Кучик Галина, Ольхович-Новосадюк Марія (м. Львів, Україна)
Львівський національний університет імені Івана Франка
Секція: Інтерактивні методи навчання професійної англійської, інформаційні технології в освіті
ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДРУЧНИК ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ЗАСІБ
У СИСТЕМІ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ
Подано визначення електронного підручника, охарактеризовані дидактичні, змістові, структурні та технічні вимоги до електронних підручників. Охарактеризовано основні етапи створення електронного підручника та визначено його переваги.
Ключові слова: електронні підручники, інноваційні засоби навчання, інформаційні технології, комп’ютерні навчальні продукти, інтерактивність.
Дается дефиницию электронного учебника, охарактеризованы дидактические, содержательные, структурные и технические требования к электронным учебникам. Охарактеризованы основные этапы создания электронного учебника, а также определены его преимущества.
Ключевые слова:электронные учебники, инновационные средства обучения, информационные технологии, компьютерные учебные продукты, интерактивность.
The definition of the electronic textbook is given. Didactic, content, structural and technical requirements to electronic textbooks are characterized. The main stages of designing of electronic textbook are described. The advantages of electronic textbooks are outlined.
Key words: electronic textbooks, innovative means of training, information technologies, computer training products, interactivity.
З розвитком інноваційних методів навчання у системі освіти останнім часом зростає інтерес до електронних навчально-методичних матеріалів, серед яких все ширшого застосування набувають різні комп’ютерні навчальні продукти, які залежно від їхнього функціонального призначення можна поділити на 1) педагогічні програмні засоби, до яких відносять сервісні, контролюючі, тренажерні, моделюючі, демонстраційні та інші програми; 2) інформаційно-пошукові довідкові програмні системи, до яких належать бази даних та бази знань; 3) навчальні програмні системи, до яких відносяться автоматизовані навчальні системи, електронні підручники та посібники, експертні та інтелектуальні навчальні системи [4; 5].
Електронний підручник (ЕП) – це програмно-методичний комплекс, що відповідає параметрам та структурі звичайного паперового підручника (довідника, практикуму) та подає теоретичний матеріал шляхом його інтерактивної комунікації зі студентом (слухачем). Водночас у процесі розробки електронного підручника значно розширюються можливості забезпечення тренувальної навчальної діяльності, а звідси й контроль рівня сформованості умінь та знань студента та формування навичок відповідно до програми того чи іншого курсу. ЕП може забезпечувати ширші в порівнянні з паперовими можливості інформаційно-пошукової діяльності, а також імітаційне моделювання та сервісні функції при умові існування інтерактивного зворотнього зв’язку [1; 6].
У процесі розробки та створення ЕП використовується широкий спектр програмного забезпечення – як загальновживаного, так і спеціалізованого в залежності від прикладного характеру мети навчального курсу. При цьому акцент робиться на програмах, що забезпечують взаємодію різних блоків (текст, графіка, аудіо- та відеофрагменти) за допомогою гіперпосилань, або інших програмних засобів. Цим досягається доступність та зручність користування електронним підручником через можливість переходу від одного розділу навчального матеріалу до іншого за бажанням користувача.
Враховуючи специфіку навчального процесу із застосуванням сучасних інноваційних технологій, можна виділити традиційні та специфічні вимоги до ЕП. Першу групу складають традиційні для паперового посібника, до яких відносять принципи науковості, доступності, проблемності, наочності, активності та свідомості, систематичності та послідовності, міцності, єдності освітньої, розвиваючої та виховної мети у навчальному процесі [2; 3; 7]. До специфічних дидактичних вимог щодо розробки ЕП слід зарахувати такі як принципи індивідуального підходу, інтерактивності та адаптованості до умов навчальної дисципліни та її специфіки.
Звідси випливає, що створення електронного підручника слід здійснювати керуючись вимогами державних освітніх стандартів, акцентуючи увагу на низці вимог щодо структури, змісту та технічного оформлення самого видання. З точки зору змістового наповнення ЕП повинен забезпечувати достатній обсяг матеріалу, його актуальність, новизну та оригінальність; фактологічну, практичну, культурологічну складову змісту навчальної дисципліни, системність та цілісність; шляхом використання відповідних дидактичних методик та засобів подачі навчального матеріалу. У цьому контексті перед розробником такого підручника відкриваються ширші технічні можливості інтерактивного характеру. Застосуванням у навчальному процесі електронного підручника розширюються можливості застосування диференційної системи контролю навчальних досягнень студента (слухача).
Створення ЕП підвищує вимоги до технічних параметрів посібника. Очевидно до них, як правило, відносять: оптимальність об’єму необхідної оперативної пам’яті, коректність та зручність автоматичного встановлення програмного продукту, доступність для користувача; адаптованість до системи, оригінальність та якість мультимедіа-компонентів, можливість інтерактивної роботи тощо.
Враховуючи вище зазначене, можна виокремити основні етапи проектування та створення ЕП: 1) концептуалізація; 2) формалізація; 3) реалізація; 4) апробація ефективності та впровадження ЕП. Перший етап передбачає визначення змісту, мети і завдань вивчення навчальної дисципліни (предмету). Наступний етап включає визначення засобів та моделей презентації дидактичного матеріалу, принципи оцінювання знань, умінь та навичок, здобутих користувачем. Третій етап полягає у процесі верифікації формалізованої системи вирішення дидактичних завдань у кінцевий продукт – автоматизовану навчально-освітню систему. На останньому етапі автор вводить ЕП у навчальний процес з метою апробації та подальшої адаптації та, при потребі, редагування, удосконалення та коригування.
Отже, електронний підручник, як один із інноваційних засобів сучасного освітнього процесу заслуговує на значну увагу широкого кола фахівців у різних галузях науки та освіти. Зберігаючи практично усі переваги паперового видання, він має низку переваг. Серед них потрібно виокремити наступні. Застосування інноваційних методів навчання із використанням широких можливостей комп’ютерної графіки, елементів анімації, аудіо супроводу: можливість контекстного пошуку та швидкого та зручного доступу до термінологічного словника чи мережі Інтернет. Цим пояснюється необхідність подальшої розробки ефективних засобів та моделй розробки ЕП як інноваційного методу дидактики.
Література:
1.Бовтенко М.А. Компьютерная лингводидактика: Учебное пособие. – М.: Флинта, Наука, 2005. – 216 с.
2.Электронный учебник: педагогические основы разработки. Материалы дистанционного курса. [Электронный ресурс]. Версия 1.0 / Сост. Хуторской А.В. – М.: Центр дистанционного образования «Эйдос», 2006.– 290 Кб.
3.Зайнутдинова Л.Х. Создание и применение электронных учебников (на примере общетехнических дисциплин). – Астрахань: Изд-во ЦНЭП, 1999. – 218 с.
4.Захарова И.Г. Информационные технологии в образовании: Учеб. пособие для студентов высш. пед. учеб.заведений. – М.: Академия, 2003. – 192 с.
5.Морська Л.І. Інформаційні технології у навчанні іноземних мов: Навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2008. – 256 с.
6.Потапова Р.К. Новые информационные технологии и лингвистика: Учеб. пособие. – М.: Комкнига, 2005. – 368 с.
7.Шампанер Г.М. Педагогические основы создания и использования технологии мультимедиа в образовательном процессе: Дисс… канд. пед. наук: 13.00.08. – Барнаул, 2000. – 169 с.
Відомості про авторів: Кучик Галина Богданівна — здобувач кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка.
Ольхович-Новосадюк Марія Миколаївна — здобувач кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка.