ВИПУСК ПЕРЕКЛАДНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В УКРАЇНІ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Давиденко О. А.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

У статті досліджено проблематику випуску перекладної літератури в Україні. Ми розглянули сучасні тенденції, що пов’язані з цим напрямком, а також правовий аспект випуску перекладної літератури на прикладі українських видавництв.
Ключові слова: переклади, авторське право, видавництва, перекладач, співавтор.
В статье исследована проблематика выпуска переводов в Украине. Мы рассмотре-ли современные тенденции, связанные с этим направлением, а также правовой аспект выпуска переводов на примере украинских издательств.
Ключевые слова: переводы, авторское право, издательства, переводчик, соавтор.
This article explores the issues of registration of translated literature in Ukraine. We re-viewed the current trends related to this area, as well as legal aspects of registration of trans-lated literature in the case of Ukrainian publishers.
Keywords: translation, copyright, publisher, translator, co-author.

І. Сучасні тенденції випуску перекладної літератури в Україні
На сьогодні в Україні склалася погана ситуація з видаванням перекладної наукової, навчальної, науково-популярної, загалом інтелектуальної, літератури. І якщо суспільна і гуманітарна, завдяки спонсорській підтримці, ще якось виходить (десь, мабуть, десятка-два назв на рік), хоч і явно замало, то з природничою справи зовсім кепські. Тому, власне, стоїть питання організації наукового перекладу і видання таких книжок [2].
Отже, ситуація в Україні така: на сьогодні в країні не видають перекладну літерату-ру: наукову і науково-популярну, навчальну природничого профілю (з суспільним і гума-нітарним справа трохи краща, але теж невесела). Без сумніву, така література доконечно потрібна. Але слід враховувати, що кількість українських університетів значно перевищує тепер кількість потенційних читачів, тому вочевидь наклади таких книжок можуть стано-вити (принаймні спочатку) лише 300-500, в кращому разі – 1000 примірників, загальні ви-трати на видання одного такого накладу – до 5000 дол., а відповідно ціна книжки – 100-200 гривень. Та це той випадок, коли пропозиція має формувати попит. (Треба усвідом-лювати, що навіть низькі наклади не дадуть змоги зменшити плату за авторські права, яка навряд чи буде меншою, ніж 1000 дол.). Зекономити тут можна – і це вже «традиційно» – хіба на праці перекладачів, редакторів, оформлювачів, оплата якої неминуче не відповіда-тиме витратам часу і зусиль [2].
Досьогоднішні спроби українських видавництв випускати таку літературу разові й слабкі. Виходом може стати об’єднання зусиль (кооперація) як видавництв (ведення спі-льної серії – тоді можна буде видавати більше книжок, і зробити її відомішою), так і чита-чів (через передплату тощо). Для цього проекту бажано, щоб долучилося хоча б кілька ви-давництв (хоча може й бути одне основне). Було б добре до цієї справи долучити сучас-не(і) наукомістке(і) підприємство(а), університет(и), фонд(и), часопис(и). У кожного своя функція, але спільна справа, яка б тоді рухалася жвавіше [2].
ІІ. Правові особливості випуску перекладної літератури в Україні
Випуск перекладного видання в першу чергу пов’язаний із законністю такого пере-кладу, а також із самим перекладачем.
Законом України «Про авторське право і суміжні права» – переклади творів визна-чаються як окремий об’єкт авторського права і як окремий вид використання вже оприлю-дненого твору. Виключне право на переклад його твору належить автору або його право-наступникам. За своїм змістом воно є правом на переклад і використання перекладу самим автором або видачею дозволу на переклад і використання перекладу іншим особам. Вида-ча дозволу іншій особі на переклад і використання перекладу оформляється договором між автором і перекладачем. Як правило, такий договір укладається автором з тією органі-зацією, яка має намір використати твір автора [3].
Право на переклад існує протягом усього строку чинності авторського права. Дача дозволу на переклад твору на іншу мову є не що інше як ліцензійний договір. Автор може залишити за собою право під час дії договору на переклад давати дозвіл на переклад на ту саму мову й іншим особам. Проте у договорі на переклад може бути умова, за якою автор бере на себе обов’язок не видавати такого дозволу.
За наявності авторського перекладу (перекладу, здійсненого самим автором) ніхто інший не може перекладати цей самий твір тією ж самою мовою. Від авторського пере-кладу слід відрізняти авторизовані переклади, тобто переклади, схвалені автором.
Автор твору і його перекладач не є співавторами твору. При цьому перекладач не несе відповідальності за зміст оригіналу, а автор оригіналу не несе відповідальності за якість перекладу.
Можливий переклад не з мови оригіналу, а з проміжного перекладу. Наприклад, твір французького автора перекладений російською мовою. Якщо передбачається цей твір пе-рекласти українською мовою, але не з французької, а з російської мови, то російський пе-реклад буде проміжним. Переклад українською мовою зазначеного твору може бути здій-снений з дозволу як французького автора, так і автора російського перекладу.
ІІІ. Огляд видавництв, що займаються випуском перекладів
Як відомо, перекладної наукової літератури українською мовою за радянських часів не було як класу, бо тоді йшлося про будівництво «єдиної соціалістичної нації» з відпові-дною мовною політикою. Особливість українського становища полягає в тому, що наше інтелектуальне поле витолочено. За радянського режиму (після початку 1930-х років) українських перекладів закордонних авторів у будь-яких галузях: природничих, техніч-них, гуманітарних – майже не було (С. Вакуленко). Але й сьогодні, на 20-му році незале-жності, в Україні практично нема перекладів науково-популярної літератури природничого і технічного профілю, перекладної літератури, яка б висвітлювала новітні досягнення в галузі природничих наук, навчальної літератури провідних університетів світу (без чого підготування наукової, технічної і просто грамотної еліти неможливе). І коли гуманітарна література ще якоюсь мірою представлена, переважно за рахунок сприяння Фонду «Відродження» чи цілого ряду посольств (важко навіть назвати гуманітарну перекладну книжку, випущену без спонсорської допомоги), то, що стосується точних наук, за всі роки незалежності вийшло менше десятка перекладних книжок [2].
Видавництва, які якось працюють (чи, точніше, працювали раніше) в напрямку нау-кової перекладної літератури:
1. ЛНУ (Львів):
• Класична механіка. Г.Іро, 1999. – 464 с.
2. Видавничий дім «Наутілус» (Львів):
• Фізика для університетів, 10-е видання. Янг і Фрідман, 2009. – 1513 с.
• Атлас анатомії людини. Френк Неттер, 4-е видання, 2009. – 616 с.
• Медична ембріологія за Лангманом Садлер Т.В., 8-а редакція (переклад з англійсь-кої), 2001. – 550 с.; 410 іл.
• Медичний ілюстрований словник Дорланда 30-те видання. Українсько-англійське видання у двох томах, 2007. – 2272 с.
3. Видання журналу “Світ науки” (вийшло 17 номерів; 1998 – 2003 р.), україн-ська редакція американського журналу “Scientific American”.
4. «Літопис» (Львів):
• Мічіо Кайку: «Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя», 2004. – 544 с., «Гіперпростір: наукова одіссея крізь паралельні світи, викривлений простір-час і десятий вимір», 2005. – 460 с.
5. Видавництво «БаК» (Львів)
• Вільям Ф.Ґанонґ. Фізіологія людини, 2002 – 784 с.
6. «Ранок» (Харків):
• Хосе Тола. Атлас астрономії, 2006. – 96 с.
Дитячої науково-популярної (природничого профілю) літератури більше, але це за-звичай «енциклопедичні» видання (досить непоганої якості, за формою і змістом), і по су-ті є єдиний виняток – серія перекладних книжок з італійської видавництва «К.І.С.» [2].
Отже, ще наведемо ті видавництва, які все ж видають перекладну літературу, не тільки наукову, попри всі складнощі такої діяльності.
Видавництво «К.І.С.»:
1. Ромен Гарі. Обіцяння на світанку. Ця книжка спогадів єдиного двічі Ґонкурів-ського лауреата перекладена 14 мовами (див. додаток А/1).
Перекладач: Марина Марченко
Назва мовою оригіналу: LA PROMESSE DE L’AUBE
Мова видання: українська (переклад з французької)
2. Ромен Ґарі (Еміль Ажар). Життя попереду. «Життя попереду» – другий роман Ромена Гарі, надрукований 1975 року під іменем Еміля Ажара і відзначений Ґонкурівсь-кою премією (див. додаток А/2).
Перекладач: Марина Марченко
Назва мовою оригіналу: La vie devant soi
Мова видання: українська (переклад з французької)
3. Сеcтра Еманюель. Жити, а заради чого? Ця книга має на меті показати сучас-никам, які шукають звільнення, дорогу миру, дорогу радості, ідеї Блеза Паскаля (див. до-даток А/3).
Перекладач: Марченко Марина
Назва мовою оригіналу: Vivre, a quoi ca sert?
Видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га»:
1. Джоан Ролінґ. Серія «Гаррі Поттер» (див. додаток Б/1).
Переклад: Віктора Морозова, Софії Андрухович.
2. «Джеймс і гігантський персик» (див. додаток Б/2).
Перекладач: з англійської Віктора Морозова за редакцією І. Малковича
Видавництво «Грані-Т»:
1. Сьоран (Еміль Чоран) «Допінґ духу». Пропонована книга – перше видання українською вибраних творів знакового французького есеїста румунського походження Сьорана (Еміля Чорана), яке претендує на увагу не лише фахівців, а й, передусім, широко читацького загалу (див. додаток В/1).
2. Тимоті Снайдер «Криваві землі». Дослідження авторитетного американського історика Тимоті Снайдера узагальнює найтрагічніші сторінки в історії Східної Європи (див. додаток В/2).
Видавництво «Кальварія»:
1. Жан Бодріяр. «Божиста лівиця» (див. додаток Г/1).
З французької переклав Леонід Кононович
2. Яцек Влодарчик. Маркетинґ у видавничій справі — фантазія чи дійсність? (див. додаток Г/2).
Переклад з польської Олега Гірного
ІV. Права на переклад твору
Будь-яка перекладна книжка – це дороге задоволення. Необхідно розуміти, що це чимале вкладення коштів. Треба купити права та заплатити перекладачу. Переклад з укра-їнської чи з російської мови на французьку коштує щонайменше 15-35 євро за 1500 знаків з інтервалами. А ще треба заплатити за редагування та коректуру. Якщо порахувати всю економіку книжки, то виходить дуже дорого. Особливо якщо врахувати, що таких книжок продадуть близько двох тисяч примірників. А ще враховуйте, що письменники люблять написати роман сторінок на 400. Але це межа – більше читати не можуть [1].
Набути права на здійснення перекладу твору перекладачі можуть, отримавши дозвіл від автора оригіналу. На практиці ж перекладачі часто цими проблемами не переймаються та здійснюють переклад без дозволу автора. І вже під час опублікування твору переклада-чеві або видавництву, що видає переклад, доводиться злагоджувати це питання з автором [4].
Потреба в дозволі зберігається навіть тоді, коли автор уже помер — протягом 70 ро-ків після його смерті родичі мають право давати дозвіл на здійснення перекладів творів померлого автора [4].
Поширений на Заході термін «світові права» узвичаївся і в українському видавничо-му бізнесі, особливо якщо мова йде про обсяг прав, які передає автор видавництву. На ду-мку видавців, володіння «світовими правами» на переклад, тобто ексклюзивними правами здійснювати переклад авторського твору на будь-яку мову, лише сприяє промоції сучас-них українських авторів за кордоном і виходу перекладів їхніх творів іншими мовами. Утім, самі автори такого погляду не поділяють. На їхню думку, авторові варто продавати лише ті права, які видавництво має намір реалізувати. Інакше автор фактично стає заруч-ником видавництва, яке не опікується просуванням його творчості за кордоном та водно-час не дає такої можливості авторові [4].

Список використаних джерел
1. Анастасія Лестер: Роман про походеньки навколо власного пупка не пройде / [Електронний ресурс] : http://life.pravda.com.ua/society/2012/02/16/95580/view_print/
2. Герберт Велз. Переклад наукової (науково-популярної, напівпопулярної, навча-льної) літератури / [Електронний ресурс] : http://r2u.org.ua/node/159
3. Закон України «Про авторське право і суміжні права» / [Електронний ресурс] : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12
4. К. О. Афанасьєва. Правові аспекти підготовки до друку перекладів / [Електро-нний ресурс] : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nzizh/2011_44/Afanasye.pdf

Додаток А
Видавництво «К.І.С.»:
1. Ромен Гарі. Обіцяння на світанку

2. Ромен Ґарі (Еміль Ажар). Життя попереду

3. Сеcтра Еманюель. Жити, а заради чого?

Додаток Б
Видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га»:
1. «Гаррі Поттер і філософський камінь»

2. «Джеймс і гігантський персик»

Додаток В
Видавництво «Грані-Т»:
1. Сьоран (Еміль Чоран) «Допінґ духу»

2. Тимоті Снайдер «Криваві землі»

Додаток Г
Видавництво «Кальварія»
1. Жан Бодріяр. «Божиста лівиця»

2. Маркетинґ у видавничій справі — фантазія чи дійсність?

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь