ВПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ ТА МІСЦЕВОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ДЕМОКРАТІЇ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

Сучасні світові процеси характеризуються формуванням нової економіки, так званої „економіки знань”, підґрунтям якої є інформаційне суспільство та розвиток інформаційно-комунікативних технологій. Світовий прогрес підштовхує органи місцевого самоврядування у своїй діяльності більше уваги приділяти застосуванню інформаційно-комунікативних технології з метою підвищення ефективності своєї діяльності та формування конкурентоспроможності муніципального утворення.

Інформаційно-комунікативні технології сприяють соціально-економічному розвитку та підвищенню ефективності управління в різних сферах життєдіяльності. Інформаційні технології та інформаційне забезпечення місцевого самоврядування дозволяє значно підвищити рівень та якість надання управлінських послуг та прийняття управлінських рішень.

Поняття „інформація” є багатофункціональним та набуло значного використання в різних сферах життєдіяльності та науки, зокрема у філософії, кібернетиці, теоретичних та прикладних науках, державному управлінні та управлінській діяльності.

Інформація в управлінській діяльності ототожнюється з поняттями „дані”, „повідомлення”, „відомості” тощо. Представники органів місцевого самоврядування передусім керуються законодавчим визначенням інформації, що зафіксовано в ст.1 Закону України „Про інформацію” від 02.10.1992 р. як „документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі” [1; 2, c. 351]

Комунікація (англ. – сommunication, латин. – communicare – перебувати у зв’язку, брати участь, об’єднуватися) має багато різних інтерпретацій, на основі яких ми можемо визначити її відносно системи муніципального управління як передачу чи обмін інформації та взаємодію і координацію зусиль учасників процесу.

Інформаційно-комунікативна діяльність в територіальній громаді включає основні види: одержання, використання, поширення та зберігання інформації. При чому методи її одержання, використання, поширення та зберігання можуть бути різними в залежності від управлінських цілей та завдань органу місцевого самоврядування.

Інформаційні технології в муніципальному менеджменті визначаються як „способи і методи отримання, збирання, пошуку, передачі, опрацювання, зберігання, накопичення, поширення і тиражування інформації, необхідної для здійснення муніципального менеджменту з метою забезпечення економічного і соціального розвитку муніципальних утворень” [3, c. 220]

Розвиток технологій справляє свій вплив на інформаційні інструменти діяльності органи місцевого самоврядування і з появою Інтернету активно впроваджується система „електронного урядування”, що означає управлінську діяльність, яка значною мірою застосовує комунікативно-комп’ютерні та програмно-технічні комплекси/інформаційні системи [2, c. 373].

Електронне урядування призване діяти на принципах прозорості та відкритості, інформування та залучення громадян до участі в процесах прийняття управлінських рішень, надання послуг фізичним і юридичним особам з використанням мережі Інтернет та інших сучасних засобів зв’язку.

Інформаційно-комунікативні технології це не просто технологічні новації, вони породжують новий потенціал демократичної мобілізації, тому міста мають працювати над створенням міцної місцевої електронної демократії. Для забезпечення максимальної ефективності міста в повній мірі мають використовувати нові інформаційні технології для забезпечення консультацій з громадянами, зокрема, відносно містобудівельних проектів, відмічається в п. 31-32 Європейської хартії міст ІІ (маніфесті нової урбаністики, 2008 р.). Інтерактивний та високошвидкісний характер такої інформації може збагатити процес демократичної участі та поліпшити діалог між місцевим самоврядуванням та громадянами [4, с. 28].

Впровадження сучасних інформаційно-комунікативних технологій допомагатиме в обробці значних обсягів інформації, дозволить збільшити кількість замовлень, підвищити продуктивність праці, покращити обслуговування клієнтів та імідж муніципального утворення, підвищити конкурентоспроможність різних галузей та продукції міста, знизити окремі категорії витрат, посилити економічну безпеку і стабільність органу місцевого самоврядування, а також забезпечить довіру та партнерство з боку місцевої спільноти.

Подальше впровадження принципів „електронного урядування” та місцевої електронної демократії має призводити до більшої відкритості місцевої влади та винаходу новітніх рішень управління територіальною спільнотою базового рівня.

 

Література:

  1. Про інформацію : Закон України № 2652-ХІІ від 02.10.1992 // Відомості Верховної Ради. – 1992. – №48. – Ст.650.
  2. Рубцов В. П. Державне управління та державні установи : [навч. посіб. для дистанц. навчання] / В. П. Рубцов, Н. І. Перинська ; [За ред. Ю. П. Сурміна] – К. : Університет „Україна”, 2008. – 440 с.
  3. Мельник А. Ф. Муніципальний менеджмент : [навч. посібник] / Мельник А. Ф., Монастирський Г. Л., Дудкіна О. П. ; [За ред. А.Ф.Мельник] – К. : Знання, 2006. – 420 с.
  4. Документи Ради Європи / Європейські орієнтири місцевого і регіонального розвитку [13-ті Всеукраїнські муніципальні слухання, Київ, 16-17 жовтня 2008 р.] – 74 с.

4 thoughts on “ВПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ ТА МІСЦЕВОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ДЕМОКРАТІЇ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

  1. avatarСергій Кардаш

    Чи можливо побудувати «електронну демократію» без повсякденної демократії? Мені здається, що ні. Коли в країні формується квазі-авторитарний режим, неможливо говорити про жодну демократію, нехай навіть «електронну». З іншої сторони, чи готові чиновники бути відкритими перед тими , кому вони насправді мають служити, а не тому кому служать сьогодні? Знову ж таки, мені задається, що неготові. А без готовності бути під постійним контролем з боку суспільства, сам чиновницький апарат буде гальмувати впровадження електронного врядування.

    1. avatarАлла Кожина Post author

      Шановний п. Сергію!
      Дякую за увагу до піднятої мною проблеми та за Ваш коментар.
      Дійсно, все здається логічно… Але… Сьогодні світ став настільки глобалізованим і взаємозалежним, що усталені постулати політології минулого століття наврядчі можуть достовірно описати багатогранні процеси, що відбуваються в різних країнах, де авторитарні режими поєднані з розвиненим інформаційним суспільством, і до чого це призводить…. згадайте нещодавні арабські події. Чиновник не в силах обмежити дію еволюції у вигляді бурхливих інформаційних технологій. І не завжди чиновники стоять на заваді, тому що, мова іде не тільки про речі, які є бажання приховати, а про елементарне управління ЖКХ, облік, зв’язок з іншими управлінськими структурами, навіть створення документів на комп’ютері (небагато зараз установ не мають комп’ютерів і пишуть офіційні документи від руки).

  2. avatarРубцов

    Пане Сергію!
    Купа риторичних питань!
    Тобто відповіді відомі. Але…!
    Але нам своє робить.
    Готувати чиновників, призвичаювати, навчати вимовляти слова демократичного тезаурусу і допомагати їм з’ясувати їх сенс, вимагати виконання законів (хоча розуміємо, що вони були прийняті “для годиться”, для галочки, а не для виконання).
    І пам’ятаємо, що чиновники це теж наші громадяни.
    А у них є рідні, друзі не чиновники.
    А чиновники можуть перестати ними бути. ..

Залишити відповідь