Маніпулятивні аспекти політичної реклами під час парламентських виборів 2012 року в Україні

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У статті розкриваються основні результати дослідження використання маніпулятивних технологій у політичній рекламі. Визначено базові поняття, здійснено класифікацію маніпулятивних технологій, а також представлено результати аналізу маніпулятивних технологій передвиборчої відеореклами під час парламентських виборів 2012 року.

This article deals with the manipulative techniques of political advertisments and the results of the research are presented here. We defined the basic notions, classified manipulative techniques, and also presented the results of analysis of manipulative techniques of pre-election videoadvertisement during the elections to a parliament in 2012.

В умовах динамічного розвитку інформаційного суспільства усі сфери людської діяльності зазнають впливу інформаційного фактору. У зв’язку з цим зростає роль реклами як неперсоніфікованого способу передачі інформації через різні засоби масової інформації. Реклама за своєю суттю є маніпулятивною, вона є засобом психологічного впливу, завдяки чому може змінювати сприйняття дійсності, установки та моделі поведінки людей. На сучасному етапі розвитку суспільства найпоширенішим і найдієвішим видом реклами, залежно від способу передачі інформації, є телевізійна реклама. Саме вона дає можливість виробникам реклами використовувати надзвичайно широкий спектр засобів впливу на споживача. Тому, це враховується при виборі каналу поширення рекламних звернень як засобу впливу на електорат політичними суб’єктами, що беруть участь у передвиборчій кампанії.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженням даної проблеми займалися як зарубіжні так і вітчизняні вчені. Так, у психології, соціології, філософії розглядається суть маніпуляції поведінкою людини (праці Г. Маркузе, А. Мейєра, Х. Ортега-і-Гассета, Г. Франке, Г. Шишкова, К. Ясперса,). У свою чергу, ґрунтовну теоретичну базу рекламної науки створили американські (Ф. Джефкінс, Ф. Котлер, Д. Огілві, У. Уельс) та вітчизняні (Т. Лук’янець, Ф. Панкратов, Є. Ромат) вчені.

Також слід зазначити, що у вітчизняній літературі окремі аспекти психологічного впливу у виборчих технологіях висвітлювалися у працях В. Бебика, А. Біденка, М. Варія, Н. Войтович, Л. Дубко, М. Лісовського, А. Нальотова, Г. Почепцова та ін.

Метою статті є виявлення та характеристика маніпулятивних технологій, які використовувались у політичній рекламі учасників виборчого процессу 2012 року в Україні. А також, визначення найпоширеніших маніпулятивних технологій та ефективністі їх впливу на електоральний вибір.

Виклад основного матеріалу. Жодна передвиборна кампанія не обходиться без політичної реклами. Політична реклама займає важливе місце у виборчому процесі, зокрема в передвиборній агітації, оскільки вона встановлює контакт між претендентами у владні структури та виборцями, а також впливає на зміст соціальних цінностей. Вона є конкурентоспроможним засобом інформування та впливу на виборців, оскільки дозволяє коротко й доступно для сприйняття висловити основні ідеї, ретранслювати образи, символи, міфи.

Політична реклама визначається як одна із форм передвиборчої агітації, оплачена за рахунок коштів виборчих фондів партій або блоків, розміщена за допомогою рекламних засобів, яка спонукає виборців голосувати за або проти певного суб’єкта виборчого процесу [5]. Всі політичні технології, які застосовуються у ході виборчої кампанії, незалежно від того, вважають їх спеціалісти чистими чи брудними, базуються на маніпуляції свідомістю виборця.

Під маніпуляцією розуміють вплив на людину з метою спонукати її зробити що-небудь (повідомити інформацію, зробити вчинок, змінити свою поведінку) неусвідомлено або всупереч її власному бажанню, думці, наміру. Безсумнівним лідером з ефективності реклами, в тому числі й політичної, є аудіовізуальна реклама. Ця комбінація дозволяє впливати не тільки словом, а й різноманітними невербальними засобами. Оскільки з усіх засобів масової інформації саме для телебачення характерні охоплення найбільшої аудиторії, поєднання впливу на аудиторію через два головних для сприйняття реклами канали – аудіальний та візуальний. Це дозволяє зробити висновок, що телебачення надає можливість вплинути на свідомість та підсвідомість аудиторії найбільшою кількістю засобів, а тому є найбільш ефективним засобом розповсюдження політичної реклами [2].

За допомогою політичної реклами кандидати намагаються створити враження, що саме з їхнім приходом до влади запанують мир, добробут та злагода, зменшиться рівень злочинності тощо. У цьому хвалебному вирі виборцям складно віддати комусь перевагу. Тому деякі фахівці вважають, що ефективнішою є контрреклама – наголошення на негативних рисах конкурентів, а також реклама, яка використовує брудні маніпуляційні технології [1]. Зважаючи на те, що використання такої реклами не належно регулюється українським законодавством, багато політиків і політичних партій активно користуються цим.

Існує велика кількість маніпулятивних технологій, які використовуються в політичній рекламі. Проте у вітчизняній науці немає їх чіткої класифікації. Тому ми здійснили їхню класифікацію за способами реалізації на:

  • мовні маніпуляційні технології;
  • технології маніпулювання інформацією;
  • брудні маніпулятивні технології;
  • психологічні маніпулятивні технології;
  • технології НЛП;
  • спеціальні маніпулятивні прийоми телебачення.

Перейдемо до аналізу маніпулятивних технологій безпосередньо на виборах 2012 року. Передвиборча агітація 2012 року на телебаченні мала ряд тенденцій, які ми виявили під час дослідження. Перерахуємо їх:

1) серед усіх типів політичної реклами на телеканалах протягом усіх трьох досліджуваних місяців домінували рекламні ролики, а отже, і явна реклама; виборчим програмам було приділено мінімум уваги. Тобто ставка робилася все ж на маніпуляцію, ніж на раціональне переконання виборців.

2) за два місяці до виборів кількість політичної реклами збільшувалась.

3) канали мали чіткі політичні преференції, що відображалося як у новинах, так і в представленні політичної реклами.

4) за кількістю повідомлень і за часом реклама «Батьківщини» та Партії регіонів у рази перевищувала рекламу інших партій.

5) лише частина реклами була персоналізованою.

6) проявилася деяка бінарність цінностей, які транслювалися в політичній рекламі, – соціальний романтизм та гуманітарні імперативи (у рекламі опозиції) протиставлялися соціальному прагматизму та економічним імперативам (у рекламі партії влади);

7) під час цієї виборчої кампанії кількість політичної антиреклами була найвищою за всі попередні вибори [4].

Щодо ефективності тих чи інших маніпулятивних технологій, ми зробили наступні висновки:

1. Найчастіше Партією регіонів використовувалися методи викриття, багаторазове повторення, навішування ярликів, дезінформація, метод переакцентуації, «об’єктивного підходу», створення і поширення політичних міфів.

Дані методи довели свою ефективність. Про це говорять результати виборів, за якими ПР набрала 30% – найбільшу кількість голосів. Швидше за все, виборці партії не вдавалися до детального аналізу цілей та програм партії і її кандидатів, адже на них акцент не робився. Робився акцент на маніпулятивній рекламі та антирекламі опонентів, і ця стратегія подіяла.

2. Найефективнішими методами «Батьківщини» були методи, які ґрунтуються на психологічних методах маніпулювання, тонкому використанні методик НЛП (віддзеркалення, створення емоційного резонансу) та брудні методи, які дискредитують опонентів (використання контрасту, викриття, перенесення негативного образу).

Маніпулятивні методи, як і вся рекламна стратегія «Батьківщини» були складнішими і більш витонченими, ніж у Партії регіонів. Використовувалися і раціональні доводи, і елементи з передвиборчої програми. Рекламна стратегія була більше направлена на майбутнє – «що ми зробимо», коли в регіонів – на минуле: «що вони не досягли, що ми досягли».

3. Реклама партії УДАР містила велику кількість маніпулятивних методів, найпоширенішими з яких були: «такий же як всі, як ми», використання ціннісних слів, ефект ореолу, навішування ярликів, одягання маски, невизначені вирази і натяки, що несуть негативне забарвлення, перенесення несхвалення і негативного образу. Ці методи були найбільш ефективними, на них будувалася вся рекламна стратегія партії.

Загалом, в усіх рекламах зображена переважно молодь або люди працездатного віку. Пенсіонерів як в інших партіях, крім «Свободи» немає. Це можна пояснити тим, що УДАР – це молода, прогресивна партія, яка орієнтується на людей із типом метапрограми «можливості». Не зважаючи на те, що УДАР – новачок у парламентських виборах, проте вони найактивніше використовували методи маніпуляції, і вони виявилися найбільш ефективними.

4. Передвиборну кампанію Комуністичної партії України також можна назвати вдалою. Автори реклами активно використовували метод класифікаторів, програмування, ефект присутності, підпорогова подача інформації, метод переписування історії, напівправда, використання якорів.

Реклама комуністів була якісною і дала свій результат – зростання рейтингу мінімум в 4 рази. Відеореклами містили безліч маніпулятивних технологій, але застосованих так вдало, що виборець навіть і не помітив, що ним зманіпулювали. А дивлячись на набраний відсоток голосів виборців при невеликий кількості прихильників компартії, можна зробити висновок, що реклама КПУ була спрямована на залучення нових прихильників. І це їм вдалося.

5. Реклама ВО «Свобода» була представлена поодинокими відео, які не запам’яталися виборцю і не справили належного ефекту. Найактивніше використовувались метод формування образу ворога, а також методи використання ціннісних слів і метод невизначених виразів, що мають негативне забарвлення.

Загалом можна сказати, що методи маніпуляції ВО «Свобода» були занадто простими і обмеженими. Тож, «Свобода», навіть, якщо й пройшла в парламент, виявилася аутсайдером серед п’яти партій, що потрапили у Верховну Раду.

Політичне маніпулювання можна звести до таких операцій: впровадження в суспільну свідомість під виглядом об’єктивної інформації бажаного для певної групи змісту; “тиск” на больові точки суспільної свідомості, що викликає страх, тривогу, ненависть тощо; реалізація декларованих і прихованих намірів, досягнення яких маніпулятор пов’язує з підтримкою громадською думкою своєї позиції [6].

Також, варто зазначити, що сучасна політична реклама в Україні є надзвичайно міфологізованою і зорієнтованою на насадження та підтримування існуючих стереотипів. Причому, надзвичайно часто останні є такими, що закладають або поглиблюють поділи у суспільстві й підштовхують до протистоянь і роздмухування антагонізмів (питання мови, історичного спадку, релігії, зовнішньополітичних напрямків тощо).

Активно використовуються маніпулятивні техніки, пов’язані з використанням певних кольорів та їх комбінацій, зображень, звуків. Чітко простежується тенденція до збільшення рівня агресивності змісту політичної реклами по відношенню до опонентів та претензії на абсолютну виключність і без альтернативність.

Фактично відсутні елементи політичної реклами, які спонукають до аналізу програм чи виконання минулих передвиборчих обіцянок. Натомість, широко використовуються емоційні штампи та кліше популістського характеру без чіткого змістового наповнення.

Висновки. Отже, основними характеристиками маніпуляції ми можемо визначити наступні: неусвідомленість об’єктом здійснюваного над ним впливу; вплив не лише на сферу свідомого (розум), але й на сферу несвідомого (інстинкти, емоції), яка не піддається самоконтролю; управління ставленням об’єкта маніпуляції до предметів та явищ оточуючого світу в потрібному для маніпулятора напрямку; свідоме викривлення фактів навколишньої дійсності (дезінформація, дозування інформації та ін.), формування ілюзій та міфів тощо.

Загалом, парламентські вибори 2012 року продемонстрували, що використання в політичній рекламі маніпулятивних технологій – це перевірений часом метод завоювання симпатій виборців і засіб для боротьби з політичними конкурентами. На виборах-2012 року ми побачили, що такі партій, як Партія регіонів, Комуністична партія України та зовсім молода партія УДАР Віталія Кличка зуміли ефективно скористатися цими технологіями і досягнули з їх допомогою поставленої мети.

 Список використаних джерел та літератури

  1. Виборчі технології як чинник впливу на масову свідомість [Електронний ресурс] / А. Нальотов // Український центр політичного менеджменту. – Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=77&c=1811. – Заголовок з екрану.
  2. Дубко, Л. О. Маніпулятивний потенціал політичної реклами [Електронний ресурс] / Л. О. Дубко, К. О. Максимова // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – Луганськ: Вид-во ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2010. – № 14 (201). – C.118-122. –  Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vlush/Filol/2010_14_2/24.pdf. – Заголовок з екрану.
  3. Кара-Мурза, С.Г. Манипуляция сознанием [Текст] / С.Г. Кара-Мурза. – К.: Оріяни, 2003. – 500с.
  4. Офіційний сайт Академії української преси. – Режим доступу: http://www.aup.com.ua/. – Назва з екрану.
  5. Про вибори народних депутатів України [Текст]: закон України від 17.11.2011 № 4061-VI / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – К.,  2012. № 1011.  – ст.73.
  6. Рибак, А. Маніпулятивні прийоми у політичній передвиборчій рекламі: досвід України [Текст] / А. Рибак, Z. Kwasnik, W. Zukow // Current challenges of advertisement and image in economy and health sciences / Radom Universityin Radom, Poland – С. 13-27.
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

One thought on “Маніпулятивні аспекти політичної реклами під час парламентських виборів 2012 року в Україні

Залишити відповідь