгвістики плідно працюють такі вітчизняні вчені та науковці СНД, як О.Л. Бессонова, О.І. Горошко, А.А. Денисова, Г.І. Емірсуїнова,        А.В. Кириліна, О.Л. Козачишин, І.І. Морозова та ін.

Слід підкреслити значимість опозиції автор-оповідач для нашого дослідження: автором аналізованих творів є жінка – носій базового ґендерного стилю, в той час як оповідачем, від імені якого ведеться розповідь, може бути мужчина, мова якого репрезентує імітований ґендерний стиль [11:57;80]. Автором висловлювань виступає жінка, яка втілює у НПМ як жіночі так і чоловічі гендерні особливості.

Гендерний фактор є однією з істотних характеристик особистості і впливає на усвідомлення нею своєї ідентичності. Антропоцентрична тенденція розгляду лінгвістичних явищ полягає у вивченні проблем “людина у мові”, адже “за кожним текстом , за словами Ю. Караулова, стоїть мовна особистість, що володіє системою мови”[6:27]. Стать людини значною мірою визначає соціальну, культурну та когнітивну орієнтацію особистості у світі, що здійснюється, у тому числі, й через мову [15:174].

Будь-який текст створюється мовною особистістю, що є носієм гендерної ідентичності. У художньому творі гендерний фактор може проявлятися у мовних засобах, які використовує автор. Оскільки у жіночих прозових творах простежується емоційність мовлення, то перед нами постає завдання диференціювати такі два терміни як: емоційність та емотивність. В одних джерелах ці поняття ототожнюються [8:591], в інших – протиставляються [5; 8;14]. Вслід за В. Шаховським ми вважаємо, що ці поняття не є синонімічними:

 

 

 

ЕМОЦІЇ

 

ЕМОЦІЙНІСТЬ

ЕМОТИВНІСТЬ

 

 

 

 

 

чутливість людини до емоціогенних                                                     властивість мови виражати її

ситуацій та її емоційною (чуттєвою)                                                      засобами емоційність як

реакцією на них                                                                                        психічний стан

 

Біологічні/негативні емоції і почуття

Вживання певних мовних засобів

Емоційний стан слухачів

Соціально-детерміновані/позитивні емоції і почуття

Передбачуваність

 

Психічний стан: лінгвістична категорія

Емоційний стан спів розмов – ників

Прояв емоційного стану мовців у момент спілкування

Спонтанність

Психологічна: долінгвістична категорія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЕКСПРЕСИВНІСТЬ

 

 

 

 

 

 

Ми погоджуємося з думкою С.В. Гладьо, що “емотивність – це одна із властивостей художнього тексту”[3:104-105], що створюється завдяки емотивним мовним засобам та емоціогенної інформації, тобто такої яка здатна викликати певну емоційну реакцію адресата. Емотивність художнього тексту знаходить свій прояв у спеціальних показниках намірів автора, які реалізуються в текстовій тканині [3]. Емотивність як важливий елемент прагматики мови втілює в собі функцію впливу й виступає стимулом для емоційності мовця [24]. Поняття емоційності та емотивності відображають дзеркально протилежні процеси і відрізняються за критеріями спланованості, контрольованості, усвідомленості, мотивованості мовлення [24]. Експресивність у лінгвістиці сприймається як інтенсивне вираження, що на фоні загального, нейтрального виділяє окремі одиниці [8:591]. Експресивність є іманентною ознакою як спонтанного, так і підготовленого емоційно забарвленого мовлення. Експресивність емоційності залежить від передбачуваності ситуації спілкування, в той час як експресивність емотивності завчасно передбачається, встановлюється з самого початку і певною мірою контролюється мовцем [23].

Жінки часто послуговуються різноманітними емоціями, що нагадує мову в стані емоційної напруги [9:102]. Лінгвістичні дослідження гендеру на лексико-граматичному рівні доводять, що мовлення жінок, порівняно з мовленням чоловіків, емоційніше, жінки уникають неологізмів (П.Треджилл), використовують емоційно-забарвлені прикметники з позитивним значенням типу adorable, sweet, divine;  вигуки та прислівники в жіночому мовленні позначають позитивну оцінку.

Найбільш яскравим виявом жіночої емоційності НПМ на лексичному рівні ми вважаємо емфатичні слова та словосполучення, а саме вигуки. В наступних уривках ми спостерігаємо вигуки на позначення як приємних, так і неприємних для сприйняття емоцій та почуттів, “душевних станів та інших часто мимовільних емоційно-вольових реакцій[4:21]:

(1)   He turned and saw her. Ah! She was lovely, lovelier now than ever***he thought ***    [22:47].

(2)   Well, ***thought William Bankers***, preserving a demeanor of exquisite courtesy and merely spreading the fingers of his left [22:64]

(3)   Ah, damn! ***she cried***; the needle had broken

(4)   Forheaven’s sake, ***she prayed***, let them sit still there and not come floundering out to talk to her [22:149]

В вищенаведених пасажах спостерігаємо радість та захоплення (1), піднесення і натхнення (2). Однак в прикладі (3) авторка передає негативні емоції за допомогою Ah, damn, що є сигналом неприємного відчуття. У реченні (4), вигук forheavenssake вжито для позначення сумніву/подиву і роздумів. Емотивна експресивність НПМ передається за допомогою вигуків  Ah!, Well!, Ah, damn, Forheavenssake на позначення різних психічних станів, широкого спектру емоцій від позитивних до негативних почуттів.

Гендерні відмінності в мові виявляються і на рівні синтаксису: представники слабкої половини частіше використовують спрощені конструкції, жінкам властиве вживання надмірних повторів, односкладових номінативних речень, питальних конструкцій (Дж.Коутс), «незавершених» речень (О. Есперсен) – еліптичні конструкції та інверсії:

Продемонструємо наступними прикладами численний повтор підмета або й обох головних членів речення (анафора/епіфора):

(5)   Here she is mending her dress; mending her dress as usual,***He thought***; here she’s been sitting all the time I’ve been in India; mending her dress; playing about; going to parties; running to the House and back and all that,***He thought***, growing more and more irritated, more and more agitated, for there’s nothing in the world so bad for some women as marriage,***He thought***; and politics; and having a Conservative husband, like the admirable Richard. So it is, so it is, ***He thought***, shutting his knife with a snap [21].

(6)   I love her more than I ever loved him,”***She thought***. “Icannot help it. If it had been possible to love him as I love her–but Ihave lowered myself by loving him. I will raise myself by loving her [25].

 

Іншими проявами жіночої емоційності у НПМ є номінативні речення, які часто використовуються у мовленні та думках персонажів для підсилення образності (зорової чи звукової), надокучливості явищ або дій [7:10].

Номінативне речення є засобом творення емоційної тональності дискурсу що підвищує виразність, індивідуальність експресивного компоненту НПМ і можуть бути емоційно-психологічними репліками.:

(7)   «Whom had he loved, what had he loved, ***he asked himself*** in a tumult of emotion, until now? An old woman, he answered, all skin and bone. Red-cheeked trulls. Apulingnun. Ahardbittencruelmouthedadventuress» [23:18].

(8)   «Exactly the same, *** thought Clarissa***; the same queer look; the same check suit; a little out of the straight his face is, a litter thinner, dryer»            [ 21:30].

(9)   «The extraordinary unreality was frightening; but it was also exciting. But what does one send to the Lighthouse? Perished. Alone. Thegreygreenlightonthewallopposite. Theemptyplaces. Such were some of the parts, but how bring them together? ****** she asked»[ 22:110].

Головний член у формі Називного відмінку іменника (7,8,9) виражає буття наявного предмета або його образу, що постає в думках, спогадах та уяві персонажів, зображаючи картину дійсності. Внутрішній світ мовця, його суб’єктивна орієнтацію, взаємостосунки з іншими комунікантами – все це  закладено в основі НР, що відбиває модально-прагматичний зміст і використовуються як засіб фокусування уваги адресата, а через це і  впливу на нього.

Тексти жіночих авторів на синтаксичному рівні навантаженні питальними конструкціями і риторичними питаннями, що надає творам яскравішого емоційного забарвлення, оскільки має більш емоційне навантаження, ніж твердження чи заперечення. Деякі з них еліптичні, і навіть обмежуються тільки одним питальним словом. Відмітимо, що ця особливість становить яскраву стильову рису жіночого висловлювання, бо відображає саме модальність невпевненості, внутрішніх хитань, безперервних пошуків та прагнення само ідентифікуватися тощо [10:98].

(10)                      For why go back like this to the past?*******He thought*******. Why make him think of it again? Why make him suffer, when she had tortured him so infernally? Why? [21].

(11)                      ***She said*** to herself: “Why should I not love him? His heart must be as pure as the heart of that little blessed child” [25].

(12)                      ” Rag bags, bundles of pretence,”***She thought***, as she  confronted the women. They glanced up with  cunning eyes. They looked small and cringing.  She rushed on, sweeping them aside. . . . Who had made them so small and cheated and for all  their smiles so angry ? What was it they wanted ? What was it women wanted that always made  them so angry ? [26].

 

У (10) і (11) прикладах подані питальні структури у НПМ, їх риторичність, звернення до суб’єкта мовлення пояснюється діалогізацією оповіді. Питальні речення наприкінці абзацу (10) “створюють ефект домислу з боку адресата”, тоді як усередені (11) – “посилюють психологізацію зображення”[1:195]. Функціонування питальних структур з What (12) є засобом відтворення роздумів персонажа, а пропущені відповіді у цьому випадку і в інших сегментах НПМ (10,11,12) залишаються своєрідним “вакуумом домислів” адресата.

Всілякого роду “стрибки” з однієї думки на іншу, пропуски властиві вербальній поведінці жінки. Вони (жінки) менш схильні до послідовного аналізу в мисленні і саме тому видають інформацію  по частинах, що і призводить до нагромадження, а іноді й зрощення синтаксичних структур, що й породжує еліпсис та інверсію [20:184]. “Художник слова часто вдається до структури еліпсису з спеціальною настановою показати нервове напруження, хвилювання своїх героїв [2:48]:

(13)                      «For not only did he find himself confronted by problems which have puzzled the wisest of men, such as Whatislove? Whatfriendship? Whattruth? he came to think about them» [23:48].

(14)                      «It evaded her when she thought of Mrs Ramsay; it evaded her when she thought of her picture. Phrasescame. Visionscame. Beautifulpictures. Beautifulphrases…» [22:142].

У вище наведених уривках спостерігаємо, що для емотивності НПМ притаманим є використання компресивних одиниць, які в лаконічній формі передають об’ємний зміст думки та почуттів (13, 14).

Отже, вміння передавати емоції – це прерогатива жінки.  Однією з рис, що характеризує жіноче мовлення є емотивна лексика. Аналіз НПМ у жіночих романах ще раз підкреслює вміння жінки вербально передавати свої емоції. Мовленнєвою формою вияву емотивності НПМ є текстові складові – емотивно-навантаженні слова, фрази, речення. Мова в романах В.Вульф, М.Сінклер та Д.Річардсон є надзвичайно експресивною.

Оскільки НПМ характеризується спонтанністю, невимушеністю, ситуативною обумовленістю, то велику роль в досягненні експресивного ефекту на лексичному рівні відіграють емоційно-забарвлені прикметники і прислівники, емфатичні слова та словосполучення (вигуки). Іншими проявами жіночої емоційності у НПМ на синтаксичному рівні слугують: численний повтор підмета, номінативні речення, питальні конструкції, еліпсис та інверсія.

Разом з тим виявлені розбіжності не можна вважати універсальними, оскільки мовна поведінка конкретних жінок і чоловіків часто залежить від оточення, в якому відбувається спілкування, від соціального і культурного рівня коммунікантів. Нерідко в мові жінок проявляються риси, властиві чоловічій поведінці, і навпаки.

Перспектива досліджень даного питання полягає в подальшому аналізі жіночого та чоловічого невласне-прямого мовлення  у жіночих романах на всіх мовних рівнях з метою  вивчення особливостей жіночої мовленнєвої поведінки.

 

Список літератури

  1. Бехта І. А. Дискурс наратора в англомовній прозі / І. А. Бехта. – К.: Грамота‚ 2004. – 304 с. – Бібліогр.: с.276.
  2. Білодід І. К. Синтаксис Романа “Вершники” Ю. Яновського /І.К.Білодід //Мовознавство, т. XIII, 1955, С. 48-49.
  3. Гладьо С.В. Семантико – когнітивний аспект показників емотивності англомовного художнього тексту/С.В. Гладьо //Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Сер.: “Філолігія”. – 1999. – Т.2. – №1. – С. 104-115.
  4. Жельвис В.И. Эмотивный аспект речи: психолингвистическая интерпретация речевого воздействия / В.И. Жельвис. – Изд-во Ярославск. гос. ун-та, 1990. – 81с; С. 21
  5. Зотова А.Б. К вопросу о соотношении категорий эмоциональность, эмотивность, экспрессивность /А.Б. Зотова//Известия Волградского государственного педагогического униреситета. – Волград: Изд-во Волградского госуд. Пед. Университета, 2010. – Т.50. – №6. – С. 14-17.
  6. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность / Ю.Н. Караулов. – М., 1987. –  С .27
  7. Коцюба З. Г. Експресивність номінативних речень як перекладознавча проблема: Автореф. дис. … канд. філол. наук /З. Г. Коцюба. – Київ, 2001.− 21с.
  8. Лингвистический энциклопедический словарь / [гл.ред. В.Н. Ярцева]. – М.:Советская энциклопедия, 1990. – С. 591.
  9. Ощепкова Е. С. Идентификация пола автора по письменному тексту (лексико-грамматический аспект): Дисс. … канд. филол. наук/ Е. С. Ощепкова. – М., 2003. –  С.140.
  10. Пастушенко Л. Фемінна модальність тексту з погляду лінгвокультурології / Л. Пастушенко //Наукові записки. – Випуск 75(4). – Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. – Кіровоград: РВВКДПУ ім. В.Винниченка, 2008. – С. 94-98
  11. Пермякова О.В. Явление гендерной стилизации в современной женской литературе (на материале французского и русского языков): Дис. … канд. філол. наук: 10.02.19 / Пермякова Оксана Владимиривна. – Пермь, 2007. – 176с.
  12. Шаховський В.И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка / В.И. Шаховський. – Воронеж: Воронежский ун-т, 1987. – 188с
  13. Шаховський В.И. О лингвистике эмоций / В.И. Шаховський // Язык и эмоции. – Волгоград: Перемена, 1995. – С.3-15.
  14. Шаховський В.И. Эмоциональная/эмотивная компетенция в межкультурной коммуникации / В.И. Шаховський// Аксиологическая лингвистика: Проблемы изучения концептов.- Волград: Колледж, 2002. –  №5. – С. 3-10.
  15. Школяр Наталія Гендерна ідентичність мовної особистості (на матеріалі американських жіночих прозових творів кінця XX ст.) /Наталія Школяр// Науковий вісник Чернівецького університету: зб. Наук. Праць/ наук. ред. Левицький В.В. – Чернівці 2011. – Вип. 532: Германська філологія. – С. 170-180
  16. Coates J., Cameron D. Women in their speech communities / J.Coates, D. Cameron. – New York, 1989. – 392p.
  17. Jespersen Otto Language: its Nature, Development and Origin / Otto Jespersen. – London: Allen & Unwin, 192. – 443p.

18. Trudgill P. Sociolinguistics: An Introduction to Language and Society / P. Trudgill. – N.Y.: Penguin, 1983. – 205 p.

  1. Lakoff Robin Tolmach Language and woman’s place / R. Lakoff. – N.Y.: Harper & Row, 1975. – P. 139-159.
  2. Phillips Juliet R. Syntax and Vocabulary of Mother’s Speech to Young Children: Age and Sex Comparisons, in child Development / Juliet R. Phillips. – №44, 1973. – p. 184
  3. Woolf V. Mrs. Dalloway / V. Woolf. – L.: Everyman’s Library, 1993. – 163p.
  4. Woolf V. To the Lighthouse / V. Woolf. – L: Wordsworth Classics, 2002. – 160p.
  5. Woolf V. Orlando / V. Woolf. – L: Wordsworth Classics, 2003. – 166p.

 

Інтернет джерела:

  1. Гнезділова Я.В. Емоційність vs Емотивність [Электроний ресурс] / Я.В.Гнезділова.–Режим доступа: archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VKnlu/fil/2012…/Gnezdilova.pdf‎ – Назва з екрану.
  2. Sinclair May The Helpmate [Электроний ресурс] /May Sinclair – Режим доступа: www.gutenberg.org/ebooks/13883. – Назва з екрану.
  3. 26.  Richardson D. Pointed Roofs [Электроний ресурс]/D. Richardson.– Режим доступа:  www.gutenberg.org/ebooks/3019 . – Назва з екрану.

 

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь